Першого червня святкуємо Міжнародний день захисту дітей. Студентська пора і кохання нероздільні, тому серед студентів багато стали уже щасливими матусями і татусями. Їхні маленькі сонечка оточені увагою не лише молодих батьків, але й бабусь з дідусями. Серед студентських матусь Ольга Балабас, Анна Натяжко, Юлія Бай, Ольга Залетіна, Аліна Мальченко, Настя Найдюк, Ольга Гарбуз, Юлія Журавель, Катя Шевченко, Наталя Мартиненко.Ломачевська Марія – студентка 5-го курсу фізико-математичного факультету, має донечку Дариночку. Їй 4 роки, і вона ходить в дитячий садок, на акробатику та на вокал.

– Чесно кажучи, ставши мамою, я зрозуміла, як сильно змінилося моє життя: постійний догляд за дитиною, домашні справи і т.п., – розповідає Марія. – Але разом з моїм чоловіком Євгенієм встигаємо ми все це, завдяки взаєморозумінню та підтримці  один одного в сім’ї, підтримці та допомозі з боку викладачів університету.

Студентка-випускниця Юлія Лисенко розповіла про свою донечку у віршах.

Я з гордістю скажу і усміхнуся,

Сьогодні я - студентка і матуся.

Зовсім недавно маю я дитя,

Та вже не тямлю я без нього й дня!

Бо донечка моя найкраща в світі

Маленькі рученьки її теплом зігріті.

Коли побачу її усмішку зрання,

То хочеться забудь про навчання.

Та потім я відразу схаменуся,

Готуюся до пар, іду і вчуся,

Все це заради неї дорогої,

Кровиночки моєї золотої.

Та донечка образи не тримає,

Що, інколи, не поруч я буваю.

Бабуся завжди нам допомагає,

Покормить, одягне, пісні співає.

Хоч, інколи, далеко я від тебе,

Та серденько моє поряд з тобою.

Здоров'я я прошу тобі у неба,

Ти у душі завжди разом зі мною!

  - З дитинства я часто чула від мами, про те, що я розумниця і все зможу сама, – розповідає про свою родину і традиції виховання у їхній сім’ї студентка магістратури Наталя Мартиненко. –  Навчаючись в інституті, я завжди відчувала мамину підтримку. Згодом вийшла заміж, народила чудового сина. І знову поруч була мама. Вона допомагала виховувати онука, щоб я могла не йти в академвідпустку, щоб не пропустила навчання. Мама буквально звалила на себе виховання внука і цим надала величезну підтримку нашій молодій сім'ї. Звісно, що важкувато було самій все встигати з навчанням, тому готуватися до занять допомагав мені і чоловік. У вільний від роботи він час часто приїжджав до бібліотеки і допомагав писати різні конспекти, переписувати лекції. Мама також іноді знаходила необхідні відомості у мережі Інтернет, часом друкувала потрібні завдання доки я була на парах, а син спав ... Моя сім'я мріє про те, щоб я зробила наукову кар’єру. І я намагатимуся це зробити. А щодо теперішнього, то можу сказати, що найголовніше в життя у мене вже є. Це моя сім'я і її величезна підтримка і взаємовиручка!

Підготувала матеріали доцент кафедри математики та методики її навчання Т.Г.Крамаренко