У групі МI-12-2 фізико-математичного факультету Криворізького педагогічного інституту  відбувся вечір, присвячений темі "Андріївські вечорниці". А студенти групи МІ-12-1 підготували свято до дня теплого Олекси.

Андріївські вечорниці - одне з найперших і найочікуваніших зимових свят. Це свято традиційного гадання на день святого Андрія, яке бере початок з давніх слов'янських звичаїв та язичницьких часів. З приходом християнства, вечорниці поєднали із днем святого Андрія Первозваного, одного з дванадцяти апостолів Христа. Звісно, до гадань та вечорниць, які тепер проходять в його день - 13 грудня, святий Андрій жодного відношення не має.

Головною темою вечорниць, було хвилююче питання, яке цікавить незаміжніх дівчат - коли вони врешті вийдуть заміж, та чи буде ладним чоловік? Хлопці теж, в свою чергу, збирались у компанії, та ходили в гості до дівчат. На деякий час усі присутні мали змогу поринути у давнину. Національний дух вітав повсюди: колоритні костюми виступаючих, прикраси залу, народні співи, танці, гадання на чобітках, заговори, ігри. А це добрий знак того, що народні традиції житимуть й шануватимуться ще довгі роки. Відповідно до сценарію свята учасники дійства майстерно зіграли свої ролі, у залі панувала святкова атмосфера - лунали народні пісні, жарти, дотепи, виконувалися українські танці. Після завершення святкування в учасників та гостей був піднесений настрій та відчуття приналежності до великої єдиної родини - українського народу, який витворив такі нетлінні скарби духовності.

МІ-12-1  

Подаємо уривки сценарію вечора "Андріївських вечорниць".

МАРІЯ: Україно! Чарівна моя, ненько, найкращий куточку  землі, солов'їна пісне! Ти прекрасна, але найбільше твоя багатство - народ. Народ чесний, трудолюбивий, нескорений, міцний як граніт, співучий, дзвінкоголосий.

ОЛЬГА: Україна...Рідний край... Золота, чарівна сторона. Скільки ніжних, лагідних слів придумали люди, щоб висловити свою любов до краю, де народились.

АНАСТАСІЯ: З давніх-давен линули по світу слова про Україну, про щирий і працьовитий народ. Наша Україна славиться традиційними святами та обрядами. Кожен, хто не черствіє душею, хто сповнений любові, доброти  до української спадщини повертається до традицій свого народу.

ТЕТЯНА: У глибину століть сягає наша історія. Пізнати історію рідного краю допомагають нам і книги, і самобутня народна творчість: мелодійні пісні, цікаві звичаї, фантастичні народні казки.

КСЕНІЯ: Отже, сьогодні ми з вами через призму сучасності поглянемо на минуле, щоб відчути красу і поезію давніх звичаїв і обрядів, станемо учасниками одного з чудових свят української молоді.

ЮЛІЯ: Сьогодні ми зібралися на Великі Андріївські вечорниці.

виходить дівчина з хлібом-сіллю.

ЄВГЕНІЯ: Вечір напередодні свята Андрія вважався чарівним, а ніч - доленосною. Цієї ночі кожен хотів дізнатися, яка доля його чекає цього року. Існувало багато парубочих ворожінь, але ще більше було, звичайно, дівочих ворожінь.

КАТЕРИНА: Ці ворожіння добрі, вони не несуть у собі нічого лихого: ніяких наговорів, ніяких чар, вони чисті, адже люди у природи просять кращої долі і прагнуть дізнатися, що ж їх чекає у майбутньому.

КАТЕРИНА: Молодь цієї ночі спати не лягала, - адже це була своєрідна українська карнавальна ніч. Це була ота єдина ніч протягом року, коли дозволялися різні парубочі жарти та витівки.

СВІТЛАНА: От і сьогодні для Вас, шановні глядачі - усе найкраще  - жарти та розваги наших предків, старовинні звичаї та сучасні пісні/

Разом!!!!: Запрошуємо вас на Андріївські вечорниці!  

Дівчата сідають , співають і вишивають.

ПІСНЯ «ОЙ НА ВЕЧОРНИЦІ»

весь день чекала,щоб спека спала 
на дворі темно,нарешті стало
піду сьогодні,як і годиться
гулять до ранку,на вечорниці 
-------------------------------------
нікуди не йди,не пускає мама з хати 
каже щоби я,вже тепер лягала спати 
на двір не ходи,бо не буде з того діла
та я все одно,зроблю так як захотіла

ой на вечорниці,гарні молодиці 
та й тікаю з хати,щоб не знала мати
ой на вечорниці,гарні молодиці 
та й тікаю з хати,досвіту гуляти 
------------------------------------
усе зробила,як захотіла
заснула мати,тікаю з хати
через садочок,та до криниці 
тікаю з хати,на вечорниці

нікуди не йди,не пускає мама з хати 
каже щоби я,вже тепер лягала спати 
на двір не ходи,бо не буде з того діла
та я все одно,зроблю так як захотіла
-------------------------------------
ой на вечорниці,гарні молодиці 
та й тікаю з хати,щоб не знала мати 
ой на вечорниці,гарні молодиці 
та й тікаю з хати,досвіту гуляти

-КСЕНІЯ: Дівчата, а давайте поворожимо?

-СВІТЛАНА:  Всі знають  ворожіння? Ану ж розкажіть! 

ВОРОЖІННЯ №1 Від стінки п'ятеро дівчат одна перед одною наперед ставали і хто перед порогом стане, та перша вийде заміж, а дівчина за нею -другою буде справляти весілля; за другою - третя і т.д...( МАРІЯ, ОЛЬГА , АНАСТАСІЯ, ТЕТЯНА, ІРИНА)

 Дівчата ворожують і радісно коментують:

-       Я перша заміж вийду!

-       А я друга!  

-       А я третя!

Ворожіння 3.  Ім'я судженого.

КСЕНІЯ: Я думаю, що всі ви, мої любі, згоряєте від нетерпіння ще дізнатися й ім'я свого судженого! Чи не так?

 Дівчата разом!!!!: Так! Звичайно!

КСЕНІЯ: Колись в українських селах дівчата виходили на перехрестя і запитували першого зустрічного чоловіка: „Дядьку, дядьку, як вас звуть?" Він називав своє ім'я, а дівчина знала, що так зватимуть її судженого. Ми на вулицю, мабуть, не підемо - а вийдемо до наших глядачів і їх запитаємо.

Дівчата весело обговорюють результати ворожіння.

Пісня «Ой говорила чиста вода»

Ворожіння 4. Балабушки.

         -КСЕНІЯ: зараз ми будемо ворожити на балабушках. Кожна з нас спекла по так званому «Андрійчику». Ми розкладаємо їх на лаві, а хлопці мають привести голодного собаку. Чий балабушок собака з'їсть першим, та і заміж най скоріше вийде. А зараз нам конче потрібний собака.

А ви дівчата, мерщій свої "андрійчики" розкладайте. Та на ослінчик положіть, щоб собака дістав.

-                     Цікаво, чий коржик перший собака з'їсть? Хто у нас перший заміж вийде?

 Дівчата, гасіть світло бо собака боїться до хати йти тільки щоб свічки горіли.

(собака в лапках гарчить, їсть "андрійчики", один другий, третій. Хоче втекти, а дівчата його завертають. Він лягає на підлогу й каже: "Все! Більше не можу!"

 ХЛОПЕЦЬ: Стукіт в двері. Дівчата, дівчата! До хати пустіть.

Катерина.              Агов? Хто такий?

Хлопець.               Пес рябий, баран круторогий, ведмідь клишоногий. Пустіть до хати!

Світлана               Не пустимо до хати, бо вас дуже багато.

Хлопець.               Пустіть ліпше, бо буде гірше.

АНАСТАСІЯ  Грицю, а скажи мені. Це ті мені у дворі опудало поставив?

КАТЕРИНА   Доречі, Грицю, а хто мені папером вікна позатуляв?!?!?

 Хлопець. Дівчатоньки, голуб'яточки, я не сваритися прийшов,  а миритися. Сьогодні ж Андріїв вечір. У цей вечір, що б хлопці не зробили, то їм все прощали, бо така традиція існує, що на Андрія кожен хлопець „пустує".

Давайте краще, дівчата щось смішне розкажемо.

Читають народні усмішки.

Дівчина: (підходить до одного з хлопців)

Ішов Гриць з вечорниць вночі слободою,

Сидить сова на воротях, крутить головою

Він, сердяга, як побачив,  та через городи,

Заплутався в бур'яні та й наробив шкоди.

Хлопець: 

У Валер'янівці  густо хати,

Вітер не провіє,

Сама мати ложки миє,

Бо дочка не вміє.

Інша дівчина: Ішов Гриць з вечорниць темненької ночі,

Сидить гуска над водою, вирячила очі,

Він до неї: гиля, гиля - вона й полетіла,

Коли б не втік осокою, була б Гриця з'їла..

ХЛОПЕЦЬ: Дівчата, давайте замість суперечок разом привітаємо наших гостей та подякуємо їм за те, що завітали до нас на свято.

 КСЕНІЯ Спасибі щире всім, хто сьогодні, в цьому залі брав участь у нашому святі.

Прощавайте, друзі, низький вам уклін

Доброго здоров'я зичимо вам усім,

І в вас, і в нас хай буде гаразд,

Щоб ви і ми щасливі були

Подаємо фоторепортаж зі свята теплого Олекси 

Фото Дар'ї Миргородської 

Підготувала матеріали доцент кафедри математики та методики її навчання Т.Г.Крамаренко