Учителів математики і фізики Криворізький педагогічний інститут почав готувати у 1930-му році. Змінюються покоління, методики навчання, але потреба у вчителях завжди була і буде.
На святкування 85-річчя факультету приїхали випускники з різних куточків України, колишні співробітники, ветерани праці. День був розписаний по годинах. Спочатку були звичайні пари - лекції, практичні А потім в рамках святкування проведені спортивні та інтелектуальні змагання - брейн-ринги між студентами, викладачами та випускниками.
Студентський актив після концерту
Багато зацікавлених зібрала демонстрація різноманітних дослідів з фізики. Доцент В.М. Кадченко зі студентами магістратури Дмитром Вітюком та Денисом Головком демонстрували цікаві досліди з мильними плівками, явища дифракції та інтерференції та ін. А ще показували різні «фокуси» з рідким азотом, оскільки він не є вибухонебезпечним і не є отруйним. Тут великі за розмірами кульки під дією рідкого азоту стискалися в грудочку, а потім, відігрівшись навіть у холодній аудиторії, поверталися до попереднього вигляду. Уявіть собі - температура азоту в рідкому стані складає 195,75 °C! В іншу кульку збирали вуглекислий газ, що виділявся в результаті згорання паперу в пляшці, а потім, поливаючи кульку рідким азотом, робили сухий лід.
Досліди проводять доцент В.М.Кадченко, студенти магістратури Дмитро Вітюк та Денис Головко
Професор В.М. Здещиц демонстрував серед інших і досліди для визначення простої сенсомоторної реакції на подію. Виявляється, що не кожен знає, що його проста сенсомоторна реакція на подію становить порядка 0,2 і більше секунди. А тому при швидкості руху автомобіля 108 км /год зреагує він на пішохода тільки через 6 метрів! На святковому урочистому зібранні були вручені подяки викладачам, які тривалий час працювали в інституті, ветеранам праці, кращим студентам.
Проректор з науково-педагогічної роботи університету, доктор філософських наук Я.В. Шрамко, вітаючи колектив з ювілеєм відмітив, до речі, що наукою, яка найближче стоїть до філософії є математика. А що стосується факультету, то відзначив, що фізико-математичний завжди задавав високі стандарти як в освіті, так і в ставлення до праці.
Завершився день грандіозним святковим концертом та вечором зустрічі з випускниками.
Зібралися всі студентські декани - голови студентського товариства. З присутніми поспілкувалися п'ятеро деканів факультету - С.В.Уткіна (1982-1997), В.М. Соловйов (1997-2000), В.В. Корольський (2000-2005), В.М. Кадченко (2005-2013) і нинішній декан О.В. Віхрова.
Ветерани праці діляться спогадами про роки роботи у педагогічному
- Найбільш яскравою ділянкою мого життя є праця у Криворізькому педінституті, - розповіла Світлана Василівна Уткіна. - Це післявоєнні вчителі заклали в мені любов до вчительської професії. Після закінчення школи - навчання у Криворізькому педагогічному інституті. Мені пощастило навчатися у хороших викладачів, а пізніше поруч з ними і працювати. 1-го вересня 1970 вперше пішла в інститут на роботу. З тих пір були то практичні, то лекції, то дисертація, то власні діти... Не помітила, коли і 35 років за роботою пролетіло. А скільки молодих при моїй підтримці стали вчителями? Довелось кафедрою сім років завідувати, і деканом п'ятнадцять років пропрацювати. Бути студентом такого факультету, як наш, вважалося бути еталоном важливості. Для студентів фізмату на той час найголовнішим був культ навчання, друге - культ педагогічної освіти, третя - це завжди себе вести достойно. Зокрема, і в гуртожитку. Завжди всім допомагала і була вимогливою до студентів, до викладачів, і, в першу чергу, до себе. Як зауважує моя дочка Галина, яка тепер є доцентом і завідувачем кафедри Криворізького національного університету, я не просто деканом була, а «співаючим» деканом. Фізмат тоді завжди був на першому місці з художньої самодіяльності. Бажаю нинішнім студентам добре навчатися, щоб стати вчителями з великої літери.
Лариса Сергіївна Наришкіна, за одностайними відгуками випускників - чудовий викладач алгебри і теорії чисел і просто чарівна жінка, закінчила механіко-математичний факультет Дніпропетровського університету, але все життя працювала у Криворізькому педінституті, який називає не інакше, як рідною домівкою. І зізналася всім по секрету, що якби вдалося почати все спочатку, то знову була б математиком і навчала б цієї науки учнів та студентів.
Як готувати майбутнього вчителя?
- Для студентів та співробітників нашого факультету є два необхідних та один достатній критерій, - розмірковує С.О.Семеріков. - «Фізматчанин» - це, перш за все, хороша людина. Бо у професії педагога людські якості цінуються найвище. По-друге, формується спеціаліст. І громадянин! Не завжди нам вдається таких студентів випускати, щоб ці три складові якнайкраще поєднувалися. Але до цього прагнемо. І це важливо не тільки для подальшого розвитку нашого факультету і університету, але й країни в цілому.
- Я прийшов працювати у педагогічний інститут з виробництва, де математика, фізика та інформатика застосовувалася на практиці, - розповів колишній завідувач кафедри інформатики та прикладної математики Микола Степанович Жуков. - Тоді я досить строго ставився до студентів, які не розуміли цього симбіозу, не вміли застосовувати свої знання на практиці. Якось навіть дискутували зі Світланою Василівною з питання, чи може стати добрим вчителем студент, який навчається на середньому рівні. Мабуть таки, що може. Бо багато випускників стали гарними вчителями. І все ж залишається проблема, що не всі можуть добре мислити, що не можуть здійснити якісно постановку практичної задачі, розписати алгоритм її розв'язання. Я зараз працюю в металургійному інституті нашого університету доцентом кафедри комп'ютерних систем управління металургійними процесами і електроприводами та займаюся питаннями математики, фізики та інформатики для технічних застосунків. Не знаючи цього симбіозу, студенту дуже складно вирішувати технічні проблеми. І бачу, як не вистачає цих умінь нашим студентам, тому що у школі цьому їх не навчили учителі фізики та математики. В якості зворотного зв'язку хочу сказати, що навчати майбутніх вчителів потрібно не на чисто теоретичних задачах, відірваних від життя, від практики, а на прикладних задачах, задачах практичного змісту. Безумовно, що це складно здійснювати у відриві від виробництва. Але вже десять років не працюючи у Криворізькому педагогічному, завжди підкреслюю, що в основі всіх технічних наук, пов'язаних з автоматизацією, лежить, в першу чергу, математика і фізика.
На зустрічі говорили про наукові школи д.ф.-м. н. В.М.Соловйова, д.пед.н. С.О. Семерікова, д.ф.-м. н. Р.М. Балабай.
Наукова школа Володимира Миколайовича Соловйова, тепер уже професора Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького, сформована наприкінці 90-х рр. ХХ ст. і відома фундаментальними міждисциплінарними дослідженнями з теорії складних систем. На основі еконофізичного та синергетичного підходу створюють сучасні методи і моделі дослідження структури й динаміки складних систем різної природи: біомедичних, технічних, соціально-економічних, когнітивних тощо. Результати досліджень спрямовані на створення надійних, контрольованих, стійких систем, запровадження спектру адаптивних індикаторів-передвісників кризових явищ, що дозволяє забезпечити ефективність роботи складних систем і запобігти значним матеріальним втратам.
З В.М. Соловйовим говорили про невтішні результати минулорічної вступної компанії на місця за держзамовленням на окремі технічні спеціальності та спеціальності фізико-математичного напряму і перспективи якісної підготовки майбутніх вчителів в Україні.
- В нашій країні у підготовці спеціалістів є певні періоди і свої наголоси, - говорить Володимир Миколайович. - Останні двадцять років, здавалося, що ми готували лише юристів та економістів. І на сьогодні їх підготовлено більше, ніж усією Європою разом узятою. І зовсім забули, що фундаментальні науки - математика, фізика - завжди були у фаворі всіх наук. Це те підґрунтя, на якому можна і економістів, і юристів, і навіть філологів готувати. Здається, що це вже у державі починають розуміти. Зараз викликає занепокоєння підготовка вчителів математики, фізики та інформатики. Класичним університетам потрібно поділитися ліцензійними обсягами з вищими педагогічними закладами.
- Тобто, потрібно розмежувати підготовку математиків і фізиків з підготовкою вчителів математики і фізики?
- Однозначно! І ми говорили сьогодні про це з керівництвом університету. Потрібно відмовитись, можливо, що тимчасово від того підходу, що є зараз. На користь підготовки вчителів. Тому що зараз потрібно готувати іншого, нового вчителя. Треба педагогічному інституту, все-таки, готувати вчителя, а не прикладного математика чи нанофізика.
- Яким бачите нового вчителя?
- По-перше, вчитель математики без інформатики тепер нонсенс, «нафталін», якщо так завгодно. Наші діти у школі часом виявляються більш підготовленими, ніж учитель, який пропустив десять відсотків обов'язкових завдань з інформатики. Математика, фізика та інформатика має знайти відображення в інтегрованих міждисциплінарних курсах. Після цих трьох інтегрованих наук йде економіка, біологія, лінгвістика. Зараз є комп'ютерна лінгвістика чи теж саме, що математична лінгвістика. І без математики її просто не може бути. Потрібно відмітити, що міністерство йде у цьому плані назустріч. Ми нещодавно зустрічалися з міністром освіти з питань нових спеціалізацій по економічній кібернетиці. Міністр говорив про те, що має бути скорочена кількість вищих навчальних закладів, кількість кафедр. Малось на увазі таких як математичного аналізу, квантової електроніки та інше. Не можна скоротити кількість вчителів. Але ці вчителі вже не повинні бути носіями мононауки, і особливо випускники фізико-математичних факультетів. Вони повинні бути вчителями, які інтегрують наукові знання і доносять їх до учнів. Адже вчитель математики може навчати алгоритмам розв'язування задач і вчителів інших спеціальностей, а також побудові математичної моделі розв'язування задачі. Потрібно поєднувати науки. Взагалі-то наука єдина, просто з різних боків шукаються ключі для розв'язку тих чи інших проблем. Замовлення на «математика-прикладника» йде від Академії наук, а замовлення на підготовку вчителя йде від суспільства, тому що потрібно навчати дітей, які підростають. Є вимога, яка працює на педагогічну освіту. І педагогічну освіту знову потрібно підняти на той рівень, на якому була раніше. Класичні університети мають співпрацювати з педагогічними задля підготовки фахівців для школи.
Опубліковано в газеті "Університетські новини" за грудень 2015 р.
Тетяна Крамаренко, доцент кафедри математики та методики її навчання
