Кафедра математики та методики її навчання
Фізико-математичний факультет
  • Наталя Леонідівна Дагларова

  • Наталя Володимирівна Калашнікова, Тетяна Михайлівна Щербина, Аліна Рафіківна Ахмедуліна

  • Олена Василівна Євтушенко

  • Олена Вікторівна Віхрова, Володимир Миколайович Соловйов

  • Галина Валентинівна Моськіна 

  • Павло Андрійович Поручинський 

 vipuskn FM13
 
 

Заслужений вчитель України, вчитель математики Криворізької гімназії № 95 Наталя Дагларова: «Щоб досягти успіху, учень наприкінці кожного уроку має бачити власне зростання»

У кожного випускника школи, коледжу чи технікуму, інституту чи університету залишилися в пам'яті спогади про студентських друзів, а ще про улюблених учителів і наставників, подяку до яких зберігаємо у своїй душі. Часом роль вчителя в житті людини переоцінити неможливо.

Напередодні Дня знань бесідуємо із заслуженим вчителем України, вчителем вищої категорії, вчителем-методистом, заступником директора Криворізької гімназії № 95 Н. Л. Дагларовою про те, як стають педагогами з великої літери. А ще як вчитель може допомогти кожному з учнів стати успішним у житті.

daglarova004– Бути вчителем мріяла із дитинства, – згадує Наталя Леонідівна. – Уже з 4-го класу чітко знала, що буду учителем тільки математики завдяки Катерині Володимирівні Анісімовій, яка навчала мене математики з четвертого до дев’ятого класу у криворізькій середній школі №17. На той час популярним було шефство старшокласників над учнями менших класів. Тому ще десятикласницею стала вожатою, проводила з підшефними семикласниками цікаві заходи, займалася з учнями, яким важко давалася математика.

Оскільки школу закінчила із золотою медаллю, то при вступі до Криворізького педінституту здавала лише один екзамен – математику. Добре пам'ятаю екзаменаторів П. І. Ульшина і Л. Ф. Діброву. А ще те, що доводила теорему про три перпендикуляри. Навчалася в інституті легко, отримала червоний диплом.

– І  єдиним місцем роботи стала школа, а потім гімназія № 95?

– Саме так. Потрапити працювати сюди було дуже почесно і відповідально. Починаючи з моменту заснування, школа часто звучала з додатком «перша». Перша школа старшокласника, перша у місті школа з поглибленим вивченням математики, перша гімназія... На момент мого приходу до школи там працювали такі аси-математики як Л. М. Шляховецька (Косяк), Д. М. Ходорковська, О. М. Потапенко. Нелегко було досягнути їхнього рівня. Доводилося багато працювати над собою. Поруч зі мною «росли», набиралися досвіду і мої колеги, а нині вчителі-методисти С. М. Шахматова, А. І. Шепілко, А. І. Цимбал. Між іншим, всі випускниці середньої школи № 95. Алла Іванівна зараз очолює гімназію. Ми завжди пишалися тим, що методоб'єднання математиків найдружніше у гімназії, завжди готове прийти кожному на допомогу. Ніколи не соромилися запитувати один в одного поради, якщо не розв'язувалась якась задача.

– Наталю Леонідівно, розкажіть, як Вас нагородили нагрудним знаком «Заслужений вчитель України»?

– Вперше у 1996-му році, а потім у 2000-му брала участь у Всеукраїнському конкурсі педагогічної майстерності «Вчитель року» в номінації «Математика». Двічі ставала призером обласного туру даного конкурсу. У 2001-му була делегатом від Кривого Рогу на ІІ Всеукраїнському з'їзді працівників освіти. На цьому престижному форумі освітян України йшло напрацювання матеріалів для Національної доктрини розвитку освіти. Саме тоді і була нагороджена нагрудним знаком «Заслужений учитель України». Вручав відзнаки Президент України Леонід. Кучма. Така висока нагорода завжди мені здавалася наче якимось авансом. Я надзвичайно вимоглива до себе, тому постійно ставила собі питання: чому мені? за що? хіба немає більш гідних, більш достойних учителів? І тому весь наступний час намагаюся відповідати даному званню, переконувати не те, що всіх, а насамперед саму себе, що гідна такої довіри.

– Як відомо, заняття математикою – це така гімнастика розуму, для якої потрібна вся гнучкість і вся витривалість молодості. То якими здобутками молодих пишаєтеся?

– Як завуч маю не більше двох класів, які беру з 5-го і завжди веду аж до 11-го. Тому у мене «знову все спочатку». Знову боротьба за зацікавленість математикою, щотижневі заняття гуртка, відбір учнів для підготовки до олімпіад. На жаль, не так часто вдається знайти вчителю учня, який би багато часу залюбки присвячував саме розв'язанню задач з математики. Мені повезло. Моя зацікавленість та інтереси теперішнього учня Дмитра Шишова повністю співпали. І ось уже протягом п'яти років, не рахуючись із вільним часом, регулярно готуємося до олімпіад, конкурсів різних рівнів. І вже вийшли у призери на найвищому рівні. У 2016-му Дмитро посів ІІІ місце на Всеукраїнській олімпіаді, у 2017-му закріпив цей результат. Крім того, отримав ІІІ місце на Всеукраїнському конкурсі-захисті науково-дослідницьких робіт МАН України.

– «Двохсотбальників» на ЗНО з математики мали?

– У 2011-му двоє моїх випускників отримали найвищі бали. Теперішні учні, яких навчаю з 2011-го, сподіваюся, що наступного року також покажуть високі результати.

– Які поради можете дати молодим вчителям, які розпочинають трудовий шлях?

– Основні завдання освіти сьогодні – не просто озброїти випускника фіксованим набором знань, а й сформувати у нього вміння і бажання вчитися протягом усього життя.

 Завдання сучасного вчителя – будувати кожен урок так, щоб в усіх учнів був стійкий інтерес, навчальна активність і бажання творити та пізнавати, експериментувати, формулювати й перевіряти гіпотези. Без застосування ефективних педагогічних ідей, інноваційних методів та комп'ютерних технологій при підготовці таких уроків тут не обійтися.

Переконана багаторічним досвідом роботи, що в центрі навчання повинен знаходитися учень як особистість. Його мотиви, цілі, притаманний лише йому психологічний склад. Тому, мета кожного уроку повинна формуватися з позиції кожного конкретного учня і всього класу в цілому. Іншими словами, кожен учень в кінці уроку повинен відповісти собі: чого він сьогодні навчився того, чого не знав або не міг зробити ще вчора. І побачити своє зростання. Така постановка питання щодо навчання означає, що всі методичні рішення – добір навчального матеріалу, використання прийомів, способів, методів, засобів – проходить через призму особистості учня. А саме через його потреби, мотиви, здібності, активність інтелекту та інші індивідуально-психологічні та функціональні особливості.

Як заступник директора з навчально-виховної роботи завжди раджу молодим вчителям при складанні конспекту уроку додавати спеціальну графу «Діяльність учнів». На кожному етапі уроку відслідковувати, чим у даний момент буде зайнятий учень, що нового, корисного він пізнає.

Широко застосовую принцип діяльності, коли учень, отримує знання не в готовому вигляді, а здобуває їх сам. При цьому усвідомлює зміст і форми своєї навчальної діяльності, розуміє і приймає систему її норм, активно бере участь в їх удосконаленні. Це сприяє активному та успішному формуванню в учня навичок і діяльнісних здібностей. Оскільки, як відомо, математику не можна вивчати, спостерігаючи, як це робить сусід.

2017

 

 


Вчитель математики Наталя Калашнікова: «Використовуючи проектні технології, важливо навчати учнів мислити»

Формування майбутніх кваліфікованих спеціалістів починається зі школи. Зараз не так важливий об’єм знань в учнів, як уміння ними оперувати, бути готовим змінюватись та пристосовуватись до нових потреб ринку праці, активно діяти. І хіба не від учителя залежить, наскільки охоче його учні будуть навчатися?

Про використання у навчанні математики інноваційних проектних технологій бесідуємо з кращими криворізькими вчителями математики і Тетяною Щербиною і Наталією Калашніковою.

scherbina005– На мою думку, використання методу навчальних проектів на уроках математики дозволяє, дотримуючись традиційної системи навчальних занять, уникати відриву теорії від реальної діяльності, добиватися глибокого і надійного засвоєння матеріалу, що вивчається, – ділиться досвідом роботи Тетяна Михайлівна. – У сучасному розумінні проект – це намір, який буде здійснено у майбутньому. Навчальний проект для вчителя має стати засобом, який дозволить навчати учнів проектуванню, цілеспрямованій діяльності і пошуку способів вирішення проблем.

– Наведіть приклади, як зацікавлюєте учнів?

– Якось запропонувала своїм учням розв’язати задачу у якій йшлося про дядька Панька, який заощаджував гроші на подарунок коханій тітоньці Одарці. Учнів зацікавило, в який банк нашого міста найвигідніше покласти гроші на депозитний рахунок. І це було поштовхом для нового проекту «Крок до кращого життя». Школярі об’єдналися у групи, ознайомились з рейтингами українських банків, щоб вибрати п’ятірку найкращих. Далі аналізувались депозитні пропозиції обраних банків. Керуючись результатами проведеного дослідження, порадили дядьку Паньку кращі банки нашого міста.

Потім пішли далі, щоб дізнатися, робітники яких професій нашого регіону застосовують математику для розв’язування виробничих задач? Це стало поштовхом для роботи над проектом «Професія шукає математика». Виявилось, що вміння розв’язувати задачі за допомогою рівнянь потрібне і залізничникам, і робітникам сільського господарства, і шляхобудівникам, і гірникам.

kalaschnikovae001– Важливо привчати школярів до виконання одного й того ж  завдання різними способами і виробляти в них уміння визначати найкращий з них, – долучається до нашої розмови Наталя Володимирівна, вчитель математики криворізької школи №32. – Можливість свідомо знаходити краще, особливо якщо це стосується предмета власної творчості, розвиває в учнів самокритичність. А це разом із творчими здібностями – важлива риса, потрібна кожній людині як у дослідницькій, так і в практичній діяльності. Тому значну роль в активізації пізнавальної діяльності учнів  відіграє пошук різних способів розв’язування задач або доведення теорем.

І ось, вивчаючи з восьмикласниками теорему про середню лінію трапеції, в рамках навчального проекту відшукали і представили 14 способів її доведення. Вивчаючи теорему Піфагора, знайшли більше десятка доведень. А який багатий тут матеріал для практичного застосування! І висоту дерев вимірюй, і відстані до недоступних об’єктів.

– Що дає така багатоваріантність розв’язування завдань?

– Найперше, то – розвивається гнучкість мислення та здатність прогнозувати. А ще з’являється можливість вибрати найраціональніший спосіб розв’язування; перевірити правильність розв’язання даної задачі; сприяти мобілізації всіх знань учнів, виявленню винахідливості й оригінальності мислення. Не менш важливо систематизувати й узагальнити навчальний матеріал, установити міжпредметні зв’язки. Яке ж тільки моральне задоволення отримує учень, який знайшов новий спосіб розв’язування задачі, ще не представлений його однокласниками!

– Мені надзвичайно запам’яталося, Наталю Володимирівно, коли Ви розповідали  про те, як для 5-класників цікаво пишете умови. То на яблучках з кольорового паперу, то на рибках...

Було таке, було. Часто з учнями такого віку це практикую. Вони із зацікавленням виходять до дошки і розв’язують «виловлену» задачу.

– Як, по-вашому, впливає на підлітків участь у навчальних проектах?

– Важливими цілями пропонованої технології є розвиток в учнів самостійності та здібності до самоорганізації, формування високого рівня культури, адекватної самооцінки, – розмірковує Наталя Володимирівна. – Розвиваються здібності до співробітництва, комунікабельність, уміння працювати в команді. А ще толерантність, терпимість до чужої думки, уміння вести діалог, знаходити компроміси. Результатом роботи вчителя є активна, творча діяльність учня, далека від простої репродукції. Навіть, якщо відкривають учні або створюють у міру розробки своїх проектів те, що вже давно створено і відкрито наукою, все ж вони відкривають суб’єктивно нові для них факти та будують нові для себе поняття, а не отримують їх в якості готових від учителя чи з підручників.

Досить розповсюджену у підлітковому віці гіпертрофовану рефлективність особистості нейтралізую постійним оновленням видів діяльності, проблематики, зміни складу мікрогруп. Реальна перспектива змінити несприятливе до себе ставлення в колективі на краще чи самоствердитися у власних очах не тільки ефективно знімає цей небезпечний стан особистості, а й мотивує прагненням творчого злету і соціально цінних ініціатив.

У процесі роботи над проектом учні побачили як застосовуються їх знання для вирішення різних проблем. Вони навчалися систематизувати матеріал, виділяти головне, суттєве, працювати в команді. Школярі довели собі, що без математики неможлива успішна діяльність людини, і усвідомили, що математичні абстракції виникають із задач поставлених реальним життям.

Про те, як цікаво навчає математики Наталя Володимирівна, нам розповіла її колишня учениця, а тепер учитель математики криворізької середньої школи №32 Аліна Ахмедуліна.

– Після закінчення третього класу наш клас відразу переходив до п'ятого, – згадує Аліна. – Початок навчання чекала з нетерпінням, оскільки саме з цього навчального року у нашому класі повинен був з'явитися новий учитель математики. Цим учителем стала Наталія Володимирівна Калашнікова, яка до цього вже навчала мою рідну сестру Анжелу. Не повірите, але я полюбила її ще, так би мовити, заочно, оскільки для сестри цей учитель був найкращим.

Математика у школі була завжди моїм улюбленим предметом, можливо, що й саме завдяки Наталії Володимирівні. Вона талановитий учитель, прекрасна жінка, завжди життєрадісна і закохана у свою роботу людина. Завдяки її таланту і вмінню подати тему пізнавально, цікаво і навіть з елементами розваги, мені ніколи не було нудно на її уроках. А після того, як розв’язувала приклади і завдання вдома, цей інтерес до предмету тільки посилювався.

На даний момент я працюю вчителем математики саме в тій же школі, де мене навчала Наталія Володимирівна. І саме завдяки їй сюди влаштувалася на роботу. Я знаю, що у важкі хвилини мій наставник завжди вислухає, допоможе, підтримає і дасть пораду. Наталія Володимирівна завжди буде моїм кумиром, я дуже вдячна долі, що мені пощастило бути її ученицею.

2014, 2017


Переможець конкурсу професійної майстерності, вчитель математики Олена Євтушенко: «У навчанні математики майбутніх кулінарів виявляємо зв'язок між вивченням інтегралів і приготуванням каші»

Педагогічні напрацювання на ІV Міжнародній виставці «Сучасні заклади освіти-2013», яка проходила у Києві в викладанні математики представляла переможець криворізького міського конкурсу професійної майстерності в 2012-му році О. В. Євтушенко. У Олени Василівни є низка публікацій в журналах для профтехосвіти. Вона автор навчального посібника «Математика в професії».

– Олено Василівно, чи можна говорити, що майже половина людей математику не любить, погано знає і не розуміє, навіщо її вчити? Або якщо і знає, то на рівні підрахунку власних отриманих грошей? І головне, як ви "закохуєте" учнів у математику?

– Мабуть ті, хто не вміє застосовувати математику, розминулися у житті з тим вчителем, який навчив би її любити і розуміти, – захоплено розповідає про свою професію Олена Василівна, педагог з більш, ніж тридцятирічним стажем. – Коли сім років тому прийшла працювати в профтехосвіту, відразу ж постала проблема зацікавити майбутніх робітників – кухарів, перукарів, операторів комп'ютерного набору, фотографів та кравців – премудростям, здавалося б, такої сухої науки, як математика. І стала приділяти більше уваги зв'язку математики та майбутньої професії, практичному застосування теоретичних знань і умінь. Перш за все, звернулася до викладачів спецпредметів і ознайомилася з тим матеріалом, який закладений в їхні підручники. Стала складати за ним завдання для уроків математики. Робота була досить складна і об'ємна, але ж саме так і потрібно робити, якщо хочемо, щоб вивчення математики не тільки в профтехучилищах, але і в будь-яких навчальних закладах, не було відірваним від життя і від професії. Було проведено ряд семінарів, в тому числі за сприяння Інституту ПТО НАПН України на тему «Роль математики в професійному становленні учнів».

Намагалася наблизити математику до життя, до учнів. Наприклад, коли вивчали теорію ймовірностей, ходила на заняття з колодою гральних карт, гральними кубиками, монетами, лото. Проводили з учнями різні експерименти, обчислювали ймовірності певних подій.

– Була якось у мене на заняттях група хлопців, – згадує робочі будні Олена Василівна. – І ось коли вивчали об'єми тіл, площі поверхонь, приносила з дому гайки, болти, втулки. Вимірювали їх, обчислювали площі, об’єми, порівнювали результати, робили висновки.

Важливо і те, що мої починання підтримали викладачі спецдисциплін. Ми спільно проводили бінарні уроки, семінари. Наведу приклади таких занять. Виявляється, що є зв'язок між вивченням інтегралів і приготуванням каші. Потрібно було заздалегідь розрахувати, скільки крупи і води потрібно взяти, щоб підготувати кашу необхідної консистенції. Учні не тільки інтеграли обчислювали, але й заповнювали калькуляційні карти, а потім і кашу варили. Після такого уроку кашовари самостійно знайшли 16 прикладів, коли інтеграл може знадобитися їм під час вивчення майбутньої професії.

А ще мої студенти пишуть творчі роботи «Математика у моїй професії». Спочатку важко починали, бо і Інтернет не завжди допомагає знайти хороші приклади. Не всі, звичайно, такі роботи зможуть виконати, але, все ж, є дуже цікаві. Запам'яталися дослідні проекти про економію ресурсів і можливі доходи, якщо шити певного виду чохли для мобільних телефонів, косметички.

– Тобто і насправді, як говорив Норберт Вінер, найвище призначення математики полягає в тому, щоб знаходити прихований порядок в хаосі, що оточує нас. А чи знайшли особливості у навчанні математики, наприклад, перукарів?

– Звісно. Дуже цікавий семінар провели про те, як потрібно використовувати знання про відсотки, щоб змішуючи фарби для волосся, отримувати наперед задані відтінки. І не тільки змішували, а й фарбували один одному пасма волосся і експериментальним шляхом перевіряли теоретичні гіпотези. А як здивувалися учні тому, якої концентрації потрібно зробити розчин, щоб за один підхід брюнетку зробити блондинкою! Виявляється, що при таких концентраціях розчину клієнта просто можна зробити лисим.

– Ого! А ті, хто вдома самостійно фарбує волосся про такі потенційні проблеми мабуть і не здогадуються.

– А ще перукарі презентували цікавий проект «Геометричні криві і перетворення в перукарській справі». Наприклад, щоб зробити по-сучасному мелірування волосся, попередньо виготовляються спеціальні лекала у вигляді геометричних фігур (ромба, трапеції, кола, овалу та інших), які використовуються в процесі такої процедури. Спочатку клієнтові показують на фотографіях, яким буде мелірування залежно від того, які лекала обрані. Після того, як клієнт визначиться з формою, він визначається з кольором фарби. Даний проект представляли на обласному конкурсі робітничих професій і посіли призове місце.

Значну підтримку в узагальненні досвіду роботи, підготовці до публікації методичного посібника мені надав доцент кафедри математики і методики її навчання Криворізького педуніверитету А. М. Капіносов і доктор педагогічних наук Л. Л. Сушенцева, доцент М. Л. Ростока, молодший науковий співробітник лабораторії створення електронних підручників Інституту профтехосвіти НАПН України, а також Криворозький навчально-методичний центр професійно-технічної та безпосередньо Н. В. Зозуля, Т. В. Керницька, С. Є. Кичук.

Завжди повторюю слова В. О. Сухомлинського, про те, що навчають не лише застосовані методи, форми роботи, але і особистість учителя. Якщо вчитель горить своєю роботою, то він запалить вогники і в учнів. І вони будуть конкурентними на ринку праці. Без елементарних знань математики фахівцям в інформаційному суспільстві не обійтися, тому що технології змінюються настільки швидко, що потрібно навчатися і вдосконалювати себе протягом усього життя.

2013

 


Випускники фізмату пишаються тим, що працюють учителями

Побували ми на одній із зустрічей випускників фізико-математичного факультету Криворізького педагогічного інституту. Приїхали колишні однокурсники з різних куточків Дніпропетровської області та України. Багато було й криворіжців. А ось Олені Зільберт-Кушнірській взагалі дуже пощастило, бо зустріч проходила якраз під час її відпустки, і вона змогла приїхати з Ізраїлю на Батьківщину.

Тепло згадували випускники незабутні студентські роки, свята студентської весни з веселими піснями під акомпанемент баяна, виходи на демонстрації в національних костюмах, розглядали себе зовсім молодих на чорно-білих світлинах. І з того сміялися, як часом втікали з лекцій або практичних занять, адже життя, виявляється, кипить і за межами інституту! А скільки емоцій викликали спогади про поїздки до колгоспу на збирання капусти й моркви!

І навіть співали студентські пісні! Здавалося, що й не було тих двадцяти п'яти років, які відділяли їх від випуску з інституту. Усі вони стали іншими, але й залишалися тими ж, коли зібралися разом. Усі з бажаннями й надією. У серцях той самий молодий вогонь горить, як і чверть століття тому.

 – Випуск фізмату 1987-го був великий і дуже сильний, – розповідають запрошені на зустріч колишній декан факультету С. В. Уткіна та доцент кафедри Л. О. Черних. – Тоді набирали п'ять груп математиків і фізиків загальною чисельністю 130 осіб. Зараз на перший курс набирають менше, але все ж, тридцять бюджетних місць це теж немало. Крім того, зараз можна отримати ще й спеціальність «Інформатика». Примітно, що приходять навчатися діти наших студентів. Це свідчить про те, що є попит на професію вчителя й фізико-математичну освіту.

– Людині важливо бути не героєм, а Людиною! – говорить Світлана Василівна. – А ще з роками приходить розуміння того, як потрібно цінувати й підтримувати батьків. Про це теж кажу своїм колишнім студентам.

Цікаво, що більше половини з тих випускників, які прийшли на зустріч, працюють у школах учителями математики, фізики, інформатики. І це незважаючи на те, що часом робота і зарплата в освіті знаходяться в різних вагових категоріях. Деяким вчителям, в основному, в сільських школах, довелося додатково освоювати трудове навчання, літературу і навіть музику. Декотрі вже зробили по три-п'ять випусків школярів. Усі виступаючі, хто залишився працювати в школі, говорили, що живуть своєю роботою. З якою радістю розповідали вони про своїх тямущих і допитливих, працьовитих і наполегливих учнів, а ще про неслухняних і задиристих непосид, які забувають часом виконати домашнє завдання, тому що були справи важливіші. Котрі ставлять незручні питання: а раптом учитель не відповість?

По-різному склалися людські долі. Наприклад, у Олени Максименко, а тепер Дзівінської, учителя інформатики в середній школі №125 та методиста з впровадження інформаційних технологій у навчанні, діти також стали інформатиками і тепер успішно працюють в Києві й Австрії. Олена Біч-Віхрова захистила кандидатську дисертацію й викладає математику в Криворізькому педуніверситеті. Наташа Веселова – головний спеціаліст управління праці та соціального захисту населення в Криворізькому міськвиконкомі. Є і виконроби після другої вищої освіти. Світлана Покутня каже, що працюючи в Софіївській міліції, вона по життю й на роботі залишилася вчителем.

Деякі з присутніх випускників нині працюють у садку вихователями. З якою теплотою й ніжністю розповідали вони про своїх дошкільнят: «Якщо дитина підбігає до тебе щось запитати і при цьому називає тебе "мамою", то значить, що ти як учитель і вихователь відбувся!»

А ось Зою Кожушну-Соболь, коли вона увійшла до аудиторії весела й красива, всі в один голос запитали: «Зою, а де ж твій баян?» Нині Зоя Іванівна – директор школи в селі Сергіївка Софіївського району. Каже, що в житті став їй у нагоді досвід, отриманий у студентські роки. А ще розповіла, як активно вони з чоловіком, зі своєю однокурсницею Оленою Парипою-Іллєнко займаються рафтингом, ходять у піші походи в гори. Загалом, душею молоді, як і в студентські роки.

Душею компанії, що зібралася (втім, як і тоді, у роки навчання), був колишній куратор однієї з груп, випускник Криворізького педінституту 1975-го року, а нині доктор фізико-математичних наук, професор В. М. Соловйов.

– Теперішні студенти значно відрізняються від тих, які були двадцять п'ять і тридцять років тому, – зізнається Володимир Миколайович. – Якщо ті деякою мірою були романтиками, то нинішні в основному – прагматики. Для батьків це краще, тому що їхні діти знають, чого хочуть. А для вчителя й викладача навчати теперішніх студентів стало набагато складніше. Ми студентам власним прикладом повинні показувати, як потрібно працювати. Викладач завжди повинен пам'ятати, що тільки сильні й неординарні особистості зможуть виховати і справжніх людей загалом, і справжніх учителів зокрема.

vipusknikigorg1

 

vipusknikigorg2
За матеріалами публікації у Криворізькому міському щотжневику "Домашня газета"

 


Учитель математики Галина Моськіна: «Навчаючи, дивуй!»

Про особливості навчання математики сучасних школярів та використання інноваційних технологій бесідуємо з учителем вищої категорії, учителем-методистом, заступником директора з навчально-виховної роботи Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 126 Г. В. Моськіною. Галина Валентинівна – випускниця фізико-математичного факультету Криворізького державного педагогічного університету 1976 року. Отримавши диплом з відзнакою і здобувши професію «вчитель математики», ось уже понад чотири десятки років працює у школі.

moskina018Галина Валентинівна неодноразово представляла учительську спільноту на конкурсах педагогічної майстерності. Зокрема, 2004 року посіла призове місце в обласному турі всеукраїнського конкурсу для заступників директорів шкіл з навчально-виховної роботи,  має низку публікацій у науково-методичних виданнях, охоче надає допомогу молодим учителям, які нещодавно прийшли працювати до школи.

Г. В. Моськіна на громадських засадах активно бере участь у роботі секцій педмайстерності на рівні району та міста, часто виступає з презентацією досвіду роботи на фестивалях педагогічних ідей, де презентує управлінські аспекти забезпечення інноваційної діяльності освітян району з реалізації завдань проблеми «Креативна освіта для розвитку інноваційної особистості». Зокрема, висвітлювала системно-цільовий підхід у створенні та функціонуванні моделі «Заклад креативної освіти».

Галино Валентинівно, які акценти розставляєте для себе у навчанні математики сучасних школярів?

– Як відомо, курс математики основної школи логічно продовжує реалізацію завдань математичної освіти учнів, розпочату в початкових класах. А далі у старшій школі продовжуємо реалізацію завдань основної школи і пропедевтику отримання вищої освіти, розширюючи і доповнюючи ці завдання відповідно до вікових і пізнавальних можливостей школярів. Учителю потрібно постійно працювати над вдосконаленням методики навчання. Наприклад, зараз в основу побудови змісту й організації процесу навчання математики покладено компетентнісний підхід, на часі запровадження STEM-освіти, використання сучасних ІКТ. Навчання математики передбачає не лише формування предметної математичної компетентності, але й має зробити певний внесок у формування окремих ключових компетентностей, які є більш загальними і виходять за межі одного предмета. Важливо вчити сучасних школярів самостійно навчатися, здобувати знання, грамотно формулювати і висловлювати судження.

Математику потрібно всім вивчати?

– Безумовно! В учнів необхідно формувати ставлення до математики як до невід’ємної складової загальної культури людини, необхідної умови її повноцінного життя в сучасному суспільстві на основі ознайомлення з ідеями і методами математики як універсальної мови науки і техніки, ефективного засобу моделювання і дослідження процесів та явищ навколишнього світу. Учні мають уміти моделювати з використанням математики численні реальні ситуації та пояснювати здобуті результати.

– Як реалізуєте діяльнісну спрямованість навчання?

– Насамперед, через постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практичну спрямованість навчання. Наприклад, важливо не лише показувати виникнення математичного факту із практичної ситуації, а й ілюструвати його застосування на практиці. А ще систематично використовую історичний матеріал. Завдяки цьому підвищується інтерес школярів до вивчення математики, що пробуджує критичне ставлення до фактів, стимулює потяг до наукової творчості. Орієнтуюся у практичній діяльності на основні риси технології високопродуктивного уроку, яку презентує зокрема дослідниця А. Окунєва.

– Що саме подобається з її педагогічних ідей?

– Головна ідея продуктивного навчання – активна самостійна навчальна діяльність учнів, спрямована на практичне досягнення успіхів. Мені імпонує низка рекомендацій А. Окунєвої щодо створення та підтримки високого рівня пізнавального інтересу й самостійної розумової активності учнів, застосування різноманітного арсеналу методів і засобів навчання, тренінгу способів розумових дій, ощадливої та доцільної витрати часу; розвитку особистісних якостей школяра і, насамперед, самокеруючих механізмів особистості. Взагалі, продуктивність навчальної праці учнів передбачає чітку націленість на реальний, конкретний, кінцевий, власно значимий продукт, створений ними у рамках пізнавальної діяльності під час опанування предмету, на підставі знань, якими вони володіють.

Як технологізуєте процес продуктивного навчання?

– Насамперед, учні здійснюють самостійний пошук відомостей на основі перенесення засвоєних знань і вмінь. Для цього потрібно створювати навчальні проблемні ситуації, коли учням необхідно самостійно знайти відповідь, але для цього не завжди достатньо засобів. Учитель виступає в ролі консультанта і наставника. Зрештою, освітні цілі продуктивних технологій – отримання конкретного продукту в результаті самостійної предметної діяльності школяра відповідно загальних вимог навчання. Здавна говорили, що розум людини – це не посудина, яку треба наповнити. Це вогонь, який належить запалити. А тому одним із методичних прийомів, які впливають на формування мотивації учнів є: дивуй!

І як же виглядають навчальні продукти ваших учнів, які форми їх представлення?

– При опануванні учнями предметів природничо-математичного циклу продуктом їх навчальної діяльності виступають розповідь, доведення формул, теорем, властивостей, законів, теоретичних положень, складені учнями опорні конспекти, схеми, алгоритми розв’язування задач. А ще такими можуть бути складені чи дібрані учнями контрольні тести чи задачі, які, наприклад, охоплюють знання з різних предметів, розроблені комп’ютерні програми чи презентації учнівських проектів. Безперечно, використання комп’ютерної техніки та інформаційних технологій значно підвищує ефективність процесу навчання завдяки його індивідуалізації, зворотного зв’язку, розширенню наочності.

Учителі дедалі ширше використовують ІКТ у навчанні школярів?

– Нещодавно в школах Покровського району завершилась апробація бібліотек електронних наочностей «Алгебра 7-9 клас» та «Геометрія 7-9 клас». При умілому застосуванні конструкторів уроків з електронних наочностей можна якісно посилити дидактичні можливості вчителя як при поданні теоретичного матеріалу, так і під час розв’язування задач. Для забезпечення якісної підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання з математики використовуємо програму «Тестові завдання. Математика».

Багато учителів нашої школи разом з педагогами загальноосвітніх навчальних закладів України активно долучалися до дослідно-експериментальної роботи за темою «Хмарні сервіси в освіті», співпрацювали з доктором педагогічних наук Світланою Литвиновою. Хмарні сервіси у навчанні школярів використовують не лише учителі природничо-математичних дисциплін, але й гуманітарії. Наприклад, у ході семінару, проведеного восени, за активної участі однієї з кращих учительок української мови та літератури Наталі Степанівни Тєрьохіної ділилися досвідом роботи з учителями-мовниками Кривого Рогу. Впровадження комп’ютерно-орієнтованих освітніх технологій у навчанні на сьогодні є визначальним чинником розвитку інформаційної культури учнів.

Які ще активні форми роботи використовуєте для підвищення майстерності педагогічних кадрів?

– Організовуємо на рівні школи, а то й району чи міста методичні турніри, фестивалі, диспути, аукціони методичних ідей, педагогічні виставки, лабораторії педагогічної майстерності або й авторські семінари чи захисти інноваційних проектів. Надзвичайно корисні ділові та рольові, дидактичні ігри, дебати чи участь у дискусійних клубах. Адже педагогічна майстерність і творчість учителя – запорука створення умов для розвитку інноваційного потенціалу та самореалізації особистості учня.


Директор ліцею П. А. Поручинський: «Сповідуємо філософію виховання покоління з високою духовністю та інтелектом»

Серед випускників фізико-математичного факультету Криворізького педагогічного інституту / університету чимало науковців, спортсменів, директорів навчальних закладів, учителів. Про багатьох із них ми уже розповіли у попередніх публікаціях, про інших йтиме мова у подальшому.         

1935 року закінчив фізмат В. Ф. Скопенко. З 1937 до 1939 Василь Федорович працював директором середньої школи в селі Верблюжка на Кіровоградщині. У роки Другої світової війни за виконання бойових завдань командування на фронті у боротьбі з німецько-фашистськими загарбниками і виявлені при цьому героїзм, полковникові В. Ф. Скопенку було присвоєно звання Героя Радянського Союзу. Пам'ять героя, який віддав своє життя за мир на Землі, шанують у стінах Криворізького педагогічного: на його прикладі виховували не одне покоління студентів фізико-математичного факультету; лекційна аудиторія №322 названа його іменем.

2017 року минуло сторіччя від дня народження заслуженого тренера України, важкоатлета Василя Боба – випускника фізмату 1937-го року.

Педагогічна освіта була першою вищою освітою державного діяча, голови Криворізької міської ради у 1979–1992 роках, депутата Верховної Ради УРСР 10-11-го скликань Григорія Івановича Гутовського. У 2000-ні чимало студентів педуніверситету за високі успіхи у навчанні та громадській роботі були удостоєні спеціальної стипендії імені Г. І. Гутовського.

Плідно займаються науковою діяльністю випускники кафедри математики, а нині доценти кафедри вищої математики Криворізького національного університету Наталя та Микола Рашевські. Кандидати педагогічних наук, доценти кафедри педагогіки Наталя Іванівна Зеленкова, Ілона Аркадіївна Волощук, кандидат філософських наук, завідувач кафедри філософії Надія Козаченко та інші успішно навчають професійної майстерності майбутніх педагогів у КДПУ. Доктор педагогічних наук, професор Наталя Павлівна Волкова працює у вищому навчальному закладі у Дніпрі.

Є випускники фізико-математичного факультету і серед нинішніх керівників закладів середньої освіти Кривого Рогу. Низку криворізьких ліцеїв та гімназій по праву можна охарактеризувати як заклади, де кожна дитина реалізує власні інтереси, де панує державне мислення особистостей. Вони є осередками зростання національної еліти, спроможної втілювати ідеали патріотизму, високого культу знань, перебувати в стані гармонії з собою та довкіллям.

Любов Вікторівна Башук – директор Криворізького природничо-наукового ліцею, який забезпечує інформаційно-технологічний та фізико-математичний профілі навчання. Ліцей як заклад нового типу був створений одним із перших не лише у місті, але й в Україні. І до його розвитку чимало сил доклали тодішній очільник Анатолій Іванович Сологуб та заступник Олена Євгенівна Остапчук – також випускниця фізмату КДПУ. А. І. Сологуб та О. Є. Остапчук – кандидати педагогічних наук, доценти, наразі навчають у КДПУ майбутніх педагогів. Анатолій Іванович до того ж почесний президент Асоціації працівників гімназій і ліцеїв України, радник директора Інституту обдарованої дитини НАПН України, член-кореспондент НАПН України.

Випускник фізмату КДПІ, учитель математики, учитель-методист П. А. Поручинський очолює Криворізький Центрально-Міський ліцей. За високі досягнення у роботі Павла Андрійовича нагороджено нагрудними знаками "Відмінник освіти України", "Василь Сухомлинський", "За заслуги перед містом". Викладачі ліцею активно використовують у роботі інформаційно-комунікаційні, квест-технології, впроваджують елементи STEM-освіти. Важливим напрямом діяльності закладу є формування інноваційної культури шляхом участі у методологічних семінарах, майстер-класах, що проводить Міжнародний освітянський «Партнер-клуб», членом якого є ліцей.

Павло Андрійович розповідає, що у ліцеї запроваджують і вдосконалюють акмеологічну модель розвитку, апробують електронні засоби навчання і виховання, використовують інноваційні педагогічні технології в традиційному освітньому середовищі. Педагоги ліцею активно співпрацюють з вищими навчальними закладами, лабораторіями, науковими установами. Вони сповідують філософію виховання покоління з високою духовністю, шляхетністю та інтелектом. І мають упевненість у тому, що молодь буде мріяти про те, щоб жити в Україні, яка матиме високорозвинене інформаційне суспільство, сучасні технології, інтегрується у світове співтовариство.

 poruchinski02

П. А. Поручинський (праворуч) з членами комісії підводять підсумки веб-квесту «Медіаосвіта»

 

 

Підготувала матеріали доцент кафедри Тетяна Крамаренко.

 

 

362
Календар подій
Останні статті
Популярне на сайті
Афіша