Кафедра математики та методики її навчання
Фізико-математичний факультет

 

nastjavasilchenko

 

 

Приклад здорового способу життя

Хто б міг подумати, що витончена, мила дівчина-сусідка – чемпіонка України, та ще й з пауерліфтингу. Настя відкриває нам секрет, що професійно спортом ніколи не займалася. Хіба що у шкільні роки займалася фітнесом, а ще вранці здійснювала шестикілометрові пробіжки від житлового масиву Зарічного до селища Бєляєво і назад.

– Життя моє текло рівно й не «зірково», – посміхається Настя (на фото). – А місяць тому на звичайному занятті з фізкультури у спортивному комплексі «Локомотив» до мене підійшов тренер Володимир Анатолійович Коваленко: «Настенько, а чи не бажаєш ти випробувати свої сили в пауерліфтингу? Лежачи, підняти штангу на вагу?» Я спробувала раз, другий, і Володимир Анатолійович, звертаючись чи то до мене, то чи до хлопців, сказав: «За місяць буде рекорд Європи. Можна готуватися до кубкових змагань».

– А ти що у відповідь?

– Кажу: так у мене ж і вага лише 44 кг. Але все одно я розпочала тренування. Спочатку піднімала 20 кг – це порожній гриф. Потім вагу збільшували до тридцяти, тридцяти п'яти, сорока. А коли я підняла сорок п'ять, тренер вигукнув: «Є рекорд України!»

– А ти все продовжувала тренуватися?

– Займалися то в «Локомотиві», то в «Богатирі». На тиждень виходило три тренування по дві години.

– Важко було?

– Мені було цікаво, що з цього вийде. І не лише мені, а й моєму другові – Олексію Маркевичу, який давно професійно займається пауерліфтингом. Та й мамі, хоча вона вважає, що цей вид спорту не для дівчат.

І ось настав початок змагань в ДК «Металург». Я прийшла на кубкові змагання рано, на подив спокійна і врівноважена. Зробила першу спробу, і вона виявилася невдалою. Я не звернула уваги, що, коли піднімала штангу, спиною трохи відірвалася від лавки. Але вже з другої спроби легко подужала 40 кг. Спробу зарахували. Це і був рекорд України. З третьої спроби підняла 45 кг і побила свій же рекорд. Потім на штангу повісили 50,5 кг. Ця вага – рекорд Європи. Але я його підняти не змогла. Спроби закінчилися.

– Засмутилася?

– Абсолютно ні! Не було від чого. Адже мені вручили посвідчення майстра спорту, значок майстра спорту України, медаль і сертифікат за перше місце, що дозволяло мені виходити на міжнародні змагання. До них зараз посилено і готуюся. З'явився азарт все-таки побити рекорд Європи. Тим більше, що і друзі за мене переживають.

– Хтось із подружок виявив бажання займатися таким видом спорту?

– Деякі ходять до зали на тренування, але до змагань активно не готуються. А я готуюся і продовжую вранці бігати по Зарічному. Біг мені в задоволення. І часом виникають думки: як шкода, що багато моїх ровесників не бігають і не розуміють, яким красивим може бути весняний ранок.

 

Підготувала матеріали доцент кафедри Тетяна Крамаренко.

Фото Сергія Косигіна

367
Календар подій
Останні статті
Популярне на сайті
Афіша
Грудень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31