АНАЛІТИЧНА ЗАПИСКА
на основі пропозицій, наданих молоддю м. Кривого Рогу щодо оновлення міської цільової програми «Нова генерація – перспектива та успіх Кривбасу»

1. Передумови та мета аналізу, проблематика

Документ із пропозиціями є результатом адвокаційної кампанії, спрямованої на оновлення міської молодіжної політики. Пропозиції ґрунтуються на живих зустрічах із молоддю та онлайн-опитуваннях у різних районах міста Кривий Ріг. Їхня мета – сформувати сучасну, потребоорієнтовану програму підтримки молоді на 2026-2030 роки.

У 2025 році завершується дія чинної міської цільової програми розвитку державної молодіжної політики «Нова генерація – перспектива та успіх Кривбасу», яка була розрахована на 5 років. За цей час відбулися значні зміни як у структурі молодіжної роботи, так і в загальному соціальному контексті міста. Кривий Ріг, як промисловий центр, що нині фактично є прифронтовим, стикається з новими викликами. Попередня програма частково втратила свою актуальність, не відповідає сучасним потребам молоді й не враховує нові вектори молодіжної політики. Тому, важливо вчасно оновити програму з урахуванням реальних потреб молоді, актуалізувати напрями, додати інструменти підтримки ініціатив та забезпечити молодь можливістю впливати на ухвалення рішень. Це дозволить посилити соціальну стійкість міста, запобігти вигоранню активної молоді та підвищити ефективність локальної молодіжної політики.

Під час адвокаційної кампанії молодь надала понад 30 змістовних пропозицій, які можна систематизувати за 9 напрямами, які їх розкривають у повній мірі: активізація культурного життя, міні-гранти на молодіжні ініціативи, підтримка ментального здоров’я, підтримка молодіжного підприємництва, профорієнтація та кар’єрна підтримка, розвиток молодіжної інфраструктури, розширення можливостей неформальної освіти, удосконалення комунікації з молоддю, фізичне здоров’я та спорт.

2. Ключові напрями запропонованих змін молоддю

2.1. Неформальна освіта – пропонується впровадження тренінгів із розвитку soft-skills (комунікація, командна робота тощо), курсів з підприємництва, проєктного менеджменту й кар’єрного планування.

2.2. Профорієнтація та кар’єрна підтримка – актуалізація профорієнтаційних програм у школах і коледжах. Партнерство з місцевими підприємствами для забезпечення стажувань.

2.3. Ментальне здоров’я – запропоновано створення відкритих психологічних програм, тренінгів і груп підтримки. Реакція на зростаючу потребу в емоційній стійкості молоді, особливо в контексті повномасштабної війни.

2.4. Молодіжна інфраструктура – розвиток хабів і просторів у районах, де молодь обмежена в доступі до дозвілля. Фокус на творчість, самореалізацію та навчання.

2.5. Фізичне здоров’я та спорт – встановлення відкритих спортивних майданчиків, фітнес-зон. Проведення регулярних занять із тренерами як спосіб залучення до активного способу життя.

2.6. Культурне життя – проведення фестивалів, творчих вечорів, гуртків. Створення культурного хабу як центру креативної активності.

2.7. Фінансування молодіжних ініціатив – введення міні-грантів із прозорою конкурсною системою для підтримки локальних проєктів.

2.8. Молодіжне підприємництво – навчальні програми, менторство, консультації. Акцент на розвиток підприємницького мислення та самозайнятості.

2.9. Комунікація з молоддю – використання цифрових платформ (Instagram, Telegram) для інформування. Проведення регулярних консультацій і зворотного зв’язку.

3. Аналіз актуальності та потенційного впливу

Для визначення пріоритетності реалізації запропонованих молоддю напрямів доцільним є оцінка їх потенційного впливу з погляду актуальності (який ефект очікується від упровадження відповідних ініціатив). Такий аналіз дозволяє систематизувати напрями за важливістю й сформувати стратегічну послідовність у плануванні заходів для оновленої міської програми.

4. Рекомендації

1. Розглянути та максимально адаптувати запропоновані ініціативи через їх включення до оновленої цільової програми.
2. Запропонувати забезпечити фінансування нових напрямів через залучення міжнародної технічної допомоги та міський бюджет та.
3. Передбачити інструменти залучення молоді до моніторингу реалізації програми.
4. Впровадити механізми зворотного зв’язку з молоддю на кожному етапі реалізації оновленої програми.