Грамотність, освіченість, компетентність, професіоналізм – ось ті основні критерії, за якими нині оцінюють особистість у суспільстві. Сучасний фахівець повинен уміти мобілізувати власний потенціал, розвивати свої здібності, навчитися самостійно вирішувати будь-які складні проблеми. У сьогочасних умовах робити це не так просто. Однак нинішня ситуація спонукала кожного з нас, зокрема й здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти КДПУ, вкотре замислитися над питанням: чому академічна доброчесність є не лише основою розвитку сучасного університету, але й життєвою необхідністю.

03 листопада 2022 року за ініціативою деканату факультету української філології відбулася зустріч викладачів кафедри української мови, української та зарубіжної літератур (а також усіх охочих!) зі студентами другого (магістерського) рівня вищої освіти, що мала на меті актуалізувати питання дотримання академічної доброчесності під час навчальної і науково-дослідницької діяльності, зокрема й у виконанні кваліфікаційної праці.

Завідувач кафедри української мови проф. Ж. В. Колоїз (автор курсів «Основи академічного письма»  і «Академічне письмо та риторика») нагадала студентам про те, що дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає: самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання (для осіб з особливими освітніми потребами ця вимога застосовується з урахуванням їхніх індивідуальних потреб і можливостей); покликання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей; дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права; надання достовірної інформації про результати власної навчальної (наукової, творчої) діяльності, використані методики досліджень і джерела інформації. Нагадала студентам про те, що варто вважати порушенням академічної доброчесності: академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;  самоплагіат – оприлюднення (частково або повністю) власних раніше опублікованих наукових результатів як нових наукових результатів; фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі або наукових дослідженнях; фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень; списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання; обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (наукової, творчої) діяльності чи організації освітнього процесу; формами обману є, зокрема, академічний плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;  хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі; необ’єктивне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти. Окремий акцент було зроблено на тому, що за відповідні порушення здобувач обов’язково несе відповідальність. Жанна Василівна наголосила на основних моментах «Положення про запобігання та виявлення академічного плагіату в роботах здобувачів вищої освіти КДПУ»

(https://drive.google.com/file/d/1z6JqT8fU4UpmZJ3IfnYK5OlOCtUSQv0t/view) та «Положення про порядок і процедури вирішення конфліктних ситуацій у КДПУ» (https://drive.google.com/file/d/1VGC-5KnCI2FB-cyK-StQ_eS5Az-HXr-V/view