11 квітня в Інституті мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України відбувся круглий стіл «Фразеологія та фразеографія в парадигмі сучасних досліджень: теорія, практика, перспективи» (до 100-річчя з дня народження кандидата філологічних наук, старшого наукового співробітника Лідії Андронівни Юрчук), до якого долучилися доц. Н. Шарманова та ст. викл. Г. Демиденко.
З вітальним словом до науковців-філологів звернувся Богдан Ажнюк – директор Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, член-кореспондент НАН України, доктор філологічних наук, професор, президент Національної асоціації україністів. Богдан Миколайович акцентував на важливості таких наукових заходів, які покликані окреслити проблеми теорії та практики фразеологічних студій і гідно оцінити роботу видатних мовознавців, чий внесок у розбудову філологічної думки важко перебільшити. Однією з таких непересічних постатей у царині вітчизняної лексикографії є Лідія Андронівна Юрчук, з ім’ям і працями якої знайомий кожен лінгвіст – від студента до професора.
На пленарному засіданні виступили відомі постаті української філологічної науки, а також доньки Лідії Юрчук – Ольга Василівна та Людмила Василівна, які поділилися з присутніми теплими, щирими спогадами про свою легендарну маму й філологічні нотки в їхній родині.
Цікавими й пізнавальними були доповіді іменитих науковців, зокрема директора Інституту української мови НАН України, доктора філологічних наук, професора Павла Гриценка, який розглянув у доповіді «Деякі аспекти вивчення української діалектної фразеології» актуальні фразеологічні питання у світлі проблем, винесених для обговорення на науковому зібранні.
Старший науковий співробітник Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України Ірина Гнатюк разом зі знаним лексикографом Вірою Білоноженко розповіли про життєвий шлях, творчий доробок і наукову спадщину Лідії Юрчук. Віра Максимівна вразила спогадами про спільну словникарську працю, відтворюючи картини їх повсякденної роботи в Інституті, плідні наукові дискусії, утаємничила присутніх у процес створення академічного словника фразеологізмів української мови, значення й наукову вагу якого важко переоцінити.
Не менш захопливими були виступи Ірини Самойлової (Інститут української мови НАН України) на тему «Лідія Андронівна Юрчук: із наукового доробку лексиколога й лексикографа», а також Людмили Даниленко (Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України), яка порушила актуальні питання устаткування термінологічної бази й виголосила доповідь на тему «Динаміка фразеологічної термінології слов’янських мов».
У межах круглого столу працювали дві секції, під час роботи яких викладачі кафедри української мови Криворізького педагогічного змогли продемонструвати власні наукові розвідки. До обговорення проблемних питань у секції «Фразеологія в сучасній лінгвопарадигмі. Фразеологічний і фразеографічний опис української мови. Фразеологічний і фразеографічний опис германських і романських мов» долучилася Ганна Демиденко, яка презентувала доповідь про фразеологічне багатство поліських говірок, що увібрали в себе знання про невербальне спілкування мовців.
У другій секції «Розвиток теорії фразеографії. Фразеологічний і фразеографічний опис слов’янських мов. Питання пареміології» результати наукових пошуків представила Наталя Шарманова, яка звернулася до теорії мовних кліше у зв’язку з соціокультурною практикою комунікації.
Надзвичайно пізнавальною й розвивальною стала участь у такому поважному науковому зібранні, адже обмін науковою інформацією, наукові дискусії й обговорення безцінні як для філолога-теоретика, так і для словесника-практика, університетського викладача.
Прослухати цікаві та змістовні доповіді мали змогу й студенти другого (магістерського) рівня вищої освіти, які виконують кваліфікаційні роботи, пов’язані із фразеологічними чи пареміологічними проблемами сучасної української літературної мови, стилістикою, зокрема й на матеріалі творів української та зарубіжної літератур. Неабиякої уваги варті питання, порушені відомими вітчизняними науковцями в межах круглого столу, що стосувалися розмежування термінів «фразеологізм» та «ідіома» в сучасній фразеографії, фразеологічних одиниць в мові сучасного діалектоносія, семантичної типології фразеологізмів з антонімічними конституентами, неофразеології в медіалінгвістичних вимірах, особливостей мови художнього перекладу і проблем поповнення фраземного фонду, лінгвонімів у фразеології європейських мов у зіставному аспекті та ін.
Висловлюємо щиру подяку організаторам круглого столу, науковим співробітниками Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України, усім дослідникам за такий інтелектуально потужний і душевний захід, сповнений пошани до знакових постатей у філологічній царині, перспектив її розбудови в контексті світової лінгвістики й уваги до фразеосемантики рідної мови.
