18 квітня 2024 року в межах проведення на факультеті української філології Міжнародної наукової конференції «Мови й літератури світу в глобалізаційних процесах» відбулося  засідання мовознавчої секції.

До пізнавальної та змістовної академічної комунікації долучилися здобувачі першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти Криворізького державного педагогічного університету (Україна), Житомирського державного університету імені Івана Франка (Україна), Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка (Україна), Інституту мовознавства та літературознавства Ніредьгазького університету (Угорщина). Студенти мали змогу презентувати результати власних наукових пошуків, долучитися до дискусії та обговорення доповідей інших учасників, тим самим розвинути навички до самоаналізу дослідницьких ідей, інтегрувати результати роботи в систему знань про мовознавчу царину, поповнити теоретичний арсенал лінгвістичної науки новими відомостями, що глибше розкривають таке духовно-екзистенційне явище як мова.

Варто відзначити, що тематика мовознавчих розвідок учасників конференції досить різноманітна, строката, проте актуальна у своїй прагматичній спрямованості.

На етномаркування українських прізвищ звернула увагу у своїй доповіді «Етнічні прізвища на позначення фаху в сучасному українському ономастиконі» Ольга Щербак, здобувачка другого (магістерського) рівня вищої освіти Криворізького державного педагогічного університету (Україна).

Дотичною до цієї проблематики постала доповідь «Транслітерація українських власних назв в угорській мові», яку виголосила Жужанна Шмідт, здобувачка першого (бакалаврського) рівня вищої освіти Інституту мовознавства та літературознавства Ніредьгазького університету (Угорщина). Українських здобувачів освіти надзвичайно зацікавили особливості угорської мови, насамперед у зіставному аспекті.

Низка тем, презентованих студентами-філологами Криворізького державного педагогічного університету, відзначає прагнення молодих дослідників здійснити концептуальну наукову інтерпретацію подій новітньої української історії, пов’язаних з агресією російської федерації, та власне з мовознавчим аспектом цієї багатовимірної проблеми. У цьому плані присутніх зацікавили доповіді «Концепт мир у сучасному медіатексті» Дарії Горіної, «Зумовленість змін структурної організації лексико-семантичного поля «війна» Богдани Лубенець, «Мова ворожнечі в новітніх медіа: семантичний і комунікативний аспекти» Олександри Прокопенко.

До дискусійних у сучасній україністиці питань про лексико-термінологічну та граматичну систему звернулися у своїх доповідях «Наукова інтерпретація термінолексики в мовознавстві» Наталія Лавриненко, «Історія вивчення запозиченої лексики у вітчизняній лінгвістиці» Валерія Олійник, «Транспозиція грамем часу у структурі українського дієслова» Наталія Гришальова, які є здобувачками першого (бакалаврського) рівня вищої освіти Криворізького державного педагогічного університету.

У свою чергу Поліна Кляцька, здобувачка другого (магістерського) рівня вищої освіти Криворізького державного педагогічного університету апелювала у своїй доповіді «Застаріла лексика як засіб історичної стилізації в романі В. Шкляра «Характерник» до важливості пізнання власної історії та усвідомлення національної самобутності через вивчення пласту застарілої лексики.

Не менш цікавими були доповіді методичного та лінгводидактичного спрямування здобувачів-магістрів, як-от: «Розвиток творчих здібностей учнів та учнівської молоді» Тетяни Заболотньої та «Сучасні підходи навчання української мови в закладах середньої освіти» Світлани Сухої.

Час, присвячений обговоренню окреслених лінгвістичних проблем, проминув швидко й енергійно, залишивши по собі приємні враження від пізнання мовної істини, доброзичливого академічного спілкування, перебування в колі однодумців, які вболівають за долю рідної мови, її поступу на шляху до нашої безкомпромісної перемоги.