10 вересня 2018 року відбулося відкрите заняття з історичної граматики професора, завідувача кафедри української мови Ж. В. Колоїз.

Тема лекції «Історія редукованих голосних ъ, ь» продовжує ознайомлювати студентів із дисципліною, що сягає глибини століть і пояснює майбутнім філологам усі таємниці сучасних мовних процесів. Вивчення історичної граматики, як стверджують історики мови, забезпечує знання не лише процесів, які відбувалися в українській мові на різних етапах її історії, а й усвідомлення загальних законів розвитку мови, її структури, основних складників, місця української мови в загальноєвропейському мовному контексті.

Студенти ласкаво називають цю науку «істграм», а в час найскладнішого «чергування», «занепаду» чи «палаталізації» навіть – «істерична» граматика (бо важко ж таки!). Попри складність дисципліни в очах студентів-словесників немає жаху, жевріє зацікавлення й захват, адже пояснити всі історичні зміни легко й невимушено під силу досвідченій Жанні Василівні. Вона силою лінгвістичної думки «транспортувала» присутніх на занятті в ХІ-ХІІ століття, авторитетно пояснюючи всі явища в системі мови вказаного періоду, зокрема йшлося про сильну й слабку позицію та наслідки занепаду редукованих у системі голосних і приголосних звуків.

Відкрите заняття відвідали викладачі кафедри української мови: З. П. Бакум, Т. І. Вавринюк, Н. А. Березовська-Савчук, М. В. Вербовий, Г. Г. Демиденко, І. О. Іншакова, К. А. Качайло, Н. М. Малюга, Т. М. Мішеніна, Н. М. Шарманова.

Повернувшись з ХІ століття у століття ХХІ можемо точно сказати: історична граматика української мови – одна із лінгвістичних дисциплін, що формує філологічну культуру, а Жанна Василівна Колоїз – компетентний лектор, умілий методист і чудовий філолог, чи, краще, Філологиня, яка живе словом, живе у слові, розуміючи його сутність і глибину, шануючи його походження. Живий класик української літератури Ліна Костенко свого часу написала такі рядки: «Лиш виведуть те слово із тої в’язі літер, а слово без коріння, покотиться, втече». Тому завдання сучасних студентів-філологів так послуговуватися словом, аби воно нікуди не поділося, трималося свого історичного й національного коріння. Завдяки лекції Ж. В. Колоїз ці надважкі й водночас надважливі завдання реалізувати набагато легше!