24 листопада 2021 р. відбулося засідання наукового семінару кафедри філософії, на якому виступила к. філос. н., доц. Н. П. Козаченко з доповіддю «Чи універсальне критичне мислення як метод міркування та прийняття рішень?».
Надія Павлівна окреслила два підходи до розгляду критичного мислення: філософський і педагогічний. Відповідно до першого, критичне мислення постає як спосіб відшукання істини, у той час як другий розглядає його як стратегію досягнення прагматичних цілей, зокрема виховання громадянина і прищеплення цінностей демократичного суспільства.
Дослідниця запропонувала два критерії якості критичного мислення: універсальність і достатність. Універсальність передбачає однакове застосування мислення усіма суб’єктами. Достатність означає вичерпність під час застосування мислення.
Також був висвітлений гендерний аспект критичного мислення. Було висвітлено, що чоловіки та жінки однаково добре застосовують критичне мислення, проте можуть застосовувати різні стратегії прийняття рішень, що залежить і від соціально-культурного контексту.
Присутні члени кафедри обговорили вплив когнітивних упереджень на формування особистості, а також застосування критичного мислення в освітньому процесі.
Детально з публікаціями Н. П. Козаченко можна ознайомитися нижче:
Коли не працює критичне мислення і для чого нам здоровий глузд
Яка критика потрiбна критичному мисленню?
Критичне мислення: граничнi пiдходи та оптимальнi шляхи
- Автор: Кафедра Філософії
- Перегляди: 714
19 травня 2021 р. відбувся науково-методичний семінар кафедри філософії. Д. філос. н., проф. Шрамко Я. В. презентував для попереднього обговорення навчальний посібник «Лекції з аналітичної філософії».
Посібник орієнтований для широкого кола читачів і не вимагає наявність спеціальних знань. Подання тем здійснюється на професійному рівні філософського розгляду, тому посібник буде корисний як студентам і аспірантам, так і фахівцям. Матеріал лекцій включає виклад вироблених в рамках аналітичної філософії концепцій та авторське бачення певних філософських питань.
Основне завдання курсу лекцій – представити цей напрям систематичним чином через огляд основних розділів, які охоплюють найважливіші галузі теоретичної та практичної філософії. Також посібник передбачає наявність лекцій, присвячені методологічним питанням та розглядом питання про природу філософського знання.
Ярослав Владиславович зазначає, що викладений матеріал не претендує на вичерпну повноту, як з погляду відібраних галузей філософського знання, так і в плані змісту окремих лекцій. Деякі розділи аналітичної філософії, наприклад, філософія релігії або естетика, поки не знайшли свого відображення в навчальному посібнику, оскільки неможливо охопити усі розділи та проблеми, розглянуті в аналітичній філософії, у межах одного видання.
Загалом цей курс лекцій покликаний дати систематичне уявлення про аналітичну філософію в її органічній єдності. Проте кожна лекція, будучи присвячена окремому розділу філософського знання, є цілком самодостатньою, що робить доступним зміст одних лекцій без знайомства зі змістом інших. За словами Ярослав Владиславович, порядок розташування лекцій не є жорстко фіксованим і при бажанні курс можна почати засвоювати з будь-якої лекції. Крім того, на базі матеріалу окремих лекцій, враховуючи їх досить широкий характер, можна вибудувати невеликі самостійні спеціальні курси, присвячені окремим проблемам або розділам аналітичної філософії.
Завершення написання рукопису планується незабаром. Слідкуйте за нашими анонсами.
Побажаємо автору наснаги для завершення цього важливого проєкту!
Ознайомитися з публікаціями з аналітичної філософії д. філос. н., проф. Шрамка Я. В.:
Природа філософії та її предмет
Що таке аналітична філософія?
Проблеми флософської онтології в аналітичній перспективі
Аналітична соціальна та політична філософія
Основні напрямки аналітичної політичної філософії
- Автор: Кафедра Філософії
- Перегляди: 949
14 квітня 2021 р. відбувся науково-методичний семінар кафедри філософії. Із доповіддю «Західна філософія після І. Канта: спроба концептуалізації» виступила к. філос. н., доц. Панафідіна О.П. У промові було висвітлено три наявні моделі опису історії філософії у XIX-XX ст.: описова, емпірико-дедуктивна, раціонально-нормативна. Зазначено переваги і недоліки кожної. Як альтернативу наявним моделям, О.П. Панафідіна представила проблемно-гіпотетичний підхід до історії філософії, окреслила його сутність та характерні риси. З його позиції було проаналізовано феномен Просвітництва. У висновках зазначено, що філософські течії у XIX-XX ст. можуть бути класифіковані з позиції ставлення до ідей Просвітництва.
Присутні члени кафедри обговорили доцільність впровадження нової класифікації філософських течій в освітній процес. Дискутували щодо можливості перебудови курсу філософії на проблемному підході. Поміркували над ґенезою наукового світогляду та суспільними трансформаціями у філософії Нового часу.
- Автор: Кафедра Філософії
- Перегляди: 691
На засіданні наукового семінару заслухали доповідь к. філос. н., доц. Мішалової О.В. «Ключовий дієвець історії: хто він такий?», яка була присвячена основним проблемам філософії історії та її викладання у ЗВО.
Було розглянуто проблеми використання термінологічного апарату філософії історії, проаналізовано специфіку вживання таких понять як «суб’єкт історії», «актор», «агент», «дієвець» та «рушійні сили» на прикладі концепцій Л. фон Мізеса, К. Маркса, І. Франка та ін. Обговорили проблеми використання неологізмів у філософії та особливості перекладу англомовних термінів та понять.
Детальніше ознайомитися з доповіддю.
- Автор: Кафедра Філософії
- Перегляди: 821
27 січні 2021 р. відбулося засідання методичного семінару кафедри філософії, присвяченого підведенню підсумків міського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт учнів «Соціс-2021». До оцінювання та рецензування проєктів фіналістів долучилися к. філос. н., викладач М. М. Брюховецький та к. філос. н, доц. О. П. Панафідіна. Як зазначив М. М. Брюховецький, у фінальний тур першого етапу вийшли 13 робіт (5 з філософії та 8 з релігієзнавства), що демонструє стійкий інтерес учнів до вивчення філософських дисциплін.
Викладачі обговорили типові проблеми і помилки учнів при написанні учнями науково-дослідницьких робіт, а також методичні аспекти роботи вчителів з обдарованою молоддю. Результати засідання методичного семінару щодо організації науково-дослідницької роботі у школі знайдуть подальший розвиток у тематиці курсів підвищення кваліфікації вчителів.
- Автор: Кафедра Філософії
- Перегляди: 829
Кафедра філософії продовжує діяльність наукового гуртка навіть під час карантину!
19.05.2020 р. відбулося чергове засідання наукового гуртка у форматі zoom-конференції. М. М. Брюховецький виступив з доповіддю на тему: "Формаційна теорія: державні та приватні формації".
У доповіді було переосмислено формаційний підхід до розуміння суспільства. Було запропоновано та проаналізовано поняття "державний капіталізм" як характеристика суспільного устрою таких країн, як СРСР, КНР та ОАЕ для позначення ситуації повного панування держави як найбільшого монополіста на ринку.
Члени кафедри філософії дискутували з приводу таких запитань:
- чи переосмислюється у сучасній соціальній філософії поняття "суспільно-економічна формація";
- чи є загальноприйняте визначення "соціалізм" і "капіталізм";
- чи сучасна Європа тяжіє більше до соціалізму або капіталізму;
- як розуміти термін "експлуатація" сьогодні;
- чи може бути використана концепція символічного капіталу П. Бурдьє у межах "державного капіталізму".
- Автор: Кафедра Філософії
- Перегляди: 408
Асистент О. Є. Оліфер виступила з доповіддю «Концепції наративної ідентичності», у якій було окреслено наративний підхід до розуміння проблеми ідентичності особистості в сучасній англо-американській філософії. Було висвітлено такі аспекти: як у наративних концепціях розуміють тотожність особистості, як формується Я, як особа зберігає цілісність Я у межах наративу. Серед розглянутих концепцій особливу увагу було приділено поглядам М. Шехтман та К. Еткінза.
- Автор: Кафедра Філософії
- Перегляди: 719
К. філос. н., доц. А. І. Абдула виступив з доповіддю "Освітні орієнтири в процесі реалізації раціональних принципів та ціннісних передумов відкритого суспільства". У своїй доповіді А. І. Абдула висвітлив ідеї К. Поппера та його послідовників щодо філософії освіти. Зокрема, було зазначено, що оскільки освіта як соціальний інститут виконує функцію відтворення суспільства, будь-яка реформа буде стосуватися й освіти. Якщо соціальний інженер втручається у сферу освіти, то він повинен продумувати усі можливі наслідки: може трапитися таке, що замість поступу і поліпшення ситуації, він її лише погіршить. Будь-яка реформа в галузі освіти повинна бути продумана та реалізована поступово.
Після виступу доповідача відбулася жвава дискусія. Питання, які обговорювалися членами кафедри стосувалися виокремлення принципів та традицій, на яких може ґрунтуватися українська система освіти. Чи можна взагалі побудувати освітній процес на засадах раціональності та «відкритого суспільства» К. Поппера в окремо взятому ВНЗ?
- Автор: Кафедра Філософії
- Перегляди: 537
13 травня 2019 року відбулося засідання наукового гуртка кафедри філософії
Доповідач: Сепетий Д.П., к. філос. н., доцент (Запорізький державний медичний університет)
Тема доповіді: "Квантова механіка та проблема місця свідомості у фізичному світі"
- Автор: Кафедра Філософії
- Перегляди: 542
24 січня 2018 року відбулося засідання наукового гуртка кафедри філософії.
На засіданні виступила доцент кафедри філософії Панафідіна Оксана Петрівна з доповіддю "Логіка сучасної освітньої парадигми: І. Кант проти Дж. Локка". У своїй доповіді Оксана Петрівна поставила дуже цікаве питання щодо зміни освітньої парадигми у інформаційному суспільстві та звернула увагу на те, що загальновизнані педагогічні авторитети можливо вже варто залишити у минулому, оскільки наразі відбуваються значні зміни і в цілях і в методах освіти.
Доповідачка запропонувала провести порівняння просвітницької парадигми, основним представником якої вона обрала Дж. Локка, і рефексивної парадигми, яка, попри те, що вважається сучасною і актуальною, має свої витоки у роботах І. Канта. Педагогічні роботи Канта, на думку дослідниці, наразі є дещо недооціненими, адже уважний їх розгляд показує, насільки філософ випередив свій час і наскільки близькими постають його ідеї до сучасних освітніх реформ.
До обговорення цікавої теми приєдналися викладачі та аспіранти кафедри педагогіки, які поставили ряд дискусійних питань. Завдяки насиченій, проблемній та актуальній доповіді, цікавим питанням від активної аудиторії засідання пройшло дуже продуктивно. Результати обговорення однозначно показали необхідність подальшої розробки актуалізованих питань.
- Автор: Кафедра Філософії
- Перегляди: 422
