Французька École des Hautes Études en Sciences Sociales (Вища школа соціальних наук, скорочено EHESS) приймає науковців з усього світу, які займаються вивченням сучасних суспільств у широкому культурному та історичному контекстах. Їхні дослідження, як правило, належать різноманітним галузям соціальних та гуманітарних наук (історія, антропологія, соціологія, економіка, географія, лінгвістика, психологія тощо). EHESS посідає центральне місце у французькому інтелектуальному житті. З часів створення Школа об’єднала низку впливових дослідницьких центрів, з діяльністю яких пов’язані імена найвидатніших істориків, соціологів, антропологів та філософів сучасності: П’єра Бурдьє, Жака Дерріда, Франсуа Фюре, Клода Леві-Строса, Жан-П’єра Вернана. Восени 2023 року запрошення на стажування в EHESS (центр CERCEC) отримала представниця КДПУ – доктор філологічних наук, професор кафедри перекладу та слов’янської філології Наталя Сергіївна Кудрявцева.
«Вища школа соціальних наук має декілька центрів, розташованих у різних районах Парижу, а також окремі підрозділи в Ліоні, Тулузі та Марселі. Вона пропонує навчання тільки на магістерському рівні й на рівні аспірантури, адже насамперед є осередком наукових досліджень, а не університетом. Я дуже рада стажуватися в EHESS, де в межах проєкту «War and Society in Central and Eastern Europe» («Війна і суспільство в центральній та східній Європі») продовжую своє соціолінгвістичне дослідження мовного зсуву від російської до української в контексті волонтерських ініціатив з викладання української мови», – ділиться враженнями проф. Н. С. Кудрявцева.
Як відомо, найперші волонтерські ініціативи з викладання української мови з’явилися ще до російського вторгнення в 2014 році й набули великої популярності в перші роки російської агресії. Після початку повномасштабної війни мовний активізм став масовим явищем із сотнями розмовних клубів та курсів по всій Україні.
«Волонтерський мовний рух в Україні – явище сьогодні настільки помітне, що його вже не можна ігнорувати. Найпершій всеукраїнській ініціативі «Безкоштовні курси української мови» цієї осені виповнилося 10 років! За цей час вони не тільки допомогли тисячам охочих заговорити українською, а й створили власну інтернет-платформу Є-Мова, де пропонуються різноманітні онлайн-курси з української за рівнями складності, курси для вчителів, спеціальні курси з професійної комунікації та навіть окремий курс української для бізнесу. У квітні 2022 р. стартував ще один всеукраїнський проєкт Єдині, який з того часу об’єднав уже більше 100 000 учасників. Окрім мовної, такі проєкти виконують дуже важливу в умовах війни функцію психологічної підтримки. І все це робиться руками волонтерів», – розповідає Наталя Сергіївна.
У рамках стажування Наталя Сергіївна провела семінар на тему «Linguistic conversion in Ukraine after 2014» (Мовний зсув в Україні після 2014 року), де висвітлила як мотивації слухачів таких курсів, так і підходи до навчання української, розроблені волонтерами-викладачами.
«Особливістю останнього десятиліття в Україні є запит суспільства саме на спілкування українською, а не суто формальне декларування її як рідної мови, що було характерним для попередніх часів. Саме цей зсув у суспільному сприйнятті мови – як необхідного сьогодні засобу для комунікації – викликав появу волонтерських ініціатив, а також диктує необхідність перегляду традиційних підходів до викладання мови. Ключовою тут є настанова на комунікацію, а також відмова від монолінгвізму та пуризму як у дидактиці, так і в classroom discourse («дискурс класної кімнати»). Ефективність саме такого підходу обстоюють новітні європейські теорії, які розглядають мову не як абстрактну, замкнену систему символів, а насамперед як мовлення, занурене в життя. Це називається «lived experience of language», тобто «мова, яку ми проживаємо», «життєвий досвід мови». Волонтерські ініціативи називають це «жива мова», таким чином інтуїтивно розвиваючи свою методику в контексті цих новітніх теорій. Сьогодні це найактуальніший науковий тренд, і поява в Україні такого дискурсу «живої мови» засвідчує, що наше суспільство перебуває у спільному ментальному просторі з Європою», – підкреслила проф. Н. С. Кудрявцева.
Постійна комунікація та співпраця з європейськими колегами сприяє розвитку академічної мобільності на кафедрі перекладу та словянської філології. Все це робиться задля підвищення рівня викладання дисциплін, а також для інтеграції студентів спеціальності переклад у европейський освітній простір.
