Алгоритми успіху: інтерв’ю з професором кафедри математики та методики її навчання В. В. Корольським (до 90-річчя КДПУ)

Прес-центр продовжує цикл інтерв’ю з ветеранами науково-педагогічної праці, присвячений 90-й річниці КДПУ. Проф. Володимир Вікторович Корольський, кандидат технічних наук, професор кафедри математики та методики її навчання поділився спогадами про важливі етапи історії університету й роздумами про свій шлях у Криворізькому педагогічному, розповів про власний професійний досвід, співпрацю з колегами, випробування й досягнення на шляху до сьогодення КДПУ.

– Ви маєте вельми поважний стаж роботи в Криворізькому педагогічному, пам’ятаєте роки становлення нашого університету, працювали з багатьма знаковими особистостями нашої історії. Чи був цей шлях тернистим і чи привів він до зірок?

– Дійсно, моя професійна діяльність як викладача закладу вищої освіти почалася ще 1972 року. На фізико-математичному факультеті КДПІ для студентів ФМФ я викладав дисципліну «Наближені методи обчислень» у якості викладача-погодинника. Ректором Криворізького педагогічного в ті часи був кандидат економічних наук Фелікс Адамович Мазур – чудова людина, ветеран Другої світової війни. Після нього, у 1974 році, ректором був призначений кандидат технічних наук В. І. Биков. Він мав прогресивні погляди на сучасний розвиток вищої освіти, підтримував застосування елементів комп’ютеризації освітнього процесу й наукових досліджень. Саме Валентин Іванович запросив мене на постійну роботу в КДПІ з вересня 1976 року. Пов’язано це було з тим, що я мав відповідну фахову підготовку в класичному університеті на механіко-математичному факультеті й певний досвід роботи на посаді старшого наукового співробітника лабораторії математичних методів досліджень. Працював на електронних цифрових обчислювальних машинах «Наірі», «Мінськ-22», «Мінськ-32». У Криворізькому педагогічному я почав діяльність на посаді старшого викладача кафедри математичного аналізу; уперше в історії нашого закладу вищої освіти створив комп’ютерний клас із використанням електронних засобів для проведення лабораторних робіт з «Методів наближених обчислень».

Але справжні тернії почалися з 1 вересня 1977 р. Саме цього року, в березні, роботу інституту перевіряла комісія Міністерства освіти. За результатами роботи комісії Колегія МО ухвалила рішення закрити факультет загальнотехнічних дисциплін (ЗТД). Однак за проханням обласних органів остаточним рішенням було дозволено існування факультету ЗТД за умови зміни його керівництва. У ті часи я не мав жодного відношення до цього факультету, але ректорат наполегливо пропонував мені погодитися обійняти посаду декана. З 1 вересня 1977 року я очолював факультет загальнотехнічних дисциплін. З багатьох причин початок роботи був непростим. Але з часом колектив викладачів факультету прийняв мої пропозиції щодо його розвитку, і завдяки спільним зусиллям через 4-5 років факультет став кращим в Україні серед подібних структурних підрозділів ЗВО – а це 14 факультетів.

В 1984 році на базі факультету було проведено науково-методичну конференцію деканів і завідувачів кафедр факультетів ЗТД України. 1986 року така конференція відбулася для всіх факультетів ЗТД колишніх республік Радянського Союзу. Це стало високим визнанням роботи нашого факультету. Безумовно, то були часи важкої праці, результатом якої стали значні досягнення – що не може не надихати на добрий настрій на усе професійне життя. І тут потрібно зазначити, що ці здобутки значною мірою пов’язані з діяльністю на посаді ректора з 1979 року проф. П. І. Шевченка. Павло Іванович почав втілювати в життя КДПІ масштабні стратегічні проєкти. Були побудовані нові гуртожитки, новий навчальний корпус, сучасні навчальні майстерні. 

Свій внесок у розвиток університету зробив і ректор В. К. Буряк, який очолив інститут у 2000 р. Новий ректорат на чолі з проф. Я. В. Шрамком значну увагу приділяє розвитку комп’ютерних технологій в освітньому процесі й осучасненню дизайну навчальних аудиторій університету.

– Розкажіть про Вашу роботу в лабораторії математичних методів дослідження НДІ. Як цей досвід вплинув на Вашу подальшу науково-педагогічну діяльність у нашому закладі вищої освіти?

– Досвід роботи в лабораторії математичних методів досліджень НДІ надав мені впевненості для впровадження математичних методів у реальну діяльність по забезпеченню нормального повітря в умовах роботи підземних гірничорудних підприємств. Уперше були створені математичні моделі систем вентиляції шахт і рудників, що дало можливість використовувати цей досвід під час викладання прикладних дисциплін на факультетах ФМ та ЗТД КДПІ.

– Плідна співпраця з колегами й вища математика – чи є між ними щось спільне? Що складніше й що важливіше?

– Математична освіта, отримана на механіко-математичному факультеті Воронізького державного університету, в будь-якій повсякденній ситуації сприяла не тільки розвитку фахових здібностей, а й логічному, поміркованому мисленню. Тому, мабуть, саме цей фактор допомагав позитивно вирішувати часом складні ситуації у взаємовідносинах з колегами, як на факультеті ЗТД, так і на ФМФ, а також за часів роботи проректором з навчальної роботи на заочному відділені. Найважливішим тут є здатність помірковано мислити, логічно обстоювати свою позицію, виділяти головне й не надавати значення різного роду домислам і дрібницям.

– Цьогоріч ми святкуємо 90-річчя Криворізького педагогічного. Разом з усією громадою Ви багато зробили для становлення сучасного університету. Що побажаєте викладачам, працівникам, студентам КДПУ з нагоди ювілею?

– Близько 48 років я із задоволенням працюю в нашому, рідному для мене, закладі освіти. Мав можливість спілкуватися з поважними людьми, які працювали й нині працюють на різних посадах. Від щирого серця бажаю всім колегам у сучасному житті зберігати своє здоров’я та своїх рідних, близьких людей. Викладачам поважного віку бажаю продовжувати почесну працю з підготовки майбутніх освітян, а молодим викладачам – здійснення творчих мрій і реальних досягнень, спрямованих на підвищення авторитету чудового закладу вищої освіти, яким є Криворізький державний педагогічний університет.