Фундамент наукового пізнання: інтерв’ю із завідувачем кафедри філософії А. І. Абдулою (до Всесвітнього дня філософії)

Кожного третього четверга листопада відзначається Всесвітній день філософії. Його мета – зробити філософію ближчою для тих, хто цікавиться цією наукою: від професора до студента, від лікаря до діяча мистецтва. Святкування Дня філософії відкриває нові можливості та простори для роздумів, критичного мислення та дискусій. Напередодні цієї дати прес-центр КДПУ поспілкувався з завідувачем кафедри філософії нашої Альма-матер, кандидатом філософських наук, доцентом Андрієм Івановичем Абдулою.

– Відомо, що філософія визначається як любов до мудрості. Зрозуміло, що поняття «мудрість» – багатогранне та всеохоплююче. Що саме Ви вкладаєте в нього? Чи може бути мудрою зовсім молода людина, чи мудрість притаманна лише більш зрілим людям?

– Філософія – найдавніша наука. Ще за часів Античності, філософія передбачала не лише прагнення до мудрості та ідеалу мудрості, але й була наукою про пошук істини та розуміння світу навколо. Філософи були не лише мудрецями, а й вчителями, які прагнули навчати та надихати інших на розуміння глибинних питань життя. Мудрість – це складна характеристика та багатовимірна категорія, яка визначається не лише віком, але й залежить від внутрішнього розвитку та здатності до рефлексії, розуміння навколишнього світу.

– Як, на Вашу думку, пов’язана відкритість суспільства із загальним тенденціями розвитку соціуму та роллю особистості в історії?

– Відкрите суспільство та його розвиток базуються на принципах критичного мислення та відкритості до нових ідей. Відкрите суспільство сприяє вільному обміну ідеями, розвитку науки й технологій, стимулює інновації та прогрес. Особистість в такому суспільстві має відігравати роль критика та інноватора, який наважується відкрито висловлювати сумніви, аналізувати проблеми та шукати шляхи їх вирішення. Ці ідеї нагадують нам, що сучасний світ, з усією його різноманітністю та складністю, потребує відкритості до нових поглядів, які сприятимуть розвитку соціуму та особистостей у ньому.

– У чому полягає проблема раціональності? Як на її розв’язання може вплинути критичний раціоналізм?

– Проблема раціональності – це давня філософська тема, яка історично розгортається навколо проблеми розуму, його пізнавальних та практичних можливостей, здатності впливати на світ та змінювати його. Людство здавна задавалося питаннями стосовно того, що таке розум, чи є він сильним або ж слабким у порівнянні з емоціями, відчуттями, пристрастями, вірою. Оскільки наука постає своєрідною квінтесенцією розуму, то проблема раціональності у сучасній філософії виявляється також як проблема визначення сутності науки, її здатності освоїти світ, змінити суспільство та людину.
Критичний раціоналізм – це сучасний підхід до проблеми раціональності, запропонований відомим британським філософом Карлом Поппером. Для Поппера раціональність – це вміння вислуховувати критику, вчитись на власних помилках і змінювати себе, прагнучи істини. Водночас, цей підхід, який мені дуже імпонує, є досить універсальним і може бути застосований не лише в науковій, освітній чи політичний діяльності, але й навіть у повсякденному житті як шлях саморозвитку особистості. Не даремно своєрідним взірцем, на який орієнтується критичний раціоналізм, є філософський образ Сократа.

– Як філософія допомагає Вам у повсякденному житті та під час професійної діяльності? Що, на Вашу думку, значить фраза «ставитися до життя по-філософськи»?

– Філософія відіграє важливу роль у моєму повсякденному житті та професійній діяльності. Вона допомагає аналізувати ідеї, концепції та аргументи, розрізняти обґрунтовані й необґрунтовані концепції та виявляти логічні недоречності. Фраза «ставитися до життя по-філософськи» означає використовувати філософський підхід до сприйняття життя, тобто вміння аналізувати різні точки зору, ставити питання та шукати відповіді на контраверсійні твердження, намагатися розуміти глибинний сенс різних аспектів буття.

– Ви очолюєте кафедру філософії, яка має загальноуніверситетський статус. Розкажіть, як Ви бачите її подальший розвиток? Чи розглядається можливість започаткувати на Вашій кафедрі підготовку бакалаврів зі спеціальності 033 «Філософія»?

– Ми бачимо подальший розвиток кафедри філософії як важливий напрямок для забезпечення якісної філософської освіти та розвитку наукової діяльності нашої Альма-матер. Зараз ми активно залучаємо викладачів кафедри до програм академічної мобільності та плануємо розширити напрями їх реалізації. Розвиток таких програм може сприяти обміну знаннями та досвідом з іншими університетами та осередками філософської думки задля збагачення нашого академічного співтовариства. Щодо можливості започаткувати підготовку бакалаврів зі спеціальності 033 «Філософія», ми відкриті до цього, але наше рішення в значній мірі залежить від попиту на вчителів філософії в школах та закладах вищої освіти. Наша готовність до започаткування підготовки бакалаврів у галузі філософії безпосередньо залежить від потреби нашого суспільства та освітньої галузі. Наразі така практика не передбачається.

– Що значить бути професійним філософом? Яким є шлях до професії викладача філософії університету?

– Професійно займатися філософією – означає мати глибоке розуміння філософських питань, бути здатним аналізувати ідеї та концепції, формулювати аргументи та розв’язувати філософські проблеми, критично мислити та досліджувати нові аспекти філософії через аналітичний підхід. Шлях до професії викладача філософії університету починається, насамперед, з глибокого інтересу та здатності до абстрактного мислення, бажання розвивати ці здібності в академічному середовищі. Звісно, кожен викладач на кафедрі філософії має свою історію, свої власні мотивації та досвід, які визначали їхній шлях до професії викладача філософії. Проте незмінною є одна спільна риса – жага до знань про філософію, переконання у її фундаментальній важливості як основи наукового пізнання.