Викладачі фізико-математичного факультету Т.Г. Крамаренко та І. С. Мінтій побували на тренінгу за 10-ю версією програми «Intel Навчання для майбутнього», який проходив у місті Луцьку на базі Луцького педагогічного коледжу. 

Представники від Microsoft в Україні проводять підготовку майбутніх тренерів і для вищих навчальних закладів.  Подібний тренінг, але ще за 3-ю версією програми, проходив у нашому університеті для викладачів у 2005-му році. Тоді пройти тренінг змогли пройти 12 викладачів нашого навчального закладу. Пізніше було проведено ще один тренінг, але вже нашими підготовленими тренерами.

Під час інтелектуальної розминки

Після того було реформовано курс «Технічні засоби навчання» в «Інформаційно-комунікаційні засоби навчання». Новий курс стали вести не викладачі інформатики, а викладачі відповідних кафедр, які отримали сертифікат тренінгу. За ці роки відповідальними за проведення тренінгів видано понад 600 сертифікатів викладачам і студентам, які згідно вимог розробляли власні портфоліо. Більшість з них склали студенти спеціальностей «математика» і «фізика». Однак для сучасної школи ті сертифікати, які видавалися, вже застарілі, тому що суттєво змінилися інформаційно-комунікаційні технології навчання.

Щоб брати участь у таких Всеукраїнських проектах як «Відкритий світ», «1 учень – 1 комп’ютер», «Шлях до успіху», «Хмара» (нещодавно започаткований), у навчальних закладах має бути відповідна кількість вчителів, викладачів, які пройшли відповідні курси і отримали нові сертифікати. Потрібно зазначити, що у загальноосвітніх школах на сьогодні учителі мають по три-чотири сертифікати, які засвідчують підвищення у них компетентностей з ІКТ. І це не лише учителі інформатики. У ті навчальні заклади, які беруть активну участь у зазначених конкурсах і проектах, державою і компанієюMicrosoft безплатно поставляється нова техніка, у тому числі мультимедійні проектори, мультимедійні дошки та планшети. Прикладом тому є нещодавно завершений Всеукраїнський десятий конкурс «Вчитель-новатор» (2014 рік), за результатами якого навчальний заклад, який найбільш активно подав на конкурс власні розробки, отримав сучасний мультимедійний комплекс. 

Обговорення  у парах  планів створення проектів

На сьогодні у більшості шкіл, ліцеїв та гімназій міста є мультимедійні проектори, у багатьох використовують якісний Інтернет, а понад двадцять загальноосвітніх закладів Кривого Рогу мають також мультимедійні дошки. Наприклад, лише Центрально-Міський ліцей, у якому проходять практику не лише студенти фізико-математичного факультету, має десять сучасних комплексів. Тому ми повинні готувати молодь до роботи у нових умовах.

Справа наліво Ірина Мінтій, Ігор Гісь, Тетяна  Крамаренко

ІКТ потрібно використовувати не заради самих ІКТ, а заради переходу на якісно новий рівень навчання. Як саме це потрібно робити? На часі використання хмарних сервісів для розробки відкритих електронних навчальних курсів; поєднання хмарних сервісів та використовуваних у навчальній діяльності студентів систем управління навчанням. Наприклад, у педагогічному інституті це Moodle. Окремі викладачі інституту використовують у навчанні студентів електронні навчальні курси, соціальні мережі, блоги і сайти.

Проблемам підготовки фахівців за програмою «Intel Навчання для майбутнього» і використанню хмарних сервісів взагалі присвячені наукові праці Н.В. Морзе, Ю.В. Тріуса, В.Ю. Бикова, О.М. Спіріна та ін.На нашу думку, підтримці викладачів вищого навчального закладу з питань підвищення ІКТ-компетентностей приділяється недостатня увага. Викладачам різних дисциплін – не інформатикам –доволі складно самотужки опановувати нові технології, хоча і наявні у мережі відповідні сайтиhttp://www.microsoft.com/; http://iteach.com.ua/, мережа «Партнерство у навчанні».

Зупинимося детальніше на особливостях 10-ї версії тренінгу «Intel Навчання для майбутнього». Ключовим питанням тренінгу за десятою версією, власне як і за третьою є наступне: Як можна ефективно використовувати інформаційно-комунікаційні технології для підтримки та оцінювання процесу навчання учнів і студентів?

На вулицях Луцька

Головним чином зупинимося на тому, що з’явилося нового?

1. Широке використання сервісів Веб 2.0: Блоги, Вікі, Сервіси збереження закладок на сайти, Документи Google, Фотосервіси, Геосервіси, Сервіси для онлайнового збереження документів, для створення Карт Знань. Використовуючи і створюючи власні блоги чи вікі, студент інтерпретує власні знання і поширює їх, у більшій мірі стає викладачем. А саме це і важливо для нашого напряму підготовки спеціалістів.

Вікі – сторінки використовують як для обговорення педагогічних проблем, так і для подання результатів дослідження, в тому числі учнів. Зрештою, робота з учнівською-вікі має допомогти підготувати майбутніх науковців писати Вікіпедію-енциклопедію.

Блоґи використовують для здійснення рефлексії (написання особистих думок та вражень від процесу навчання) – одноосібно чи у групі. Сучасні блоги можуть успішно використовувати філологи для представлення студентами творів для публічного обговорення, власних есе як певного підсумку вивчення теми. За допомогою коментарів до блогу можна забезпечувати зворотній зв’язок викладач-студент, студент-студент. Особлива перевага блогів в тому, що вони доступні для читання і писання з довільного місця при наявності мережі Інтернет. Блоги на хмарних сервісах можна розгортати як повноцінні сайти.

2. Відхід від локальної версії Microsoft Office, що було в 3-ій версії, та перехід до мережного навчання і використання хмарних сервісів, вільного програмного забезпечення. Насамперед, хмарних технологій Google та Microsoft.

Хмарні інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ) –
це мережні ІКТ, що передбачають централізоване (серверне) мережне зберігання та опрацювання даних (виконання програм), за якого користувач виступає клієнтом (користувачем послуги), а “хмара” сервером (постачальником послуги).

3. Використання нових пристроїв, які мають як студенти, так і викладачі, що має забезпечувати мобільність навчання. До таких нових пристроїв насамперед відносимо ноут(нет)буки, електронні книжки, планшети, мобільні телефони та ін.

4. У значній мірі змінено рекомендації щодо оцінювання роботи учнів. Якщо в попередній версії мова здебільшого йшла про підсумкове оцінювання і розробку відповідних форм, то в 10-ій розглядається три форми оцінювання. Вхідне оцінювання здійснюється через визначення навчальних потреб учнів і має в повній мірі враховувати мотиваційний компонент. Розроблено і пропонується викладачам кілька десятків форм і для поточного оцінювання, в тому числі оцінювання самоспрямування. Підсумкове оцінювання має відбивати не тільки рівень засвоєння матеріалу, але розвиток навичок мислення високого рівня (аналіз, синтез, оцінювання).

5. Значна увага приділяється розвитку навичок ХХІ століття:

• творчість та інноваційність, критичне мислення і вміння вирішувати проблеми, комунікативні навички та навички співробітництва;
• вміння працювати з відомостями, медіа та комп’ютерні навички, у тому числі інформаційна грамотність, медіа- та  IКT – грамотність (грамотність у галузі інформаційно-комунікаціних технологій);
• життєві та кар’єрні навички: гнучкість та пристосовуваність: ініціатива та  самоспрямованість; соціальні навички та навички, пов’язані зі співіснуванням різних культур; продуктивність та вміння з’ясовувати та враховувати кількісні показники; лідерство та відповідальність.

6. Розглядаються нові форми роботи у мережі тих, хто навчається. Зокрема розробка спільних текстових документів, документів електронних таблиць, сайтів, блогів, вікі-сторінок. Учасник тренінгу розробляє Портфоліо вивчення певної кількагодинної теми, разом з іншими учасниками тренінгу опановує нові форми роботи.  

7. Значна увага у 10-ій версії приділяється проблемам фасилітації, тобто підтримки учня та студента у навчальній діяльності, в тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

8. Якщо у 3-ій версії програми кожний учасник тренінгу розробляв навчально-творчий проект, то в оновленій версії мова йде про впровадження навчальних проектів в рамках вивчення певної теми. Це позитивна зміна, оскільки йде тісніша прив’язка до діючих навчальних стандартів і програм, до можливості використання методу проектів в умовах класно-урочної системи навчання.

9. Для опанування новою версією програми відводиться 11 модулів, 66 академічних годин, тоді як для старої версії відводилося 12 модулів та 72 години. У 10-ій версії значно менше уваги приділяється розробці дидактичних матеріалів для контролю рівня засвоєння теми і набуття учнями відповідних компетентностей, що недопустимо при навчанні студентів.  

10. Для навчання використовується удосконалений електронний посібник, який містить ресурси і довідник з питань використання програмного забезпечення.  У довіднику користувач може робити нотатки та зручно зберігати їх. У порівнянні з посібником для 3-ї версії опису програмного забезпечення виділено і його використанню приділяється менше місця і часу, оскільки вважається, що викладачі набули ІКТ-компетентностей на базовому рівні.

Тому важливо у викладачів, які бажають удосконалити ІКТ-компетентності, визначити навчальні потреби; можливо діагностувати рівень умінь використовувати Веб‑2.0, мережні технології, хмарні технології, щоб надавати цілеспрямовано допомогу. Особлива увага учасника тренінгу звертається на те, як поставити перед собою власні цілі, які реально можна досягти на тренінгу та продовжувати реалізовувати після нього. Важливо усвідомити, як власні цілі навчання на тренінгу допоможуть вдосконалити свій педагогічний досвід і цілеспрямовано навчатися.

 Підготувала матеріали доцент кафедри математики та методики її навчання Тетяна Крамаренко