22 травня 2017 року в читальній залі головного корпусу Криворізького педагогічного відбулася зустріч з науковцями кафедри історії України та правознавства – доктором історичних наук, професором Н. Р. Романець та кандидатом історичних наук, доцентом Р. П. Шляхтичем. Захід присвячено дослідженням механізмів сталінського терору (за матеріалами кримінальних справ репресованих мешканців Дніпропетровщини).

На зустрічі були присутні викладачі та студенти факультету географії, туризму та історії, а також бібліотекарі КДПУ.

Модераторами заходу виступили заступник директора бібліотеки О. М. Кравченко, зав. відділу обслуговування О. М. Грамм і бібліограф І категорії Л. П. Абдула.

Експонувалася книжкова виставка «Слово пам’яті в ім’я правди» (до Дня вшанування пам’яті жертв політичних репресій), на якій було представлено 42 документи.

Темою доповіді Н. Р. Романець стали механізми фабрикації кримінальних справ під час політичних і масових репресій. Після відкриття архівів на початку 90-х років минулого сторіччя в істориків з’явилася можливість отримати вільний доступ до архівної документації, що значно полегшило й пришвидшило проведення досліджень – адже до прийняття закону про декомунізацію працівники архівів забезпечували науковців першоджерелами переважно на власний розсуд, часто-густо обмежуючи їх матеріалами, які не становили великої цінності для розширення й поглиблення наукових розвідок. Коли ж дослідники отримали доступ до інших кримінальних справ та виявили механізми їх фабрикації, було зроблено висновок про головну характерну рису радянських репресій – повну незахищеність усіх верств населення від будь-яких переслідувань. Заарештувати та засудити можна було будь-яку людину – незалежно від її соціального стану, посади, політичних переконань, відданості режиму тощо.

Результатом цих нових досліджень стало створення й видання науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією», мартирологу «Повернені імена», наукових праць «Історична пам'ять Дніпропетровщини» та «Дніпропетровщина і великий перелом».

Наталя Радомирівна пояснила різницю між репресіями політичними і масовими; розповіла про репресії проти національних меншин, зокрема німців – як підданих Німеччини, так і громадян Радянського Союзу. Серед низки масштабних репресій тих років виділяються великі групові справи 1938 року; вражає статистика кримінальних проваджень, у яких серед двох сотень звинувачених більш ніж 90% засуджено до вищої міри покарання – розстрілу.

Науковець проілюструвала свою доповідь демонстрацією низки архівних документів – протоколів допитів, текстів вироків, інших матеріалів кримінальних справ.

Роман Петрович Шляхтич представив четвертий том збірника статей «Міста і села Дніпропетровщини у вирі політичних репресій» – «Каральні органи радянської влади проти націоналістичного підпілля»; розповів про кримінальні справи учасників українського національно-визвольного руху, репресії на Дніпропетровщині у повоєнний час, правові норми, на основі яких здійснювалися репресії.

«Не тільки знищити, а й скомпроментувати» – цей принцип сталіністів став лейтмотивом роботи репресивного апарату тоталітарної держави радянських часів. Справи фабрикували навіть на основі подібності прізвищ випадкових громадян до прізвищ відомих діячів підпілля. Показовим є той факт, що середньостатистичний  соціально-демографічний і національний склад засуджених у ті роки майже точно відтворює демографічну специфіку всієї Дніпропетровщини. Це свідчить про свідоме застосування режимом певних технологій соціальної інженерії, покликаних створити радянську «людину нового типу», змінивши національний і соціальний склад населення цілих регіонів. Дослідження цих процесів тривають; багато аспектів подій тих часів чекають подальшого вивчення, чимало фактів потребують уточнення.

На закінчення зустрічі науковці поспілкувалися з присутніми студентами й викладачами та відповіли на їхні запитання.