21 листопада 2017 року у конференц-залі Молодіжного центру #Studhub КДПУ відбувся круглий стіл, присвячений 100-річчю Української революції 1917–1921 років.
Історична академічна громада Криворізького педагогічного, за науково-теоретичного та організаційного забезпечення кафедри історії України та правознавства й кафедри всесвітньої історії, запросила істориків і небайдужих представників громадськості до участі у розгляді історичних подій жовтня 1917 – квітня 1918 рр. До заходу долучилися викладачі, студенти і магістранти університету, до яких приєднались курсанти Криворізького ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою, студенти гірничого коледжу ДВНЗ "Криворізький національний університет" та учні КЗШ № 113.
Під час круглого столу історики обговорили актуальні питання минувщини і сьогодення – формування української армії, історію бою під Крутами та міфи, які оточують цю знакову подію, питання міжнаціональних стосунків. У центрі уваги істориків опинився насичений доленосними для української нації історичними подіями період з листопада 1917 р. по лютий 1918 р. Доповіді учасників круглого столу виголошувались за хронологічним принципом.
Науковий захід розпочався доповіддю, присвяченою темі національної ідеї у документах Центральної Ради. Проблеми державотворення та становлення ідентичності української політичної нації було визначено і осмислено у чотирьох фундаментальних Універсалах – унікальній спадщині вітчизняної політичної думки. Роль цих історичних документів у сучасних процесах українського державотворення є визначальною.
Великий інтерес присутніх викликала тема створення і діяльності збройних формувань УНР навесні 1918 р. – «сірожупанників» і «синьожупанників». Присутні обговорили роль славетних попередників сучасної української армії у подіях доби національної революції, їх структуру та ідеологію, зупинились на окремих питаннях боротьби українських військовиків за незалежність країни в надзвичайно тяжких умовах буремних революційних років.
Роль простих солдатів у подіях 1917–1918 рр., їх ідейні переконання, прагнення, особисте ставлення до історичних процесів, учасниками яких вони стали – саме цим питанням було присвячено наступну тему обговорення за круглим столом. Присутні розмірковували над проблемами дезертирства у війську, особливостями солдатської психології, згадували історію створення національних військових частин, говорили про долю героїчних українських полків – імені Богдана Хмельницького та імені Павла Полуботка, які виборювали державність країни під проводом гетьмана П. П. Скоропадського і генерала Г. Я. Мандрики.
З наступної доповіді присутні дізналися про зміст цікавого історичного документа – спогадів З. Ю. Арбатова про події на Катеринославщині часів української революції. Дещо упереджена розповідь пересічного російськомовного мешканця Катеринослава про події лютого 1917 р. – квітня 1918 р., однак, містить низку цінних історичних відомостей, розповідаючи про ставлення простих людей з периферії до революційних подій і часи «тривладдя» у Катеринославі: махновщину, більшовицьку діяльність, роботу перших рад робітничих депутатів, політичну та збройну боротьбу проукраїнських сил.
Доповідь «Єврейство в українській революції» було присвячено проблемам етнополітики того часу, питанням співробітництва між єврейськими громадами та українськими самостійниками, політичній, фінансовій та військовій підтримці, яку єврейський народ надавав українському у вирішальні роки становлення самосвідомості двох націй. Велику зацікавленість присутніх викликало обговорення питання причин підтримки єврейськими общинами української національної революції.
Розвінчання історичних міфів – важлива ділянка роботи науковців, і саме цій справі історики присвятили наступний напрямок розмови. Легендарний бій під Крутами нині оточено численними хибними уявленнями не тільки у громадській свідомості, а й на сторінках підручників. Кількість студентів у славетному загоні було значно перебільшено, зради офіцерів насправді не було, а командиром героїчної молоді був не Симон Петлюра – такі відкриття зробили для себе учасники круглого столу під час обговорення справжньої історії бою під Крутами.
На завершення зустрічі історики отримали цінний пам’ятний подарунок від учасника Революції Гідності – державний прапор, який став свідком численних вирішальних подій найновішої історії нашої Батьківщини. У заключному слові заступник декана факультету географії, туризму та історії, кандидат історичних наук, доц. А. В. Тарасов підкреслив історичну роль молоді у визвольних змаганнях і державотворенні, подякував усім присутнім, і наголосив – порівняльно-історичний метод доводить, що, незважаючи на численні історичні паралелі, сьогодні ми живемо у якісно новій, сильній державі, яка відбулася, і має всі шанси на остаточну перемогу у боротьбі за незалежність.
