17 травня 2017 року відбулося чергове засідання наукового гуртка кафедри філософії. Традиційно на науковому гуртку кафедри висвітлюються та обговорюються наукові дослідження в сфері сучасної філософії.

Участь у семінарі взяли викладачі кафедр філософії, соціології та економіки, англійської філології, магістранти й аспіранти, для яких цього разу результати своїх досліджень представляла Наталія Сергіївна Кудрявцева, випускниця аспірантури кафедри і яскрава представниця наукової школи професора Я. В. Шрамка.

Наталія Сергіївна – кандидат філософських наук, доцент кафедри теорії і практики галузевого перекладу Херсонського національного технічного університету, стипендіат програми Дж. Фулбрайта, завершує роботу над докторською дисертацією у галузі лінгвістики. Тема її доповіді – «Філософська термінологія: межі перекладності» – торкалася питань, що знаходяться на межі перетину лінгвістики та філософії.

Пані Наталія побудувала свою доповідь у формі активного спілкування з аудиторією; вона розпочала свій виступ із повідомлення про основний напрямок своїх наукових розвідок – філософську термінологію, яка є структурним компонентом когнітивної лінгвістики. Доповідач зупинилась на основних труднощах, які виникають у науковців під час перекладу філософських термінів, розглянула багатовекторні тлумачення перекладу слів із різних мов. Наталія Сергіївна пояснила значення конструювання слів і наголосила, що мова не містить значення сама в собі, вона тільки «підказує» напрямки його конструювання.

Н. С. Кудрявцева звернула увагу присутніх на те, що мова є відображенням специфіки мислення, а не структури об’єктивної дійсності, де слово являє собою «точку доступу» до різних значеннєвих пластів інформації.

Відтак науковець розкрила сутність поняття герменевтичних кіл і схематично пояснила структуру цих конструктів, до якої входять терміни (в енциклопедичному значенні), внутрішня форма слова (в етимологічному значенні), поняттєва структура (асоціативні зв’язки, характерні для мислення носіїв цієї мови), фрейми (інтерпретації), природна мова.

Пані Наталія відповіла на різноаспектні питання учасників семінару, які стосувалися інтерпретацій термінів, адекватності машинного перекладу тощо.

За результатами наукового заходу, можна стверджувати: національна філософія відбулася. Українська філософська мова зрозуміла і для західного, і для східного типу мислення – професійний вокабуляр, яким послуговуються наші науковці, свідчить про завершення процесу формування вітчизняного типу філософського пізнання світу й осмислення базової теоретичної проблематики, та є надійним фундаментом для подальших наукових розвідок у царині герменевтики.