«Слово – це дім. Але навіть дім може стати пасткою».
У межах тижня до Дня української мови та писемності в нашому університеті відбувся перегляд фільму «Будинок "Слово". Нескінчений роман» – стрічки, що повертає нас у час, коли українські митці творили попри страх, біль і заборони.
Студенти мали змогу доторкнутися до трагічної, але величної сторінки історії української культури.
Після перегляду у студентському просторі ще довго панувала тиша – така, у якій кожен осмислює побачене. Потім говорили про долю української інтелігенції, про голодомори, про мистецтво, яке не підкоряється страху, і про важливість пам’ятати тих, хто творив, ризикуючи власним життям.
Це фільм, який болить, адже «Будинок "Слово"» – це не тільки про минуле. Це і про наше Сьогодні.










