Мова світобудови: інтерв’ю з деканом фізико-математичного факультету О. В. Віхровою

Кожного року 7 березня науковці й вчителі, школярі й студенти, дотичні до галузі точних наук, святкують Всесвітній день математики. Математика є важливим інструментом наукового пізнання світу: вона робить можливими дослідження з використанням точних обчислень, абстракцій та моделювання. Про роль математики в освіті та житті прес-центр поспілкувався з деканом фізико-математичного факультету, кандидатом педагогічних наук, доцентом Оленою Вікторівною Віхровою.

– Розкажіть, як Ви зацікавилися такою складною наукою? Що надихнуло ґрунтовно вивчати математичну премудрість і зробити її справою свого життя?

– Математичні здібності я мала з дитинства: наприкінці навчання в першому класі мене навіть водили до третьокласників, щоб я розв’язувала складні рівняння, з якими вони не могли впоратися. Математика мені дійсно подобалася, але не можна сказати, що я мріяла пов’язати своє життя саме з викладанням цієї науки. Моєю мрією були мандри світом і я планувала обрати професію археолога або океанолога – таку, яка була б пов’язана з подорожами. Але батьки разом із учителем математики спрямували мене на інший шлях. Павло Васильович Митько переконав маму, що я маю навчатися саме на фізико-математичному факультеті Криворізького педагогічного, і не помилився: я успішно вступила на наш ФМФ.

– Чи допомагають математичні знання, уміння й навички в повсякденні? Логічне й абстрактне мислення – чи є вони важливими для формування емоційного інтелекту та інших соціальних компетентностей особистості?

– Я завжди кажу студентам, і сама переконана в цьому: математику вже навіть задля того треба вивчати, що вона розум до ладу приводить. Це відомі слова Михайла Ломоносова. І хоча можливо, що з математичними формулами людина в житті стикатися не буде, логічне мислення, вміння проаналізувати будь-яку ситуацію та вибрати з наявних варіантів найоптимальніший стануть у пригоді кожному. Саме цьому навчає математика. Вона дуже добре структурує думки людини, її розум; а це необхідно фахівцям усіх спеціальностей. Щодо емоційного інтелекту, джерелом його формування може стати естетична привабливість математики: краса формул і форм, чітких структур і алгоритмів їх взаємодії. 

– Чим відрізняються сьогоднішні студенти, які вивчають математику, від Ваших колег під час здобуття вищої освіти? Що мотивує сучасного майбутнього знавця математичних наук?

– Сьогоднішня парадигма освіти суттєво відрізняється від попередньої. Тоді автори фундаментальних підручників і викладачі намагалися дати знання на все життя. Навчальна література містила системи завдань на відпрацювання елементарних умінь і навичок – основи математичних компетентностей. В умовах сучасного світу, що змінюється, ми працюємо на засадах освіти впродовж життя, адже для успішної професійної діяльності фундаментальних знань сьогодні вже недостатньо: їх потрібно постійно доповнювати новими фаховими вміннями й навичками. На жаль, сучасні здобувачі математичної освіти часто надають перевагу готовим рішенням. Проте, як відомо, математиці неможливо навчитися, спостерігаючи, як нею займається хтось інший. Саме це має мотивувати майбутнього успішного фахівця.

– Ваші побажання всім охочим професійно займатися математикою. Що для цього потрібно в першу чергу?

– Треба любити математику, мати бажання й наснагу вивчати її. Потрібна мотивація: пам’ятаймо, що майбутнє й добробут сучасних країн залежать від технологічної складової, а розвиток технологій неможливий без математичного інструментарія. «Всесвіт – це велика книга; щасливий той, хто зможе її прочитати; а написана вона мовою математики». Так казав Галілео Галілей. Дійсно, математику можна назвати мовою, якою всесвіт пише свої закони. І якщо ми прагнемо осягнути ці закони, нам потрібно вивчати математику.