Місія соціології: відправна точка відліку для постановки професійних завдань — інтерв’ю з професором кафедри соціології та масових комунікацій Л. В. Калашніковою

З нагоди Дня працівників освіти та Дня соціолога прес-центр поспілкувався із професором кафедри соціології та масових комунікацій Криворізького педагогічного, доктором соціологічних наук Людмилою Володимирівною Калашніковою. Наше інтерв’ю з Людмилою Калашніковою покликане не лише розкрити професійну сторону її діяльності, а й дізнатися про особисті джерела мотивації, інтереси та виклики.

– Кожен із нас виконує різні соціальні ролі, і в професійному житті ви поєднуєте декілька з них: викладача, соціолога та науковця. Яка з цих ролей найбільше резонує з вашими цінностями та інтересами, і чому саме вона є для вас найважливішою?

– Дати однозначну відповідь на це запитання доволі складно, адже кожна з цих ролей по-своєму важлива для мене. Як викладач, я отримую особливе задоволення, коли бачу блиск в очах студента, в яких під час обговорення законів функціонування соціальної дійсності та окреслення їх безпосередньої співучасті формуються навички соціологічного мислення ‒ вміння бачити й розуміти навколишній світ трохи далі, ніж кінчик власного носа. Як соціолог ‒ маю змогу спостерігати, систематизувати динаміку змін українського суспільства, робити висновки щодо їх факторної обумовленості, а також брати участь у реалізації практично орієнтованих проєктів, спрямованих на розв’язання нагальних соціальних проблем. Зокрема, цьогоріч долучилася до складу робочої групи щодо розробки стратегії розвитку м. Кривого Рогу. Як науковець, як член правління Соціологічної асоціації України ‒ радо долучаюся до різного роду заходів (конференцій, семінарів, вебінарів, стажувань тощо), де в процесі творчої співпраці з колегами, однодумцями генеруємо нове актуальне знання у відповідь на потреби сучасного українського суспільства та держави.

– Ваше наукове кредо пов’язане з цитатою Сенеки Молодшого: «Dum docent, discunt» («Навчаючи навчаюсь»). Як це кредо вплинуло на вашу педагогічну діяльність і підхід до навчання студентів?

– Професіоналами своєї справи не народжуються, ними стають. Світ не стоїть на місці, тож прагнення до самовдосконалення та самонавчання важливі для будь-якої професійної діяльності. Не є виключенням і викладацька діяльність. Щороку нові актуальні дисципліни, нові студенти з їх особливими запитами до навчання, жагою до знань мотивують до творчого пошуку нових підходів до викладання. Викладач ‒ це провідник у світі знань, який має виправдати довіру студентів, що обрали його.

– Яким Ви бачите розвиток соціальних наук у післявоєнний період? Які теми, на Вашу думку, стануть пріоритетними для українських соціологів? Чи залишиться медіа так само популярною темою в дослідженнях?

– Соціальна криза, зумовлена російсько-українською війною, актуалізує потребу розвитку соціогуманітарного знання, зокрема й соціології, яка не лише провадить комплексне вивчення проблем функціонування суспільства, а й має величезний практичний потенціал здійснення безпосереднього впливу на процеси ухвалення управлінських, політичних, соціально-економічних рішень різного рівня. Для повоєнної України постане питання переформатування територіально-поселенських структур, розбалансування ринку праці, перенавантаження системи соціального захисту внаслідок масштабних вимушених переміщень, збільшення чисельності соціально незахищених категорій населення, також неминучим є зростання рівня конфліктності через появу нових видів нерівності на тлі залученості до війни, посилиться необхідність розбудови інклюзивних просторів, розвитку сфери реабілітаційних послуг тощо. Щодо медіа, безумовно, теми, пов’язані з ними, не втратять своєї актуальності, оскільки вони, є невіддільною частиною сучасного інформаційного світу та повинні об’єктивно висвітлювати всі означені раніше проблеми, налагоджувати комунікацію з громадськістю.

– День соціолога святкують майже одночасно з Всеукраїнським днем бібліотек, що підкреслює важливість знань та інформації у нашому суспільстві. Яку книгу або працю ви б рекомендували всім, хто цікавиться соціологією, і чому саме цей твір варто прочитати?

– У першу чергу, це монографії, видані авторським колективом співробітників Інституту соціології НАНУ, в яких вони, базуючись на даних моніторингових досліджень, окреслюють внутрішні проблеми функціонування сучасного українського суспільства та можливі шляхи їх розв’язання:

Українське суспільство в умовах війни. Рік 2023 : колективна монографія / С. Дембіцький, О. Злобіна, Н. Костенко та ін. ; за ред. член.-кор. НАН України, д. філос. н. Є. Головахи, д. соц. н. С. Макеєва. Київ : Інститут соціології НАН України, 2023. 343 с.
Українське суспільство в умовах війни. 2022 : колективна монографія / С. Дембіцький, О. Злобіна, Н. Костенко та ін. ; за ред. член.-кор. НАН України, д. філос. н. Є. Головахи, д. соц. н. С. Макеєва. Київ : Інститут соціології НАН України, 2022. 410 с.

З огляду на необхідність оцінки зовнішньополітичної ситуації, раджу ознайомитися з роботою найвизначнішого геостратега США Збіґнєва Бжезінського, який, випереджаючи час, намагався прогнозувати можливий перебіг подій, зокрема й тих, що сьогодні всі ми переживаємо.

З. Бжезінський Стратегічне бачення: Америка і криза глобальної влади / пер. з англійської Ганни Лелів. Львів : Літопис, 2012. 168 с.