31 серпня відбулася посвята першокурсників  у студенти КДПУ. Факультет української філології привітав першокурсників із приєднанням до сім’ї УМЛ.  Зустрічали першачків викладачі, наставники академічних груп, студенти факультету. Гарний настрій створили наші автори, які представили власні поетичні твори.

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 276

     У дні пам’яті Тараса Шевченка ми знову звертаємося до осмислення його життя і творчості. На факультеті української філології 14 травня 2019 року було проведено флешмоб "Мій Шевченко". Апелюючи  до теми «Мій Шевченко», ми пропонували студентам факультету висловити думки, які викликає доробок Кобзаря, показати, яким є Тарас Григорович саме для них, розкрити власне бачення постаті Шевченка, його особистості, фактів життя. Результатом стали своєрідні міні-есе, які несуть відгомін особистісного сприйняття феномену Тараса Шевченка сучасною молоддю. Деякі твердження бачаться сумнівними, деякі – явно спірними, але написані вони людьми небайдужими, і в цьому їх основна цінність.

Мовлення і стиль оригіналів по можливості збережено.

* * *

Переді мною виникає, можливо, класичний образ Шевченка, вже не молодого, але й не надто старого. З посивілими скронями, густими вусами, щирими очима, які багато побачили та пережили. Вони наповнені смутком, тугою за свою долю та долю Батьківщини. Але водночас – горять надією, бажанням покращення, світлого майбутнього. Мій Шевченко має бронзову шкіру, у зморшках якої відбилася його власна доля. З першого погляду, це типовий чоловік невеликого зросту. Але це тільки з першого погляду. Коли ти усвідомлюєш, скільки ця людина зробила для України, її людей, ти бачиш перед собою не просто поета, українця, ти бачиш людину Всесвіту, яка уславлена у віках. Це не тільки український, а й світовий герой, бо так, як писав Шевченко, не писав ніхто!

* * *

У кожної людини свої погляди на творчість Тараса Григоровича Шевченка. Я вважаю, що він, безперечно, зробив значний внесок в українську літературу. Але чи справді його творчість заслуговує на таке велике шанування?

На мій погляд – ні. Уся творчість Тараса Шевченка дуже сумна, вона пройнята тугою за Батьківщиною. З одного боку, на це були свої причини, тому це вірно, але з іншого… Шевченко – символ нашої України, і люди, які читають його поеми й вірші, вважають, що весь народ України такий сумний і печальний. Тому я не маю точної думки про його творчість.

* * *

Шевченко для мене – це зірка на небі…

Шевченко – поетичний мій ідеал.

Шевченко – це білий на озері лебідь,

Це птах, який про Україну співав.

Шевченко – мій образ України-неньки,

Шевченко – українська поетична весна,

Шевченко – моє поетичне серденько,

Шевченко – рідного краю душа.

* * *

Це візитна картка українського народу, це штамп, але від цього нікуди не дінешся. Недаремно його назвали Тарасом. 10 березня – день святителя Тараса, який освятив Константинополь. Так само Тарас Шевченко боронив Україну своїм святим словом.

* * *

Мій Шевченко…

С – сильний

К – креативний

А – актуальний

Р – реалістичний

Б – безстрашний.

* * *

Мій Шевченко

• Це пророк української нації
• Це подвиг
• Це феномен, до кінця не пізнаний
• Це життя народу
• Це вічно живе слово
• Це настільна книжка кожного українця.

* * *

Твори Шевченка — це невичерпне джерело натхнення для усіх прийдешніх поколінь. У моїй пам'яті навіки закарбувалися поетові слова, які для мене стали життєвим кредо: “ Добре жить тому, Чия душа і дума Добро навчилася творить”.

* * *

Я не з оригінальних людей, тому цікавих ідей не чекайте.

Шевченко для мене перш за все — бунтівник. Тоді і зараз. Він син правди та захисник справедливості. Його образ у моїй голові постає разом із образом Мойсея у Ханаані. Тарас із тих унікальних людей, яких одиниці. Які не уподібнюються нікому, які є незалежними і вільними. Які вірні собі, що в житті є найголовнішим.

* * *

Україна, думи, воля

і безкрайнє чисте поле...

Мова — пісня солов’їна,

думи линуть в Україні:

кайдани порвані... Неволя.

Народ. Кріпацька тяжка доля.

Картини. Енгельгардт. Ягнята.

Кавказькі гори. Рідна хата.

Заслання. Катерина. Плуг.

Земля. Незламний вільний дух.

Плугатарі. Цвітуть сади,

гудуть хрущі. Сон та гаї...

гайдамак, поет, легенда —

все то є Тарас Шевченко!!!

* * *

Для мене Шевченко — лицар України. І хоча він не володів мечем чи списом, однак його зброєю була магічна й безмежна сила слова, яким він возвеличив “малих рабів німих” до рівня нації.

Думаю, що й для моїх ровесників Тарас Шевченко є символом честі, правди і безстрашності.

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 1747

Факультет української філології 29 березня 2019 року проводить ІІ Учнівський конкурс пошукових та творчих робіт з української та світової літератур та української мови «СТИЛОС» для учнів 9-11 класів загальноосвітніх шкіл.

Метою Конкурсу є залучення учнівської молоді до наукових досліджень актуальних філологічних проблем, аналізу творів української та зарубіжної літератур, феноменів України та українства в сучасних соціокультурних умовах, виявлення та підтримка творчо обдарованих учнів.

Участь у Конкурсі сприятиме виявленню читацьких уподобань сучасної молоді, кристалізації громадянсько-патріотичного самовизначення учнів на основі поваги до держави, історії, традицій, культури українського народу, пізнання України.

Конкурс проводиться відповідно до Правил проведення учнівського конкурсу з української та світової літератур для учнів 9-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів, розроблених та затверджених на засіданні кафедри української та світової літератур Криворізького державного педагогічного університету (Протокол № 5 від 23.11.17 р.)

Умови участі в Конкурсі

До участі в Конкурсі запрошуються учні 9-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів шкіл та форм власності України.

Орієнтовні напрямки пропонованих учнівських пошукових робіт:

1. Людина, природа у творах української та зарубіжної літератур.
2. Образ України у творах української та зарубіжної літератур.
3. Етнокультурні та краєзнавчі дослідження.
4. Культура, традиції, звичаї, обряди українців у творах української та зарубіжної літератур.
5. Людина і соціум в українській та зарубіжній літературах.
6. Мова художнього тексту.

Конкурс проводиться в два етапи:

I етап (заочний) – до 1 березня 2019 р.;

II етап – (очний, Криворізький державний педагогічний університет) –

29 березня 2019 р.

I етап (заочний) Конкурсу передбачає підготовку учнями 9-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів науково-пошукових робіт. Завершені учнівські дослідження мають відображати самостійний творчо-пошуковий доробок, заснований на оригінальних джерелах. Учасники Конкурсу можуть представляти презентації, карти, розроблені опорні таблиці тощо.

ІІ етап (очний) Конкурсу передбачає: публічний захист науково-дослідних робіт (до 8 хвилин).

Для участі в Конкурсі необхідно надіслати до 1 березня 2019 р. Паперовий варіант науково-дослідної роботи, оформленої відповідно до вимог, заявку-анкету учасника Конкурсу за адресою:

Криворізький державний педагогічний університет, кафедра української та світової літератур, вул. Героїв АТО, 79, м. Кривий Ріг, 50086.

Очний етап Конкурсу проводиться за цією ж адресою.

E-mail: [email protected]

Тема науково-дослідної роботи учасника (учасниці) не має дублювати назву напрямку дослідження.

Методичні рекомендації для вчителів і учнів щодо написання науково-пошукових робіт розміщено на сайті кафедри української та світової літератур. Список учасників ІІ етапу Конкурсу буде виставлено на сайті кафедри української та світової літератур за результатами рецензування науково-дослідних робіт 20 березня 2019 року. Запрошення учасникам ІІ етапу Конкурсу будуть надіслані електронною поштою до 22 березня 2019 року (включно). Запрошення розсилатимуться на електронні адреси навчальних закладів.

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 304

5 жовтня 2018 р. у спортивно-розважальному комплексі «Юніон» відбулися змагання з боулінгу, присвячені Дню працівника освіти. Кафедра української та світової літератур на чолі з деканом факультету, заступником декана, завідувачем кафедри української та світової літератур взяли активну участь у змаганнях. Гарний настрій, дух змагання стали приємними бонусами цього дня.

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 273

5 жовтня 2018 р. студенти факультету української філології за традицією привітали святковим концертом викладачів факультету з Днем працівника освіти. Зі сцени лунали теплі слова привітань, вірші та пісні. Ведучі подарували глядачам багато посмішок та побажань. Гарні пісні у виконанні студенток факультету надали концерту ліричності, а запальні танці – веселого святкового настрою. Наші артисти змогли створити урочисту і в той же час душевну атмосферу.

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 907

«Ми є. Були. І будем ми! Й Вітчизна наша з нами», – сказав Іван Багряний. І, мабуть, висловив ту квінтесенцію українських буднів, які своїм страхом міняли долі у ХХ столітті, і, на жаль, не втрачають своєї актуальності у столітті ХХІ.

 7 травня 2018 року на факультеті української філології відбувся захід до вшанування загиблих українців у роки Другої світової війни і з нагоди всеукраїнського відзначення Дня пам’яті і примирення.

Страшна війна минулого століття, пекуча рана, яка болить досі чи не в кожній родині України. Минають роки, відлітають у вічність…Більше півстоліття минуло з тієї тривожної ночі, коли замовкли останні постріли гармат, прийшов мир, настала тиша, за яку заплачено ціною життя мільйонів людей.

Студенти і викладачі поділилися враженнями, спогадами, які живуть у студентських і викладацьких родинах, розповідями, пронесеними крізь роки з уст в уста.

І війна не війна

закінчились слова

І країна німа

та жива ще, жива! (А. Хромов)

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 1766

Учнівський конкурс пошукових та творчих робіт з української та світової літератур та української мови «СТИЛОС» для учнів 9-11 класів загальноосвітніх шкіл, 29 березня 2018 року.
Метою Конкурсу є залучення учнівської молоді до наукових досліджень актуальних філологічних проблем, аналізу творів української та зарубіжної літератур, феноменів України та українства в сучасних соціокультурних умовах, виявлення та підтримка творчо обдарованих учнів.
Участь у Конкурсі сприятиме виявленню читацьких уподобань сучасної молоді, кристалізації громадянсько-патріотичного самовизначення учнів на основі поваги до держави, історії, традицій, культури українського народу, пізнання України.

Умови участі в Конкурсі
До участі в Конкурсі запрошуються учні 9-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів шкіл та форм власності України.
Орієнтовні напрямки пропонованих учнівських пошукових робіт:
1. Людина, природа у творах української та зарубіжної літератур.
2. Образ України у творах української та зарубіжної літератур.
3. Етнокультурні та краєзнавчі дослідження.
4. Культура, традиції, звичаї, обряди українців у творах української та зарубіжної літератур.
5. Людина і соціум в українській та зарубіжній літературах.
6. Мова художнього тексту.
Конкурс проводиться в два етапи:
I етап (заочний) – до 1 березня 2018 р.;
II етап – (очний, Криворізький державний педагогічний університет) – 29 березня 2018 р.
I етап (заочний) Конкурсу передбачає підготовку учнями 9-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів науково-пошукових робіт. Завершені учнівські дослідження мають відображати самостійний творчо-пошуковий доробок, заснований на оригінальних джерелах. Учасники Конкурсу можуть представляти презентації, карти, розроблені опорні таблиці тощо.
ІІ етап (очний) Конкурсу передбачає: публічний захист науково-дослідних робіт (до 8 хвилин), презентацію творчих здобуткв.
Для участі в Конкурсі необхідно надіслати до 1 березня 2018 р. паперовий варіант науково-дослідної роботи, оформленої відповідно до вимог, заявку-анкету учасника Конкурсу за адресою:
Криворізький державний педагогічний університет, кафедра української та світової літератур, вул. Героїв АТО, 79, м. Кривий Ріг, 50086.

Для участі в творчому конкурсі необхідно надіслати паперовий варіант художнього твору (художніх творів) та заявку учасника  на адресу, вказану вище. Кількість віршованих творів - до 10, прозових - до 5.

Умови участі в Конкурсі, зразки оформлення та заявки учасника, методичні рекомендації для вчителів і учнів щодо написання науково-пошукових робіт розміщено на сайті кафедри української та світової літератур.

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 213

Моніторингове тестування з української мови та літератури відбудеться 10 лютого 2018 року з 10.00 в гуманітарному корпусі КДПУ.

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 299

Філологічний факультет з двома відділеннями (за двома спеціальностями) «Українська мова й література» та «Російська мова і література» як структурна одиниця  Криворізького державного інституту профосвіти, започаткував свою діяльність із 1 жовтня 1930 року.

На той час на денній і заочній формах навчання контингент студентів становив 100 осіб. З 1930 до 1938 року постійно змінювалися не лише зміст, але й форми навчання, зміцнювалися зв’язки факультету із школами та життям міста.

З 1938 року по 1952 рік при філологічному факультеті працювало учительське відділення  з дворічним терміном навчання. За цей час поруч із денною було відкрито заочну форму навчання.

Першим деканом філологічного факультету була призначена М. Г. Найдьонова. Кафедру української, російської і зарубіжної літератур очолювала К. П. Чубинська. Першим кандидатом філологічних наук стала З. В. Торговець.

З 1947 року на кафедрі російської та української мов працював на посаді доцента В. С. Ващенко, який згодом захистив докторську дисертацію, став професором та очолив кафедру української мови Дніпропетровського державного університету.

З 1944 року функціонувала кафедра української літератури, яку очолив старший викладач В. А. Шевченко. Старшим викладачем цієї кафедри став після демобілізації в грудні 1946 року Федір Михайлович Яловий, працював до 1954 року, далі був призначений ректором Слов’янського педінституту, а згодом – Сумського державного педагогічного інституту ім. А. С. Макаренка.

З 1951 року на кафедрі працювали випускники факультету Любов Манівна Терещенко та Василь Сергійович Ямковий.

У післявоєнний період з 1944 по 1956 роки на денній та заочній формах навчання разом з учительським відділенням було підготовлено близько 950 учителів-словесників, частина яких стала студентами після повернення з фронтів Другої світової.

Життя на факультеті було змістовним та насиченим, незважаючи на складні матеріальні умови. Кафедрою літератури було створено літературну студію, частина матеріалів друкувалася на сторінках «Червоного гірника», республіканській періодиці, на сторінках факультетської газети «філолог».

Саме в цій літературній студії почав читати свої гуморески студент Павло Прокопович Глазовий. Ці гуморески друкувалися згодом на сторінках журналу «Перець». Павло Глазовий закінчив два курси в Криворізькому педінституті, а потім перевівся до Київського державного педінституту ім. М. Горького, де поєднував навчання зі співпрацею в журналі «Перець».

          Частими гостями факультету були письменники-земляки Дмитро Ткач, Олекса Гуреїв, Панас Ногін. Діяв драматичний гурток, яким керував актор Віктор Кучма. Діяв ансамбль пісні і танцю, студенти брали участь у різноманітних заходах (спартакіадах, зустрічах, концертах).

          З 1956 по 1982 рік факультет не функціонував.

У 1982 році було здійснено перший набір студентів на філологічне відділення факультету підготовки вчителів початкових класів. З 1984 року факультет  почав діяти як самостійна структурна одиниця. З 1982 року по 2003 рік випускники отримували кваліфікацію вчителя української мови та літератури, надалі додалася ще кваліфікація вчителя зарубіжної  літератури, українознавства та інші.

З 1984 по 1995 рік факультет очолював кандидат філологічних наук, доцент Федір Захарович Яловий.

З 1995 по 2000 рік керівництво факультетом здійснював кандидат педагогічних наук, доцент Володимир Миколайович Онопа.

З 2000 по 2002 рік – доктор педагогічних наук, професор Станіслав Олександрович Караман.

З 2002 року керівництво факультетом здійснювала кандидат педагогічних наук, доцент Людмила Василівна Панчук, потім – кандидат філологічних наук, доцент Ірина Опанасівна Іншакова.

На сьогодні декан факультету – кандидат філологічних наук, доцент Любов Миколаївна Семененко.

Фундаторами відновленого факультету стали Петро Іванович Білоусенко, Анатолій Васильович Козлов, Василь Микитович Скрипка, Лариса Борисівна Стрюк, Станіслав Миколайович Цетляк, Олександр Іванович Царук, Валентина Василівна Явір. Усі вони зробили неоціненний внесок у розбудову факультету.

Факультет має на сьогодні високий науково-педагогічний потенціал. Усі викладачі факультету є докторами або кандидатами наук, мають значні наукові здобутки. Викладачі постійно підвищують рівень своєї кваліфікації.

Проводиться велика культурницька та просвітницька робота. У різний час в гостях у факультету побували такі автори, як Павло Глазовий, Юрій Андрухович, Сергій Жадан, Любов Якимчук, Оксана Забужко, Маріанна Кіяеовська та інші.

За всю історію факультету підготовлено більше, ніж 3 000 вчителів української мови та літератури, зарубіжної літератури, англійської мови, спеціалістів з українознавства, редагування, бібліотекознавства, які працюють у різних сферах освіти, масмедіа, органах правопорядку, ведуть перекладацьку та просвітницьку діяльність. 

Активне культурне життя завжди було важливим для факультету.

Отже, факультет української філології має давню історію, відшліфовані традиції. У нас є чим пишатися, куди розвиватися. Тільки УМЛ!

Автор: Факультет української філології

Перегляди: 320