Криворізький педагогічний продовжує впевнено інтегруватися до європейського академічного простору. Про це свідчить організація й проведення ІІ Міжнародної конференції з нових тенденцій у лінгвістиці, літературі та мовній освіті. Подробиці дізнавався прес-центр.

Міжнародна конференція з нових тенденцій у лінгвістиці, літературі та мовній освіті (3L-Edu) – рецензована міжнародна конференція, яка вже другий рік поспіль відбувається на базі нашої альма-матер.

Провідних науковців і молодих дослідників об’єднує спільна мета – знайти істину в мовно-лінгвістичному дискурсі.

Дискусійне поле охоплювало три основні тематичні блоки: лінгвістичний, літературознавчий та мовний, який передбачав і дослідження соціальних комунікацій. Спікери мали можливість представити результати свого наукового пошуку однією з трьох мов: англійською, німецькою або українською.

«Тематика конференції відображається в її назві. Доповіді були присвячені проблемам лінгвістики, особливостям машинного перекладу, взаємозв’язку сучасних технологій з філологічною освітою, огляду літературних творів. Захід пройшов на високому рівні. Всі учасники були активні – ставили запитання, брали участь у обговоренні», – зазначає проректор з наукової роботи, д-р пед. наук, проф. В. А. Гаманюк.

Учасниками конференції стали науковці з різних регіонів України та представники інших країн. Відповідно до порядку денного було представлено 17 доповідей, серед яких були й виступи наших науковців: «Das philosophisch-weltanschauliche Potential der Werke von Ingeborg Bachmann und seine sprachliche Gestaltung» (доповідачі: В. А. Гаманюк, О. Тіхановская), «Cultural Memory of Chornobyl in Literature and Fine Arts (in Case of a Picturebook «The Flowers beside the Fourth Reactor» by K. Mikhalitsyna and Paintings by M. Prymachenko)» (доповідачі: М. В. Варданян, І. А. Дирда, М. Кіреєва). З програмою виступів можна ознайомитися за покликанням.

Варто відмітити, що попри складну ситуацію в державі, українське наукове товариство продовжує демонструвати свій професіоналізм і фахову майстерність. Проведення таких заходів і участь у них надзвичайно важливі, особливо в умовах війни, задля популяризації нашої науки та інтеграції українських дослідників до світового наукового простору.