Про європейський формат у науці: інтерв’ю з Вітою Гаманюк

До Дня Європи, який у нашій країні відзначається у третю суботу травня, прес-центр Криворізького педагогічного поспілкувався з Вітою Анатоліївною Гаманюк – проректором з наукової роботи КДПУ, професором кафедри німецької мови і літератури з методикою викладання. Віта Анатоліївна є одним із провідних германістів нашого університету – тож говорили не тільки про європейські цінності й сучасні наукові комунікації, а і про особливості вивчення і викладання німецької – однієї з найпоширеніших мов світової науки і культури.

– День Європи відзначається у країнах ЄС 19 травня. Це свято символізує мир та єдність, пропагує європейські цінності. Віта Анатоліївна, Ви – знаний філолог-германіст і неодноразово відвідували країни Європи. Розкажіть, будь ласка, що у цих країнах вразило Вас найбільше.

–  Вперше я відвідала Німеччину ще у далекому 1991 році – якраз після падіння Берлінського муру. Їздила у гості до друзів за листуванням, з якими познайомилася у популярному тоді Клубі інтернаціональної дружби. Дуже відчувалася різниця між містами щойно об’єднаних Федеративної Республіки Німеччини і Німецької Демократичної Республіки – країни Варшавського договору, яку колись називали «вітриною соціалізму». Усі сфери життя суспільства свідчили – люди тільки починають жити у державі, утвореної з двох країн, які останні десятиріччя фактично належали до різних світів. Вразив контраст і менталітетів, і рівня життя – радянський спадок Східної Німеччини відчувався всюди. Запам’яталися й особливості німецького світосприйняття, стриманість і пунктуальність німців, несхожі на українські принципи родинних стосунків, виховання дітей, розподілу обов’язків між членами сім’ї. Переконана: незважаючи на відмінності у національних характерах і способі життя, головне у спілкуванні між європейськими народами – взаємна повага і толерантність, готовність почути носіїв інших культур, зберігаючи при цьому власну національну ідентичність. Сьогодні ці принципи повною мірою втілені у сучасній Німеччині: кожна з діаспор, представники якої мешкають у країні, має усі можливості для збереження власної культури, дотримання традицій, розвитку мови і мистецтва.

– Як Ви обирали майбутню спеціальність, хто або що вплинуло на цей вибір? Чому саме германістика?

– Любов’ю до мови, бажанням вивчати, а згодом – і викладати її, я завдячую своєму першому вчителю німецької – Сергію Івановичу Петрикєєву, засновнику та першому директору гуманітарно-технічного ліцею № 129. Талановитий педагог і професійний перекладач, Сергій Іванович не тільки блискуче знав німецьку мову, а й умів зацікавити нею своїх учнів, навчити їх усьому, що знав сам. Прикметно, що у кожному випуску С. І. Петрикєєва не обходилося без майбутніх науковців-германістів. Щодо мене – спочатку я просто хотіла добре знати улюблену мову, не замислюючись над можливістю подальшої наукової діяльності. Хист до науки відкрила у собі вже на романо-германському відділенні Дніпропетровського національного університету, де вивчала німецьку мову й літературу.

– Роки навчання в університеті. Що було найскладнішим  в опануванні іноземної мови?

– Незважаючи на обмеженість навчальних ресурсів того часу, у всіх, хто бажав вчитися, були всі можливості для успішного здобуття знань. Викладачі університету і колектив чудової книгозбірні – бібліотеки іноземної літератури докладали усіх зусиль, щоб допомогти студентам опанувати університетську науку. Шкода, що сьогодні, коли сучасні студенти мають набагато більше можливостей для успішного навчання, не всі у повній мірі послуговуються новими ресурсами, корисними для тих, хто здобуває вищу освіту. Переконана: людей, не здібних до вивчення мов немає. Все залежить від бажання, мотивації і внутрішньої дисципліни. Варто зауважити, що граматика, тонкощі якої часто зупиняють бажаючих опанувати певні мови, не завжди є основою успішного навчання. Існують різні граматики – формальна й комунікативна. До того ж засвоєння нових знань залежить від особистого типу сприйняття інформації, а також бажання і вміння створити надійну основу для подальшого вивчення мов.

– Чи є у Вас свої методики вивчення й навчання іноземних мов? Чи Ви спираєтесь на досвід відомих колег-методистів?

 – У ДНУ наша група навчалася за методикою, яку я рекомендую і нині: у той час, коли іншим студентам доводилося виконувати вимоги репродуктивного навчання, ми засвоювали лексичний і синтаксичний інструментарій, щоб самостійно формулювати думки засобами німецької мови. Це допомогло мені набути навичок, необхідних для самостійного опанування інших іноземних мов – англійської та іспанської. Зокрема, дуже важливим у справі формування філологічної компетентності є письмове виконання мовних вправ – як граматичних, так і лексичних. Необхідно багато читати; потрібно прагнути до розвитку відчуття мови: адже багато чого залежить від контексту, і вивчення окремих слів не допоможе навчитися вільно володіти мовними засобами. Працювати необхідно саме з текстами – читати, перекладати, переказувати тощо. Мій досвід доводить: іноземну мову можна вивчити і за рік. Але для цього необхідно неабияке терпіння – працювати доведеться щоденно і щогодинно, сумлінно і вмотивовано.

– Сьогодні наука інтегрована у міжнародний простір. Що Ви порадите науковцям КДПУ з питань вивчення іноземної мови та використання її у співпраці з іноземними колегами?

– Усім викладачам необхідно опанувати іноземну мову – сьогодні це твердження вже не потребує доведення для сучасного науковця. Володіння однією з мов міжнародних наукових комунікацій відкриває широкі можливості персональної участі у зарубіжних конференціях, спілкування з колегами й однодумцями, обмін досвідом. Дуже важливо знати, що інших науковців також хвилюють ті питання, які ви досліджуєте, бачити, що вам є що сказати у колі фахівців, мати можливість представити свої розвідки і результати, відчути єдність наукової громади. Сьогодні для цього необхідно володіти іноземною мовою на рівні B2 за шкалою Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти, мати публікації у Web of Science і Scopus англійською, німецькою, французькою або іспанською мовами. До речі: за сприяння Німецької служби академічного обміну (DAAD) є плани створити на базі Криворізького педагогічного сертифікаційний центр на допомогу науковцям, які бажають підтвердити свої знання іноземних мов. А поки що усі бажаючи можуть перевірити себе за допомогою онлайн-тестів – наприклад, від ресурсу Tracktest.