Прес-центр

Про європейський формат у науці: інтерв’ю з Вітою Гаманюк

18 Травня 2018, 08:55

До Дня Європи, який у нашій країні відзначається у третю суботу травня, прес-центр Криворізького педагогічного поспілкувався з Вітою Анатоліївною Гаманюк – проректором з наукової роботи КДПУ, професором кафедри німецької мови і літератури з методикою викладання. Віта Анатоліївна є одним із провідних германістів нашого університету – тож говорили не тільки про європейські цінності й сучасні наукові комунікації, а і про особливості вивчення і викладання німецької – однієї з найпоширеніших мов світової науки і культури.

– День Європи відзначається у країнах ЄС 19 травня. Це свято символізує мир та єдність, пропагує європейські цінності. Віта Анатоліївна, Ви – знаний філолог-германіст і неодноразово відвідували країни Європи. Розкажіть, будь ласка, що у цих країнах вразило Вас найбільше.

–  Вперше я відвідала Німеччину ще у далекому 1991 році – якраз після падіння Берлінського муру. Їздила у гості до друзів за листуванням, з якими познайомилася у популярному тоді Клубі інтернаціональної дружби. Дуже відчувалася різниця між містами щойно об’єднаних Федеративної Республіки Німеччини і Німецької Демократичної Республіки – країни Варшавського договору, яку колись називали «вітриною соціалізму». Усі сфери життя суспільства свідчили – люди тільки починають жити у державі, утвореної з двох країн, які останні десятиріччя фактично належали до різних світів. Вразив контраст і менталітетів, і рівня життя – радянський спадок Східної Німеччини відчувався всюди. Запам’яталися й особливості німецького світосприйняття, стриманість і пунктуальність німців, несхожі на українські принципи родинних стосунків, виховання дітей, розподілу обов’язків між членами сім’ї. Переконана: незважаючи на відмінності у національних характерах і способі життя, головне у спілкуванні між європейськими народами – взаємна повага і толерантність, готовність почути носіїв інших культур, зберігаючи при цьому власну національну ідентичність. Сьогодні ці принципи повною мірою втілені у сучасній Німеччині: кожна з діаспор, представники якої мешкають у країні, має усі можливості для збереження власної культури, дотримання традицій, розвитку мови і мистецтва.

– Як Ви обирали майбутню спеціальність, хто або що вплинуло на цей вибір? Чому саме германістика?

Любов’ю до мови, бажанням вивчати, а згодом – і викладати її, я завдячую своєму першому вчителю німецької – Сергію Івановичу Петрикєєву, засновнику та першому директору гуманітарно-технічного ліцею № 129. Талановитий педагог і професійний перекладач, Сергій Іванович не тільки блискуче знав німецьку мову, а й умів зацікавити нею своїх учнів, навчити їх усьому, що знав сам. Прикметно, що у кожному випуску С. І. Петрикєєва не обходилося без майбутніх науковців-германістів. Щодо мене – спочатку я просто хотіла добре знати улюблену мову, не замислюючись над можливістю подальшої наукової діяльності. Хист до науки відкрила у собі вже на романо-германському відділенні Дніпропетровського національного університету, де вивчала німецьку мову й літературу.

 

– Роки навчання в університеті. Що було найскладнішим  в опануванні іноземної мови?

– Незважаючи на обмеженість навчальних ресурсів того часу, у всіх, хто бажав вчитися, були всі можливості для успішного здобуття знань. Викладачі університету і колектив чудової книгозбірні – бібліотеки іноземної літератури докладали усіх зусиль, щоб допомогти студентам опанувати університетську науку. Шкода, що сьогодні, коли сучасні студенти мають набагато більше можливостей для успішного навчання, не всі у повній мірі послуговуються новими ресурсами, корисними для тих, хто здобуває вищу освіту. Переконана: людей, не здібних до вивчення мов немає. Все залежить від бажання, мотивації і внутрішньої дисципліни. Варто зауважити, що граматика, тонкощі якої часто зупиняють бажаючих опанувати певні мови, не завжди є основою успішного навчання. Існують різні граматики – формальна й комунікативна. До того ж засвоєння нових знань залежить від особистого типу сприйняття інформації, а також бажання і вміння створити надійну основу для подальшого вивчення мов.

– Чи є у Вас свої методики вивчення й навчання іноземних мов? Чи Ви спираєтесь на досвід відомих колег-методистів?

 У ДНУ наша група навчалася за методикою, яку я рекомендую і нині: у той час, коли іншим студентам доводилося виконувати вимоги репродуктивного навчання, ми засвоювали лексичний і синтаксичний інструментарій, щоб самостійно формулювати думки засобами німецької мови. Це допомогло мені набути навичок, необхідних для самостійного опанування інших іноземних мов – англійської та іспанської. Зокрема, дуже важливим у справі формування філологічної компетентності є письмове виконання мовних вправ – як граматичних, так і лексичних. Необхідно багато читати; потрібно прагнути до розвитку відчуття мови: адже багато чого залежить від контексту, і вивчення окремих слів не допоможе навчитися вільно володіти мовними засобами. Працювати необхідно саме з текстами – читати, перекладати, переказувати тощо. Мій досвід доводить: іноземну мову можна вивчити і за рік. Але для цього необхідно неабияке терпіння – працювати доведеться щоденно і щогодинно, сумлінно і вмотивовано.

 

– Сьогодні наука інтегрована у міжнародний простір. Що Ви порадите науковцям КДПУ з питань вивчення іноземної мови та використання її у співпраці з іноземними колегами?

– Усім викладачам необхідно опанувати іноземну мову – сьогодні це твердження вже не потребує доведення для сучасного науковця. Володіння однією з мов міжнародних наукових комунікацій відкриває широкі можливості персональної участі у зарубіжних конференціях, спілкування з колегами й однодумцями, обмін досвідом. Дуже важливо знати, що інших науковців також хвилюють ті питання, які ви досліджуєте, бачити, що вам є що сказати у колі фахівців, мати можливість представити свої розвідки і результати, відчути єдність наукової громади. Сьогодні для цього необхідно володіти іноземною мовою на рівні B2 за шкалою Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти, мати публікації у Web of Science і Scopus англійською, німецькою, французькою або іспанською мовами. До речі: за сприяння Німецької служби академічного обміну (DAAD) є плани створити на базі Криворізького педагогічного сертифікаційний центр на допомогу науковцям, які бажають підтвердити свої знання іноземних мов. А поки що усі бажаючи можуть перевірити себе за допомогою онлайн-тестів – наприклад, від ресурсу Tracktest.

Залишити коментар

Ярослав Шрамко
Ректор університету
Ганна Віняр
Директор бібліотеки
Прес-центр
Прес-центр
Єлизавета Кучерган
Викладач кафедри фізичної культури та методики її викладання
Дмитро Бобилєв
старший викладач кафедри математики та методики її навчання
Валерія Безуглова
студентка факультету ДТО
Едуард Євтушенко
Декан природничого факультету
Календар подій
Останні статті
Популярне
Зворотний зв'язок