Мистецтво слухати й чути, відчувати й взаємодіяти: інтерв’ю із З. М. Мірошник

Всеукраїнський день психолога, який відзначається 23 квітня – це чудовий привід сказати «спасибі» людям, які розділяють чужі проблеми, горе й радощі, допомагають іншим знаходити себе в цьому житті. Сьогодні психологією цікавляться не тільки на науковому, а й на побутовому рівні, а психологи працюють не лише в медичних установах, а й у навчальних закладах, оскільки вирішення психологічних проблем людини вважається базовим у процесі її особистісного становлення. З нагоди цього свята прес-центр КДПУ поспілкувався із завідувачем кафедри практичної психології, д. психол. н., проф. Зоєю Михайлівною Мірошник.– Дитячі та юнацькі роки. Шлях до професії.

– Я переконана, що психологія – це покликання. Людині необхідно бути щиро відданій цій науці, зробити її частиною свого життя, щоб стати справжнім фахівцем. У дитинстві я мріяла стати вчителем початкових класів – улюбленицею дітлахів, – яка б відкривала для них світ, яку вони поважали би й любили. Вже працюючи в школі, зрозуміла: необхідні акценти на вікових особливостях, творчих здібностях та можливостях учнів. Здобувши вищу освіту у Криворізькому педагогічному, я приєдналася до колективу кафедри педагогіки та методики початкового навчання, де й розпочався мій шлях науковця.

– Життя сучасної людини – дуже непередбачуване й бурхливе. Ким би людина не працювала, поряд із позитивними емоціями неминучі хвилини розчарування. Як пересічній людині уникнути шкідливого впливу неприємних переживань?

– Усе залежить від мотивації кожної людини, від її бажань і емоцій. Необхідно зберігати позитивне ставлення до свого оточення, плекати любов до життя, бажання жити й діяти. Не можна переоцінити й значення надійного «тилу»: впевненість у безумовній підтримці близьких людей завжди надає сил і надихає, допомагає правильно сприйняти й безболісно пережити неприємні емоції.

– Розкажіть про коло Ваших наукових інтересів. Чи використовуєте Ви свої знахідки в повсякденному житті?

– Темою мого дисертаційного дослідження є рольова структура особистості вчителя початкових класів. Рольовий підхід до розвитку особистості є надзвичайно актуальним для психологічної науки, адже життя кожної людини вимагає постійної адаптації до виконання певних соціальних ролей, які змінюються залежно від змісту діяльності. У психології використовується мікс різних технік задля визначення місця ролей у діяльності особистості; ці знання, апріорі, є актуальними й у повсякденному житті.

– Психолог є лікарем людських душ, який переживає чужі проблеми, як свої. Як практикуючому психологу знайти баланс між емоційною залученістю й неупередженим виконанням свого професійного обов’язку?

– У професійному спілкуванні психолог не може допустити негативних настроїв, дисбалансу у взаємодії – повинен бути тільки гармонійний, виважений діалог, побудований на вмінні слухати й чути співрозмовника. Але необхідно знайти певну особисту межу й вміти дотримуватися її. Кожен психолог, що практикує, має отримувати допомогу й підтримку власного супервізора – «психолога для психологів», який допоможе правильно осмислити, опрацювати неминучий емоційний багаж. Адже лікарям душ необхідно бути насамперед щасливими людьми, щоб допомогти й іншим впоратися з психологічними негараздами. Лише досвід і постійне самовдосконалення, помножені на щире бажання допомогти, можуть стати запорукою успішного консультування.

– Ваші плани на майбутнє.

– На кафедрі практичної психології триває активна співпраця з освітніми та громадськими організаціями міста й області: наші викладачі долучаються до розвитку інклюзивної освіти, підтримують зв’язки зі школами та іншими навчальними закладами. Проводяться наукові дослідження, готуються до захисту дисертації. У майбутньому мріємо відкрити на базі кафедри й власну лабораторію з реалізації рольового підходу в психологічній науці.