…Ми чуєм із Європи плач: Рахіль
за дітьми за своїми тужить, - мати
вбивається... Ах, сльози ці і біль
в віках обвинуваченням звучати
проти німоти будуть!..
Написані ще у 1943 році українським поетом Павлом Тичиною рядки, продовжують ятрити душу і сьогодні, як саме і події, яким вони присвячені. Голокост, одна з найбільших трагедій людства, пам'ять про яку має зберігатися із покоління в покоління заради викорінення геноциду як явища.
Вперше Міжнародний День пам'яті жертв Голокосту відбувся 27 січня 2006 року після прийняття відповідної резолюції Генасамблеї ООН. Дата 27 січня обрана не випадково: 27 січня 1945 року бойовими частинами 1-го українського фронту був визволений перший і найбільший гітлерівський концтабір - Аушвіц (Освенцим), що розташовувався за 70 км від польського Кракова і, в якому, з 1941-го по 1945-й було страчено майже півтора мільйони людей, з яких 1,1 млн були євреями. Саме цей концтабір став уособленням Голокосту-геноциду.
25 січня 2019 року відбувся прямий ефір передачі «Дата, події, люди» на хвилі радіо «Криворіжжя», присвячений одній із найтрагічніших сторінок історії ІІ світової війни – Голокосту, а саме Голокосту на Криворіжжі. Журналісткою Іриною Ловковою до студії був запрошений к.і.н., ст.викладач кафедри історії України і правознавства Р.П.Шляхтич, який грунтовно займається дослідженнями з цієї теми. Під час спілкування у студії йшла мова про історію та причини виникнення самого явища – Голокост; про нацистські структури, що були виконавцями страт; про перші розстріли єврейського населення на окупованій території України - початок т.зв. «Голокосту від куль». Це Кам'янець-Подільська різанина, де було розстріляно близько 15 тис. раніше депортованих з Угорщини євреїв й до 10 тис., а це більше половини, єврейського населення Кам'янця-Подільського та навколишніх сіл.
На Криворіжжі місцем наймасовішої страти став шурф шахти №5 (імені Валявко), де розстріли проходили протягом 1941-1943 років. За цей час з близько 10 тис. страчених, а це і військовополонені, партфункціонери та ін., 6 тис. саме євреїв. Датою наймасовішої страти єврейського населення на Криворіжжі стало 14 жовтня 1941 року: 2,5 тис. цивільного населення і 800 військовополонених єврейської національності.
Під час ефіру відбулося включення директора Криворізького музею єврейської культури і історії Голокосту – Світлани Піддубної, яка розповіла про матеріали, що вміщує експозиція музею щодо перебігу подій Голокосту на Криворіжжі. Особливе місце займає інформація про Праведників світу – тих, хто в роки Другої світової війни рятував євреїв від знищення; Пам'ятна стіна з встановленими на сьогодні іменами жертв Голокосту на Криворіжжі, а також свідчення очивидців тих подій, що зберігаються у фондах музею. На завершення, С.І.Піддубна повідомила про Церемонію вшанування загиблих євреїв під час Голокосту, що традиційно відбуваєтся напередодні або в День пам'яті жертв Голокосту.
Так звана «операція 1005» і її реалізація на Криворіжжі – таким було одне із запитань ведучої. «В Кривому Розі, у місці масового розстрілу в районі Цегляного заводу на Гданцевці, у 1943 році, солдатами-військовополоненими місцевого шталагу 338 під керівництвом та наглядом нацистських окупаційних військ відбулося знищення тіл розстріляних у цьому місці. Крім цього, за свідченнями очевидців, були знищені і самі виконавці цієї операції – солдати-військовополоненні», - надав роз'яснення науковець.
Під час радіоефіру Р.П.Шляхтичем було озвучене бачення щодо необхідності та важливості дослідження фактів та збереження пам'яті про події Голокосту. "Пам'ять про Голокост, як складової пам'яті про події ІІ світової війни, що стала наймасштабнішою трагедією ХХ ст., необхідна саме для формування об'єктивної історичної пам'яті."
