Шифр. Хто, коли і для чого придумав систему передачі секретних даних. Чи можна сьогодні покладатись на шифрування. Історія питання, відмінності систем. Подача інформації, обговорення суперечливого. Все як завжди. Цього разу - за участі й школярів.
Агора 74 як складова дистанційного квесту.

Від автора теми - Сергія Корнієнка (ІПм-16) :

Сьогодні ми спробували зобразити з себе непогрішимих і сяючих шпигунів, але, як завжди, зобразили спеціалістів, які виконують всю роботу, але їх ніхто не бачить, як свого роду тіні історичні. Розмова на Агорі була про способи захисту своїх повідомлень, а саме шифрування. Серйозні дебати виникли навколо ролі та значення символів та знаків в ході шифрування, але головною темою все ж було не це. Чому люди шифрувалися, невже виключно військові цілі придатні для захисту від "чужих очей"? Доповідач перелічив багато моделей для зашифровування, хоча до списку можна додавати і додавати пункти. Питання побутового шифрування лишалося відкритим. Владислав Кутьков розпочав дискусію з приводу практичного вигляду шифру і, зрештою, (не без допомоги викладачів) ми розмежували символізм в мистецтві та шифри в побуті. Проте наскрізне питання не йшло з черги денної, активне слухання гостей-школярів посприяло деталізації питання, долученню Солодун Антоніни, яка зауважила про давні побутові сигнали та шифри між протилежними статями. Але як же ж шифрування через диски, Енігма та надбання Цезаря? Все це вклалося в руку сучасного інтернет-юзера, адже наскрізне шифрування ваших даних використовує всю генезу шифрувальної думки. Але не забувайте: хтось зараз може читати ваші вісточки. Invicte Агора#47

. 

Заступниця директора з виховної роботи, вчителька історії в КЗ "Ганнівський НВК", випускниця історичного факультету КДПУ Ольга Саранча: Сердечно вдячна за можливість бути учасниками клубу АГОРА! Вдячні за змістовну і захоплюючу відкриту дискусію! 

Сергій Коваленко, КГ № 127:

Цьогорічна зустріч, ще раз підтвердила бажання справжніх істориків обмінюватися думками. Завдяки наполегливій праці організаторам конференції вдалося чітко організувати роботу. Учасники отримали можливість невимушено обмінюватися спостереженнями, думками, відкривати щось нове для себе. Такий формат проведення конференцій створює умови для дискусій, налагодження наукового діалогу.

Більше інформації про подію та фото - на фб-сторінці спеціальності Історія

Автор: історичний

Перегляди: 134

Боятися фемінізму – це те ж саме, що боятися сонячного затемнення. Розглядати прагнення цієї спільноти бути почутими як наступ на права і свободи інших – проблема нашого суспільства. То ж на цій Агорі ми спробуємо поглянути на феміністичний рух, прибравши криві дзеркала.

Так проанонсували Діана Назаренко та Анастасія Шевченко заявлену тему. І… чекали свою ЦА. З презентаціями, відеонарізками, роздумами вживу.

Історія феміністичного руху. Сутність терміну. Зміна ставлення до явища. Зміна свідомості. Права і можливості – чого нам не вистачає більше?

Давайте уточнимо термінологію. Пропозиція від першого курсу. Валерія Карпінська та Ростислав Горбунов активні учасники обговорень.

Олена Мішалова, історикиня, кандидатка філософських наук, доцент – з уточненнями щодо напрямків феміністичного руху, новою літературою і – історією осмислення проблеми в рамках міста і ЗВО.

Ми спробували вирахувати швидкість опанування нової реальності і можливостей, які вона надає.

Ви можете знайти деталі у відео. І відчути атмосферу. Нової реальності нового покоління 18-20 річних.

І ще фото - на сторінці спеціальності

Автор: історичний

Перегляди: 131

Набуває популярності питання щодо дня святкування Незалежності України. 24 серпня 2021 року виповниться 30 років події.
Агора стала майданчиком обговорення теми.
Правонаступництво України. Історія питання. Рік проголошення Незалежності, чи рік відновлення Незалежності? Далі. 1649-й? 1918-й або 1919-й? 1991-й?

Доповідачем став Олександр Холодняк, гр. ІП-18.

Найбільш провокативні питання, що пролунали ще до формулювання теми і найбільш стрімкі розвороти напрямку дискусії стались з подачі доц. Андрія Тарасова.

До дискусії долучились 19 студентів-істориків та філологів з додатковою спеціальністю історія, випускників історичного, викладачів.

Приємним бонусом було повернення на Агору доц. Олени Мішалової, якою була спровокована не одна тема впродовж чотирьох років діяльності клубу.

На початку дискусії та по її завершенню учасникам було запропоновано в чаті конференції проголосувати за дату, яку вони готові аргументувати. Ми порівняли результати по завершенню.

Відео початку дискусії

Відео продовження дискусії

Фінальні кадри

Автор: історичний

Перегляди: 125

Олексій Гетманов - учасник VІІІ Всеукраїнської студентської наукової конференції "Гуманістичні цінності світових цивілізацій",

2016 рік

Олексій Гетманов – випускник факультету. Але розуміючи алгоритми роботи клубу, - прийшов і запропонував тему.
Глобалізація та капіталізм: системна криза.

Процес та його початок. Терміни та їх виникнення. Створення єдиного комунійкаційного простору, поява можливості обговорення на відстані – це все наслідки глобалізації. Не всі вони мають позитивні тенденції.

Визначались з поняттями, історичним часом і простором.

Пряма мова від учасника дискусії. Сергій Корнієнко, магістрант першого року навчання:

В черговий раз переконуюся, що 5 однодумців краще 100 незацікавлених. Обговорення дає, часом, вражаючі результати. Іноді вдається переконати спікера змінити його погляди майже на 180°. Сьогодні відбулася визначна зустріч поколінь. Випускник, який мав би вже спокійно працювати, ввірвався в стрункі ряди історичного студентства та безапеляційно поклав на віртуальний стіл тезу: "Глобалізація - гібрид капіталізму" Я, в якості старшого товариша, реалізував посередництво між спікером Олексієм Гетмановим та молодшими товаришами з 3 курсу: панами Владиславом Кутьковим, Олександром Холодняком та Владиславом Тарасенком. Питання мало більше граней ніж додекаедер, а по змісту інтуїтивне, як управління конем. Зрештою ми зійшлися на думці, що уніфікація (як варіант глобалізації) не настільки чужа людству, а криза системи ховається глибше ніж в простому зв'язку з капіталізмом. Приємно бачити, що нашими розмовами серйозно цікавляться наші шановані викладачі, не менш приємним було побачити знайоме обличчя пана Васильченка. Глобальна Агора #71 Далі буде.

Якщо враховувати, що 4 роки тому майже в цей самий час, - 22 березня 2017 року - ми обговорювали проблеми демократії і сучасного світу – то це вже і є продовження. Кожна тераса долається зацікавленими.

22 березня 2017 р. Агора

23 березня 2021 р. Агора

ВІдео фінішної частини дискусії 

Автор: Кафедра історії України та правознавства

Перегляди: 174

Ми продовжуємо наші дискусії з історичної проблемати (й не тільки) в онлайн-форматі. Студентки групи ІМ-20 Москалюк Софія та Москалюк Євгенія засобом філологічного аналізу дорійського діалекту з уривку давньоспартанського історика Сосіла Лакедемонського здійснили спробу розкрити таємницю давньогрецької історії. Сосіл Лакедемонський – особистий вчитель і біограф Ганнібала. Авторки проєкту запропонували тему не тільки як презентацію, а й супроводили її перфомансними елементами.

 Далі – від учасника дискусії Ростислава Горбунова:
Природа дослідження захоплює. Особливо, коли застосовуються новітні засоби подання інформації зацікавленій публіці. Дует студенток гр. ІМ-20, сестер Москалюк з античним перфомансом, показав, що експеримент повинен бути ясним і наочнним. Образи давньогрецьких панянок допомогли зануритися у вивчення питання, де авторки проаналізували філологічним методом дорійський діалект з уривку Сосіла Лакедемонського, трактуючи інформацію зі сторони не тільки наукової, а й сучасно-молодіжної - провокативної. Таким чином нове покоління істориків додає нові фарби у дослідницьку діяльність, а з нього можуть випливати все нові і нові питання...

З дебютом на Агорі, першачки!

Автор: історичний

Перегляди: 170

"Як батько заграє - ворог враз ридає"...

Харизматичний лідер, що не боїться зробити крок вперед – запорука змін. Так було, так є, так буде. Недаремно Бонапарт сказав: «Стадо баранів з левом на чолі – це стадо левів, а стадо левів з бараном на чолі – стадо баранів». Лідер направляє, організовує, мотивує. Характеристики лідера визначають успіх всієї кампанії, і це закономірність всієї історії людства. Тепер скажіть: чи можливо зробити щось історичне без Цезаря попереду? До такого питання ми дійшли обговорюючи тему «Безпека в рівнинних землях».

Владислав Кутьков слушно зауважив, що для порівняння між собою ковбоїв та махновців необхідно мати незвичний склад мислення, а в нашої академічної громади все саме так. Ви запитаєте: «До чого тут лідер?» А все просто – махновці це символ, символ українців, що не покорилися умовам і не вдалися до звичайного грабунку, а зорганізувалися у ватаги, щоб потім якраз і підкоритися харизматичному лідеру. А ковбої? Ковбої аналогічний символ свободи, який також захищав себе і своє майно.

І як зауважила Наталія Анатоліївна: «Чи маємо ми враховувати теорію географічного детермінізму?» Багато схожого між фермерами Великих Рівнин та селянами Дніпропетровщини в баченні влади, яку вони поважали і прагнули підтримати, в умовах життя, де «багатство» здобувається працею, та у реагуванні на виклики життя, які вони сприймали гордо та достойно. Особливо цікаво бачити ентузіазм у інших курсів, які сьогодні були представлені приємним контингентом та не менш приємною дискусією. Вже традиційно обговорення викрило нові питання та виклики, і тепер я відповідально заявляю, що Частина ІІ, про тактику та подвиги рейнджерів та армії Н. І. Махна вже існує.

Волелюбна Агора #69. Далі буде

Автор: Кафедра історії України та правознавства

Перегляди: 172

Не можна називати поразкою важко здобуту ціною життів воїнів перемогу. І обесцінювати її, знаючи, що в результаті боя під Крутами наступ більшовиків був зупинений. А через декілька днів Українська Народна Республіка отримала міжнародне визнання.
Дмитро Чижик, магістрант першого року навчання, розпочав свою доповідь на Агорі #68, базуючись на статті М. Ковальчука «Бій під Крутами: відомі й невідомі сторінки».

В результаті доповіді, що презентував Дмитро Чижик, відбулось обговорення, стрижневими питаннями якого були – перемога чи поразка сталась під Крутами; співвідношення сил учасників бою – дає підстави пишатись Україні своїми героями, чи це тільки військова статистика; і врешті решт – 1991 року відбулось відновлення незалежності України, а її відстоювання триває вже понад сто років. Аналогії з сучасними подіями і міркування про концептуальну історію України були доречними і обгрунтованими.

З відеофрагментом обговорення доповіді можна ознайомитись на фб-сторінці спеціальності Історія

Автор: Історичний факультет

Перегляди: 183

З дослідженням, міркуваннями, власним досвідом літературної діяльності на Агорі – Анастасія Шевченко.
Роман Михайла Булгакова розглянуто як літературний твір, як майстерня митця, як замальовки побуту і дійсності радяншини.

Чи є у творі містичні персонажі? Чи всі вони – талановиті алегорії? Чим міг початись твір, якщо б у автора була можливість створювати його сьогодні?

Крім питань, що пролунали на межі історії та літератури, спікерка у другому блоці свого повідомлення звернулась до тих в аудиторії , хто сам не байдужий літературного писання. Пробуйте! Не відмовляйтесь від своїх бажань.

Історичний має серед своїх випускників талановитих поетів і письменників.

Ця Агора завершила сезон. Найгучнішим романом минулого століття. В найскладнішому році тисячоліття, що розпочалось.

Автор: Історичний факультет

Перегляди: 162

Історики полюбляють паралелі. Часовий вимір інколи розкриває нові сенси.

1 грудня на Агорі ми зустрічали Випускника історичного факультету. Який має фах не тільки історика. Тим цінніше. Почути, як життя в екстремальних умовах накладається на знання. І що чому допомагає. Чи може людина за таких обставин покладатись на саму себе. Чи на навички, що доведені до автоматизму.

Дата 1 грудня дозволила від референдуму 1991 року та його результатів перейти до осмислення процесів в контексті революції 1917-2020 років. Говорити про архетипи, ідентичність та самоідентифікацію. Порівнювати концепції війни в мемуарах Е.Юнгера та творчості Ремарка.

Учасників зустрічі й обговорень було небагато. Тим цінніші умовиводи, що пролунали. Тим відчутніше було, що часом – лунали одкровення. Пора року така. Спонукає до любові до мудрості.

Автор: Історичний факультет

Перегляди: 130

Війна в Югославії (югославські війни) – тема була подана доповідачем Михайлом Мельником на широкому матеріалі подій в Югославії часів розпаду. Автор супроводжував доповідь слайдами, що ілюстрували тему доповіді.

Але члени клубу по завершенні повідомлення відразу поставили низку питань. І з’ясувалось, що парадигми мислення – не співпадають. Вирішили уточнювати термінологію і класифікацію понять. Розширення контексту, з’ясування походження джерел, до яких звертався автор – ми вчимося знаходити інформацію і аналізувати її. Це є й одним з завдань клубу. Що власне співпадає з головною метою процесу навчання у вищій школі.

Автор: Історичний факультет

Перегляди: 281