Кафедра історії
Факультет географії, туризму та історії

До нормативних компонентів освітньо-професійної програми "Історія та суспільствознавчі дисципліни" підготовки фахівців другого (магістреського) рівня належить дисципліна "Європейська та Євроатлантична інтеграція України". Її кращому засвоєнню сприяє онлайн курс на платформі Прометеус "Перемовини про вступ України до ЄС".

Курс складається з 4 модулів, які успішно опанували магістранти-історики

MyCollages1

MyCollages22

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Модуль 1. Європейська інтеграція – цілі та еволюція

Студенти дізналися про історичні передумови утворення Європейського Союзу; розвиток Європейського Союзу на прикладі основних договорів; інституційну організацію Європейського Союзу; джерела права Європейського Союзу  та правові акти ЄС. 

Модуль 2. Європейська інтеграція України.

Основна мета - дослідити, як розвивалися відносини ЄС та України; які реформи має здійснити Україна, щоб стати членом Європейського Союзу; яку роль грає держава у переговорному процесі вступу країни до ЄС; як формуються групи перемовників. та навчаться розуміти, у чому полягає баланс між прийняттям правил ЄС та збереженням та захистом власних національних інтересів.

19.06 ЄС1

19.06 ЄС2

19.06 ЄС3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Модуль 3 Адаптація Українського законодавства до норм ЄС

Модуль 4. Погляд із ЄС та досвід країн-попередниць. Практичні поради для українських переговірників з огляду на умови сьогодення

26829

Протягом семестру магістранти гр. ІС-м-23 опановували курс на платформі Prometheus «Академічна доброчесність: онлайн-курс для викладачів».

4.06 доброчесність1

З шести модулів онлайн-курсу разом з його авторами можно було дізнатися про теоретичні аспекти академічної доброчесності та фактори, які впливають на культуру академічної доброчесності здобувачів вищої освіти; навчитися застосовувати теоретичні знання на практиці у викладанні.

В програмі курсу - відеолекції, практичні завдання, онлайн-тренажер та матеріали для самостійного опрацювання.

4.06 доброчесність 2

4.06 доброчесність 3

 

26705

afd5c290 58ca 466a b122 d3d615e46218

Анастасія Шевченко (магістрантка першого року навчання спеціальності Історія КДПУ) реалізовує можливість отриматии другий диплом, навчаючись у магістратурі університету республіки Польщі (м. Слупськ).

2dc37696 9665 4d71 bdd8 6bc5189e46c3

Отримати деталі особливостей навчання ми сподіваємось після повернення з республіки Польща. А поки бажаємо успіхів в завершенні семестру Анастасії та її однокурснику Артуру Квасневському, який опановує програму навчання за подвійним дипломом дистанційно.

f948a79f 965d 47ff a7f7 03cc8eaee9c6

26668

Використання цифрових технологій – це крок на шляху спрощення та модернізації управлінської діяльності в освітньому процесі.

На сьогодні у школах з‘явилася можливість вести в електронній формі документи, що можуть створюватися у процесі діяльності закладу освіти. Саме про це й говорили зі здобувачами другого (магістерського) рівня вищої освіти (гр. ІСм-23) 27 травня 2024 р. на занятті з курсу «Інформаційно-комунікаційні технології навчання суспільствознавчих дисциплін».

Доповідач Денис Греков, здобувач освіти (гр.ІСм-23), вчитель історії та правознавства Криворізької гімназії 46.

Мова йшла про українську платформу «Нові знання», зокрема, про можливість ведення в електронній формі класних журналів, журналів обліку уроків, щоденників, журналів здобувачів середньої освіти за індивідуальною формою, розкладів занять тощо.

27.05 практикs

Присутні мали змогу також ознайомитись з принципами функціонування Classroom, дізнатися про основні сервіси Google та можливості їх використання при організації навчання: дізнались про різні типи завдань, які можна створити в Classroom, оцінювати завдання та організовувати онлайн спілкування учитель-учень.

27.05 историкиs

Під час доповіді Денис наочно продемонстрував використання ІКТН в своїй практичній діяльності: платформи «На урок», «Всеосвіта», ВШО; інтернет ресурси: Padlet, LearningApps, Kahoot та ін.

Насамкінець були поставлені питання, на які студенти отримали ґрунтовні відповіді.

Молодому вчителю бажаємо успіхів та натхнення!

26646

В Україні 26 лютого відзначають День спротиву російській окупації Криму.

Десять років тому диверсійні групи рф почали спроби захопити Крим. 26 лютого 2014 року на заклик Меджлісу кримськотатарського народу до Верховної ради Автономної Республіки Крим вийшли тисячі кримських татар, українців та представників інших національностей чинити спротив російській окупації та заявили всьому світу про цілісність України.

26 лютого 2020 року Президент України Володимир Зеленський підписав указ №58/2020 "Про День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя”.

Про Крим, його історію, культуру та традиції - після проходження курсу "Qirim: Крим - це ми" - здобувачі групи ІС-22.

«Qirim: Крим – це ми» - безкоштовний онлайн-курс,  спрямований на вивчення культури й національно-релігійної ідентичності кримських татар, невигаданої історії становлення й розвитку Криму в геополітичному, історичному й економічному вимірі та інших аспектах. Слухачі курсу суттєво можуть розширити свої знання про кримських татар, історичні реалії й геополітичні обставини існування півострова. Також надзвичайно цікавим було ознайомлення із життєвими історіями кримських мешканців. Проходячи цей курс, можна прослухати і опанувати найпоширенішими фразами кримськотатарської мови, та, навіть, вивчити гарний і мелодійний вірш.

26.02 1неформальна Крим

Вікторія Болмосова

На мою думку, цей курс надзвичайно важливий, розвіює багато «імперських міфів» про походження кримських татар і про те «чий Крим» насправді. Отримання нових знань про український  Крим – це частина важливого процесу реінтеграції тимчасово окупованої території. Лише тоді можна по-справжньому сказати «Крим – це Україна», коли ми знатимемо загальну історію, географію, економіку та політико-правові традиції Криму; особливості ідентичності кримських татар та прийняти Крим таким, який він є насправді.

26.022неформальна Крим3

   26.02неформальна Крим5

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ярослава Вереша

Найбільше мені сподобалось те, як переплітаються культури різних  народів та створюють неповторну кримську культуру. Раніше Крим      мене приваблював лише свої географічним положенням, адже це поєднання і гір, і моря в одному місці. Зараз же сюди додались    різні  архітектурні пам'ятки, їжа, народна творчість, ті ж вишиванки, які мають особливу назву "орьнек", я навіть не здогадувалась, що у кримської вишивки є своя окрема назва. Також вперше почула як звучить їхня мова і дуже прикро, що в школі ми могли вивчати пушкіна, але ніколи не ознайомлювались з творами того ж Агатангела Кримського. Найкраще запам'яталось слово "достлар", що означає друзі і те, що речення у них утворюються за допомогою суфіксів ,префіксів та афіксів. 

Загалом, курс цікавий, доступно викладена інформація. Я б хотіла, щоб як можна більше людей пройшли цей курс і дізнались про особливості Криму. 

26.02неформальна Крим226.02неформальна Крим4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Анастасія Гридіна

Курс "Крим - це ми" дає змогу поринути у Крим з різних аспектів. Бути чесною, останній раз я бачила Крим своїми очами в 2013 році, коли мені було лише 8 років і я пам’ятаю ті гори, коли ми їхали по дорозі, те, як я зачаровано дивилась на пейзажі Кримського півострову. Пам’ятаю чорне море, камінці на пляжі, зоопарк, такий великий і навіть зараз я пам’ятаю, як ми з братом ходили по ньому наче це було вчора. Але це лише мої спогади про Крим з самого дитинства, у більш зрілому віці Крим став асоціюватись з болем, який настав у 2014 році, та вивченню долі Кримськотатарського півострову в курсі шкільної історії.

Курс «Крим – це ми» дав можливість послухати історію корінних земляків Криму після окупації російських військ у 2014, їх історію, поринути у культуру народу, послухати вірші на кримськотатарській мові. Сам курс має чотири модулі, які відповідають за 4 аспекти кримського життя:
«Простір», в якому нас посвятили у історію, спогади та мову кримських татар.

«Культура», який поглибив знання побуту і культурі, а також саме тут було присвячено час для розповідей людей, які тікали від окупації росії з Криму до України і також вагомим було послухати розповідь Мустафи Джемілєва про символи кримських татар.

«Міфи» де ми послухали різні міфи, що стосувалось історії та релігії Криму.

«Стератегія», модуль присвячений реінтеграції України до Криму.
         Крим посідає важливе місце в нашій історії, тож завдяки курсу більшість нарешті зрозуміє важливість Криму у власному патріотизмі та української національної ідентичності. 

26.02неформальна Крим7

26.02 22неформальна Крим6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Владислав Скалкович

Курс "Qirim: Крим - це ми" залишив після себе приємні враження. В першу чергу хотілось подякувати команді, яка працювала над створенням курсу. Кожен розділ, окрім того, що наповнений великою кількістю якісно підібраного матеріалу, створює унікальну атмосферу, яка сприяє глибокому зануренню в обрану тему. Програма не складна, більше сконцентрована на розповіді, адже саме розкриття теми та примноження знань про кримських татар є однією з головних цілей курсу. Бажано, розподіляти теми на окремі дні, щоб краще засвоїти матеріал.

     Та звісно, в першу чергу, ми говоримо про окуповану територію, яка є частиною суверенної української держави, а також волелюбний народ, який проживає на цій території. Головний месседж курсу "Крим -  це ми", це символ боротьби, який розпізнає кожен свідомий українець. Боротьба, яка, на жаль, ще не закінчена. Кримськотатарська мова зарахована до числа мов, які вимирають, етнічний склад населення поступово скорочується. Не останню роль в цьому зіграла кривава політика царського та більшовицького урядів.

     Цей курс - невеликий крок для того, щоб ці символи не були забуті, а кримські татари змогли зберегти свою ідентичність. Естафета, адресована до серця кожного небайдужого. Намисто, зібране з перлів кримської культури. Ще раз хочу подякувати всім причетним до створення курсу і людям, які розповсюджують людяні наративи та роблять внесок в процес реінтеграції. #Крим_це_ми.

24968

21 лютого 2024 р.. за ініціативи викладачів кафедри географії та методики її навчання на факультеті географії, туризму та історії відбулася гостьова лекція директорки КЛ №129 Неллі Погрібної «Нові реалії освіти: актуальні проблеми вчителя та учня» 

Враженнями від лекції поділилися студенти-історики (гр.ІП-21).

21.02 метод

Анна Жук:

Сьогоднішня гостьова лекція Погрібної Неллі Сергіївни була захоплюючою та інформативною, що відкрила перед нами проблеми нинішнього стану системи освіти. Зазначено, що процес навчання має бути складним, але не виснажливим, що вимагає пошуку ефективних методів навчання та підходів до кожного учня і вчителя.
Однією з ключових ідей було твердження, що оцінки не повинні ставати покаранням, а мають слугувати інструментом розвитку та мотивації. Сучасна школа, хоч і інформаційно перевантажена, однак залишається відкритою до нових ідей та пошуку кращих підходів у навчанні. Дитиноцентризм та важливість взаємодії між досвідченими та молодими вчителями визначились як ключові принципи покращення якості освіти. Школа, за словами лекторки, є тим місцем, де діти не лише отримують знання, але і проживають своє життя, розвиваючись як особистості.
Однак не можна проігнорувати неймовірні освітні втрати за останні роки, що вимагає негайного уваги та вирішення проблем, таких як організаційні, кадрові та змістовні. Консультування, як варіант вирішення цих проблем, виокремлюється як ефективний інструмент, спрямований на підтримку вчителів та учнів у протистоянні викликам нинішнього освітнього середовища.

Станислав Черниш:

Загалом, лекція була доволі цікавою. Автор звернув увагу на чимало аспектів, які постали в сучасній українській освіті перед вчителем та учнем, завдання. Враховуючи нюанси дистанційної освіти, авторка наводить статистику (думки учнів), де більшість учнів бажає повернутися до офлайн форми навчання, необхідна соціалізація, комунікація для учнів та вчителів. Фактично, всю тему можна було скоригувати до програми НУШ, деякі аспекти були окреслені не до вимог НУШ, що певною мірою здивувало, не було мови про проблеми гендерної рівності в освіті, інклюзії, безбар’єрності в освіті, доступності освіти, частково було сказано про співпрацю. Зовсім по іншому розкрита дефініція інновацій, скоріше за все, уявлення щодо цього напряму у поколінь – різне. Звучало питання про штучний інтелект, авторка зазначила необхідність використання штучного інтелекту вчителем та учнями, однак, опісля запитання, що скажімо так повернуло в колію, правильна думка була окреслена авторкою, що необхідно разом з учнями в співпраці довести, що використання ШІ є небезпечним. Необхідно окреслити те, що використання ШІ сприяє втраті індивідуальності думок учня тощо.

Олег Козолуп:

Сьогодні мені випала можливість бути присутнім на гостьовій лекції педагога Погрібної Неллі Сергіївни. Було пізнавально і корисно почути про "внутрішню кухню" навчального процесу та шкільної організації, особливо коли мовлення йшло від директора школи, якою Нелля Сергіївна і є. Доповідь велася доволі енергійно, навіть трохи емоційно, через що не виникало навіть маленького бажання відволікатися. Цікаво було слухати й те, що доповідь підкреслювалася реальними прикладами внутрішньо-шкільних ситуацій, як наприклад спілкування з батьками, опитування учнів, чи оцінка дій вчителів.
Не досить приємно, але необхідно було довідатися про недоліки та негаразди, які властиві навчальним закладам у цей час: кадрові, недофінансування, інформаційне перевантаження, надмірна кількість вимог до школи, концентрація уваги на неосвітніх проблемах. Разом з цим я почув достатньо інформації і про позитивні риси, як от осучаснення навчальних технологій. Мені добре запам'ятався момент про нове ставлення до оцінок, які не мають на мети покарати школяра, а працюють за принципом формувального оцінювання, яке завжди роз'яснює суть та привід такого контролю. Цікаво і те, що представників закордонного досвіду вражає об'єм роботи, який виконують шкільні колективи для розвитку і підтримання навчальних закладів.
Таким чином, лекція-зустріч була доволі продуктивною, інформативною та пізнавальною, до того ж, особисто для себе не в перший раз відзначаю дуже позитивний момент у тому, що модерний і тверезий погляд на навчальний процес у школі мають не лише молоді вчителі-практики, а й надзвичайно досвідчені педагоги, які не зважаючи на свій вік та стаж продовжують йти в ногу з часом, не дивлячись на те, що цей час летить і змінюється дуже швидко, як казала сама Нелля Сергіївна.

21. 2 метод2

Максим Войпан:

Під час прослуховування лекції склалось неоднозначне враження, адже деякі теоретичні аспекти мені здались дещо недоцільними під час викладання історії. Зазначалось, що освітній процес має бути важким, але що станеться, якщо «ускладнити» кожну дисципліну? На мою думку, навчальний процес у школі має ставати дедалі легшим та доступнішим кожному, адже якщо це не буде приємний та пізнавальний процес, учень не буде концентруватись на ньому та відсіє його, як непотрібний. Позитивним моментом стало відзначення неефективності стандартизації та тестування. В контексті уроків історії це дуже важливий аспект, адже перш за все історія полягає у розумінні сутності процесів, а не у заучуванні дат та імен, тому це дуже позитивна тенденція. Можна також погодитись з тим, що світній процес має постійно доповнюватись новим викладацьким колективом молодих вчителів, котрі без особливих зусиль зможуть використовувати ІКТ, задля кращої подачі інформації та вдосконалення освітнього процесу. Однак, на мою думку, неприйнятним є використання ШІ у інформаційно-пошукових та аналітичних цілях, адже на даному етапі «розвитку» він надає лише некоректні дані, у більшості випадків, і вимагає широкої бази інформації, щоб аналізувати отриману інформацію.

Ігор Красуля:

У ході виступу було висвітлено ряд важливих тем, таких як штучний інтелект у сучасній освіті, ознаки педагогічної спроможності, нова педагогічна культура, інновації управлінської діяльності та зміни в освітньому середовищі. Особливу увагу було приділено сучасному освітньому процесу та відповідності йому вимогам сьогодення. Також було зазначено особливості фінської освіти, яка славиться своєю успішністю та інноваційним підходом до навчання. В цілому, лекція була дуже пізнавальною та актуальною, допомагаючи краще зрозуміти виклики, які стоять перед освітнім процесом у сучасному світі.

Айджюн Бондар:

Маючи багаторічний досвід у викладанні Нелля Сергіївна поділилася з цим досвідом із майбутніми вчителями. Лекція була присвячена актуальним проблемам вчителя та учня, в ході виступу були озвучені різні проблемні питання, які були пов’язані з організаційною, кадровою, інноваційною, технологічною сферами, що є пріоритетними у галузі освіти. Загалом лекція містила досить пізнавальну, цікаву і важливу інформацію.

24914

В рамках вивчення курсу "Європейська та Євроатлантична інтеграція України" магістранти гр. ІС-м-23 опановували онлайн-курс на платформі Prometheus "Україна на шляху до ЄС".

Від авторів курсу:

"Інтеграція до ЄС – складний процес, метафорично схожий на стикування космічних кораблів у невагомості, він зачіпає різні сфери життя. Наша задача – розібратися хоча б загалом у контексті цього масштабного єднання: в особливостях політичного ландшафту, безпекового, інноваційного, соціального, ринкового, “зеленого” компонентів, щоб знайти в цьому процесі власне гідне місце і роль.  Процес євроінтеграції, переговорів щодо вступу в ЄС потребуватиме тисяч фахівців, які будуть шукати оптимальні шляхи та компроміси для приєднання України до країн членів ЄС.

Вкрай важливо аби ми були готовими до включення у процес в якості активних та ефективних співтворців нового Європейського Союзу і нової України, щоб ми розуміли передумови та правила гри, щоб ми сприймали виклики, які треба пройти, як завдання, а не як проблеми.

Немає сумнівів, що і на нашу Батьківщину і на Європейський Союз чекають зміни. Україна – не прохач, а рівноправний партнер, який не лише багато виграє від інтеграції до сім’ї європейських країн, але і надасть величезний, потужний та свіжий імпульс Європейському Союзу. 

 

Євросоюз 1

Євросоюз-211.jpgЄвросоюз 3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Курс «Україна на шляху до ЄС» викладають зірки політики, дипломатії, науки громадської сфери: Андрюс Кубілюс, Раса Юкнявічене, Дмитро Шимків, Ольга Трофімцева, Геннадій Максак, Маріанна Онуфрик, Наталія Куссуль, Андрій Шелестов, Ганна Яйлимова. Ми горді й раді, що залучили саме цих експертів. Це робить курс надзвичайно живим, динамічним, захопливим і легким для сприйняття". 

 

24082

387421562 1111410306515719 2296988908934300535 n

Козолуп Олег (гр. ІП-21), Фатченко Катерина, Чуніховська Дар'я, Падалка Анна (всі троє - гр. ІС-22) беруть участь в програмі академічної мобільності Erasmus+ КА1, проходять навчання в Гданському університеті (Польща). Це семестрова мобільність, з жовтня 2023 р. по лютий 2024 р. Кафедра історії продовжує моніторинг навчальної діяльності своїх студентів закордоном.

387505331 1052390365911153 1435450314177828930 n

Козолуп Олег: Мені подобається навчання за програмою Erasmus+ з точки зору того, що розвиваються різні навички в аспектах набуття міжнародного досвіду, мовного збагачення, комунікації з іншими студентами та викладачами, мотивації до креативних та самостійних дій. Дуже зручно, що нам давали можливість змінювати наш навчальний план дисциплін у випадку негараздів. Звичайно, траплялися проблеми з організацією, але більш менш швидко вони виправлялися, бо система все таки налагоджена.

Щодо безпосереднього навчання, тут незвичний розклад - у різні дні різна кількість занять у різні години. Семінари класично проходять у формі обговорення, які іноді виходять далеко за межі аналізованої теми, що не робить їх гіршими. Лекції можуть бути звичайною доповіддю викладача, а можуть перетворитися на якийсь допит, хоча на історичних курсах подібних прикладів не було.
Особисто я вже завершив два курси, формою звітності у яких були презентація/есе, підготовка за всіма вимогами яких зайняла велику кількість часу, хоча така практика не завадить.

Тому, навчання тут це заняття не з простих, але цей досвід є дуже важливим, корисним і актуальним!

387506847 1698905610591690 5403797702436307004 n

Анна Падалка: Навчання в Гданську досить насичене. Ми маємо змогу вивчати багато цікавих предметів, хоч і переважна кількість з них це американістика. На лекції подають нову для нас інформацію, семінари допомогають розвинути свої навички, розглядають певні аспекти за допомогою дискусії та надають можливість отримати додаткову інформацію з різних писемних джерел, які ми опрацьовуємо на заняттях. Нерідко викладачі використовують архіви в своїх справах, заохочують студентів за певними темами з презентаціями, долучають до обговорення та розіграшу ситуацій, аби студенти змогли глибше зрозуміти тему.
Викладачі з радістю допоможуть студентам у їх проблемах і підуть їм на зустріч. Матеріал викладається англійською мовою, що дає додаткову мовну практику студентам і змогу поповнити термінологічний словник на заняттях, що особливо буде корисним для наукової діяльності.
Тим не менш, варто зауважити, що до студентів еразмусу тут є особливе ставлення, яке проявляється в технічному питанні: ми певний час мали проблему з "Moodle" Гданського університету, але це також можна вирішити за допомогою листів до технічного відділу університету. Також деякі предмети ми складаємо окремо від всіх студентів через обмеженість нашого перебування на академічний мобільності. Тим не менш навчання за програмою Еразмус+ дуже цікаве!

 

387466464 705338298326805 6266011451740981101 n

Даша Чуніховська: Однією з ключових складових програми Erasmus+ було вивчення нових дисциплін англійською мовою. Як історику в рідному університеті, перехід на аналогічну спеціальність іноземною мовою вимагало від мене адаптації та нового погляду на навчання. Проте цей виклик також приніс із собою можливість глибше вивчати нові теми, які лишаються поза межами основного напряму. Наприклад, вивчення історії Ґданську та нестандартних предметів як TED Talks- мистецтво неформальної розмови на тему соціально важливих питань для світу.
Кажучи про викладачів, додам, що вони з розумінням ставляться до студентів та допомагають, якщо виникають труднощі, і дають корисні поради для прискорення, знову ж таки, адаптації. Також часто проводяться тематичні лекції або семінари, що дозволяють нам, іноземним студентам, ділитися своїми досвідом та поглядами на теми, пов'язані із нашим рідними країнами. До того ж влаштовуються екскурсії і конкурси, щоб урізноманітнити навчання та не дати студентами засумувати.
Загалом програма Erasmus+- це не лише про навчання, а й насамперед про культурний обмін та "нововведення" у власне життя. Так, перші тижні були нелегкими - пошук знайомств, отримання документів та, можливо, перші спроби досить тривалого самостійного життя. Але це ж і водночас нова можливість спробувати щось нове та закріпити досвід, який буде дуже корисним та, без сумніву, точно незабутнім.

 

384073508 640076888265383 8656285252063631925 n

Катя Фатченко: Навчання в Гданському університеті досить різниця з тим, що ми маємо в КДПУ.  Болонська система навчання, а саме у сфері обрання предметів, що не звично для студентів КДПУ. Ми мали можливість познайомитись не тільки з історичними дисциплінами, але й іншими направленнями, що пропонував університет. Іншою сферою, що здалась мені відмінною, це кількість годин, що віднесені на кожен предмет, їх тут значно менше. Один семестр відчувається поділілиним на два, та може містити в собі предмети, що починаються та закінчуються в середині семестру. Загалом, маємо один курс тільки один раз в тиждень, що дає змогу краще підготуватися до наступного заняття. Іншою різницею я відмітила те, що для складання заліку у Гданському університеті достатня одна грунтовна робота та присутність на занятті, що значно покращує якість однієї роботи та надає час для її кращого аналізу теми та пошуку. Усі викладачі, з ким я мала можливість працювати, були відкритими у допомозі та підвлаштовувалися під індивідуальні графіки кожного із студентів. Вони вислухають кожну точку зору та сприйматимуть студентів за рівних собі . Ця відкрита співпраця студентів та викладачів позитивно вразила мене. Здавалось би, ми всі обрали такі різні предмети, але всі вони націлені на розвиток критичного мислення, вміння висловлювати власну думку і на зацікавленість у предмет задля подального його вивчення.
Участь в програмі Еразмус+ надала нам можливість покращити наші навички міжнародної взаємопраці та спілкування. Нам надали чудову можливість навчання польської. А наш вибір навчатися англійською покращив рівень її володіння. Також це можливість познайомитись з новими дисциплінами, з їх особливостями викладання.
Цей досвід і отримані навички назавжди стануть невід'ємною частиною мого життя, впливаючи на мою майбутню діяльність як педагогині та історикині.

af3e409d 3c9b 4785 b5e7 5b7f10d80844

Гданськ - Кривий Ріг 2023

24063

244229190 3454702921336579 7633265060500134335 n406550069 872098304917216 97995381904706735 n

Продовжуємо співпрацю з вчителями. 30. 11. 23 до групи ІП-20 запросили  поділитися досвідом роботи Дениса Войтовича, вчителя історії Криворізької загальноосвітньої школи №120. До речі, випускника історичного факультету КДПУ 2016 року.

У рамках курсу "Теорія та методика навчання суспільствознавчих дисциплін" вчителем Денисом Войтовичем був проведений урок, що став майстр-класом  для майбутніх вчителів.

406545784 872098298250550 4501230830958858956 n

Присутні на уроці майбутні бакалаври поділились враженнями і засвоєнним.

Ніна Вінтоняк: Сьогодні ми були присутні на чудовому уроці з історичної дисципліни. Де вчитель прекрасно продемонстрував можливості дистанційного навчання, за якого учні не просто слухають лекційний матеріал, а задіяні у різноманітних інтерактивних завданнях, що створює більш легку та захопливу атмосферу. Для нас, як для студентів, майбутніх вчителів, цей досвід є дуже важливим для майбутньої професії.

406576801 872098364917210 1367562563201521484 n

Андрій Бреславець: Урок був побудований з врахуванням вікових особливостей учнів. Вчитель налаштував дітей на роботу, актуалізував їхні знання та змотивув до роботи. Виклад нового матеріалу відбувався за допомогою сучасних інтернет ресурсів - що є найкращим рішенням в умовах дистанційного навчання. Окрім цього, вчитель використав такі методи: бесіда, частково-пошуковий метод, робота з підручником, ігри. Загалом, на протязі уроку, я помітив що учням було цікаво. В кінці уроку діти мали гарний настрій та продемонстрували те, що засвоїли матеріал. Робота вчителя викона на 100%. Він молодець. До зустрічі у 120)

 

Артем Боровик: Доброго дня, стосовно уроку: мені сподобалося інтерактивна направленість уроку, те як вчитель використовує різноманітні засоби (відео матеріал, кросворди, зіставлення). Спонукання учнів до залучення до роботи під час уроку, також час від часу питання до дітей про те, наскільки було зрозуміло те, що сказав вчитель. Ну і в кінці рефлексія, запитування учнів про їх емоційний стан після уроку і наскільки було цікаво під час уроку.

406553807 872098458250534 5963045282691878937 n

Карина Кацапенко: Урок з Історії України вчителя Д.В. Войтовича  був захопливим та цікавим! Найбільше сподобався підхід вчителя до уроку. Він залучав учнів до активної участі на уроці, обговорення. Крім цього, урок був насичений використанням різних інтерактивних методів. Вчитель неодноразово використовував відеоматеріал та онлайн-вправи. Можна було спостерігати, що учням подобається урок і тому вони були досить активними та йшли на контакт з вчителем!

І - коментар від практикуючого учителя, магістранта першого року навчання, що був присутній в свій час на онлайн заняттях Дениса Войтовича на нашій Fb-сторінці спеціальності:

Денис Греков
В цьому ж році і ІП-19, яка асимілювалася в ІСм-23, отримували  практичні поради від Дениса Васильовича. Тепер, як вчитель історії розумію, що це неоціненний внесок у мій початковий професійний етап роботи в школі. Користуюся всіма зображеними засобами, які є на фото. Без виключень. Безмежно вдячний.

23986

Вже традицією на історичному стало залучення фахівців-практиків до участі в освітньому процесі підготовки фахівців першого (бакалаврського) рівня вищої освіти.

Упродовж листопада проходили онлайн-зустрічі з вчителем вищої категорії, вчителем історії, правознавства та громадянської освіти Криворізького ліцею №77 Козаченко Михайлом Михайловичем. Студенти четвертого курсу спеціальності 014. 03 Середня освіта (Історія) отримали можливість відвідати уроки з Основ правознавства (9 клас) і Громадянської освіти (10 клас), зануритись в шкільний освітній процес у форматі дистанційного навчання, поставити запитання і отримати компетентні відповіді.

Козаченко М

Такі зустрічі плануємо проводити і надалі. Вони стануть у нагоді здобувачам нашого університету, які проходитимуть педагогічну практику в закладах освіти у ІІ семестрі.

Щиро вдячні Михайлу Михайловичу за проведені методичні майстер-класи! Сподіваємось на подальшу плідну співпрацю!

23935
Календар подій
Останні статті
Популярне на сайті
Афіша
Червень 2024
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30