В першому семестрі 2022/23 навчального року, який був досить насиченим, студенти-історики КДПУ отримали можливість прослухати курс лекцій професора Гданьського університету Ігоря Галагіди «Суспільно-політична історія Польщі: вибрані аспекти».

Ще навесні 2022 року завдяки ефективній організаційній роботі завідувачки кафедрою історії, канд. істор. наук Наталії  Печеніної студенти прослухали цикл гостьових лекцій польських професорів. Про проходження лекцій ми регулярно інформували на Facebook-сторінці спеціальності. Студенти отримали можливість обирати той курс, який викликав найбільшу зацікавленість. У травні 2022 року Криворізький педагогічний університет підписав угоду про співпрацю з ГО «Українське історичне товариство у Польщі», яка передбачає проведення циклу лекцій. Курс професора Ігоря Галагіди, що розкриває важливі аспекти історії повоєнної Польщі розрахований на 30 годин, 1 кредит ECTS. Договір про співпрацю між КДПУ та Гданським університетом було укладено на початку жовтня 2022 р.

Історія Європи минулого століття вже є взаємопов’язаною. Тому історія однієї з її країн передбачає порівння, аналогії, вихід в контексти історії сусідніх країн. Таким чином, курс професора І. Галагіди, обговорення в процесі проведення занять, запитання і відповіді, що лунали під час лекцій протягом двох місяців осіннього семестру, став мультипредметним. Результати проходження дистанційного курсу зараховані в підсумкову оцінку з курсу "Історія слов'янських народів".

По завершенню курсу студенти групи ІП-20, що долучились до його опанування, створили есе, провели самостійну роботу, отримані сертифікати засвідчили ефективне засвоєння курсу студентами протягом двох місяців осіннього семестру.

Написання есе та їх обговорення стало логічним завершенням фахового занурення в історію Польщі. Вибрані абзаци з студентських робіт (авторська орфографія збережена)

Артем Аванесов:  Отже, роблячи висновки, і відповідаючи на питання чи була Польща самим веселим бараком соцтабору? Я кажу ні. Я не даремно привів Угорщину як приклад, досліджуючи паралельно і історію УНР, я постійно бачив збіги у процесах, котрі відбувалися в цих двох країнах, і взяв я за увагу саме період 1956-1970 рр. в історії Польщі, тому що, на мою думку, в цей час створювався ґрунт для величезного антикомуністичного піднесення у масах суспільства, котрі призведуть до подій у майбутньому. Але повертаючись до нашого питання, Польща мала розбіжності у політичному, суспільному плані, іноді навіть програвала тому ж самому режиму Кадара, а якщо вже приєднувати до цього Чехословаччину, котра також не відставала від УНР та ПНР, і де відбувалися схожі процеси, виникали свої унікальні події, та ж сама Празька весна, то я не можу називати якусь країну “найвеселішим” бараком в соцтаборі.

Ніна Вінтоняк: У нашому сучасному світі Польща являє собою одну з провідних та розвинених країн Європи й світу в цілому. Вдале географічне розташування, наявна сировинна база, розгалужена економіка високого рівня, розважлива внутрішня та зовнішня політика - все це створює умови для сприятливого розвитку та високого рівня життя.

Однак виникає питання: яким чином Польщі вдалося досягти успіху за настільки короткий час, з урахуванням того, що вона також входила певний час до комуністичного табору й мала сильний вплив з боку тоталітарної влади кремля?...

Андрій Бреславець: Серед періодів комуністичної Польщі, найбільше мене зацікавив період 1970-х років. Я б назвав його більш-менш «яскравою зіркою», серед досить сумного для польського народу комуністичного панування. Саме в цей період відбулося довгождане піднесення життя поляків, відбулося таке-собі будівництво «Другої Польщі». Хоча знову ж таки, потрібно розуміти закулісся цього процесу, адже відбувалася політика такого-собі соціалізму «у кредит», по відношенню до Заходу. Тому, питання про користь такої політики, загалом для Польщі, залишається для мене відкритим…

Ігор Зимній. Період кінця 80-х – початку 90-х рр. минулого століття став для комуністичної Польщі закономірним успішним перетворенням соціально-політичної системи. Насамперед потрібно наголосити, що таким прогресивним змінам передували свої причини. Наприклад, партійна система Польщі, яка на той момент мала специфічні риси, адже поряд із головною Польською Об’єднаною робітничою партією (ПОРП), існували Об’єднана Селянська партія (ОСП) і Демократична партія (ДП). Маємо на увазі, що в Польщі було збережено, хоча б видимість багатопартійної системи. Значним залишався вплив католицької церкви, що була оплотом традиційних національних цінностей і моралі, яка не приймала комуністичного атеїзму. Польське суспільство було готове до змін і прагнуло до них, оскільки, зберігаючи стійкі традиції приватної власності, політичного плюралізму та особистої свободи, поляки понад усе бажали позбутися гніту заложеного режиму. Високою була їхня громадянська і політична зрілість. Зазначені особливості на теренах соціалістичного простору були притаманні тільки Польщі, що наділяло її статусом найбільш веселого бараку в комуністичній системі. Наше дослідження має на меті показати, як вище викладені аспекти вплинули на культурне життя у 80-х роках, яке також мало свої відмінності від інших соціалістичних республік.

Автор: історичний

Перегляди: 190

Протягом двох тижнів поточного семестру навчального року 2022/23 бакалавранти випускного курсу групи ІП-19 в курсах з методики викладання мали можливість прослухати лекції від випускників КДПУ, вчителів-практиків навчальних закладів Кривого Рогу.

24 жовтня в форматі "Шкільний курс історії та методика його викладання"
вчитель історії та правознавства Криворізького ліцею 129 Дмитро Гонтар зацікавлено переконував про доцільність використання різноманітних методів викладання історії у 5 класі.

28 жовтня 2022 р. в курсі "Теорія та методика навчання суспільствознавчих дисциплін" володів увагою студентів Михайло Козаченко, вчитель історії, правознавства, громадянської освіти у Криворізькому ліцеї 77( колишня Криворізька Тернівська гімназія). Поради практика щодо процесу формування критичного мислення учнів, відповіді на питання студентів – містили цінні поради, особливо на перспективу практики баклаврантів в школі.

4 листопада 2022 року свій майстер-клас продемонстрував Денис Войтович, вчитель історії Криворізької загальноосвітньої школи №120. Провідна тема на курсі "Теорія та методика навчання суспільствознавчих дисциплін" – дистанційне навчання, використання ресурсів, нових застосунків, аналіз технологій. Прийоми і поради вчителя сприймались баклаврантами як ціннісний досвід від фахівця-практика.

Про більшість подій ви можете прочитати на Facebook-сторінці спеціальності історія 

Автор: історичний

Перегляди: 302

Історичне джерелознавство як важливий компонент історичної науки є складною науковою системою. Домінуюче місце в ній займають проблеми теорії і методології джерелознавства, його історії і наукової практики. Важливим модулем курсу є архівознавство, тобто система наукових знань про архіви, архівну справу, її історію, теорію і практику.

Розгляду важливих проблем - архівні фонди й документальні колекції у системі вітчизняного джерелознавства; архівосховища України та їхні документальні фонди: формування та використання - була присвячена гостьова лекція Лариси Дояр, завідувачки Державного архіву друку Книжкової палати України ім. Івана Федорова (м.Київ).

Автор: Кафедра історії України та правознавства

Перегляди: 175

Підготовка конкурентоспроможного компетентного вчителя історії та суспільствознавчих дисциплін – мета освітнього процесу для викладачів кафедри історії. В форматі фасилітованого навчання разом з викладачем канд. пед. наук Іриною Селищевою опановується тема «НУШ: базова середня освіта» в рамках курсу «Теорія та методика навчання суспільствознавчих дисциплін».

Громадська спілка «Освіторія» за підтримки Міністерства освіти і науки України та Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) запустила безкоштовне навчання з впровадження реформи НУШ для підвищення кваліфікації вчителів середньої школи.

Автор: історичний

Перегляди: 303

Традицією кафедри історії стає залучення студентів до неформальної освіти через платформу масових відкритих онлайн-курсів Prometheus.  В грудні 2019 року курс "Критичне мислення для освітян" успішно завершила доцент кафедри Лілія Задорожна.

Під час вивчення дисципліни "Теорія та методика навчання історії" протягом вересня - жовтня 2022 року даний курс опанували студенти 4 курсу спеціальності "Історія" 

Автор: Кафедра історії України та правознавства

Перегляди: 389

Протягом лютого-травня 2022 студенти ІІ курсу спеціальності "Історія" в процесі вивчення історії України ХІХ ст. (доцент А.В.Тарасов) мали можливість пройти онлайн курс "Вибрані питання європейської історії", наданий професором УКУ Ярославом Грицаком.

Метою курсу «Вибрані питання європейської історії» є критичне осмислення суспільного явища, котре вважають центральною подією у європейській історії – переходу від традиційного до модерного світу. Головний наголос ставиться на змінах, які пережили і продовжують переживати головні суспільні структури (сімʼя, місто, нація, покоління), а також артикуляції та відображенні цих змін в ідентичностях, цінностях та міфах. Завданням курсу є також ознайомлення з найголовнішими науковими дискусіями, які ведуться навколо цих змін. Окрім того, кожна з тем обговорюється у специфічно історично-культурному контексті Східної Європи.

Автор: Кафедра історії України та правознавства

Перегляди: 799

Книжкова палата України - державна наукова установа у сфері видавничої справи та інформаційної діяльності

Книжкова палата України створена з метою забезпечення інтересів держави у нарощенні інтелектуального та інформаційного потенціалу, сприяння розвитку національної культури, науки, освіти, книговидавничої та бібліографічної справи; повного статистичного обліку, комплектування й зберігання всієї друкованої продукції - документальної пам'яті України; проведення книгознавчих та бібліографознавчих досліджень; створення баз даних бібліографічної інформації; видання бібліографічних покажчиків і науково-аналітичних оглядів.

Автор: Кафедра історії України та правознавства

Перегляди: 1034

21.05.2021 - в онлайн-форматі підведено підсумки квесту "Шлях до Конституції".

Участь в інтелектуальних змаганнях взяли 59 учнів з 9 навчальних закладів (КПНЛ, КГ№127, КЗШ№111, 114, 120, Іскрівська ЗШ, КЗ "Ганівський НВК", КЗО "Криворізький ліцей-інтернат з посиленою військовою підготовкою", КЗ "КОФМК ДОР" ).

До переможного фіналу дійшли 23.

Автор: Кафедра історії України та правознавства

Перегляди: 834

15 квітня 2021 р. ІГ-ІП-ІМ-18.

Курс "Історія України" (доцент Н.А.Печеніна). Тема лекції: Українізація в УСРР: причини та наслідки.

Під час лекції студенти - завдяки старшому науковому співробітнику Державного архіву друку Книжкової палати України (м.Київ), канд.іст. наук, доценту Л.В.Дояр - мали можливість ознайомитись з унікальними виданнями 1920-х років, що містяться в фондах палати.

Автор: Кафедра історії України та правознавства

Перегляди: 543

Що єднає факультет ГЕОГРАФІЇ, ТУРИЗМУ та ІСТОРІЇ й факультет УКРАЇНСЬКОЇ ФІЛОЛОГІЇ? Звісно ж, ІСТОРІЯ.

Саме це сьогодні довели студенти групи УІФ-20, вивчаючи стародавню історію України.

Автор: Кафедра історії України та правознавства

Перегляди: 616