Кафедра історії
Факультет географії, туризму та історії

      Українське відродження 20-х pp. XX ст. - яскравий феномен історії нашої країни. Його коріння - у нетривалому, але важливому періоді відновлення української державності 1917-1921 pp., що дав сильний імпульс національного розвитку.

Характерною ознакою відродження 1920-х була поява різноманітних літературних груп та організацій, які так чи інакше виражали проблеми своєї доби. Митці об’єднувалися за спільними світовідчуттями, естетичними принципами та певною політичною платформою. Частина письменників прагнула розв’язати соціальні й національні питання, інша - зосереджувала увагу на естетичних проблемах. У бурхливому літературному житті 20-х років окреслюються такі літературні організації, як „Гарт“ (спілка пролетарських письменників), „Плуг“ (спілка селянських письменників), „Молодняк“ (спілка молодих письменників),  „Ланка“, „МАРС“ (Майстерня революційного слова), „ВАПЛІТЕ“ (Вільна академія пролетарської літератури), „Авангард“, „Нова генерація“ тощо. Ці угруповання утверджували модерністські стильові напрями.

Про ювілейні дати 1922 р. - в курсі історії України (група ІП-19):

плуг2

плуг3плуг4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

плуг7плуг6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Серед напрямів українського мистецтва, які динамічно розвивалися в цей час, одне з чільних місць належить сфері театрального мистецтва та театру «Березіль» (1922–1935) як найбільш яскравому і національно вираженому продукту його розвитку.

Заснований 31 березня 1922 р. у Києві, один з перших українських професійних театрів, «Березіль» всіляко розвивав традиції авангардизму у поєднанні з класичними традиціями національної драматургії XIX ст. 

березоль2

березильберезиль3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

березоль5березоль6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

19348

9 травня країни ЄС, на відзначення миру та єдності, святкують День Європи.

В Україні День Європи відзначається в третю суботу травня відповідно до Указу Президента № 339/2003 від 19 квітня 2003 року. 

В 2022 році - це 21 травня. У День Європи жителі України відзначають день спільних цінностей, спільної історії всіх націй континенту.

На спеціальності "Історія" за-для відзначення цієї важливої дати було проведено низку цікавих заходів.

изображение viber 2022 05 17 12 53 27 713

изображение viber 2022 05 17 12 53 44 125

 

 

 

 

 

 

 

 

 

На початку травня старший викладач кафедри Селищева І.А. зі студентами 4 курсу (гр.ІП-18) обговорювали питання трудового законодавства ЄС та освітні можливості українського студентства в країнах Європейського Союзу.

Єлізавета Дядечкіна: «Освіта не повинна мати обмеження. Освітні програми розширюють кордони, надають можливість отримати освіту в іншій країні, що відкриває ширші горизонти як у професійній, так і у загальнокультурній сфері. Це спонукає активну молодь до участі у різного роду програмах і проєктах. Для українських студентів, молодих фахівців і вчених це унікальна можливість отримати досвід міжнародного спілкування та співпраці».

Олександр Холодняк, Владислав Кутьков: «На сьогодні трудове право України знаходиться на стадії адаптації до трудового права ЄС. Це питання досить актуальне, вивчається, обговорюється вітчизняною науковою спільнотою. Однак, у процесі реформування трудового права України виникає низка проблем, з-поміж яких, варто назвати такі: по-перше, не завжди коректний переклад основних понять та термінів трудового права ЄС і, як наслідок – неправильна інтерпретація змісту, по-друге, розуміючи проблеми, що виникають у процесі адаптації трудового права України, рішення щодо їх усунення ухвалюються дуже повільно».

Нині багато говорять про прагнення України інтегруватися до Європи, про економічні, культурні зв’язки, про їх зміцнення і поглиблення. Це зрозуміло, адже бажання розвиватися, удосконалюватися, обмінюватися культурними здобутками є закономірним і логічним.

изображение viber 2022 05 20 15 35 46 132

20 травня 2022 р., у межах проєкту Еразмус+ Модулі Жана Моне «Європейська політична інтеграція: історична ретроспектива та сучасність», на базі Глухівського національного педагогічного університету імені Олександра Довженка, відбувся Всеукраїнський круглий стіл «Європейський Союз після Лісабонського договору: від трьохопорної структури до конституціоналізму»

До роботи круглого столу долучились державні службовці і представники органів місцевого самоврядування, науковці, професорсько-викладацький склад різних університетів, аспіранти, студенти. На зустрічі обговорювали питання щодо нових суттєвих змін в системі, які запровадив Лісабонський договір, з особливим акцентом на інституційній структурі ЄС.

Доповіді було представлено відповідно напрямів:

  • три сфери Лісабонської інновації: обсяг та природи компетенції Спільної зовнішньої і безпекової політики ЄС;
  • нормативно-правові акти, що використовуються для проведення СЗБП;
  • інституційні нововведення: створення посади президента Європейської Ради, спільне призначення Верховного представника з питань зовнішньої політики віце-президентом Європейської комісії та головою Ради закордонних справ, створення Європейської зовнішньої Служби дій;
  • аналіз впливу нововведень на баланс між інституціями ЄС, включно з політичним виміром (відносини між Президентом Комісії, президентом Європейської Ради та президентом Європейського Парламенту), а також адміністративним рівнем (вплив на діяльність Комісії).

Інформація, отримана у процесі роботи круглого столу, розширила знання з питань європейської інтеграції, зокрема з питань політичної та інституційної структури ЄС.

изображение viber 2022 05 20 15 38 35 480изображение viber 2022 05 21 12 52 48 754

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Криворізький педагогічний на заході репрезентували старший викладач кафедри історії Ірина Селищева та студенти гр. ІП-18 Владислав Кутьков та Олександр Холодняк:

"Незважаючи на дистанційний формат навчання, ми розглянули широке коло питань пов’язаних з ЄС, зокрема: питання розширення ЄС, вплив законодавчих ініціатив ЄС на треті та другі країни, перспективи вступу України до ЄС, розгляд прикладів вступу інших країн та порівняння їх досвіду з українським, роль та цінність України для європейського співтовариства. Надзвичайно сильною стороною була плідна співпраця та обговорення фахівцями-викладачами ключових питань ЄС. Окремо доповідачі зорієнтували свою увагу на труднощі вступу України до європейської сім’ї спираючись на сьогоднішні військові події та вплив ворожих держав що до проблем входження. У висновок можна сказати, що подібні заходи - корисна річ для держави в цілому, так як спільними зусиллями ми зможемо ефективно протидіяти багатьом проблемам сучасного українського суспільства на шляху кандидатства та повноцінного вступу".

изображение viber 2022 05 22 08 04 40 364

изображение viber 2022 05 22 08 04 40 787

 

 

 

 

 

 

 

 

Свою роботу продовжувала Єврошкола

283409478 1060500174677396 8417530747869959001 n

280995227 561231192207589 3275409685013321327 n

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Сергій Корнієнко: "Єврошколи не збавляють обертів, саме сьогодні, в День Європи, талановита та креативна українська молодь розпочинає створення власних проектів. На порядку денному найважливіші питання сучасності від правил сортування сміття, до масової правової освіти українців. Попереду насичений тиждень мобільності, різносторонності та комунікації, та обіцяю, що триматиму в курсі. Давайте літати разом!"

Вже традиційним стає на спеціальності проходження масових відкритих онлайн-курсів (англ. MOOC – Massive Open Online Course)Вони покликані, з одного боку, створити умови охочим з усього  світу слухати лекції найкращих професорів та брати участь у форумних дискусіях із сотнями тисяч учасників, а з іншого – вивести викладачів поза стіни традиційних аудиторій, експериментуючи з інноваційними освітніми форматами. Однією з найпопулярніших освітніх інтернет-платформ світу є український громадський проект масових відкритих онлайн-курсів Prometheus.

В травні сертифікати за проходження курсу проф. Я.Грицака «Вибрані питання європейської історії» отримали студенти групи ІП-20.

Курс "Європейська зовнішня політика: просто про складне" не є новим для істориків. В травні 2022 його опанували старший викладач кафедри Ірина Селищева та студенти гр. ІП-18 Єлизавета Сьомка, Катерина Бубенцова та Олександр Ларін

Certificate Селищева

Certificate Сьомка

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Бубенцоваларин

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

19328

282212135 4884237078366356 5808086663679082849 n
Яна Шиманчик, вчителька правознавстства (гр. ІП-09)

282200184 1971575703034664 266650268895957939 n

Ольга Ініна вчителька історії (гр. ІП-08)

282205573 3175428799366598 6554588994684907597 n

Дарія Мацак (гр. ІП-05-1)

282758613 1724872651209257 453970955336386803 n

Надія Носевич, викладачка ДонДУВС (гр. ІГ-97)

281998006 1616909035360566 2190673397092835295 n

Марина Анісімова, вчителька історії (гр. ІГ-15)

19298

Щороку, 18 травня, Україна приєднується до відзначення Міжнародного дня музеїв.

Понад сорок років цю традицію підтримує близько півтори сотні країн. Музеї зберігають «культурно-історичні і природничо-наукові цінності, накопичують та поширюють знання через вивчення і демонстрацію унікальних пам’яток матеріальної культури». Вони відіграють важливу роль у формуванні історичної пам’яті народу та його національної ідентичності.

280355521 2212827405547128 5683790547187987027 n

18 травня 2022 року з нагоди Міжнародного дня музеїв за сприяння кафедри історії, музеєзнавства та культурної спадщини Національного університету «Львівська політехніка» та Педагогічного музею України в он-лайн форматі відбулась зустріч фахівців з музейної справи, науково-педагогічних працівників та студентства під назвою «Розмова у часи війни». Серед спікерів: Іван Хома, Олександр Міхно, Лариса Гайда, Євген Маловічко, Наталя Саєнко. Обговорювалось широке коло питань, пов’язаних з діяльністю музеїв в умовах російсько-української війни, їх готовності відповідати на загрозливі виклики часу. Аналізувався досвід тих закладів, які перебували в тимчасовій окупації (на прикладі музеїв Сумщини), або ж зазнали руйнувань внаслідок проведення бойових дій. Особливий акцент було зроблено на музейній педагогіці, реалізації освітніх проєктів, роботі музеїв з переселенцями, мобілізованими, комплексній співпраці з налагодження комунікації серед дитячої аудиторії – найбільш уразливої категорії населення. Доповідачами озвучені пріоритетні форми дистанційної роботи: тематичні заняття, квести, віртуальні виставки, створення відеороликів, конференції, віртуальні тури у супроводі аудіогідів, складання пазлів, та роботи в реальному часі: майстер-класи (як найбільш затребувана форма) і вуличні екскурсії, які починають поступово відроджуватись.

До означеної події долучились старший викладач кафедри Артур Дробот та студенти першого курсу спеціальності «Історія» групи ІП-21 Криворізького державного педагогічного університету: Айджюн Бондар, Максим Войпан, Анна Жук, Олег Козолуп та Станіслав Черниш, які отримали актуальну інформацію щодо стану музейної справи в Україні та потенціалу музейної галузі в контексті військового протистояння, збереження національної пам’яті та культурно-історичної спадщини, а також алгоритмів дій музейників у раз настання екстремальної ситуації. По завершенню заходу студенти підготували відгуки, виклавши на папері свої думки та враження про зустріч, які оцінені в якості індивідуальної роботи. Такі івенти є особливо корисними в руслі опанування курсу «Музеєзнавство» та в переддень проходження навчальної музейно-архівної практики.     

музеї

19290

98260254 1456702237842045 3622028628902019072 n

Є злочини проти людяності, що навіки вписуються в світову історію: геноцид вірменів в Османській імперії за часів Першої світової війни і Голодомор 1932-1933 рр. в Україні, Голокост євреїв у Європі під час Другої світової війни та, звичайно ж, насильницька сталінська депортація сотень тисяч людей з політичних і етнічних міркувань. Серед них й примусове переселення кримських татар з їхньої історичної батьківщини – Кримського півострова до степів Центральної Азії, Сибіру й на Урал.

11834

В Україні щорічно 18 травня відзначається День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Відповідну Постанову Верховна Рада прийняла у 2015 році. Цього дня ми згадуємо понад 200 000 кримських татар, яких примусово вивезли з Криму в 1944 році. Для багатьох із них заслання обернулося поневірянням, голодом і врешті-решт смертю.

Детальніше - матеріалах УІНП

 

19274

День пам'яті жертв політичних репресій - щорічний національний пам'ятний день в Україні, що припадає на третю неділю травня. Відзначається згідно з Указом Президента від 21 травня 2007 року з метою вшанування пам’яті жертв політичних репресій комуністичного режиму.

ДЕТАЛЬНІШЕ

В рамках вивчення курсу "Історія України" студенти групи ІП-19 згадували трагічні події 1930-х років.

терор5

терор3шахт

 

 

 

 

 

 

 

 

 

терор7

терор8

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

терор9

Про політичні репресії на Криворіжжі -

Історична пам'ять Дніпропетровщини: події, факти, імена : зб. статей і документів. У 5 т. Т. 5. Криворіжжя у тенетах політичних репресій / уклад. Є. І. Бородін, В. В. Іваненко, Л. Л. Прокопенко [та ін.]. - Дніпро : Вид-во "Моноліт", 2017. - 220 с.

19237

8 і 9 травня – Дні пам’яті та примирення і перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Друга світова війна стала найбільш кривавою і жорстокою в історії людства. Сьогодні Україна вшановує пам’ять кожного, хто боровся з нацизмом, а також усіх жертв війни. 

Минуло вісім десятиліть – і Європа знову опинилася на порозі глобальної війни. Сьогодні європейська спільнота має змогу опиратися на отримані в часи Другої світової гіркий досвід та історичні уроки (детальніше).

2 св

Про події далекого 1945 розмірковували студенти групи УІФ-20.

2 св4

 2 св5

 

 

 

 

 

 

 

 

Символом пам’яті про жертви Другої світової війни в світі, а з 2014 року в Україні, є червоний мак. Це емблема скорботного свята, пам’ять про тих, хто загинув під час Другої світової й сьогодні гине на Сході України в боротьбі за незалежність.

2 св7

св 7

В суспільній свідомості досі поширені міфи, які впродовж декількох поколінь підживлювалися мас-медіа, книгами, фільмами, ритуалами свят тощо. Серед них - ідеологема "Велика Вітчизняна війна”. 

св122св122ц 

 

 

 

 

 

 

 

День пам’яті та примирення та День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні мають бути нагадуванням про страшну катастрофу і застереженням, що не можна розв’язувати складні міжнародні проблеми збройним шляхом, ультиматумами, агресією, анексією. 

Найважливішим підсумком війни має бути не культ перемоги, а вміння цінувати мир, категорично і безкомпромісно захищати його всіма розумними засобами. 

2 св88

19170

303710 1

У багатьох країнах світу відзначають День перемоги над нацизмом, або День закінчення Другої світової війни в Європі 8 травня, коли був ратифікований "Акт про беззастережну капітуляцію" збройних сил нацистської Німеччини, підписаний начальником оперативного штабу генерал-полковником Йодлем за дорученням президента Німеччини Карла Деніца.

Президент України Петро Порошенко підписав в 2015 році указ про відзначення Дня пам'яті і примирення, мета якого "гідно вшанувати подвиг українського народу, його значний внесок в перемогу антигітлерівської коаліції в Другій світовій війні, і висловити повагу всім борцям проти нацизму".

В 2014 році Зураб Аласанія - як гендиректор Національної телекомпанії України - звернувся до харківського дизайнера Сергія Мишакина з пропозицією створити логотип, присвячений Другій світовій війні.

Дизайнер розробив логотип за два дні, взявши за основу звичний для Європи символ пам'яті жертв війни - червоний мак. Вперше як символ пам'яті колір маку фігурував у вірші канадського військового лікаря Джона Маккрея "На полях Фландрії" (1915), яке починається словами: "На полях Фландрії між хрестами / Качає вітер мак рядами". Через кілька років мак став символом пам'яті про американських солдатів, які загинули під час Першої світової війни; Зараз використовується в багатьох європейських країнах і США як символ пам'яті про загиблих у Другій світовій.

19160

За рішенням Генеральної Асамблеї Організації Об'єднаних Націй 26 квітня проголошено Міжнародним днем пам'яті про чорнобильську катастрофу.

26 квітня 1986 року сталася найбільша техногенна катастрофа в історії людства - вибух на Чорнобильській атомній електростанції.

Це змінило життя цілого покоління, зробило місто Прип'ять і 30 км поліських лісів навколо радіоактивними на тисячі років та пришвидшило розпад Радянського Союзу.

загружено

19084
Календар подій
Останні статті
Популярне на сайті
Афіша
Жовтень 2022
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30
31