Кафедра історії
Факультет географії, туризму та історії

Завершується вивчення курсу «Нацистські злочини в Україні: проблеми дослідження та комеморації».

Чергову лекцію курсу на тему "Вбивства хворих та інвалідів в Україні під час нацистської окупації: групи жертв, обставини злочинів, повоєнні розслідування, комеморація" 2 квітня 2024 р. презентував доктор історичних наук, професор Дмитро Титаренко

Ключові питання, що були висвітлені - історіографічний та суспільний дискурс вивчення проблеми, визначення основних груп людей із фізичними та психічними вадами, що піддавались знищенню на окупованій території, висвітлення особливостей вбивств цих категорій людей, характеристика "політики пам'яті" щодо "маргінальних жертв" війни

2.04 німці

 

 

2.04 німці11

2.04 німці 22

 

25952

Продовжуємо вивчати курс «Нацистські злочини в Україні: проблеми дослідження та комеморації».

Чергова лекція на тему "Роль Центрального відомства управлінь юстиції земель Німеччини з розслідування націонал-соціалістських злочинів у розкритті злочинів нацизму на окупованій території СРСР" відбулася 28 березня 2024 р.. Презентувала її  доктор Ясмін Зьонер, наукова співробітниця кафедри Східноєвропейської історії історичного факультету Гайдельберзького університету.

28.03 Ясмин2

 

28.03 Ясмин

Ростислав Горбунов:

Не міг пропустити лекцію фрау Зьонер. Як і минулого року) Відчувається, наскільки вона віддана своїй справі. Відчувається підтримка. Це незламні зв'язки, на котрі слід звертати увагу в сучасному світі при спілкуванні із західними колегами. Наскільки дивує її здатність не тільки проговорити про досліджуваний аспект історії як власний "гештальт", а і зацікавити авдиторію суміжними фактами, що близькі до нас - українських слухачів. З Кривого Рогу. Тому велика-велика подяка за таку можливість:)

Олена Романенко:

Було цікаво слухати лекцію, вона була наповнена цікавими дослідницькими статтями, ідеями, поглядами та т.д. Сподобались паралелі й намагання розповісти все-все за цей короткий час, хоча, хотілось слухати і слухати:>
Дуже цікаво було слухати відповіді на питання, дійсно, "чому?","як?", поглибитись в проблематику, тонкощі й порівняння. Це було так захоплююче й зворушливо, що затримало і справді, залишило багато думок й інформації на роздум.
Дякую!

Олег Козолуп:

На мою думку, робота таких людей як Ясмін Зьонер заслуговує визнання і популяризації, оскільки підняття цілого пласту історичних свідчень про різноманітні аспекти розслідування нацистських злочинів зі сторони післявоєнної Німеччини та країн соціалістичного табору дозволяє не лише конкретизувати розуміння цього часу, провести паралелі у відношенні різних сторін до таких процесів. Вивчення тогочасного досвіду може виступати і у ролі прикладу для сучасної міжнародної юстиції: як треба діяти, і якого ставлення до розслідування варто запобігати. Ретельному дослідженню підлягають не лише злочинні дії "організаторів", а й "виконавців", бо гучні процеси щодо перших часто давали змогу останнім не зазнавати ніяких покарань. До того ж, відповідальні за це юстиціарні органи мають наділятися серйозними повноваженнями, щоб їхня діяльність могла бути ефективною.
От зокрема донесенню такого аспекту, я дуже вдячний пані Зьонер за таку, не побоюсь цього слова, сильну лекцію.

Станіслав Черниш:

Щоразу, коли зустрічаєшся з німецькими викладачамии, зокрема з Гайдельберзького університету, дивуєшся потужності викладеного матеріалу. Тема щодо військових злочинів, їх розслідування є наразі дуже актуальною. Пані Зьонер висвітлила в цьому році аспект, який не висвітлювався минулого року про співробітництво Центрального відомства із службами Польщі в питанні розслідувань німецьких військових злочинів. Минулого разу акцент був зміщений на співробітництві із НДР, тобто поступово розширюється географія, не забуваємо про співробітництво з СРСР в цьому питанні, воно будо ключовим аспектом в лекції: про успіхи та невдачі, що пояснювалися багатьма причинами. Пані Зьонер підняла також важливе питання про актуальність, про той досвід, що вже був здобутий, як зараз необхідно підійти до вирішення цього складного питання. Зокрема з проблемних питань була окреслена постать Е. Коха, чому він уникнув страти? Пані Зьонер поділилася своїми тезами з приводу цього питання: зберігти його як свідка чи здобути ширший спектр інформації. Дуже цікавим була інформація про справи, що мали відношення до Кривого Рогу, цей аспект є важливим, оскільки є сторінки краєзнавчої історії, які ще не відкриті.

Кожен раз дивує щирість та ентузіазм з яким підходять викладачі. Щиро сподіваюся, що наші зустрічі будуть набувати систематичного характеру.

Максим Войпан:

Хочеться одразу відзначити високий рівень професіоналізму та підготовки до таких зустрічей від науковців. Пані Зьонер чудово висвітлила як саме взаємодіяли органи по розслідуванню та пошуку інформації про нацистських діячів, а також які проблеми поставали під час судових процесів та процесів розслідування. Можливість долучитись до огляду проблем дослідження нацистських злочинів є дуже цінним елементом комунікації з західними науковцями, хоч і на рівні окремих курсів. Їхній досвід має велике підґрунтя та дозволяє розширити власні знання, уявлення, досліджуючи проблему всебічно. Окрема дяка за можливість ставити запитання та отримувати на них відповідь; комунікація дуже важлива складова для наукового кола. Сподіваюсь на активне продовження такої роботи, все це надзвичайно цікаво.

25817

Навчальний курс «Нацистські злочини в Україні: проблеми дослідження та комеморації» для здобувачів вищої освіти триває.

15 березня лекцію на тему "Переплетені воєнні досвіди: Україна 1941-1945 та 2014-2022 років" презентувала професор Таня Пентер.

Сьогоднішня лекція є дуже  важливою з перспективи аналізу  воєнних досвідів населення України ХХ-ХХІ століть,  розуміння тих методологічних підходів, які існують в західному науковому дискурсі щодо історії України радянської та пострадянської доби.

15.03. 24Пентер

          Пані Пентер, після закінчення Кельнського університету, де вивчала історію, славістику. -  провела декількарічні дослідження в архівах та бібліотеках України та Росії. Результатом її дослідницьких зусиль став захист дисертації „Odessa 1917. Revolution an der Peripherie des Russischen Reichs“. (Одеса 1917 року. Революція на периферії Російської імперії)

Після цього вона працювала на посадах наукового співробітника в Рур-університеті Бохум, координувала декілька  наукових проектів, пов’язаних із радянською та пострадянською історією України, Росії, Біларусі,  була відзначена стипендіями низки наукових фондів та інституцій,  в тому числі в музеї Голокосту у Вашингтоні. В 2008 році  стала доктором габілітованим, дисертація була присвячена примусовій праці у вугільній промисловості Донбасу в 1929-1953 роках. Після цього працювала професором Університету Гумбольдта в Берліні, університету імені Гельмута Шмідта в Гамбурзі, з 2013 року була запрошена зайняти посаду  професора Східноєвропейської історії Гайдельберзького  університету.

Коло наукових інтересів надзвичайно широке: історія України, росії та Радянського Союзу у 19-20 століттях; порівняльна характеристика  сталінізму - націонал-соціалізму; досвід окупації, Голокост, жертви серед цивільного населення, примусова праця, колаборація; перехідне правосуддя, реституція, правова переоцінка нацистських злочинів; історична політика та конфлікти пам'яті у Східній Європі; дослідження ромів у Російській імперії; соціальні та національні рухи в Російській імперії та революція 1917 року.

Окрім керівництва семінаром Східноєвропейської історії професор Пентер залучена до діяльності низки наукових інституцій, науково-дорадчих, експертних структур, так, зокрема, вона є куратором Градуіртенколегіума "Амбівалентна ворожість", членом німецько-української історичної комісії (DUHK), членом академічної консультативної ради Інституту сучасної історії в Мюнхені,  науковим керівником Центру дослідження антициганізму в Гайдельберзі.  Неодноразово готувала наукову експертні висновки для німецького парламенту, уряду  та президента Німеччини, виступала з доповідями в Бундестазі.

Вона є автором багатьох наукових публікацій, серед яких:

  • Tanja Penter. Odessa Revolution an der Peripherie, Beiträge zur Geschichte Osteuropas Bd. 32, Böhlau Verlag, Köln 2000;
  • Tanja Penter. Kohle für Stalin und Hitler. Leben und Arbeiten im Donbass 1929-1953, Essen 2010. (відзначена премією Рене Кучинського (2011 рік) за видатні роботи в галузі соціальної та економічної історії).

Вона також є укладачем і співавтором низки книг і збірників, пов’язаних із історіє України окупаційної доби, зокрема

  • Tanja Penter,Stefan Schneider (Hg.): Olgas Tagebuch (1941-1944). Unerwartete Zeugnisse einer jungen Ukrainerin inmitten des Vernichtungskrieges. Köln et al.: Böhlau, 2022.
  • Титаренко Дмитрий, Пентер Таня (авт.–сост.). Опыт нацистской оккупации в Донбассе: свидетельствуют очевидцы. Донецк: Світ книги, 2013 (стала переможцем конкурсу «Книга Донбасу 2013»).

15.03.24Пентер1

Максим Войпан:

Перш за все виникає відчуття радості та хочеться подякувати західним дослідникам. Подякувати за небайдужість та велику підтримку, особисто для мене це багато про що свідчить, - те, що нас не забули, те, що нас помічають та не оминають. Відчувається змістовність та належна обґрунтованість досліджуваної тематики, щодо дослідження злочинів нацистських, радянських по відношенню саме до українського населення, адже тривалий час такі питання не підіймався та розглядались лише як частина чогось загального або взагалі активно заперечувались у визнанні. Це пов'язано з політикою СРСР, який не допускав до дослідження певного спектру тем, задач, досліджень. Яскравим прикладом може слугувати створення перепису населення у 1937 р., авторів якого засудили та розстріляли як "шкідників". Табуйовані теми "беріївським комітетом" охоронялись надзвичайно добре. Сучасна війна породила ще більше викликів та інцидентів, які мають братись до уваги міжнародною спільнотою, адже кожен злочинець має бути покараним за порушення та посягання на права та життя людей. Впевнений, що з боку історичного огляду буде опублікована ще не одна робота, присвячена цій тематиці, а дослідники (перш за все хочеться бачити завзятість та активність вітчизняних наукових осередків) зможуть проводити належну фіксацію та висвітлення подій задля подальшого збереження та висвітлення на сторінках нашої історії.

Станіслав Черниш:

Слід погодитися, що пані Таня Пентер вдало поєднала матеріал лекції щодо військових злочинів нацистів в часи ДСВ та військовими злочинами РФ у сучасній російсько-українській війни. Багато аспектів було висвітлено під час лекції, що дає змогу порушити чимало питань щодо тем: військові злочини, історична пам'ять, Голодомор 1932-1933 рр., Голокосту, вбивства психічнохворих під час ДСВ, роль жінок у військових діях (в т. ч жертви) тощо. Завжди є цікавим аспект ролі сучасного писемництва у війні. Згадували й психологічний аспект. Зокрема, мною було поставлено питання щодо історичної паралелі духу українців та англійців (британців загалом) у ДСВ та сучасній російсько-українській війні, абсолютно точно можна говорити про те, що між нами є спільні риси: непохитності, міцності духу та прагнення до свободи. Як зазначалося вище, простежено історичний досвід пам'яті. Чітко можна наголосити на тим, що Україна в більшості випадків рухається необхідним європейським шляхом, а РФ деградує з великою швідкістю. Це простежувалося в багатьох прикладах, що наводилися під час лекції. Особисті історії мали місце на лекції, зокрема істориків. Як вони зустріли початок повномасштабного вторгнення рф в Україну.

Висловлюємо вдячність пані Т. Пентер за потужну лекцію! В свою чергу, активність студентів свідчить про те, що нам не байдужі ці питання, є велика зацікавленість та потужний потенціал Криворізького державного педагогічного університету та Гайдельберзького університету.

 

25539

Навчальний курс «Нацистські злочини в Україні: проблеми дослідження та комеморації» триває. 

5 березня відбулась третя лекція курсу. Тему "Радянські військовополонені у Другій світовій війні: сучасні актуальні питання дослідження та пам'яті" презентувала Тетяна Пастушенко, кандидат історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту історії України НАН України.

5.03 Пастушенко

5.03 Пастушенко 3

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Своїми враженнями поділилися студенти гр.ІП-21.

Максим Войпан:

На сьогоднішній лекції було окреслено недостатньо висвітлений у дослідженнях аспект - становище та доля радянських військовополонених у полоні та відношення до них нацистських службовців. Спочатку детально описувалось трансформування військового полону та ставлення до такого виду запобіжного заходу, адже напередодні ДСВ сам полон розглядався не як покарання, а як запобіжна дія по відношенню до військових до завершення війни. Сама війна змінила ставлення, адже нові антидемократичні режими ввели поняття війни расової, тому військовополонені також підлягали чисткам, а в Радянському Союзі військовополонені розглядались виключно як зрадники, що ще більше ускладнювало їх становище. Лекційний та статистичний матеріал доповнювався локальними історіями осіб, що потрапили в полон та змогли його пережити.

Наостанок додам, що проблема потребує детального вивчення та комеморування, що засвідчить трагічну долю військовополонених та їх нелегкий, довгий шлях повернення додому.

Олег Козолуп:

Лекція Тетяни Пастушенко була присвячена важливому елементу в історії України в контексті Другої Світової війни – радянським військовополоненим, оскільки значна їх кількість була українцями, самі табори для таких людей також розташовувалися в Україні. Несподіваним елементом зустрічі для мене став «екскурс» історією військового полону, який є таким же старим як і процес війни. Хоча з часів античного світу суспільство досягло значного прогресу у багатьох сферах, але не у питанні гуманного ставлення до полонених.
Наявна в доповіді інформація знову переконує, що окупаційний режим не мав ніякого жалю до населення захоплених територій, а особливо до людей, які захищали цю землю зі зброєю в руках. Вислуховуючи про умови, у яких знаходилися полонені солдати, факт того, що радянською стороною здача в полон була великим соромом, та й після звільнення цього зазнавали переслідувань та не були повноцінними членами суспільства видається ще жахливішим. Однією з найбільш цінних частин лекції було наведення історій людей, які потрапляли у полон, при цьому маючи різну долю, яка склалася після визволення – ці свідчення відомі як завдяки цим персонам, так і їх родичам. Презентація наповнена достатньою кількістю різних фотографій, документів, як достатньо відомих так і тих, що сьогодні стали певним відкриттям. Незважаючи на те, що значна кількість архівної інформації про радянських військовополонених все ще засекречена, ця тема є достатньо вивченою (особливо з німецької сторони).
Презентаційний матеріал був заслуханий повністю. Однак, нажаль, часу одного заняття не вистачає для повноцінної відповіді на всі питання, тому сподіваюсь, що у майбутньому ще випаде нагода заслухати матеріали дослідження Тетяни Пастушенко, зокрема з приводу цивільних під час війни.

Станіслав Черниш:

Перш за все, дуже вдячні, за таку потужну насиченість матеріалу, цікавим була візуалізація німецьких та радянських наказів. Це дає можливість зрозуміти картину ширше. Дуже сподобалася рубрика «персональні історії» із письменниками тощо, звідти випливає проблемне питання про «росіян». Враження дуже позитивні, як і загалом від самого курсу.

5.03 Пастушенко 2

5.03 Пастушенко N

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

25275

Продовжуємо вивчення навчального курс «Нацистські злочини в Україні: проблеми дослідження та комеморації». 

27 лютого 2024 р. з чергову лекцію студентам-історикам презентував Вольфганг Шнайдер, доктор, викладач кафедри Східноєвропейської історії історичного факультету Гайдельберзького університету (Німеччина). 

Тема лекції : Трансністрія та Голокост під егідою румунської влади (1940-1944 рр.).

27.02 Трансністр

27.02 2 ТрансністріяЗнімок екрана 2024 02 27 094943 копія

25008

З середини лютого по середину квітня 2024 р. здобувачі вищої освіти спеціальності "Історія" матимуть нагоду прослухати навчальний курс «Нацистські злочини в Україні: проблеми дослідження та комеморації». Заняття проводитимуть  провідні зарубіжні та вітчизняні фахівці з історії України періоду Другої світової війни з  Гайдельберзького університету (Німеччина), Інституту досліджень війни, Голокосту та геноцидів  (NIOD) Королівської академії мистецтв і наук Нідерландів, Ратгерського інверситету (США),  Інституту історії України НАН України.

20 лютого 2024 р. доктор Карел Беркгоф провів лекцію на тему "Україна в період нацистської окупації: актуальні питання минулого, виклики сьогодення".

Доктор Карел Беркгоф - старший науковий співробітник Інституту досліджень війни, Голокосту та геноцидів (NIOD) Королівської академії мистецтв і наук Нідерландів (Амстердам). Дослідник історії України, Східної Європи та Голокосту. Співдиректор Європейської інфраструктури дослідження Голокосту.  

2 К.Беркгоф

 

20.02 Беркгоф

Оголошення про наступні лекції з навчального курсу будуть розміщені на сторінці кафедри історії.

24867

08 грудня 2023 року старшим викладачем кафедри історії спільно зі здобувачами вищої освіти групи ІП-21 було проведено онлайн захід присвячений Міжнародному дню боротьби з корупцією (International Anti-Corruption Day), який відзначається в світі щорічно 09 грудня з ініціативи Організації Об’єднаних Націй.

зображення viber 2023 12 08 13 01 31 609

корупц 3

 

корупц 11

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

    

 

Презентації та доповіді студентів присвячені таким питанням,  як робота антикорупційних інституцій, шляхи подолання корупції в освіті та практика розгляду судових справ у сфері  порушення антикорупційного законодавства.

корупц 2

24045

Днями на факультеті географії, туризму та історії відбулося обговорення Освітньо-професійної програми "Історія і суспільствознавчі дисципліни" (ступінь вищої освіти  магістр).  Професор Поморської академії (Слупськ, Польща) Роман Дрозд розкрив унікальну можливість для здобувачів освіти отримати другий диплом, навчаючись у магістратурі провідних університетів Республіки Польща. Навчання у польських університетах відбувається на підставі двосторонніх угод паралельно з навчанням у магістратурі КДПУ.

Польща1Польща

      Програма «Подвійний диплом» – це здобуття вищої освіти за інтегрованими навчальними програмами одночасно у двох навчальних закладах різних країн за рівнями “Бакалавр” та “Магістр”. Тривалість нвчання на магістратурі - 2 роки. 
Заняття проводяться англійською/німецькою та польською мовами.

Студент отримує офіційний статус студента Європейського Союзу, що збільшує шанси для отримання візи до Європейських країн. 

Метою реалізації програм Подвійних Дипломів, підкреслив пан Роман,  є забезпечення можливостей студентам набути досвід навчання в закордонному університеті та збільшити кар’єрні можливості.

Польща2

На зустрічі були присутні завідувач навчально-методичного відділу Ольга Бондаренко, кафедри історії Наталя Печеніна, доцент кафедри Андрій Тарасов.

Польща3

Польща4

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Наприкінці зустрічі пан Роман відповів на питання викладачів та студентів.

Більше фото

22021

 

Про те, що спільного між Голодомором та геноцидом нашого народу, який відбувається зараз, що відбувалося на території Дніпропетровської області в страшні часи 1932-1933 років  - докторка історичних наук Наталя Романець

20865

До Дня Національного Прапора: виступ на ТРК "Рудана" доцента кафедри історії, кандидата історичних наук Вадима Яшина, 23 серпня 2022 року.

https://youtu.be/lRw6FpLNYEA

23 СЕРПНЯ

19904
Календар подій
Останні статті
Популярне на сайті
Афіша
Червень 2024
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2
3 4 5 6 7 8 9
10 11 12 13 14 15 16
17 18 19 20 21 22 23
24 25 26 27 28 29 30