У межах роботи проблемної групи «Краєзнавство та антична історія» 30 квітня 2026 р. відбулося чергове наукове засідання під керівництвом доцента Ігоря Панафідіна. Цього разу із ґрунтовною доповіддю виступили студентки групи ІС-22 Юлія Черасова, Анастасія Гридіна та Анна Падалка. У центрі їхнього дослідження опинилася складна й дискусійна проблема походження українського народу, а також роль наукових підходів у її інтерпретації.

Особливу увагу у виступі приділено процесу етногенезу як тривалому й багатофакторному явищу, що охоплює археологічні, етнографічні, лінгвістичні та антропологічні аспекти. Було розглянуто автохтонну концепцію походження українців, яка наголошує на спадкоємності населення від найдавніших мешканців території.

У ході доповіді також проаналізовано важливі археологічні культури, зокрема трипільську, що вирізнялася високим рівнем розвитку землеробства та ремесел, а також культури першого тисячоліття нашої ери - зарубинецьку, київську та черняхівську. Окремо згадувалися свідчення античних авторів про слов’янські племена венедів, антів і склавинів. Важливим акцентом стало твердження про те, що формування українського етносу відбувалося в контексті загальноєвропейських процесів і не може розглядатися ізольовано. Доповідачки підкреслили вплив міжкультурних контактів ще з найдавніших часів, що сприяло збагаченню матеріальної та духовної культури населення.

Завершуючи виступ, студентки наголосили на тому, що проблема етнокультурогенезу українців залишається відкритою для подальших досліджень і потребує комплексного підходу та критичного аналізу джерел. Засідання пройшло у жвавій науковій атмосфері, сприяло розвитку дослідницьких навичок студентів та поглибленню інтересу до історії рідного краю.

Автор: Кафедра історії

Перегляди: 340

Студенти-історики продовжують активно долучатися до наукової роботи в межах проблемних груп. Під керівництвом доцента Ігоря Панафідіна здобувачі освіти підготували до публікації наукові статті, присвячені актуальним питанням вивчення сарматської спадщини.

Зокрема, Наталя Рябошапка, студентка 2 курсу представила дослідження на тему: «Керунок сарматської ідентичності: вивчення знака на сарматській стелі, знайденій у 1887 році біля залізничної станції Вечірній Кут».
У своїй роботі авторка аналізує символічне значення знака як можливого маркера ідентичності сарматських спільнот.

Валерія Солодка, студентка 2 курсу підготувала статтю:
«Спроба розтлумачення зооморфного знаку, знайденого на стелі біля залізничної станції Вечірній Кут у 1887 році як джерела для вивчення соціальної, символічної та територіальної організації сарматських племен».
Дослідження спрямоване на інтерпретацію зооморфного символу в контексті суспільної структури та світоглядних уявлень сарматів.

Підготовлені роботи свідчать про високий рівень зацікавленості студентів у науковому пошуку, а також їхню здатність працювати з історичними джерелами та сучасними методами інтерпретації. Кафедра щиро вітає авторок із цим досягненням і бажає подальших наукових успіхів.

Автор: Кафедра історії

Перегляди: 478

На ХІІ історико-краєзнавчих читаннях «Криворіжжя: погляд у минуле» Анна Падалка (група ІС-22) представила свою доповідь «Від чумацького шляху до міської вулиці: історія вулиці Українська».

Її виступ став справжньою подорожжю в часі -  від давніх чумацьких шляхів до знайомих сучасних міських пейзажів. Завдяки глибокому дослідженню та щирому захопленню темою Анна змогла оживити історію, показавши, як минуле невидимо присутнє у щоденному житті міста.

Ця робота є результатом наполегливої участі в проблемній групі «Краєзнавство та антична історія» і засвідчує, що інтерес до рідного краю здатен відкривати нові, несподівані сторінки його історії.

Виступ не залишив байдужими слухачів і став внеском у збереження історичної пам’яті Криворіжжя.

Автор: Кафедра історії

Перегляди: 471

На засіданні проблемної групи «Краєзнавство та антична історія» (керівник - доцент Ігор Панафідін) відбувся змістовний науковий виступ студентів групи ІС-22 - Гридіної Анастасії, Падалки Анни та Чуніховської Дар’ї. Темою їхнього дослідження стала етнографія та методологія етнографічних досліджень на Криворіжжі, що викликало жвавий інтерес серед учасників заходу. 

У своєму докладі студентки акцентували увагу на важливості методології науки як фундаментальної основи будь-якого дослідження. Вони підкреслили, що саме чітко визначені методологічні підходи забезпечують достовірність, системність і наукову цінність отриманих результатів. Особливу увагу було приділено етнографії як окремому виміру краєзнавчих досліджень, який дозволяє глибше зрозуміти культурні, побутові та історичні особливості регіону.

 У контексті Криворіжжя доповідачки розглянули специфіку етнографічних досліджень, зокрема польові методи збору матеріалу, усні свідчення місцевих жителів, аналіз традицій, обрядів та елементів матеріальної культури. Було зазначено, що регіон має унікальне поєднання індустріальної історії та традиційної культури, що створює широке поле для наукових пошуків. 

Також студентки наголосили на необхідності міждисциплінарного підходу, який поєднує історію, соціологію, антропологію та культурологію. Це, на їхню думку, сприяє більш комплексному осмисленню етнографічних процесів і дозволяє уникнути однобічності у дослідженнях.

 Виступ завершився обговоренням, під час якого учасники групи відзначили актуальність теми та високий рівень підготовки доповідачок. Загалом доповідь стала вагомим внеском у розвиток краєзнавчих досліджень і підкреслила значення етнографії як важливого інструменту пізнання локальної історії та культури.

Автор: Кафедра історії

Перегляди: 393

Криворіжжя - територія, де під тонким шаром сучасності приховано тисячоліття людської історії. Тут, серед степів, річкових долин і залізистих кряжів, археологія стала не просто галуззю науки, а способом виявлення глибинної пам’яті краю. Саме цій прихованій історії присвячена курсова робота студентки IV курсу групи ІС-22 Олени Романенко, дослідження, що прагне не лише відтворити хронологію розкопок, а й зрозуміти, як формувалася сама археологічна школа Криворіжжя.

Автор: Кафедра історії

Перегляди: 694

Засідання проблемної групи відбулося 6 травня 2025 р. 

Доповідь Анни Падалки (група ІС-22) «Проблема літочислення Кривого Рогу: джерела, що висвітлюють питання заснування міста»

Автор: Кафедра історії

Перегляди: 932

Засідання проблемної групи відбулося 18 квітня 2025 р. в атмосфері активного наукового обговорення та взаємного інтересу до тематики історичної регіоналістики. Головну увагу було приділено становленню Криворіжжя як частини історико-політичного простору XVI–XVII ст. та історіографічним проблемам, пов’язаним з визначенням дати заснування міста.

Автор: Кафедра історії

Перегляди: 1062

19 березня  на історичному проведено спільне засідання двох проблемних груп  "Актуальні проблеми української історії" та "Краєзнавство та антична історія" (керівник - Ігор Панафідін). Темою, що поєднала учасників проблемних груп, стала онлайн-лекція "Краса в деталях: модні тенденції епохи кінця ХІХ – початку ХХ ст. на Криворіжжі". Спікер - Ніна Вінтоняк, магістрантка 1 курсу групи ІСм-24, співробітник Криворізького міського історико-краєзнавчого музею. 

Автор: Кафедра історії

Перегляди: 1124

Учасники проблемної групи "Краєзнавство та антична історія" (керівник - Ігор Панафідін) продовжують дослідження історичної та культурної спадщини Криворіжжя. На черговому засіданні 26 лютого 2025 р. були представлені унікальні дослідницькі роботи студентів, що висвітлювали маловідомі сторінки історії регіону.

Автор: Кафедра історії

Перегляди: 1058

"Краєзнавство та антична історія" (керівник - ст.викл. Панафідін І.О.)

Автор: Кафедра історії

Перегляди: 1107