Краєзнавство та антична історія

Криворіжжя - територія, де під тонким шаром сучасності приховано тисячоліття людської історії. Тут, серед степів, річкових долин і залізистих кряжів, археологія стала не просто галуззю науки, а способом виявлення глибинної пам’яті краю. Саме цій прихованій історії присвячена курсова робота студентки IV курсу групи ІС-22 Олени Романенко, дослідження, що прагне не лише відтворити хронологію розкопок, а й зрозуміти, як формувалася сама археологічна школа Криворіжжя.

Авторка визначила чіткий дослідницький горизонт: хронологічні межі охопили ХХ – ХХІ століття, період, коли археологія Криворізького степу отримала системний, науково обґрунтований характер. Робота спирається на комплекс методів: від описового та порівняльного до історіографічного аналізу і проблемно-хронологічного підходу. Це дозволило структурувати історію досліджень так, щоб кожен етап постав у власному контексті - суспільному, науковому, інституційному.

Перший акцент - аналіз і систематизація джерельної бази, що традиційно є найскладнішим етапом для теми, де наукові публікації розпорошені між музейними звітами, локальними краєзнавчими розвідками й малодоступними матеріалами ХІХ – початку ХХ століття. Авторка простежує, як перші відомості про кургани й поселення з’являються в працях дореволюційних мандрівників і земських дослідників, закладаючи підмурок для подальших академічних студій.

Другий вектор - археологічні дослідження Криворізького історико-краєзнавчого музею в другій половині ХХ – ХХІ століть. У репортажному форматі студентка розкриває роботу поколінь музейних дослідників: від перших стаціонарних експедицій 1960-х до сучасних експериментальних методик та цифрової фіксації знахідок. Кожен етап, кожне ім’я - це крок до формування локальної археологічної традиції, яка сьогодні вже має свої школи, підходи та напрямки співпраці з університетами.

Особлива увага приділяється тому, як змінювалися цілі та методи археології Криворіжжя: від пошуку курганів та інвентарю до комплексного аналізу культурних ландшафтів. Археологія у роботі постає як жива дисципліна, що відгукується на потреби часу: інфраструктурні проєкти, охоронні розкопки, розвиток музеєфікації та збереження спадщини.

Завдяки такому підходу курсова робота перетворюється не на перелік дат і прізвищ, а на аналітичну історію становлення науки, яка формувалася разом із самим Криворіжжям - промисловим, багатошаровим, історично насиченим.

У підсумку, дослідження Олени Романенко демонструє: археологія Криворіжжя - це не лише про минуле; це відображення того, як спільнота в різні часи розуміла свою історію, зберігала її і вибудовувала діалог між стародавнім і сучасним

: Автор: Кафедра історії; Перегляди: 95

Засідання проблемної групи відбулося 6 травня 2025 р.

Доповідь Анни Падалки (група ІС-22) «Проблема літочислення Кривого Рогу: джерела, що висвітлюють питання заснування міста»

Детальніше...

: Автор: Кафедра історії; Перегляди: 637

Засідання проблемної групи відбулося 18 квітня 2025 р. в атмосфері активного наукового обговорення та взаємного інтересу до тематики історичної регіоналістики. Головну увагу було приділено становленню Криворіжжя як частини історико-політичного простору XVI–XVII ст. та історіографічним проблемам, пов’язаним з визначенням дати заснування міста.

Детальніше...

: Автор: Кафедра історії; Перегляди: 735

19 березня на історичному проведено спільне засідання двох проблемних груп "Актуальні проблеми української історії" та "Краєзнавство та антична історія" (керівник - Ігор Панафідін). Темою, що поєднала учасників проблемних груп, стала онлайн-лекція "Краса в деталях: модні тенденції епохи кінця ХІХ – початку ХХ ст. на Криворіжжі". Спікер - Ніна Вінтоняк, магістрантка 1 курсу групи ІСм-24, співробітник Криворізького міського історико-краєзнавчого музею.

Детальніше...

: Автор: Кафедра історії; Перегляди: 806

Учасники проблемної групи "Краєзнавство та антична історія" (керівник - Ігор Панафідін) продовжують дослідження історичної та культурної спадщини Криворіжжя. На черговому засіданні 26 лютого 2025 р. були представлені унікальні дослідницькі роботи студентів, що висвітлювали маловідомі сторінки історії регіону.

Детальніше...