Підготовка майбутніх докторів філософії – це складний і довготривалий процес, який передбачає різноплановість наукових завдань. Фундаментальним видом роботи для здобувачів ступеню PhD є реалізація навчально-наукової діяльності.

У межах навчальної дисципліни «Сучасна наукова філософія» аспіранти першого року навчання працювали над індивідуальними навчально-науковими проєктами. Кожен обирав філософську проблему, яка є наближеною до тематики його або її дисертаційного дослідження.

Основна мета проєкту полягала в тому, щоб у межах часу, відведеного на самостійну роботу в рамках курсу, аспірант опрацював обрану ним тему та відповідні філософські джерела з проблематики сучасної філософії і тим самим показав розуміння загальнонаукового й методологічного значення філософії для своєї професійної спеціалізації та наукової роботи.

Кінцевим результатом цієї наукової діяльності є презентація власних напрацювань на філософських колоквіумах. У зв’язку з воєнним станом в Україні, презентація й обговорення наукових доповідей відбувалися 8 і 15 червня 2022 року в дистанційному форматі.

Зустрічі були регламентовані й передбачали по 25 хвилин для кожного спікера: 15 хвилин на виступ та 10 хвилин на обговорення запитань. Модератором цього наукового івенту стала кандидат філософських наук, доцент кафедри філософії Н. П. Козаченко.

Під час колоквіумів аспіранти розкрили широкий спектр актуальних проблем з онтології, філософії освіти, прикладної етики, соціальної філософії, теорії пізнання тощо, зокрема: «Лібералізм як філософська ідея та освітня практика» (І. Лисоконь), «Загальногуманістичний та культурний аспект питань евтаназії та аборту у практиці біоетики» (К. Барабаш), «Концепція можливих світів і її застосування у науковій філософії» (О. Цаплюк), «Філософські теорії преси» (В. Безуглова), «”Бути жінкою”: критика гендерних стереотипів у книзі С. де Бовуар “Друга стать”» (Л. Машненко), «Репресивна функція культури в концепції З. Фрейда» (Н. Квітка), «Герменевтика як теорія інтерпретації» (М. Кірєєва), «Громадянські цінності та проблема їх трансформації в історико-філософській думці» (Л. Кульбач), «Перспективи розвитку освіти України» (Т. Харитонова), «Проблема евтаназії і смертної кари як міждисциплінарна етична проблема» (Г. Штурко).

Майбутні доктори філософії продемонстрували високий рівень філософської культури, вміння чітко ставити й формулювати проблему, аналізувати різні точки зору та підходи й найголовніше – обґрунтовувати власну позицію.