Освітяни Кривого Рогу за участі представників МОН долучилися до обговорення проекту Концепції розвитку педагогічної освіти. Науково-педагогічна громада КДПУ і керівники навчальних закладів усіх освітянських ланок зустрілися з фахівцями профільного Міністерства, щоб разом розглянути ключові питання актуальних тенденцій розвитку педагогічної освіти. У роботі круглого столу, який було організовано на виконання рішення Колегії Міністерства освіти і науки України від 22.02.2018 р., протокол № 2/2-4, взяли участь представники директорату вищої освіти та освіти дорослих Міністерства освіти і науки України, начальники Управління освіти та науки виконкому Криворізької міської ради, директори шкіл, керівники професійно-технічних, вищих навчальних закладів міста, представники освітянської громади міста і області.

Ректор Криворізького педагогічного, проф. Я. В. Шрамко привітав учасників громадського обговорення і представив гостей університету – начальника відділу педагогічної та післядипломної освіти І. А. Балубу та державного експерта з питань освіти дорослих та педагогічної освіти директорату вищої освіти та освіти дорослих Т. В. Панченко. Ректор повідомив, що для проведення круглого столу КДПУ було обрано як провідний навчальний заклад системи педагогічної освіти Придніпровського регіону; наголосив на необхідності уважного розгляду положень Концепції і запросив присутніх долучитися до активного обговорення важливого освітянського документа.

Одним з фундаментальних питань нової освітянської парадигми є проблема інноваційної підготовки сучасних педагогічних кадрів. На цьому наголосив у своєму виступі І. А. Балуба. Він повідомив, що до обговорення пропонується вже другий варіант проекту Концепції, доповнений пропозиціями освітян за результатами розгляду першої версії документа. Консультації з освітянською спільнотою проводяться у всіх областях країни; за підсумками цих заходів буде узагальнено бачення учасників обговорення і сформульовано пропозиції, які будуть передані до МОН.

І. А. Балуба розповів про історію створення проекту Концепції, який було укладено на основі нового Закону про освіту України. Обговорення першого проекту проводилось на всіх рівнях державної системи освіти – від Національної академії педагогічних наук до загальноосвітніх шкіл. Представник МОН окреслив основні виклики сучасного суспільства, відповідь на які повинно дати впровадження засад Концепції. Глобальна та регіональна специфіка сьогодення, стрімкий розвиток і впровадження технологій прискорили і змінили процеси здобуття знань, збільшили роль неформальної освіти, – і фактично позбавили ВНЗ монополії на забезпечення ринку праці кваліфікованими фахівцями. Невідповідність змісту навчання сучасним вимогам – на думку І. А. Балуби, ця проблема є базовою для української системи формальної освіти. Сьогодення вимагає нових компетенцій, мобільності, якісної підготовки фахівців широкого профілю – а отже, оновленої освіти, науки, сучасного кадрового забезпечення.

Вірність педагогічній професії – величина ціннісного, світоглядного значення – щороку зменшується. Перспективні фахівці залишають галузь. І. А. Балуба підкреслив необхідність створення сучасної моделі педагогічної професії, оновлення системи педагогічної освіти, визначення перспективних напрямків підвищення кваліфікації педагогів. Базовим принципом такої модернізації повинні стати принципи випереджаючого розвитку та пріоритету практичної діяльності. Фахівець МОН звернув увагу присутніх на цікаву новацію у царині підвищення кваліфікації – практику наставництва, тобто стажування, інформальної освіти молодих вчителів у кращих майстрів педагогічного мистецтва.

На завершення свого виступу І. А. Балуба розповів про умови реалізації Концепції та очікувані результати впровадження її положень; закликав присутніх активно долучатися до громадського обговорення важливого освітянського документа. До слова було запрошено проректора з наукової роботи КДПУ, проф. В. А. Гаманюк, яка подякувала гостю університету за змістовну презентацію нової Концепції. Проректор порушила питання залучення окремих позаштатних працівників до освітньої діяльності вишів, зупинилась на проблемах педагогічної інтернатури, авторизації освітніх програм, підвищення кваліфікації, яке пропонують українським науково-педагогічним працівникам культурні центри зарубіжних країн.

Завідувач кафедри педагогіки, проф. Т. А. Дороніна у своєму виступі підкреслила актуальність нової Концепції, важливість створення низки стратегій і програм з метою реалізації її положень. Професорка зупинилась на деяких проблемних питаннях термінологічного апарату документу, висловила застереження щодо принципів створення і впровадження експертних показників, наголосила на питанні об’єктивності оцінки діяльності вчителя та якості освіти. На закінчення свого виступу Т. А. Дороніна запропонувала низку пропозицій щодо змін формулювань і загального меседжу обговорюваного документа.

Декан природничого факультету, доц. Е. О. Євтушенко наголосив на необхідності створення і впровадження нової освітянської концепції, порушив питання інтеграції форматів роботи у межах навчальних планів, наголосив на необхідності змін предметних спеціалізацій підготовки педагогічних працівників відповідно до змін навчальних дисциплін у школах. Е. О. Євтушенко детально зупинився на проблемі обсягу практичної підготовки педагогів, порушив актуальні дискусійні питання інтегрованого курсу природознавства і ресурсної підтримки підготовки вчителів природничого напрямку.

Представниця гуманітарного напрямку університету, професор кафедри української мови З. П. Бакум підкреслила роль Концепції у наближенні української системи освіти до кращих європейських зразків. Професор наголосила на необхідності гуманітаризації освітянської галузі – особливо національної школи; нагадала про базові компетенції, яких повинні набути учні, підкреслила необхідність певних ціннісних орієнтирів, які мають бути притаманні українським професійним педагогам. У своєму виступі З. П. Бакум зупинилась і на актуальних питаннях розвитку інклюзивної освіти та проблемі доцільності впровадження ваучерів для педагогічних працівників.

Про вагу дошкільної освіти наголосила у своєму виступі завідувач кафедри дошкільної освіти, доктор педагогічних наук О. В. Ковшар, яка наголосила на потребі окремої фахової багаторівневої кваліфікованої підготовки педагога-вихователя. «Сучасна дошкільна освіта потребує фахівців з профільною повною вищою освітою, рівня магістра, висококваліфікованих педагогів, які спроможні вирішувати складні питання становлення та розвитку особистості дитини дошкільного віку. Недаремно вже усталеною є думка про те, що чим менший вік дитини, тим більше педагогіки і психології потрібно в роботі з нею. Відповідно вищою повинна бути й освіта педагога», – підсумувала Олена Вікторівна.

Завідувач кафедри початкової освіти, доц. О. А. Павлик наголосила, що нова українська школа починається з першої ланки шкільної освіти. Перший вчитель є ключовою постаттю, гарантом успішності освітянської реформи; початкова школа є системоутворюючим чинником усієї структури освітніх інституцій. Важливим доповненням до теми основ системи сучасної освіти стали зауваження представниці педагогічного коледжу, яка нагадала про самодостатність дошкільної освітянської ланки – базису подальшого навчання. Позицію менеджера освіти озвучив директор Криворізького ліцею-інтернату для сільської молоді, випускник Криворізького педагогічного І. О. Козаченко, який наголосив на проблемі сучасного кадрового забезпечення освітньої галузі. Великий інтерес учасників круглого столу викликало і питання розвитку позашкільної освіти як неформальної, яке запропонувала для обговорення представниця цієї освітянської ланки.

На завершення обговорення І. А. Балуба наголосив на першочерговій необхідності підвищення соціального статусу вчителя, підкреслив важливість формування освітянською спільнотою єдиної картини світу – на основі принципу взаємного доповнення наук, міжгалузевих зв’язків, можливості об’єднання пов’язаних дисциплін.

Більше фото у Галереї