Кафедра української мови
Факультет Української філології

6

Здобувачі першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти факультету української філології впродовж двох днів (30.11.23 та 01.12.23) активно долучилися до міжнародної наукової конференції молодих україністів «Культура на полі бою. Українська мова, література, мистецтво, медіа в умовах війни». Нинішні реалії, відображені в різних дискурсивних практиках, інтерпретовані крізь призму і літературознавчого, і мовознавчого аспектів. Варто зауважити, що наші здобувачі не лише оприлюднили результати своїх наукових пошуків, а й долучилися до наукових дискусій, демонструючи своє бачення й свою оцінку сучасних реалій.

1

4

Ідеться насамперед про такі лінгвістичні наукові виступи, як-от: Когнітивні моделі простого речення на матеріалі новітньої воєнної прози (Дмитро Решетніков), Одиниці з числовими маркерами – хронометр воєнного часу: значення і вплив (Лілія Колесник), Інтеграційний спектр концепту ЄВРОПА: сучасне бачення українців в умовах війни (Марина Усачова), Прецедентні феномени у промовах Володимира Зеленського періоду російської окупації (Тетяна Куртекова), Функційно-прагматичний аспект використання стилістичних тропів і фігур у промовах Володимира Зеленського періоду російської окупації (Аліна Новохатько), Образ України і процес консолідації нації в романі С. Процюка «Під крилами великої Матері. Ментальний Майдан» (Аліна Чумаченко), Інтерпретація війни засобами чужого мовлення крізь призму гендерного аспекту в романі Тамара Горіха Зерня «Доця» (Анна Пугач).

2

5

8

9

7

Літературознавчу інтерпретацію оприявнено у таких виступах: Авторські голоси українських письменників у збірці «Воєнний стан» (Ярослава Примаченко), Концепт війни в романі Олександра Михеда «Котик, Півник, Шафка», як спроба осмислення трагічного досвіду України (Олена Рижанкова), Художня інтерпретація війни в повісті «Чорне сонце» Василя Шкляра (Вероніка Ільчук), Наративна стратегія воєнної прози Світлани Талан (Катерина Бондар), Сучасна поезія спротиву: художній простір (Уляна Ірха).

Пишаємося науковими здобутками наших студентів і бажаємо подальших цікавих і пізнавальних проєктів у межах європейського академічного простору.

23972

30 листопада 2023 року о 16.00 відбувся круглий стіл на тему: «Технологічний прогрес та етика» (вплив штучного інтелекту на суспільство)», у якому взяли участь магістри факультету української філології та запрошений гість Олег Гаранін, аспірант кафедри інформатики КДПУ, геймдизайнер студії Friendly Fox. Здобувачі долучилися до обговорення питань: Чи може віртуальне «я» замінити реальну особистість? Як штучний інтелект впливає на ринок праці, освіту, медицину та інші сфери нашого життя? Штучний інтелект та академічна доброчесність.

30.11.23 1

На початку круглого столу проф. Людмила Білоконенко сказала, що із ШІ пов’язані як можливості, так і ризики. Вплив штучного інтелекту на права людини – один із найважливіших чинників, які визначають наш час. Ці технології дедалі більше входять у життя кожної людини. Тому необхідно, щоб штучний інтелект сприяв дотриманню прав людини, а не обмежував їх. Етика ШІ – це сукупність принципів відповідального штучного інтелекту, ґрунтованих на справедливості, надійності, безпеці, конфіденційності, етичності, інклюзивності, прозорості, підзвітності. Системи ШІ має бути такою, щоб мінімізувати дискримінацію за ознакою раси, статі, релігії тощо. Зацікавлені сторони повинні нести відповідальність за розробку й використання ШІ, за їхній вплив на людей, суспільство й навколишнє середовище.

30.11.23 2

30.11.23 3

30.11.23 4

30.11.23 5

30.11.23 6

Олег Гаранін розповів про історію появи, розвиток, основні поняття та технології ШІ; приділив увагу викликам, ризикам та перспективам його застосування. Магістри мали змогу поставити гостю запитання та висловити власне бачення проблеми впливу ШІ на різні сфери нашого життя.

На завершення зустрічі учасники були суголосні в тому, що ШІ не повинен бути схожим на людей. Він повинен бути людиноцентричним. Етичний ШІ ставить на перше місце людину. Це означає, що ці технології є корисними, ШІ полегшує розв’язання багатьох питань у суспільстві, розширює людські можливості, але він не може заміняти людину.

P.S. Під час круглого столу Л. Білоконенко дала завдання ШІ показати, як він бачить взаємодію людини та штучних технологій. І ось його реакція.

30.11.23 7

23970

1

29 листопада в Україні відзначають 245 років від дня народження Григорія Федоровича Квітки-Основ’яненка (1778–1843), українського драматурга, прозаїка.

Олесь Гончар писав про нього таке: «Внесок Г. Ф. Квітки-Основʼяненка в літературний процес вагомий і різнобічний. Видатний прозаїк і драматург широко відкрив двері у велику літературу. Ним були закладені основи нової української прози, введені жанри повісті, оповідання, соціально-побутові комедії. Письменник розробив і утвердив в українській літературі принципи просвітительського реалізму, який у 30-х роках ХІХ ст. став на Україні провідним творчим методом і літературним напрямом».

Сергій Єфремов назвав його «батьком української прози», Тарас Шевченко звертався до письменника «батьку ти мій, друже».

Студенти факультету української філології (групи УМЛ-22, УПФ-22) разом із доцентом Ганною Асмаковською підготували лінгвістичну мандрівку життєвим і творчим шляхом видатного письменника, адже його внесок у розвиток української мови (!) важко переоцінити.

4

5

Мова Г. Квітки-Основ’яненка – це помітне явище в історії української літературної мови. Він не ставив за мету підняти її до рівня всебічного знаряддя розвитку народу. У нього було скромніше завдання: через художнє слово будити в людині її душу. Григорій Федорович є автором перших серйозних художніх текстів, написаних літературною українською мовою. Своєю творчістю Григорій Квітка-Основʼяненко змусив замовкнути останніх скептиків у середовищі інтелігенції Російської імперії, які вважали українську «народну» мову непридатною для повномасштабної літературної творчості, за винятком хіба що жартівливих творів. Так, завдяки Григорію Квітці-Основʼяненку українська нація отримала повноцінну літературну прозу. Він же залишив у своїх текстах чіткі обриси слобожанського говору першої половини XIX ст., який мало змінився і в наші дні, а тому сучасний читач може прослідкувати у творах митця фонетику Слобожанщини.

8

За своє життя він не покидав Україну й рідний Харків. Говорив: «Московська мова є лише дикунською говіркою, порівнюючи її до української мови. Коли вони повитягають з московської мови все українське, то найзапекліший московський шовініст буде змушений визнати жалюгідне убозтво і нижчість московської говірки супроти української мови».

Своїми творами Григорій Федорович Квітка-Основʼяненко вчив українців почуття людської й національної гідності, любові до живого українського слова, замилування рідною мовою. За це йому вічна шана й подяка!

23971

Голодомор це геноцид української нації, вчинений в 1932–1933 роках. Він був скоєний керівництвом Радянського Союзу, щоб упокорити українців, остаточно ліквідувати український спротив режиму та спроби побудови самостійної, незалежної від Москви Української Держави. У 2006 році Законом України «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні» Голодомор визнано геноцидом українського народу.

Таку офіційну інформацію можна дізнатися на сайті Музею Голодомору.

І кожен сучасний свідомий українець може підписатися під кожним словом. Однак всі ми розуміємо, що маємо значні прогалини у знанні власної історії, особливо це стосується таких трагічних сторінок минулого…

01

Напередодні національного дня вшанування жертв Голодоморів в Україні доцент кафедри української мови Наталя Березовська-Савчук провела години спілкування, присвячені цій важливій темі. До обговорення долучилися студенти факультету української філології (гр. УМЛ-23, УПФ-23), а також студенти факультету географії, туризму та історії (гр. ІС-22, СМК-22).

1

2

5

Презентацію «Голодомор – геноцид українського народу» для публічної презентації підготували Болмосова Вікторія (гр. ІС-22), Вереша Ярослава (гр. ІС-22).

І він пішов, нестриманий, полями

До міст, до сіл, до хуторів.

Він нападав на все без тями —

І все без тями гриз і їв…

І враз самий лишився у пустелі.

Всміхнувсь, зітхнув, на гору зліз

І написав огнем на скелі:

«Хліб, мир і воля — наш девіз» (О. Олесь)

10

Знищені, але не упокорені українці, які віддали своє життя голодній стихії, – вічна пам’ять вам, спокій вашим душам! 

А Україні – перемоги над ворогом!

23936

Нині мене найбільше тішить те, що українці повертаються, хай і не так швидко, як би хотілося, до свого українства. І прийдуть до нього, якщо усвідомлять себе великим вільнолюбним народом, якщо українська мова стане для них такою самою природною потребою, як повітря і вода, буде мовою повсякденного спілкування на рідній українській землі. Саме через українську мову та культуру пролягає шлях до справжньої української України.

Катерина Городенська

24.11.23_7.jpg

24.11.23 3

23 – 24 листопада 2023 року на базі Інституту української мови НАН України відбулася Міжнародна наукова конференція «Граматичний портрет української мови у ХХІ сторіччі» на пошану доктора філологічних наук, професора Городенської Катерини Григорівни. До наукового заходу долучилися і викладачі кафедри української мови та здобувачі вищої освіти факультету української філології Криворізького державного педагогічного університету. Доповіді, виголошені на пленарних і секційних засіданнях, охоплюють широке коло лінгвістичних проблем, як-от: Дієслівні утворення в сучасному українському комунікативному просторі: нові явища і давні нерозв’язані проблеми (К. Городенська); Прийменник у граматичному портреті українських діалектів (П. Гриценко); Суб’єкт у семантико-синтаксичній структурі українського та польського речення (І. Кононенко); Типологія риторичних питань у романі Ліни Костенко «Записки українського самашедшого» (С. Єрмоленко); Граматика взаємодії як метод дослідження сучасних тенденцій в українській мові (Л. Попович); Критерії визначення національної маркованості українського слова (Є. Карпіловська); Зміни в синтаксичній будові української літературної мови в період відновлення державности України (С. Харченко); Українська концепція багатовимірности складносурядного речення (М. Степаненко) та ін.

24.11.23 13

24.11.24 5

24.11.23 10

Свої міркування щодо лінгвістичного статусу зевгматичних конструкцій оприявнила у межах секційного засідання й професор Жанна Василівна Колоїз.

24.11.23 1

24.11.23 11

Жваві лінгвістичні дискусії, зацікавлене обговорення порушуваних питань, поради й рекомендації видатних мовознавців спонукали до наукових пошуків, допомогли зорієнтуватися в різноманітних підходах і впевнитися (чи то засумніватися!) у правильності вибору відповідного шляху розв’язання тієї чи тієї проблеми.

24.11.23 12

Робота секцій завершилася підбиттям підсумків, де кожен із учасників наголосив на необхідності й важливості подібних наукових заходів, відзначив актуальну проблематику сучасної граматики, окреслив перспективи власних наукових пошуків, можливість застосування результатів лінгвістичних досліджень у викладанні основних мовознавчих курсів і спецкурсів у вищій школі. Усі присутні наголосили на високому рівні організації й проведення конференції, її потужному духовному підґрунті, що об’єднує однодумців у науковій царині з усього слов’янського світу та підносить здобутки українських мовознавчих студій до світового рівня.

23908

15 листопада 2023 року на факультеті української філології відбувся методсемінар, який об’єднав професорсько-викладацький склад кафедри української мови, української та зарубіжної літератур, кафедри англійської мови з методикою викладання. На дистанційну зустріч також завітали декан факультету української філології, стейкхолдери.

1

Корисною інформацією про результати акредитації ОПП 48590 «Українська мова і література, зарубіжна література. Англійська мова», ОПП 48644 «Українська мова і література, зарубіжна література» поділилися з присутніми гаранти освітніх програм – доцент кафедри української мови Наталія Миколаївна Малюга й професор кафедри української та зарубіжної літератур Світлана Іванівна Ковпік. Порядок денний передбачав обговорення експертних висновків ЕГ та ГЕР.

Гаранти структурували інформацію за критеріями, заявленими в підсумковій акредитаційній експертизі, а саме:

1) проєктування та цілі освітньої програми;

2) структура та зміст освітньої програми;

3) доступ до освітньої програми та визнання результатів навчання;

4) навчання і викладання за освітньою програмою;

5) контрольні заходи, оцінювання здобувачів вищої освіти та академічна доброчесність;

6) людські ресурси;

7) освітнє середовище та матеріальні ресурси;

8) внутрішнє забезпечення якості освітньої програми;

9) прозорість та публічність.

За кожним з названих критеріїв було озвучено концептуально важливі положення, зокрема йшлося про загальні враження про ОП, а також визначено сильні та слабкі  сторони програм, окреслено  рекомендації з їх удосконалення.

Наталія Миколаївна Малюга, презентуючи експертні висновки з ОПП 48590 «Українська мова і література, зарубіжна література. Англійська мова», акцентувала та тому, що у відповідних документах відзначено досить суттєві моменти, наприклад, те, що ОП є важливою ланкою освітньої діяльності КДПУ, яка виконує особливу місію в регіоні – формує національно свідомих українських філологів, готових до виконання функцій ще й учителів англійської мови та зарубіжної літератури в закладах різних типів. Не викликала заперечень й думка, що до реалізації ОП на різних умовах, зокрема й на умовах погодинної оплати, широко залучаються роботодавці, адже в КДПУ реалізована політика різнобічного сприяння підвищенню фаховості викладачів.

3

Наталія Миколаївна логічно й послідовно висвітлила питання про роботу здобувачів з навчальними ресурсами через СУЕНК на основі Moodle, а також успішно реалізовані систематичні моніторинги як для студентів, так і науково-педагогічних працівників. Це вкотре свідчить про те, що в КДПУ цінують і свободу вибору студентів, і їхнє право на висвловлення власної думки, активно залучаючи органи студентського самоврядування до розробки анкетувань. Важливим елементом подальшої роботи з покращення ОПП є постакредитаційний моніторинг, на якому упродовж засідання методсемінару акцентувала гарант ОП.

5

7

Світлана Іванівна Ковпік ознайомила присутніх із експертними висновками з ОПП 48644 «Українська мова і література, зарубіжна література». Відзначено, що ОП ґрунтується на чіткій та однозначній системі інституційних положень, які регламентують усі види діяльності академічної спільноти. Програма є важливою структурною компонентою гуманітарної педагогічної освіти в російськомовному регіоні Дніпропетровщини. Формування ОП – це консолідована й усвідомлена діяльність різних груп стейкхолдерів, які активно, а не формально долучаються як до її створення, так і до забезпечення.

8

Світлана Іванівна звернула посилену увагу на  питання про неформальну освіту студентів, що навчаються за обговорюваною ОП. Процес зарахування результатів такого навчання є прозорим і зрозумілим всім учасниками освітнього процесу, активно застосовується в освітній діяльності, що демонструє векторність Криворізького державного педагогічного університету на європейську освіту.

11

Гарант ОПП зорієнтувала присутніх на потребі посилити зовнішню академічну мобільність, зокрема презентувала запрошення для криворізьких студентів від польських колег із Варшавського університету взяти участь у SZKOŁA ZIMOWA Katedry Ukrainistyki Uniwersytetu Warszawskiego pt.: «Kultura symboliczna a tożsamość»  (І сесія: 27 листопада – 10 грудня 2023 року, ІІ сесія: 28 лютого –12 березня 2024 року). Подібні заходи є корисниими для професійно-особистісного розвитку, як студентів другого (магістерського) рівня вищої освіти, так і для здобувачів-бакалаврів.

Загалом експертна комісія відзначила, що зміст освітніх компонентів ОПП зазнає динамічних змін на основі наукових досліджень викладачів, представлених у розмаїтій публікаційній палітрі, міжнародних стажувань, інституційних безкоштовних програм підвищення кваліфікації. Однак у доповідях гарантів прозвучала думка про важливість скоригувати на інституційному рівні вимоги до апробації кваліфікаційних робіт, наприклад, у вигляді публікації (як для денної, так і для заочної форми здобуття освіти).

Важливо підсумувати виступи гарантів відповідними експертниими висновками, а саме: на основі проведеної експертизи ЕГ уважає, що ОП «Українська мова і література, зарубіжна література. Англійська мова» та ОП «Українська мова і література, зарубіжна література» за другим (магістерським) рівнем вищої освіти в Криворізькому державному педагогічному університеті може бути акредитована. Оскільки зразкові практики за жодним із критеріїв не встановлено, рівень відповідності за всіма критеріями визначено як «В».

13

До обговорення висновків ЕГ і ГЕР активно долучилися проф. Ж. В. Колоїз, доц. І. А. Салата, доц. О. В. Гладка, доц. Л. М. Cемененко, доц. С. С. Журба, доц. М. В. Цегельська (директор приватного позашкільного закладу «Освітній центр «Інтерклас») та інші, які висловили свої думки, внесли певні пропозиції. За результатами міжкафедрального методичного семінару ухвалено певні рішення, які передбачають посилення роботи професорсько-викладацького складу з проблемних питань, зазначених у висновках ЕГ і ГЕР. Важливо активізувати свою подальшу роботу максимально продуктивно задля досягнення бажаних результатів у постакредитаційних контрольних заходах.

23792

09 листопада 2023 року на засіданні Вченої ради університету було вручено атестат доцента кафедри української мови кандидатові філологічних наук Ганні Асмаковській.

Ректор КДПУ проф. Ярослав Владиславович Шрамко привітав колектив університету й кафедри зі здобутками викладачів, які підтверджують свій науковий потенціал й отримують вчені звання.

Кафедра української мови щиро вітає Ганну Глебівну з цим вагомим професійно-науковим досягненням і бажає творчих успіхів, натхнення, усіляких гараздів, мирного українського неба!

09.11.2023

23751

2

07 листопада 2023 року на кафедрі української мови дистанційно з використанням платформи ZOOM розпочався захист курсових робіт із сучасної української літературної мови (методики навчання української мови), підготовлених студентами 4 курсу.

Здобувачі освіти, які отримали сертифікат у рамках співпраці з Єнським університетом імені Фридриха Шиллера, захищали результати наукових пошуків у вигляді курсових проєктів, а саме:

  1. РЕШЕТНІКОВ Д. (УІФ-20) (доц. Наталя Шарманова)
  2. УСАЧОВА М. (УФР-20) (доц. Наталя Шарманова)
  3. ЗАДОРОЖНА В. (УПФ-20) (доц. Вероніка Городецька)
  4. КУРТЕКОВА Т. (УПФ-20) ( проф. Жанна Колоїз)
  5. БОРИС Д. (УАФ-20) (проф. Жанна Колоїз)
  6. КОЛЕСНІК А. (УАФ-20) (доц. Вероніка Городецька).

Позитивні відгуки отримали й курсові роботи студентів під керівництвом доц. Світлани Бузько, доц. Ганни Асмаковської.

Доповіді, оформлені у вигляді презентацій, порушують актуальні проблеми україністики та лінгводидактики. Зокрема прозвучали виступи про сучасні терміносистеми української мови, у коло наукових інтересів потрапили фінансово-моніторингова, мінералогічна терміносистеми, а також терміносистема туризму та активної рекреації (Бондар К., Колеснік А., Добровольська В.).

3

12

Досить інформативно й змістовно виконані наукові роботи, що демонструють роль лексичних запозичень у формуванні закарпатського діалекту й особливості простих речень, вживаних у сучасній українській прозі (Задорожна В., Решетніков Д.).

11

9

Не втрачає значущості й наукове розв’язання проблем когнітивної лінгвістики, спрямовані на проведення концептуального аналізу української культури. До уваги присутніх були представлені доповіді про вербалізацію концепту Європа в українських медіа, а також про гендерний вимір мовної картини світу українців, репрезентованої в пареміологічному корпусі української мови (Усачова М., Борис Д.). Жваве обговорення викликали наукові роботи студентів, пов’язані з оформленням заголовків у текстах сучасних засобів масової інформації, особливостями мовного оформлення дописів українськомовних блогерів на youtube-каналах та в соціальних мережах (Тузик О., Тузик С.).

10

Методичну вправність продемонстрували здобувачі освіти, чиї наукові розвідки висвітлюють питання про формування пунктуаційної грамотності, орфографічних умінь і навичок, мовленнєвої культури учнів та учениць  (Градовська А., Довга М., Маслова Ю.).

15

6Привселюдний захист курсових робіт дає змогу удосконалити вміння й навички публічного виступу, академічної дискусії, допомагає структурувати особисту дослідницьку позицію, відстоювати результати власних наукових пошуків.

23740

О слово рідне! Мудре і прадавнє,

Ти виросло з могутньої землі!

Тебе жорстоко розпинали,

А ти возносилось і не корилось –  ні!

26 жовтня 2023 року на факультеті української філології відбувся захід, присвячений Дню української писемності та мови, який підготували студенти 2 курсу під духовним наставництвом і керівництвом завідувача кафедри української мови, професора Жанни Василівни Колоїз.

4

На святкове зібрання завітали студенти старших курсів, викладачі кафедри української мови, кафедри української та зарубіжної літератур, декан факультету, доцент Любов Миколаївна Семененко, а також перший проректор університету, доцент Оксана Андріївна Остроушко.

Я так люблю, я так люблю тебе,

Моя співуча українська мово!

В тобі шумить Полісся голубе,

І дужі хвилі гомонять Дніпрові.

В тобі живе Карпатська височінь,

Що манить у незвідане майбутнє,

І степова безкрая широчінь,

І Кобзарева дума незабутня!

Ти, рідна мово, чиста, як роса,

Цілюща й невичерпна, як криниця.

Святиня наша, гордість і краса,

Ти – розуму народного скарбниця!

Як легко йти з тобою по землі

І підставлять вітрам лице відкрите!

Для мене ти – як і насущий хліб,

Без тебе я не зможу в світі жити.

7

Цьогоріч, на відміну від попередніх років, усе світове українство буде відзначати День української писемності та мови за новим календарем, адже відповідно до Указу Президента України №455/2023від 28 липня 2023 року дата святкування Дня української писемності та мови була перенесена з 9 листопада на 27 жовтня.

8

10

У цей день відбувається вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця – письменника-агіографа, першого історика Київської Русі, мислителя, ученого, ченця Києво-Печерського монастиря, з чиїм ім’ям пов’язують започаткування писемної української мови.

Традиційно до цього свята в Україні, та за її межами відбувається багато заходів з популяризації української мови, серед яких і Всесвітній радіодиктант національної єдності (https://suspilne.media/598461-radiodiktant-2023-koli-i-de-sluhati/).

Нагадаємо, що Радіодиктант національної єдності розпочнеться 27 жовтня об 11:00. Суспільне Мовлення транслюватиме його:

на хвилях Українського Радіо та Радіо Культура;

наживо в ефірі телеканалу Суспільне Культура;

на YouTube-каналі Українського Радіо;

на Facebook-сторінках Суспільного.

9

11

Сподіваємося, що до його написання долучиться рекордна кількість українців, а також представників інших націй, які, проявляючи солідарність з Україною, почали вивчати мову Героїв. 

«Усвідомлення того, що мова – це могутня зброя, відбулося. Віримо, що всі, чиє життя так несподівано обірвалося в розквіті сил, пішли у вічність легкою небесною дорогою. Дуже важливо, аби не стерлася пам’ять про наших мужніх захисників! Ми зобов’язані про них пам’ятати! Задля того, аби не втрачати людської подоби, мати неперебутні життєві орієнтири, черпаючи натхнення від рідної землі, рідного слова, рідної мови!

І завжди пам’ятати: мова не просто має значення! Вона має неоціненне, основоположне, фундаментальне, історичне значення. Вона – наша сила, наш захист, наша безпека, наша ідентичність, наша любов», – звернулася до студентів й усіх присутніх на заході Жанна Василівна Колоїз.

12

Не забуваймо, що за час свого функціонування українська мова пережила не менше пів тисячі циркулярів та указів, постанов і ухвал, розпоряджень та наказів про заборону. Але вона вистояла! І сьогодні, маючи безпрецедентну підтримку за всі роки новітньої історії незалежності, пішла у свій вирішальний контрнаступ. Кожен, говорячи українською, наближає Перемогу!

Любов Миколаївна Семененко також приєдналася до слів-привітань з нагоди свята, наголосивши на тому, що мова – це ознака національної самобутності, адже «поки живе мова – житиме й народ як національність».

Моя прекрасна українська мово,

Найкраща пісня в стоголоссі трав.

Кохане слово, наше рідне слово,

Яке колись Шевченко покохав.

Ти все знесла насмішки і зневаги,

Бездушну гру ворожих лжеідей,

Та сповнена любові і відваги

З-за грат летіла птахом до людей.

Ти наш вогонь на темнім полі битви,

Невинна кров пролита в боротьбі.

Тебе вкладаєм тихо до молитви

І за спасіння дякуєм тобі.

14

Перший проректор Оксана Андріївна Остроушко подякувала викладачам і студентам за проведений захід і закликала всіх до рішучої українськомовної позиції: «Будьмо вільними! Говорімо українською! Зневажаймо й знищуймо російських ворогів! Фізично і духовно!».

Кафедра української мови щиро вітає всіх небайдужих до рідного слова зі святом!

Будьмо гідними нашої мови й гордими, що маємо такий дорогоцінний скарб!

20

Я знаю: мова мамина – свята,

В ній вічний, незнищений дух свободи,

Її плекали душі і вуста – мільярдів.

Це – жива вода народу!

23601

19 жовтня 2023 року на кафедрі української мови відбувся науково-методичний семінар, на якому прозвучала доповідь на актуальну для вищої школи проблему, пов’язану із академічною доброчесністю та законом України 2022 року «Про авторське право і суміжні права».

методсемінар 19.10.23 1

Доповідь на заявлену тему виголосила професор кафедри української мови Людмила Білоконенко. До обговорення долучилися викладачі кафедри, озвучивши свої думки щодо нової редакції закону, зокрема пролунали розмірковування про ті захисні механізми, які мають регулювати роботу автора в українському освітньо-науковому просторі.

«Закон про авторське право (2022) є важливим кроком для вдосконалення законодавства України у сфері авторських та суміжних прав. Цей закон реалізує сучасні практики правозастосування, які є в Україні та за кордоном», – підсумувала  Людмила Анатоліїна.

Пропонуємо ознайомитися з тезами доповіді.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

16

17

23534
Календар подій
Останні статті
Популярне на сайті
Афіша
Березень 2024
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3
4 5 6 7 8 9 10
11 12 13 14 15 16 17
18 19 20 21 22 23 24
25 26 27 28 29 30 31