Кафедра української мови
Факультет Української філології

01 грудня 2021 року під патронатом Генерального консульства України в м. Мюнхені відбулася відеоконференція до Міжнародного дня української писемності та мови, де взяли участь викладачі кафедри української мови Криворізького державного педагогічного університету. Організатором конференції виступив Iнститут слов’янської філології Університету Людвіґа-Максиміліана (м. Мюнхен, Німеччина). Модератор зустрічі – д-р Олена Новікова.01.12 1

01.12 301.12 2З вітальним словом до учасників звернувся Генеральний консул України у м. Мюнхені Юрій Ярмілко, який акцентував на традиціях україно-німецьких контактів та актуальності нових взаємин у різних царинах, зокрема і в мовній.01.12 4Основні доповідачі на міжнародній відеоконференції:
д-р Тарас Кремінь, Уповноважений із захисту державної мови;
проф. Василь Шуляр,  директор Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти;
д-р Олеся Лазаренко, наукова співробітниця Європейського університету Віадріна у Франкфурті-на-Одері.01.12 5Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь окреслив основні аспекти й засади мовної політики в Україні, наголосив на тих зовнішніх і внутрішніх викликах, що постають перед українським суспільством у світлі мовної розбудови держави, та необхідності міжмовних україно-німецьких взаємин. Окремо зупинився доповідач на діяльності Національної комісії зі стандартів державної мови, затвердженні стандартів української мови й сертифікації державних службовців на рівень володіння українською мовою відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» 2019 року.01.12 6Заслухано і доповідь директора Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, професора Василя Шуляра «Літературна освіта: виклики сучасності», який розкрив заявлену тему в контексті проблематики формування читача «нової грамотності», зупинився на різних етапах здобування післядипломної філологічної освіти.01.12 7Неабияке зацікавлення в учасників конференції викликав виступ докторки Олесі Лазаренко, наукової співробітниці Європейського університету Віадріна (м. Франкфурт-на-Одері), яка зупинилася на питаннях історії мовних контактів між Україною та Німеччиною, засвідчених в архівних матеріалах з діяльності Українського наукового інституту (1926–1945), українських студіях повоєнного часу й новітньої доби. Доповідачка також розповіла про викладання української мови як іноземної в університетах і школах Німеччини, а також про ініціювання українськими громадами в різних містах викладання української мови в суботніх і недільних школах та про діяльність Мовного центру Європейського університету Віадріна.01.12 1101.12___9.png01.12 10Наприкінці відеоконференції учасники мали змогу поставити запитання доповідачам у чаті й отримати навзаєм розлогі відповіді й коментарі, написати теплі відгуки організаторам за інформаційну, змістовну зустріч. Від імені наукової спільноти Криворізького педагогічного висловила вітання завідувачка кафедри української мови професор Жанна Колоїз із побажанням творчого натхнення і подальших здобутків у питаннях утвердження престижу української мови.

01.12 1201.12 13

17697

Сьогодні, 25 листопада 2021 року, професорсько-викладацький склад кафедри української мови на чолі із завідувачем д. філол. н., проф. Ж. В. Колоїз узяли участь в обговоренні освітньо-професійних програм підготовки здобувачів першого (бакалаврського) рівня спеціальності 014 Середня освіта (Українська мова і література). Зустріч відбулася в розширеному онлайн-форматі за участю декана доц. Л. М. Семененко, викладачів кафедри української та зарубіжної літератур, стейкходерів і студентів факультету української філології.

25.11_1.png25.11_11.pngПрезентували освітньо-професійні програми підготовки бакалаврів зі спеціальності 014 Середня освіта (Українська мова і література) гаранти проф. В. І. Дмитренко, доц. В. А. Городецька, доц. С. С. Журба, яка і виступила модератором засідання та представила загальну структуру всіх бакалаврських ОПП, що мають акредитуватися на факультеті української філології:

1. Українська мова і література. Психологія .

2. Українська мова і література. Англійська мова.

3. Українська мова і література. Редагування освітніх видань.

25.11_2.png25.11 3Гаранти-співдоповідачі розкрили особливості кожної програми з урахуванням специфіки двох спеціальностей, або двох предметних спеціальностей, або ж додаткової спеціалізації. Оскільки на кафедрі української мови таке обговорення відбувається вдруге протягом тижня, то доц. В. А. Городецька узагальнила результати попередньої зустрічі й акцентувала на тих аспектах, які найбільше зацікавили стейкхолдерів зі спеціалізації «редагування освітніх видань».25.11 425.11 525.11 6 У процесі обговорення гаранти відповіли на запитання стейкхолдерів і здобувачів освіти, а самі стейкхолдери дали розгорнуту оцінку презентованим ОПП бакалаврської підготовки майбутніх словесників. У підсумку було окреслено основні моменти для наступних акредитаційних засідань.

25.11 7

25.11 825.11 9

 

 

 

 

 

 

 

 

17605

   Сьогодні, 18 листопада 2021 року, відбулося засідання методичного семінару кафедри української мови  з питання  підготовки до акредитації здобувачів першого (бакалаврського) рівня спеціальності 014 Середня освіта (Українська мова і література. Редагування освітніх видань). У засіданні, проведеному в онлайн-форматі під головуванням д. філол. н., проф. Людмили Білоконенко, узяли участь стейкхолдери, студентка бакалаврату, викладачі кафедри української мови на чолі із завідувачем д. філол. н., проф. Жанною Колоїз.18.11.21 1 Стейкхолдери18.11.21 218.11.21 4   Презентувала програму бакалаврської підготовки майбутніх словесників з отриманням додаткової спеціалізації «редагування освітніх видань» гарант к. філол. н., доц. Вероніка Городецька. Доповідачка представила навчальний план підготовки бакалаврів 2021 року за двома блоками: нормативно-освітні компоненти (цикл загальної підготовки та цикл професійної підготовки) та вибіркові освітні компоненти з дисциплін вільного вибору студентів – із загальноуніверситетських курсів, спрямованих на загальну підготовку, та з дисциплін професійної підготовки здобувачів вищої освіти за основною спеціальністю та додатковою спеціалізацією. Акцентовано на циклі професійної підготовки майбутніх словесників, редакторів з урахуванням різних її складових: фундаментальної підготовки, психолого-педагогічної та методичної підготовки, науково-предметної підготовки та практичної підготовки, спроєктованих спільно на формування низки фахових компетентностей. Гарант провела порівняльний аналіз навчальних планів 2021 й 2017 років за основними блоками й циклами підготовки бакалаврів на факультеті української філології; зосередила особливу увагу слухачів на мовознавчому й літературознавчому циклах науково-предметної підготовки редакторів, виокремивши обов’язкові й вибіркові дисципліни, які опановують бакалаври протягом восьми семестрів.18.11.21 1518.11.21 518.11.21 618.11.21 718.11.21 8   До обговорення ОП долучилися стейкхолдери з інших освітніх закладів України та регіонального видавництва, а саме:

   Погрібна Олена Олександрівна – кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри журналістики, реклами і PR-технологій Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького;18.11.21 9   Синявська Алла Михайлівна – кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри іноземних мов Української академії друкарства (м. Львів);18.11.21 10   Миза Ольга Сергіївна – заступник директора газети «Червоний гірник», випускниця факультету української філології Криворізького державного педагогічного університету зі спеціалізації «редагування освітніх видань».18.11.21 11   На засідання методсемінару була запрошена як стейкхолдер і студентка ІІ курсу групи УФР-20 Усачова Марина.18.11.21 12   Відкрите спілкування з теми зустрічі спостерігалося і в частині відповіді гаранта на питання присутніх. Так, у процесі обговорення представленої ОП стейкхолдери висловили свої пропозиції щодо формулювання назви однієї з вибіркових дисциплін. Вони поцікавилися, яким чином формуються професійні компетентності здобувачів вищої освіти саме за додатковою спеціалізацією «редагування освітніх видань», на що отримали розгорнуті відповіді про інтегральну, загальні та спеціальні компетенції, спрямовані на розв’язання спеціалізованих завдань і практичних проблем у царині філології, видавничої справи й редагування. Студентку ІІ курсу найбільше зацікавило, які ж кар’єрні можливості є у випускників, що навчаються за освітньою програмою підготовки редакторів, після закінчення бакалаврату. І не лише студентка, а і всі запрошені мали змогу ознайомитися з широким спектром посад, які можуть обіймати, окрім традиційних редактора і коректора,  дипломовані випускники зі спеціальності 014 Середня освіта (Українська мова і література. Редагування освітніх видань): контент-менеджер, копірайтер, рерайтер, PR-менеджер та інші посади в редакціях і видавництвах, і зокрема нові, модернізовані, що сприяють просуванню й оптимізації сайтів для пошукових систем, а також розробленню й редагуванню різнопланової інтернет-продукції.

   У підсумку науково-методичного семінару всі учасники подякували гарантові доц. В. Городецькій за презентацію освітньої програми і підтримали висловлені завідувачем кафедри пропозиції щодо внутрішньої академічної мобільності, подальшої плідної співпраці й обміну досвідом у реалізації ОП бакалаврської підготовки редакторів. 

17519

     Сьогодні на кафедрі української мови відбулося засідання експертної комісії з обговорення стану готовності до захисту кваліфікаційних робіт студентів магістратури другого року навчання. Зустріч пройшла в онлайн-форматі за участю голови д. філол. н., проф. Людмили Білоконенко та членів експертної комісії: к. філол. н., доц. Вероніки Городецької, к.філол. н., доц. Наталії Малюги, к. філол. н., доц. Наталі Шарманової.2 2 сайт     На зустрічі було узагальнено інформацію щодо попереднього оцінювання експертами поданих на кафедру магістерських робіт та колегіально виставлено з кожної роботи загальну оцінку, сформовану на основі балів за різними показниками основних методичних аспектів наукового проєкту. Тож уважне прочитання робіт і тривале обговорення кожного якісного показника дали змогу підготувати експертні висновки про кваліфікаційні роботи, дати реальну оцінку їх готовності до захисту.

Щиро бажаємо магістрам-випускникам успішно захистити власні кваліфікаційні проєкти!

17418

   Сьогодні, 9 листопада 2021 року, відбулася зустріч у рамках зовнішньої академічної мобільності здобувачів вищої освіти факультету української філології КДПУ з викладачкою української мови в Університеті Альберти, доктором філософії Дарією Полянською. Модератором заходу, проведеного за участю представників ректорату, професорсько-викладацького складу факультету української філології та аспірантської когорти Криворізького педагогічного, виступила доцент кафедри української мови Наталія Малюга.43 спільна   Знаково, що саме в Міжнародний день української писемності та мови акцентовано на україно-канадських філологічних контактах, репрезентовано персональні здобутки молодої україністки в контексті досліджень із сучасних мов і культурології, які розробляються й вивчаються в Канадському інституті українських студій Університету Альберти. Обговорено також на зустрічі і різні аспекти академічної мобільності, які нині широко відкриті для студентів бакалаврату й магістратури, та можливості їх реалізації на особистому досвіді випускниці факультету української філології нашої альма-матері, яка в 2019 році успішно захистила дисертацію, отримала докторський ступінь зі слов’янських мов і літератур та викладає українську мову й інші українознавчі курси в Альбертському університеті в Едмонтоні.1    Університет Альберти (Канада) здійснює підготовку за різними програмами близько 39300 здобувачів освіти, серед них лише аспірантів 7700–7800 (цифра коливається). Іноземні студенти представляють 151 країну. Навчання за програмами з української мови й літератури, а також української фольклористики здійснюється на факультеті мистецтв. При університеті з 1976 р. діє Канадський інститут українських студій (КІУС), який провадить науково-дослідну та видавничу діяльність з української та україно-канадської тематики.
   Університет Альберти – інституція, до складу якої входять 150 будівель, розташованих на території 50 міських кварталів Едмонтона. Університет є головним економічним чинником в Альберті, його вплив на економіку провінції оцінюють у 12,3 млрд доларів щороку, або 5 % від валового внутрішнього продукту провінції.
   Едмонтон є одним із двох найбільших центрів української громади в Канаді, разом із районом Великого Торонто. За даними останнього перепису, 144620 (14 %) мешканців міста українського походження. Архітектурура і побут українських поселень Альберти періоду 1892–1930 рр. відтворені в музеї просто неба, що має назву «Культурна спадщина українського села», розташованому за 40 км на схід від Едмонтона (діє з 1975 року). Біля входу до мерії міста Едмонтон 1983 року встановлено перший у світі пам’ятник жертвам Голодомору «Розірване кільце життя». Цілком закономірно, що Альбертський університет у Канаді – провідна установа з вивчення України.4 567   Доктор Дарія Полянська розказала про пройдений академічний шлях – від бакалаврату й магістратури КДПУ до викладача факультету мистецтв Університету Альберти, – поділилася власним досвідом з різних етапів аспірантського життя, розповіддю про особливості навчання за різними освітніми програмами (магістратури й аспірантури), про підготовку своєї дисертаційної праці та специфіку викладацької роботи для тих або тих категорій сліхачів тощо.8 дис 18 дис29   Учасники заходу переглянули не тільки презентацію, що супроводжувала розповідь спікерки, а й відео «Еко Україна» про безмежжя «українського світу», традиції та новації українських екобрендів як навчально-методичне забезпечення освітніх курсів, яке викладачка використовує в професійній діяльності протягом двох років.10 1 відео11 відео10 2 відео   Зустріч пройшла в дуже теплій атмосфері, лунали спогади про навчання в КДПУ і щира подяка викладачам факультету української філології. Усі присутні мали змогу поставити запитання доповідачці у чаті, на що отримали докладні відповіді. Особливо живий інтерес прослуханою інформацією спостерігався у студентської та аспірантської аудиторії, тому Дарія Полянська, крім відповідей на запитання викладачів, дала низку коментарів до неабиякого зацікавлення питаннями академічної мобільності з боку здобувачів освіти різних рівнів. 2 13 спільна 2   Зворушливо і, справді, досить чуттєво пройшов і підсумок зустрічі. Зі словами подяки навзаєм виступили завідувач кафедри української мови д. філол. н., проф. Жанна Колоїз, декан факультету української філології к. філол. н., доц. Любов Семененко, модератор святкової вітальні к.філол.н., доц. Наталія Малюга, присутні викладачі. Багато гарних, добрих слів написали наприкінці зустрічі доктору Дарії Полянській криворізькі студенти й аспіранти у чаті. 12 Колоїз14 декан13 Малюга16 спільна   Не можна не сказати ще про одну знакову річ сьогоднішнього святкового заходу: важливий, глибокий меседж, що відстежувався протягом усього виступу нашої землячки й випускниці Дарії Полянської. Вона неодноразово наголошувала на найголовнішій цінності, яку зрозуміла тільки в Канаді, далеко від української землі, – усвідомленні національної ідентичності, своєї належності до етнічних першоджерел, гострої потреби говорити рідною мовою.

фото 2фото 1

17396

17369

     З нагоди Дня української писемності та мови факультет української філології, кафедра української мови запрошують на зустріч із викладачкою української мови в Альбертському університеті доктором філософії Дарією Полянською (Daria Polianska, PhD in Slavic languages and literatures Arts and Convocation Hall, University of Alberta).      09.11.2021     Дарія Полянська – випускниця магістратури КДПУ зі спеціальності «Українська мова і література», додаткової спеціальності «Англійська мова». У 2011 році захистила магістерську роботу «Мова кіноповістей Олександра Довженка» під керівництвом доцента Малюги Наталії Миколаївни.

     У 2013 році вступила до аспірантури Альбертського університету в Едмонтоні, Канада. 2019 року отримала докторський ступінь із слов’янських мов і літератур, захистивши дисертацію на тему «Репрезентація психічної травми в українській модерністичній прозі». Зараз Дарія Полянська – викладачка української мови в Альбертському університеті. Захоплюється звукотерапією та любить проводити час на природі. 

       Під час зустрічі ми поговоримо про таке:

– навчання в КДПУ та участь у програмі за обміном Work&Travel;

– академічну мобільність: від магістратури в Україні до аспірантури в Канаді;

– аспірантуру в Канаді та склад факультету (департаменти факультету мистецтв);

– дисертаційну працю;

– досвід студентки і викладачки;

– усвідомлення своєї національної ідентичності в Канаді.

       І, звісно, не залишимо запитань без відповідей.

 Зустріч відбудеться 9 листопада о 17.00 на платформі ZOOM.

Daria Polianska is inviting you to a scheduled Zoom meeting.

Topic: Зустріч із Дарією Полянською

Time: Nov 9, 2021 05:00 PM Kiev

Join Zoom Meeting

https://ualberta-ca.zoom.us/j/91794706747?pwd=d241WGVJM1A2U1BsNjlUOFUxQkZ1UT09 

Meeting ID: 917 9470 6747

Passcode: 2222

17355

     Напередодні Дня української писемности та мови асистентка кафедри української мови Т. О. Соловйова була запрошена до регіональної студії радіостанції Перший: UA.

     Предметом розмови стали не лише традиції відзначення цієї дати у Криворізькому державному педагогічному університеті, але й історія української мови та писемності, міфи й сучасний стан мовного питання в нашій державі. Із редактором регіонального радіо Пікулем Віталієм, який, до речі, також є випускником Криворізького педагогічного, обговорили й особливості впровадження нової редакції Українського правопису (2019 року).на радіо     Наскрізною ниткою розмови стало побажання і заклик до всіх українців говорити рідною мовою, сприяти її поширенню й розвитку. Одним зі способів популяризації державної мови є участь у проєктах на кшталт всеукраїнської акції "Диктант національної єдности", що організовується національною радіохвилею два десятки років поспіль. 

Не забуваймо: українська нація починається з української мови!

17339

     Сьогодні, 3 листопада 2021 року, викладачі кафедри української мови Криворізького державного педагогічного університету на чолі з першим проректором к. філол. н., доц. Оксаною Остроушко й завідувачем кафедри д. філол. н., проф. Жанною Колоїз узяли участь у міжнародному науково-практичному вебінарі «Підприємництво в крос-культурному вимірі», проведеному на базі університету  Куала Лумпур  –  UniKL  (Малайзія).університет 2

UniKLуніверситет 1

 

 

 

 


2     Міжнародний вебінар організовано науково-педагогічним складом університету UniKL для широкого загалу: аспірантів, докторантів, професорсько-викладацьких колективів, Ради директорів університету UniKL, підприємців. Модератором зустрічі виступив д-р Норхаірі бін Ахмад (Dr. Norkhairi Ahmad).5 312   У центрі уваги доповідачів постала проблематика полікультурної (крос-культурної) комунікації з її виявом у царині підприємництва. Гостьові лектори – філологиня Оксана Чайка, доцент кафедри іноземної філології та перекладу гуманітарно-педагогічного факультету Національного університету біоресурсів і природокористування України, і пан Каг Ї Еґ (Mr Kah Yee Eg), почесний президент закордонної Китайської Асоціації, голова правління й засновник UCrest Berhad, – зробили акцент на різних аспектах міжкультурної взаємодії в умовах постіндустріальної цивілізації. Учасники міжнародного вебінару мали змогу осмислити інтегральні засади полікультурності, а відтак і полілінгвальності, їх когнітивно-перцептивного, психо-емоційного модусів у галузі підприємництва, його крос-культурних векторів у національній інтерпретації та оцінити практичний досвід ведення підприємницької діяльності в міжкультурній площині.4 допов 199 9 18 допов 2     Після виголошення тем, у процесі панельного обговорення, учасники не лише заслухали відповіді спікерів на запитання аудиторії, а й ознайомилися з іншою інформацією без обмеження заявленою проблематикою. Так, організатори вебінару запропонували гостям перегляд презентаційних матеріалів про місію університету Куала Лумпур, його візію, шляхи становлення, структуру, логістику й функціювання за різними напрямками, міжнародну діяльність і запросили всіх учасників вебінару до академічної кооперації та подальшого співробітництва.101113

17315

       26 жовтня 2021 року здобувачі вищої освіти Варшавського університету мали змогу долучитися до обговорення наукових проблем, пов’язаних із появою неологічної лексики загалом та оказіональної зокрема. Своє бачення відповідних проблемних моментів презентувала завідувач кафедри української мови Криворізького державного педагогічного університету, доктор філологічних наук, професор Жанна Василівна Колоїз. Її лекція «Неузуальне словотворення», тривалістю понад годину, актуалізувала найрізноманітніші аспекти появи, продукування оказіонального слова.

26.10 1IMG 20211026 08325126.10 2Узагальнюючи, Жанна Василівна констатувала:

     1. Мовні потенції є такими, які ще не відбулися, але можуть відбутися, коли в тому буде необхідність, стати реальними результатами, що з’являються здебільшого як випадкові й отримують статус оказіональних матеріальних репрезентантів. Їхнє породження є прерогативою індивідуума, адже будь-який процес перетворення в мовній системі починається з непомітного хитання в мовленні, спричиненого не колективним досвідом, а індивідуально-творчою компетенцією мовця. Проте подальша доля індивідуально-авторської інновації залежить від узусу. За таких обставин «боротьба» між узуальним та оказіональним неминуча: оказіональне, отримавши актуалізацію, прагне до узаконення, а узуальне, побудоване на основі того спільного, що закладене людською природою, відштовхує від себе все випадкове, сприймаючи лише ті елементи, які отримують узусне схвалення.26.10 3     2. Оказіональні утворення своєю появою завдячують різноманітним дериваційним механізмам, які відбуваються значно складніше, ніж їх можна представити в теорії дериваційних відношень, адже сам по собі акт конструювання вторинного знака не є об’єктом безпосереднього споглядання, бо відбувається у свідомості мовців. Про те, яким саме чином здійснили той або той дериваційний процес, можна судити тільки за конкретними зразками, що є результатами неузуального словотворення, ілюструють чи то узуальні, чи то неузуальні способи продукування.26.10 52626.10 6

 

 

 

 

 

 

 

 

 

26.10 726.10 8       На завершення зустрічі польські студенти мали прекрасну нагоду взяти участь у науковій дискусії, наприклад, доводячи чи то спростовуючи твердження про те, що результати неузуального словотворення сприяють розвиткові й оновленню мовної системи.26.10 9

17231
Календар подій
Останні статті
Популярне на сайті
Афіша
Вересень 2022
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
1 2 3 4
5 6 7 8 9 10 11
12 13 14 15 16 17 18
19 20 21 22 23 24 25
26 27 28 29 30