19 жовтня 2023 року на кафедрі української мови відбувся науково-методичний семінар, на якому прозвучала доповідь на актуальну для вищої школи проблему, пов’язану із академічною доброчесністю та законом України 2022 року «Про авторське право і суміжні права».

Доповідь на заявлену тему виголосила професор кафедри української мови Людмила Білоконенко. До обговорення долучилися викладачі кафедри, озвучивши свої думки щодо нової редакції закону, зокрема пролунали розмірковування про ті захисні механізми, які мають регулювати роботу автора в українському освітньо-науковому просторі.

«Закон про авторське право (2022) є важливим кроком для вдосконалення законодавства України у сфері авторських та суміжних прав. Цей закон реалізує сучасні практики правозастосування, які є в Україні та за кордоном», – підсумувала  Людмила Анатоліїна.

Пропонуємо ознайомитися з тезами доповіді.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 268

ДАТА: 26 ЖОВТНЯ 2023 РОКУ (zoom)

ЧАС: 12.50

іДЕНТИФІКАТОР КОНФЕРЕНЦІЇ: 838 0678 3302

КОД ДОСТУПУ: 6eHD9m

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 373

Поезія та Осінь … Що уявляєш перед очима, коли чуєш слово осінь? Дерева з пожовклим листям, шалений листопад від вже прохолодного вітру? А може віртуозне кружляння грайливого вітру, ледь чутний шурхіт на землі, ніби крадькома, тихо, потаємно? Це різна осінь, яка перетікає в поезію.

Для людей, які тонко відчувають слово, навіть осінь  – це завжди дещо більше, ніж жовта пора року. Поетичні хвилювання й осінь – нероздільні, схожі за своєю суттю, подекуди трагічні й сумні, часом філософські й життєствердні. Саме таку різну за змістом і настроєм поезію представила у проєкті «Наше» на телеканалі Рудана доцент кафедри української мови Світлана Бузько. До уваги глядачів продекламовано вірші Сергія Жадана, Сергія Танчина, Віри Олеш, Ірини Жиленко, Олександра Ірванця, Ольги Хвостової, Надії Красоткіної, Наталі Данилюк, Тетяни Строкач…

До створення випусків про «Осінь на будь-який смак» долучилися й студенти факультету української філології, юні поетичні душі – Дарія Горіна й Данило Дятел.

Вітаємо з прекрасним виступом і презентацією своїх творів, розкриттям талантів наших студентів. Так тримати! Поезія теж на фронті нашої боротьби, адже кожне слово, вимовлене українською, яке лягло на душу, відгукнеться могутньою силою супротиву нашому нікчемному ворогу!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 146

12 жовтня 2023 року відбулося відкрите засідання Вченої ради Інституту української мови, до якого долучилися викладачі кафедри української мови КДПУ, а також студенти першого і другого рівнів вищої освіти, чия наукова робота пов’язана з проблематикою запропонованої широкому загалу публічної лекції.

Доповідь на тему «Граматичні дослідження української мови в контексті славістики» виголосила доктор філологічних наук, професор, завідувач відділу граматики та наукової термінології Інституту української мови НАН України Катерина Григорівна Городенська.

Катерина Григорівна ознайомила присутніх з тими працями, яким академічна вітчизняна граматика завдячує на довгому шляху свого становлення та розвитку, зокрема йшлося про монографійні описи окремих частиномовних класів слів (60–80 рр. ХХ ст.), граматики 90-х рр. ХХ ст., призначені для студентів філологічних факультетів (О. Безпояско, К. Городенська, В. Русанівський, І. Вихованець). Особливу увагу звернено на створений у 2017 році новітній найповніший опис морфологійної системи та структуру української мови – «Граматику сучасної української літературної мови. Морфологію» (авторський колектив: І. Вихованець, К. Городенська, С. Соколова, А. Загнітко). Не залишилися поза межами наукового огляду й праці граматистів у загальнослов’янському контексті.

До дискусії долучилися провідні українські вчені: П. Гриценко, М. Степаненко, С. Бибик, Л. Гнатюк, К. Глуховцева, Т. Коць, С. Єрмоленко, Є. Карпіловська, Р. Христіанінова, І. Завальнюк, С. Шабат-Савка та інші.

Щиро дякуємо Інституту української мови НАН України за таку плідну зустріч, обмін думками та враженнями, висвітлення проблем сучасної граматики, що неодмінно стане в пригоді у процесі виконання власних наукових пошуків.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 252

12 жовтня 2023 року на засіданні Вченої ради університету в урочистій атмосфері відбулося вручення диплома доктора філософії з галузі знань 03 Гуманітарні науки, спеціальності 035 Філологія викладачеві кафедри української мови Ірині Іщенко.

Ірина Володимирівна Іщенко закінчила аспірантуру при кафедрі української мови, успішно захистивши дисертацію в серпні цього року.

Професорсько-викладацький склад кафедри української мови щиро вітає свою колегу та бажає подальших наукових здобутків, плідних ідей і мирного українського неба!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 268

24 вересня 2023 року відомий український поет і громадський діяч Сергій Жадан презентував у Кривому Розі нову поетичну збірку «Скрипниківка». Студенти групи УАФ-22 разом із куратором, доцентом кафедри української мови Світланою Андріївною Бузько не залишилися осторонь і відвідали цей літературний вечір. Як зауважили студенти, для них було надзвичайно цікаво почути вірші у виконанні знаного не тільки в Україні, а й далеко за її межами автора. Однією з «родзинок» вечора, безперечно, стала майже півторагодинна автограф-сесія, проведена Сергієм Жаданом уже після повітряної тривоги, яка, на жаль, на деякий час перервала мистецьке дійство. За словами організаторів заходу, «Скрипниківка  – це 50 і 1 вірш, писані до і після великого вибуху, зібрані разом, поєднані відчуттям мови, яка так болюче зникає, але потім обов’язково повертається».

Частина коштів від продажу цієї книги, як акцентувалося в ході презентації, буде надано на потреби ЗСУ; у зв’язку з цим студенти нашого факультету відзначили, що їм було надзвичайно приємно посередництвом купівлі книги долучитися до такої важливої в наш час справи.

Тож вірмо в ЗСУ та в нашу неодмінну перемогу, а також читаймо сучасного класика!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 336

Марнували літечко, марнували.

А тепер осінні вже карнавали.

Ліна Костенко

Українські назви місяців мають досить прозоре значення і чітке мотивування: всі вони пов’язані з певними явищами природи або господарською діяльністю українців.

Про осінні й зимові місяці, а саме про походження їх назв, народні найменування, традиційні обрядові дійства йдеться у відео, яке підготували на ТРК «Рудачі» за участі доцента кафедри української мови, кандидата філологічних наук Світлани Андріївни Бузько.

Сучасне українське літературне найменування вересень, безперечно, утворене від назви вересу, цвітіння якого припадає саме на перший місяць осені. Вересень – сезон сівби озимих. На цьому ґрунті сформувалася в усній українській мові назва сівень (від сіяти). У вересні перелітні птахи відлітають у теплі краї, або, як здавна казали на Україні, у вирій. Через це вересень ще називали довирій, довирійник. Священники називали цей місяць богородинець, оскільки саме у вересні українці відзначали свято Різдва пресвятої Богородиці. Інші назви – хмурень (від хмуритися – небо хмуриться), ревун (саме в цей час починаються холодні осінні дощі й ревуть вітри).

Вересень має й двослівне найменування – «бабине літо», так прийнято називати погідні теплі дні на початку осені, коли в повітрі літає павутиння. Таку назву місяць дістав у зв’язку з домашньою роботою жінок, основною колись для цього періоду: обробка конопель, вибілювання полотна тощо. Павутиння, що літає в цей період, пов’язують із деякими видами жіночої роботи, яка припадала саме на цей час, – прядіння, вишивання тощо.

Сучасна назва місяця листопад походженням завдячує осінньому опаданню листу. У словниках української мови кінця XIX – початку XX ст. фіксуються такі форми місяця: листопад, падолист, листопадень. Українська усна і писемна мова знає й інші варіанти назви місяця листопад: листогуб, листогубець, листосій, листосівень, листотрус, листольот, листокидень.

Назва першого зимового місяця грудень, на думку багатьох дослідників, походить від іменника грудь, або грудка (це був час непроїзних доріг, коли земля після осінніх дощів перетворювалася на грудки́). Інша поширена раніше назва цього місяця – студень (пов’язана зі стужею, тобто настанням холодів). Говірки іменують грудень трусим. Породили таку назву асоціації з першим снігом, першою сніговою порошею. Грудневе задощів’я викликало іменування грудня мочарець. Коли ж грудневий густий дощосій довго-довго звисає з неба, то грудень іменують не інакше як мжичик, мрякач, мжичник. Проте ці назви не ввійшли в єдину систему назв української літературної мови

Назва місяця січень бере свій початок від традиції, пов’язаної з вирубуванням (просічуванням, висічуванням) лісів. Січення (просіка, вирубка) проводилися найбільше в ту пору, що припадала приблизно на місяць січень. Імовірно, що слово січень етимологічно пов’язане з поняттям сильний (сікучий) мороз. Січень мав ще й іншу назву – просинець (від просині – частини чистого неба в міжхмар’ї). У говірках південно-західного наріччя й досі назва просинець активно функціонує як назва другого зимового місяця.

Сучасна українська назва лютий відповідає своїм значенням давнім назвам морозів у цей місяць: сердитих і тріскучих, уїдливих і жорстоких, лютих. Протягом тривалого часу лютий мав форму лютень, яка навіть у словниках XIX – початку XX ст. фіксується першою паралельно з назвою лютий. Лютий – єдина назва прикметникової форми поміж усіх сучасних українських найменувань місяців.

Як бачимо, українська мова багата народні назви місяців, у яких наш народ зафіксував своє світосприйняття, спостереження за порами року й цінування світу природи. Нехай ці слова поселяться в мовленні українців, аби шанувати рідне слово й оберігати його.

 Хай буде сніг, і музика, і вечір.

Хай серце серцю сплачує борги.

О покладіть гілки мені на плечі,

з мого життя пострушуйте сніги!

Ліна Костенко

Кафедра української мови бажає всім теплої й благодатної осені, непохитної й витривалої зими.

Віримо в ЗСУ! Віримо в Перемогу!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 3135

У статті 53 Конституції України зазначено: «Кожен має право на освіту». З таким важливим посилом відбулася цього тижня година спілкування професора кафедри української мови Зінаїди Павлівни Бакум зі студентами ІV курсу, присвячена Міжнародному дню демократії та Міжнародному дню свободи освіти  (15 вересня). Цього дня варто акцентувати на тому, наскільки цінними для кожної особистості є свобода думки та дотримання прав людини, що закономірною частиною свободи є рівноправність.

Освіта для людини ХХІ століття є невід’ємною складовою її розвитку, життєвої дороги загалом. Вона допомагає стати свідомими й повноцінними громадянами своє країни, отримати достойну роботу, показує різницю між невіглаством і  прагненням до панування розуму й інтелекту. Освіта показує нам важливість наполегливої, почасти складної праці, і, водночас, є рушійною силою прогресу. Свободи освіти дає нас свободу вибору у складних питаннях, пов’язаних із власним майбутнім та майбутнім наступних поколінь.

Свобода освіти є конституційною концепцією, яка була включена до Європейської конвенції з прав людини, Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права. Це запорука й для створення національної законодавчої бази, покликаної забезпечити громадян нашої держави освітніми послугами. Як досвідчений викладач, Зінаїда Павлівна наголосила на основних пріоритетах університетської освіти, зорієнтувала студентів з системі термінів, якими нині оперують в освітянській царині.

У підсумку було виголошено важливі думки, ґрунтовані на законі України «Про освіту», з яким мають ознайомитися майбутні педагоги, викладачі-словесники: «Освіта є основою інтелектуального, духовного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об’єднаного спільними цінностями і культурою. Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої суспільної цінності, розвиток її розумових і творчих здібностей, професійних знань і компетентностей, забезпечення її успішної соціалізації у мінливих соціальних умовах, сприяння розвитку особистостей, готових до свідомого суспільного вибору, діяльності в умовах громадянського суспільства для примноження інтелектуального і культурного потенціалу Українського народу і забезпечення сталого людського розвитку в Україні».

Нехай кожна людина почуватиметься вільною в нашій державі, коли обирає свій шлях навчання й пізнання, сміло крокує ним, реалізовує себе на благо вітчизняної освіти.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 225

Питання грамотності не залишають байдужими людей, які прагнуть до самовдосконалення. Це стосується багатьох царин нашого життя – від знань граматичних законів мови до розуміння й володіння цілим комплексом суспільно важливих орієнтацій, що дозволяють людям усвідомлювати себе частиною української нації з її багатою історією, культурою, літературою. Не менш важливою можна вважати й екологічну грамотність, а відтак і заявляти про дбайливе ставлення до природи, усього живого навкруги, а також про обізнаність у сфері людських взаємин – про ставлення одне до одного, про допомогу й підтримку, про шляхетність, відвагу, героїм…

Війна зробила кожного з нас спраглим до підвищення своєї грамотності як інструменту, який допоможе розширити права і можливості всіх людей, побудувати мирне та свідоме суспільство. Бути грамотним не означає власне вміння читати та писати, адже саме здатність використовувати прочитане, одержати нові знання для себе та передати їх теперішнім і наступним поколінням українців – це і є грамотність.

З нагоди Міжнародного дня грамотності, який в усьому прогресивному світі відзначають 8 вересня, на ТРК «Рудані» вийшло інтерв’ю із доцентом кафедри української мови, кандидатом філологічних наук Світланою Андріївною Бузько «БУТИ ГРАМОТНОЮ ТА ОСВІЧЕНОЮ ЛЮДИНОЮ, ЯК ПРІОРІТЕТ ЖИТТЯ В СУЧАСНОМУ СВІТІ».

А що, на вашу думку, означає бути грамотним українцем?

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 145

Протягом двох семестрів 2022–2023 навчального року магістри й бакалаври факультету української філології активно брали участь у програмах зовнішньої академічної мобільності та на початок нового навчального року можуть прозвітувати успішними результатами.

Задля підвищення рівня теоретичної та практичної підготовки на бакалаврському й магістерському рівнях, підвищення рівня володіння професійними компетентностями зреалізовано тематику європейської інтеграції в рамках цифрової програми фінансування DAAD «Ukraine digital – Україна цифрова: Забезпечення академічної успішності під час кризи», а також шляхом участі в міжнародних наукових конференціях та освітніх заходах.

Так, від вересня 2022 року і протягом 2023 року Єнський університет разом з українськими університетами-партнерами, а також ВНЗ в інших країнах пропонує онлайн-програми навчання (весняний семестр та осінній семестр 2023), що призначені для студентів та викладачів з України. Студентська програма надає можливість отримати одну з 80 стипендій на рік у розмірі 800 євро, тобто для 40 учасників на кожний семестр.

https://www.ukr.uni-jena.de/uk/navchalni-proyekti

1. Шість курсів із цифрової української філології на базі Єнського університету (Німеччина)

1. Онлайн-курси з комп’ютерних досліджень української мови в осінньому семестрі 2022–2023 н. р. на базі Університету Єна (Німеччина): https://www.ukr.uni-jena.de/uk/navchalni-proyekti/shist-kursiv-z-cifrovoji-ukrajinskoji-filologiji-2022

2. Програму розраховано на студентів українських університетів із зони бойових дій і прифронтової зони, які цікавляться корпусною та комп’ютерною лінгвістикою.

3. Надано можливість вибрати від 1 до 3 курсів:

Методи та лінгвістичні ресурси для опрацювання природної мови (лектор: Ольга Каніщева) – 3 студентів КДПУ;

Комп’ютерна лексикографія (лектор: Марія Шведова) – 4 студентів;

Морфологічний аналіз  (лектор: Василь Старко) – 1 студент;

Вилучення іменованих сутностей з текстової інформації (лектор: Ольга Каніщева);

Вступ до комп’ютерної лінгвістики для філологів (Василь Старко);

Корпусна лінгвістика  (лектор: Василь Старко). 

4. Кожен курс оцінюється в 3 кредити ECTS (90 годин).

5. Отримання сертифікатів після успішного завершення курсу.

Участь здобувачів освіти в І семестрі 2022 – 2023 н. р.:

вересень – грудень 2022 р.

Участь із фінансуванням (зі стипендією):

Гребень Оксана (магістрантка 1 курсу, а нині вже 2 курсу);
Родзінська Юлія (4 курс).

Участь без фінансування

Риндич Катерина (4 курс);
Примаченко Ярослава (4 курс);
Усачова Марина (3 курс);
Решетніков Дмитро (3 курс).

Опановано такі курси:

Магістр Гребень Оксана

«Методи та лінгвістичні ресурси для обробки природної мови»

«Комп’ютерна лексикографія»  – отримано сертифікат

Бакалаври

Родзінська Юлія

«Методи та лінгвістичні ресурси для обробки природної мови»

Примаченко Ярослава

«Комп’ютерна лексикографія» – отримано сертифікат

Риндич Катерина

«Методи та лінгвістичні ресурси для обробки природної мови»

Усачова Марина

«Комп’ютерна лексикографія» – отримано сертифікат

Решетніков Дмитро

«Комп’ютерна лексикографія» – отримано сертифікат

«Морфологічний аналіз» - отримано сертифікат

Участь здобувачів освіти в ІІ семестрі 2022 – 2023 н. р.:

лютий – червень 2023 р.

1. Онлайн-курси з цифрової української філології на базі Єнського університету імені Фрідріха Шиллера (Німеччина) у весняному семестрі 2023 року:

https://www.ukr.uni-jena.de/uk/navchalni-proyekti/studentski-kursi-z-cifrovoji-ukrajinskoji-filologiji-2023

2. Програма розрахована на студентів українських університетів – бакалаврів і магістрів, які цікавляться прикладними аспектами лінгвістики та сучасними проблемами літературознавства.
3. Кожний курс оцінюється в кредитах ECTS (залежно від обраного курсу 3 або 4 кредити).

Учасники міжнародного проєкту  від Криворізького державного педагогічного університету:

Участь із фінансуванням (зі стипендією):

Задорожна Віталіна (3 курс);

Колеснік Анна (3 курс);
Куртекова Тетяна (3 курс);

Шаповал Яна (магістрантка 1 курсу);

Решетніков Дмитро (3 курс).

Участь без фінансування:

Борис Дар’я  (3 курс);

Гребень Оксана (магістрантка 1 курсу);

Кучма Роман (магістрант 1 курсу);

Усачова Марина (3 курс).

Здобувачі освіти факультету української філології КДПУ мали можливість обрати від 1 до 3 курсів:

Вступ до прикладної лінгвістики (лектор: Соломія Бук, Львівський національний університет імені Івана Франка; 20.02.2023 – 12.06.2023) – 7 студентів: магістри Яна Шаповал і Роман Кучма; бакалаври Дар’я Борис, Оксана Гребень, Анна Колеснік, Тетяна Куртекова, Марина Усачова;

Діалекти в епоху комп’ютерних технологій: функціонування, дослідження та збереження (лектор: Людмила Дика, Національний університет «Києво-Могилянська академія»; 13.02.2023 – 24.04.2023) – 2 студенти КДПУ: Віталіна Задорожна, Дмитро Решетніков;

Корпусна лінгвістика (лектори: Вікторія Жуковська (Житомирський державний університет імені Івана Франка), Сергій Фокін (Київський національний університет імені Тараса Шевченка), Наталія Чейлитко (Єнський університет імені Фрідріха Шиллера); 13.02.2023 – 03.06.2023) – 1 магістрантка: Оксана Гребень.

Після успішного завершення курсу студенти отримали сертифікати, що стало підставою для перезарахування їм навчальних дисципліни в КДПУ:

Комунікативна лінгвістика (вибіркова дисципліна для трьох магістрів);

Методика редагування медіатекстів (вибіркова дисципліна для трьох магістрів);

Курсова робота з української мови (для шести бакалаврів).

Відтак міжнародний досвід у сферах освіти й науки, здобутий протягом двох навчальних семестрів у міжнародному проєкті з цифрової української філології, збагатив індивідуальний потенціал студентів факультету української філології – і магістрів, і бакалаврів – моделями створення й поширення фахових знань, опанування неформальної освіти в рамках зовнішньої академічної мобільності, отримання доступу до європейської та світової академічних і дослідницьких інфраструктур.

Враження від учасниці двох семестрових сесій Усачової Марини:

«Що я отримала від курсу «Вступ до прикладної лінгвістики»?

Пройшовши курс, я зробила крок у поглибленні своїх знань, що дуже важливо для мене. Тепер я маю можливість ширше розглядати мову, бачу більше аспектів для досліджень мови, відчуваю ще більше бажання популяризації української мови та утвердження думки про те, що мова – це кордон, засіб ідентифікації особистості, чинник і показник нації.

Я насолодилася курсом, отримала те, чого хотіла: знання, ідеї, обговорення важливих мовних питань. Отримала додаткову мотивацію до продовження вивчення мови в її реальному вияві, бо теорія – це щось ідеальне, важливо бачити і досліджувати практичне, хоча, звичайно, без теоретичних знань це неможливо. Курс ще раз довів, що мова – це вибір особистості, рівень її свідомості. Мова – це повітря народу, нації, держави: ми повинні слідкувати за чистотою повітря, і воно повинно бути таким, що дає змогу «дихати» (розмовляти, мислити, жити) саме нам –українцям».

Найважливішою для майбутніх словесників, безперечно, стала висока оцінка самих лекторів міжнародного проєкту

«Шановна Тетяно,

Щиро вітаю Вас з успішним завершенням курсу «Вступ до прикладної лінгвістики». Ви добре працювали протягом семестру, виконали завдання різного типу: усна і письмова відповідь на питання, конспект статті і відозапису, есе, командна робота, соціолінгвістичне дослідження, статистичні обчислення тощо.

Ви чудово справилися – так тримати!

Сподіваємося, ви також познайомилися і подружилися зі студентами з інших університетів, а це може знайти продовження у подальшій вашій плідній співпраці.

Дякуємо за високу оцінку нашого курсу і теплі слова у Вашому заключному есе!

Дозвольте надіслати Вам диплом і побажати подальших успіхів у прикладній лінгвістиці та в інших галузях мовознавства!

З повагою і щирою симпатією - професор кафедри загального мовознавства Львівського національного університету імені Івана Франка д. філол. н. Соломія Бук».

Окрім участі в міжнародному проєкті на базі Єнського університету в Німеччині, здобувачі освіти взяли участь в інших наукових і освітніх заходах з реалізації європейської тематики та її впровадження в освітній процес у нашому університеті, і зокрема:

Осіння школа кафедри україністики Варшавського університету «SPOŁECZNE WYZWANIA WSPÓŁCZESNEJ HUMANISTYKI» (24–29 жовтня 2022 р., м. Варщава, Польща):

магістрантка Городецька А., сертифікат – для підготовки кваліфікаційного (магістерського) дослідження;

бакалаври Куртекова Тетяна (3 курс); Решетніков Д. (3 курс), сертифікати – для підготовки курсової роботи з української мови. 

«Мова, культура, література у спектрі сучасних українознавчих досліджень» 

 Публікація з теми магістерської роботи Городецької А.:

Городецька А. М. Моделювання концептосфери сучасних назв лікувальних препаратів з компонентом дерма- / дерм- (Modeling of the conceptosphere of modern names of medicinal preparations with the component derma / derm). Мова, культура, література у спектрі сучасних українознавчих досліджень : зб. наук. праць. Seria wydawnicza Katedry Ukrainistyki Uniwersytetu Warszawskiego “Młoda Ukrainistyka”. Warszawa : Uniwersytet Warszawski, 2023. Т. 2. С. 90–106. – Публікація з теми магістерської роботи Городецької А. (гр.УАФм-18).

«Perspectives on the European Union in 2023 Fault lines and the common future»

Стажування 17. 05 – 21.05.2023 (м. Зонненберг, Німеччина), сертифікат – у рамках магістерського дослідження Городецької А. (гр. УАФм-18).

«O UKRAINIE INTERDYSCYPLINARNIE NA UNIWERSYTECIE WROCŁAWSKIM»

VII Міжнародна студентська конференція 27–28 квітня 2023 року, Ukrainistyki Instytutu Filologii Słowiańskiej Uniwersytetu Wrocławskiego, (м. Вроцлав, Польща): як апробація кваліфікаційної роботи магістрантки Колесник Л. та курсових проєктів бакалаврів Усачової М., Решетнікова Д.

European Chapter of the Association for Computational Linguistics «EACL 2023» (2–6 may 2023, Dubrovnik, Croatia):

17 Міжнародна конференція «EACL 2023» (The Association for Computational Linguistics) із безкоштовною участю для українських студентів: бакалаври 2 курсу Прокопенко Олександра й Кушніренко Марина.

Протягом участі в міжнародних освітніх і наукових заходах відбувалося набуття навичок інкультурного спілкування; зроблено акцент на поглибленні професійних і комунікативних компетентностей із перспективою перезарахування окремих освітніх компонентів, упровадження в методологію магістерської чи курсової роботи. 

Таким чином, ідеї інтернаціоналізації освіти віднайшли практичну реалізацію на філологічному ґрунті у Криворізькому педагогічному.

В умовах глобалізації та освітньої інтеграції наші магістри й бакалаври стали, дійсно, активними учасниками загальноцивілізаційного прогресу, долучилися до цінностей світової освіти й культури, академічних знань, різнобічно зреалізувавши тематику міжнародної інтеграції в попередньому навчальному році. Вони спрямовані і на подальше студіювання європейських студій у новому 2023–2024 навчальному році.

Щиросердно бажаємо успіхів у мультикультурній філологічній освіті без кордонів!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 257