4 квітня 2023 року викладачі кафедри української мови та студенти факультету української філології долучилися до гостьової лекції «Гончарова правда про минуле, Гончарове світло про майбутнє», організованої Центром культури української мови імені Олеся Гончара й кафедрою філології та мовної комунікації НТУ «Дніпровська політехніка».

Лектор – Микола Степаненко, доктор філологічних наук, професор кафедри журналістики та мовної комунікації Національного університету біоресурсів і природокористування України Міністерства освіти і науки України. Модераторами заходу були Світлана Ігнатьєва та Ірина Цюп’як.

Микола Іванович – талановитий науковець, який скрупульозно вивчає творчість нашого відомого земляка Олеся Терентійовича Гончара, зокрема посилена увага звернена на щоденникові записи письменника. Присутні на лекції слухачі були зачаровані кожним словом вельмишановного професора, а тому активно долучилися до обговорення, висловивши свої враження від почутого, свою пошану Олесю Гончару.

Щемливими моментами цього поважного зібрання були слова подяки з фронту від науковців, які боронять нашу землю, і поміж тим прослухали лекцію, сповнилися чудовими емоціями від спілкування з колегами. Разом до перемоги! 💙💛  Адже на науковому фронті також відбуваються важливі й доленосні події, посилюються розвідки національно-культурного спрямування задля поступу національних ідей в українському суспільстві.

У контексті дослідження Гончарових творів, ідей, філософсько-ідеологічних роздумів про життя та долю українського народу до слова запросили доктора філологічних наук, старшого наукового співробітника відділу шевченкознавства Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України Ірину Приліпко.

Ірина Леонідівна виголосила доповідь на тему: «Інокультурні образи в художньому та щоденниковому дискурсах Олеся Гончара».

Кафедра української мови висловлює щиру подяку організаторам лекції, доповідачам Миколі Івановичу та Ірині Леонідівні за цікаву й пізнавальну інформацію, яка змусила кожного з присутніх поглянути на постать Олеся Гончара в історії нашої літератури, культури, мови крізь призму проблем і викликів сьогодення.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 247

Днями студенти  УАФ-20, УПФ-20, УІФ-20, УФР-20 мали нагоду бути учасниками бінарної лекції з методики навчання української мови, яку презентувала  доктор педагогічних наук, професор кафедри української мови Зінаїда Бакум із залученням вчителя-практика Криворізької гімназії №90 Любові Артеменко. Поєднання теорії з практичними знаннями та досвідом спрямовують на подальше застосування сформованих компетентностей бакалаврів.

Нині актуальною є організація інтегрованих процесів навчання для використання базових знань, умінь, навичок, здатностей здобувачів і здобувачок в освітній царині. Одним зі шляхів усвідомлення лінгводидактичних засад навчання української мови вважають ознайомлення з  досвідом учителів, поєднанням теорії та практики, тісної співпраці між ЗСО та ЗВО. Для реалізації такої мети пропонуються різні форми роботи: бінарні лекції, окремі заняття, інтегровані курси, тематичні дні, тижні, робота над спільними проєктами тощо.

Так, на занятті продемонстровано шкільні реалії, пов’язані з дистанційною освітою, порушено  проблеми, що потребують нагального розв’язання.  Одне з таких питань присвячено системі оцінювання компетентностей учнів та учениць.

Визначення коучем ефективних засобів і форм для навчання української мови сприяло формуванню навичок студентів майстерно добирати необхідні прийоми в досягненні результатів власної діяльності.  

Зміст перебігу лекції передбачав також ознайомлення із застосуванням сучасних технологій у проведенні різних типів уроків.

Створення складних освітніх ситуацій спонукало студентів до розмірковування над  подоланням труднощів і перешкод, які можуть виникнути в майбутній професії, ілюструвалися  шляхи усунення їх.  

Відповідно, студенти-бакалаври висловилися про те, що проведення бінарних занять із залученням вчителів-практиків спонукає до усвідомлення  наукових категорій,  розуміння тісних взаємозв’язків між тим, що вивчається на заняттях із методики і практичною роботою. Здобувачі та здобувачки акцентували, що така співпраця є ефективним чинником для критичного оцінювання обсягу засвоєних знань, умінь і навичок, усвідомлення когнітивного корелювання між інформацією та її застосуванням, отримання необхідного досвіду для подальшої професійної діяльності, пошуку власного стилю в методиці навчання української мови, підвищення мотивації,  а також задля забезпечення якісної підготовки бакалаврів-філологів до майбутньої педагогічної практики наступного року зокрема та подальшої  фахової діяльності загалом.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 298

Слово – наше найрізкіше око, наймогутніша сила.

Через слово людина пізнає те, що недоступно було безпосередньому сприйманню

Іван Вихованець

23 березня на кафедрі української мови відбулися секційні засідання звітної наукової конференції професорсько-викладацького складу.

Відкрила наукове зібрання завідувач кафедри, д. філол. н., професор Ж. В. Колоїз, яка звернула особливу увагу на його важливості, особливо в умовах усвідомлення того, що мовознавство нині потребує спеціальних досліджень, покликаних на моделювання українського мовного простору, розвиток української науки загалом, утвердження престижу української мови та україністики загалом.

ПРОГРАМА

секційного онлайн-засідання звітної наукової конференції викладачів

«Актуальні проблеми сучасної лінгвістики та методики навчання»

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 324

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 52

Навчальна дисципліна, традиційно іменована як «Історична граматика української мови», є обов’язковим структурно-логічним компонентом освітніх програм для підготовки здобувачів філологічного профілю першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, відіграє важливу роль у їхньому професійному становленні. Адже без знання історії походження української мови, без глибокого осмислення проблемних моментів, без вичерпного розуміння фонетичних і граматичних процесів, які відбувалися в історії української мови від найдавніших часів і аж до наших днів, годі сподіватися на виховання сучасного професійно підготовленого вчителя-словесника, фахівця, спроможного усвідомлювати принципи інтеграції мовних елементів, виявляти загальні взаємозв’язки і взаємозумовленості явищ у межах цілісної системи, яка розвивається, але при цьому неодмінно зберігає результати процесів попередніх епох.

Навчальний посібник має на меті сприяти розвитку компетентностей, необхідних для розуміння загальних закономірностей і тенденцій розбудови фонетичної та граматичної систем сучасної української мови.

Структура запропонованої праці, зумовлена типологійною специфікою та призначенням, передбачає три основні змістові блоки (1. Загальні засади історії української мови; 2. Історична фонетика української мови; 3. Історична граматика української мови), які об’єднують відповідні теми. У межах кожної теми репрезентовано стислі теоретичні відомості («Коротко про головне»), що вирізняються простотою думок і наукової аргументації, та практична частина, яка передбачає низку завдань, скерованих на закріплення знань, вироблення відповідних умінь і навичок. Здебільшого кожна практична частина містить зразки давніх текстів, на основі яких адресати матимуть змогу простежувати чи то фонетичні, чи то граматичні, а подекуди лексичні й словотвірні особливості давнього письма, порівнювати його з сучасним українським і на основі зіставного аналізу робити певні узагальнення. Окремі фрагменти текстів подано у спеціальному додатку (Додаток Б). Інший додаток (Додаток А) – це додаткова (унаочнена у вигляді таблиць) інформація до основних теоретичних відомостей, покликання на яку наявні в певних рубриках.

Для запропонованого посібника актуальними є три зразки письма: 1) латиниця (для позначення умовного відповідника, реконструйованого слова чи його форми дописемного періоду); 2) кирилиця, або кирилична азбука (для позначення слів давнього писемного періоду, зокрема староукраїнської мови); 3) українська абетка (для позначення слів сучасної української мови; використовувана також у фрагментах деяких писемних пам’яток у поєднанні з літерами кирилиці, відсутніми в українській абетці).

Колоїз Ж. Історична фонетика і граматика української мови : навч. посіб. Кривий Ріг : ФОП Маринченко С. В., 2023. 244 с.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 102

На сучасному етапі розвитку українського суспільства професія редактора, без жодних сумнівів, залишається, як і впродовж багатьох минулих десятиліть, привабливою, принадною й водночас престижною. Тому, цілком закономірно, збільшується кількість редакторів. Однак кількість не означає якість. Редакторська справа потребує якісно підготовлених фахівців, професіоналів, здатних швидко адаптуватися до новітніх умов праці, тенденцій розвитку інформаційного простору, інноваційних технологій, ринкових відносин і т. ін. Адже від фахової компетентності редактора залежить не тільки підготовка до друку текстової й ілюстративної частин майбутнього книжкового чи пресового видання, але й креативні маркетингові підходи до пошуку теми й потрібного автора, допомога в утіленні авторського задуму, координація роботи автора під час редакційно-видавничого процесу, залучення його до реалізації вже готового видавничого продукту та генерування нових цікавих ідей. У зв’язку з розширенням, так би мовити, діапазону професії редактора з’являється потреба по-новому поглянути не лише на підготовку фахівців відповідної галузі знань, але й шукати інноваційні шляхи розв’язання тих чи тих наукових проблем.

Колективна монографія охоплює ключові аспекти редакторської діяльності, являє собою своєрідний навчальний посібник, що допоможе здобувачам як першого (бакалаврського), так і другого (магістерського) рівнів вищої освіти зорієнтуватися у проблемах, з якими зіштовхнулася видавнича справа та редагування сьогодні. Ідеться як про сутність редагування, його види, власне професійну діяльність редактора, особливості редагування різних текстових зразків, їх редакторську оцінку, редакторський аналіз і висновки, удосконалення, підготовку до видання, так і про влив на поліграфічне виконання та участь у подальшому просуванні на книжковому ринку, про можливості новітніх комп’ютерних технологій у редакційно-видавничій практиці.

Запропонована праця узагальнює традиційні підходи стосовно редагування як спеціалізації і як наукової царини, оприявнює дискусійні моменти теорії видавничої справи та редагування, зокрема окреслює проблеми термінологічного апарату (Жанна Колоїз), репрезентує законодавче підґрунтя професійної діяльності й етикету редактора (Людмила Білоконенко). Автори монографії вдаються до детального аналізу видавничої справи та технічного редагування (Наталя Шарманова), зосереджують увагу на редагуванні навчальної (Світлана Бузько), перекладної (Наталія Малюга), художньої, зокрема поетичної (Світлана Ковпік), довідкової літератури (Наталя Березовська-Савчук), а також на методиці редагування медіатекстів (Тетяна Мішеніна).

Науковці не є категоричним у своїх міркуваннях, зазвичай прагнуть до окреслення тих чи тих проблемних моментів і закликають до їх публічного обговорення. Авторський колектив чітко усвідомлює й постійно актуалізує думку про те, що сучасний редакційно-видавничий процес суттєво модифікував засади і практичної, і теоретичної редакторської діяльності.

Редакторська справа: сучасний стан і перспективи розвитку : колективна монографія ; за заг. ред. проф. Ж. Колоїз. Кривий Ріг : КДПУ, 2023. 282 с.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 148

В умовах серйозних суспільних викликів і запитів українська мова набула ще більш важливого соціально-культурного звучання. Питання функціювання української мови в освітньому середовищі своєчасні з огляду на стан загострення соціокультурної кризи, що пов’язано з повномасштабною російсько-українською війною. Різноманітні теоретико-практичні проблеми, які потребують свого дослідження й висвітлення, нині набирають неабиякого резонансу.

Актуальні проблеми оновлення змісту програм і підручників з української мови для вітчизняних закладів освіти були предметом цікавого науково-методичного діалогу 16 березня 2023 року. Освітнім майданчиком щодо сертифікації учасників став Тернопільський комунальний методичний центр науково-методичних інновацій та моніторингу.

Доповідачі: Тарас Кремінь – уповноважений із захисту державної мови, к. філол. н.; Олена Семеног – д. пед. н., проф., авторка програми української мови (профільний рівень, 10-11 класи), підручників з української мови; Олеся Калинич – заслужений учитель України, авторка навчально-методичних видань, підручників з української мови та літератури, Тетяна Дятленко – к. пед. н., доцент, авторка підручників з української мови.

До вебінару «Українська мова в закладах освіти: оновлення змісту програм та підручників» приєдналися доценти кафедри української мови Наталія Малюга та Наталя Шарманова, а також здобувачі освіти факультету української філології (Дмитро Решетніков, Ольга Сергієнко, Альона Коваленко, випускниця-магістрантка Віолетта Полудень). Спільно з іншими однодумцями мали змогу прослухати інформативні доповіді заявленої тематики та пройти інтерактивне опитування.

Вплив війни на трансформацію освіти й освітян загалом, і власне на мовному ґрунті, став предметом обговорення теоретиків-лінгводидактів і словесників-практиків – викладачів вишів та вчителів-філологів із різних регіонів України. Увагу зосереджено на нестандартних кроках, до яких  підштовхнуло всіх учасників освітнього процесу воєнне вторгнення, а також на ефективності філологічної освіти після року війни. Що важливо – це виявилася вдала спроба створити комунікативний майданчик із можливістю професійної релаксації, яким же чином адаптувати мовноосвітній процес до суспільних реалій та підвищити мотивацію учнів до засвоєння української мови, аби вони могли задовольняти всі свої потреби під час соціалізації.

Такий альтернативний формат обговорення актуальних проблем у колі зацікавлених фахівців забезпечив усім учасникам онлайн-конференції змогу обмінятися досвідом, висловити свої міркування у фокус-опитуванні й осмислити його результати, почути шляхи розв’язання проблеми й нагальні рекомендації від авторитетних лінгводидактів-науковців і практиків-авторів модельних навчальних програм, робочих навчальних програм і підручників з української мови.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 139

Канадський інститут українських студій Університету Альберти (КІУС) є провідним центром українських досліджень за межами України, виконує функції з організації українсько-канадських досліджень, надає дослідницькі гранти вченим, видає книги і наукові журнали, розробляє матеріали для українськомовної освіти в школах Канади, організовує конференції, лекції та семінари. 16 березня 2023 року поціновувачі дитячої книги мали змогу приєднатися до науково-просвітницького заходу, ініційованого Освітнім центром української мови Канадського інституту українських студій Університету Альберти.

Повоєнна українська діаспора почувалася відповідальною за публікацію значного корпусу українськомовної дитячої літератури, яка сприяла збереженню національної ідентичності в емігрантських громадах. За підтримки Освітнього центру української мови та Торонтської української бібліотечної асоціації створено вичерпну анотацію бібліографії зібрання.

Спікерка Леся Саведчук представила проєкт, розповіла про його реалізацію, пояснила окремі позиції, не оминула викликів, із якими довелося стикнутися в роботі. Детально зупинилася на жанрах і тематиці літератури для дітей та юнацтва,  окреслила перспективи для майбутніх науковців. Знаково, що організатори зустрічі виокремили доробок колеги з Криворізького державного педагогічного університету професорки Марини Варданян. Дослідження науковиці, виконане за сприяння Канадського інституту українських студій, присвячене жанрово-тематичній палітрі дитячої літератури української діаспори.

 У заході взяли участь доцент кафедри української мови Наталія Малюга, старший викладач кафедри української мови Ганна Демиденко, доцент кафедри української та зарубіжної літератур Світлана Журба, студенти факультету української філології бакалаврського (2–4 курси) та магістерського освітніх рівнів. Студентки групи УАФм-22 поділилися своїми враженнями.

Валерія Грубляк: Дуже цікава та інформативна лекція. Доповідачка Леся Саведчук лаконічно подала матеріал, представила його й на слайдах у презентації. Дитяча література є актуальною, і ми змогли почути набагато більше й під іншим кутом зору завдяки конференції.

Анна Пугач: Інформація, почута на лекції, сприймалася легко навіть попри те, що транслювалася англійською мовою. Дитяча література не має залишатися осторонь нашої уваги. Подано корисну інформацію, де ми можемо знайти осередки книг української літератури, зокрема дитячої української літератури, за межами нашої держави. Уважаю, що це досить актуально, зважаючи на сьогоднішні реалії та вимушену міграцію українців.

Дарина Пономаренко: Досить важлива інформація подана доповідачем щодо ролі й актуальності дитячої літератури. Ця зустріч дійсно варта уваги, а її зміст – поширенню в маси. З насолодою слухала інформацію про зміст дитячої літератури, різноманіття жанрів, зберігання книг. Уважаю також, що поширення української літератури закордоном, зокрема дитячої, – запорука успішного майбутнього для України та її розвитку!

Аліна Чумаченко: Неперевершена зустріч, цікава доповідь та не менш актуальна тема в українському письменстві – розвиток дитячої літератури в українській діаспорі 1945–2021 рр. Дуже сподобався чіткий, зрозумілий та послідовний виклад інформації, що супроводжувався ілюстраціями дитячих збірок та портретів деяких авторів. Ця зустріч змушує переосмислити власні можливості та звернути більшу увагу на тих письменників, які активно працювали в дитячому літературному дискурсі зазначеного періоду, і ще більше розширити межі своїх знань. Залишились лише неймовірні враження від конференції!

Наставник магістрантів доцент Наталія Малюга, яка з професійної точки зору цікавиться діяльністю Канадського інституту українських студій, обізнана з науковими працями колег, зорієнтовує майбутніх філологів: 2007 року Український науково-дослідний інститут архівної справи та документознавства уклав договір про співпрацю з Канадським інститутом українських студій університету Альберти. Одна із статей договору передбачає виявлення документів архівної україніки в канадських архівах та підготовку двомовного довідника «Архівна україніка в Канаді» про документи української культурної спадщини та пов’язані з історією України і українців документи іноземного походження, що зберігаються в архівах, архівах-музеях та бібліотеках Канади.

Аби більше познайомитися зі структурою та наповненням журналу пластового новацтва «Готуйсь», даємо активне покликання на викладений у мережі Інтернет номер за квітень 1965. Ч. 4 (105). URL:

https://vydavnytstvo.plastscouting.org/hotuys/arkhiv/1965-4.pdf

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 172

14 березня на факультеті української філології відбулася звітна конференція з педагогічної практики для студентів 4 курсу.

На зібранні були присутні: декан факультету української філології, доц. Л. М. Семененко, викладачі кафедри української мови (групові керівники, методисти з фаху), викладачі з інших кафедр, керівник педагогічної практики по університету Л. С. Цоуфал, а також студенти-практиканти.

Декан факультету української філології привітала студентів з успішним завершенням практики, окреслила їхні подальші освітні цілі, акцентувала на продовженні навчальної діяльності у ІІ семестрі.

Про підсумки проходження практики оголосила керівник педагогічної практики, доцент кафедри української мови Н. М. Шарманова. До виступів були запрошені доценти Н. А. Березовська-Савчук, В. А. Городецька, А. М. Король, Л. В. Задорожна.

До обговорення результатів роботи у школі долучилися студенти, які коротко прозвітували й висловили свої думки й враження про взаємодію з дітьми, про співпрацю з учителями.

Студенти презентували здобутий педагогічний досвід, особисті досягнення, демонстрували  презентації,  фотозвіти, проаналізували труднощі, над подоланням яких ще треба працювати. Під час проходження педагогічної практики в закладах загальної середньої освіти вони мали змогу вдосконалити свої педагогічні вміння і навички, реалізувати ті знання, які здобули, осягаючи всі премудрості методики викладання профільних дисциплін.

Студенти 4 курсу випробували себе в ролі вчителя, відчули переваги обраної професії, визначили власні професійні смаки й зацікавлення, переконались у власній готовності до педагогічної діяльності. І це все з присмаком дистанційного навчання, онлайн взаємодії з учнями, що є своєрідним викликом для сучасної освітньої царини й для студентів-практикантів.

Під час звіту студентів було обговорено важливі питання щодо взаємодії із сучасними школярами в умовах дистанційної роботи, упровадження новітніх технологій навчання, формування іміджу вчителя української мови та літератури, англійської мови та історії в умовах української школи.

Бажаємо всім майбутнім педагогам не втратити бажання до обраного фаху, прагнути до подальших успіхів і звершень на освітянській ниві. Пам’ятаймо мудрі слова Михайла Стельмаха: "Справжній учитель завжди боїться своїх перших уроків, а вже на всі інші йде з трепетом".

Нехай подальші педагогічні кроки будуть впевненими, сміливими, з легким трепетом від спілкування з дітьми, від власних професійних здобутків.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 94

1 березня відбулося засідання розмовного клубу «Спілкуймося українською!», організоване «Бібліотекою на Поштовій», за участі доцента кафедри української мови Наталії Малюги.

Тема: Національний характер та культурно-історичний досвід народу в прислів’ях: російсько-українські паралелі.

Це вже друга така зустріч криворіжців, зацікавлених мовними питаннями, бібліотекарів нашого міста і викладачів Криворізького державного педагогічного університету, яким є що презентувати широкому загалу. І вдруге Наталія Миколаївна прийшла на засідання клубу не з пустими руками, а з цінним подарунком – її величністю Книгою! Представлене видання являє собою ґрунтовну працю викладачів кафедри української мови – «Російсько-український тлумачний словник паремій». Тому й тема для обговорення невипадкова, дібрано найпоказовіші зразки паремійного фонду, що якнайвиразніше показують особливості української та російської культури, ментальності, світогляду.

«Паремії відбивають характер етносу, його культурний досвід. І саме через смакування ось цього значення прислів’їв і приказок можна зрозуміти, як той чи той народ сприймає цей світ», – наголосила Наталія Малюга на початку своєї доповіді.

І найперші приклади, запропоновані для ознайомлення, стосуються важливого для нас поняття дружби. Українці – нація дружелюбна, шанує близькі стосунки між друзями, братами, кумами, однак і межа тій дружбі буває. А між українським народом і росіянами, наголошує Наталія Миколаївна, дружби бути не може, їй кінець, і уже офіційно!

Великий пласт паремійного багатства української мови становлять одиниці, пов’язані з родинним життям і побутом. Цікаві приклади були доповнені й змістовними ілюстраціями, на які звертала увагу доповідачка. Пояснюючи і коментуючи паремії, Наталія Малюга звернула посилену увагу на вислів рідня до чорного дня, що досить показово ілюструє ситуація, у якій перебувають українці сьогодні, у час війни, адже ця російсько-українська війна роз’єднала своєю непроглядною чорнотою багато сімей, українцям важко (або  й несила!) спілкуватися з ріднею, якщо вона, до прикладу, проживає у країні-агресорці.

Багато прислів’їв і приказок відображають гумор, притаманний українцям, бо за допомогою гумору легше переживати скрутні моменти. Отже, без гумору нікуди, – підсумовує Наталія Миколаївна, – а самі українські паремії добріші, відображають гуманніше ставлення до людей, до жінок, наприклад до дружини.

Одним із творів, де сипано-пересипано прислів’ями і приказками є роман Євгена Гуцала «Позичений чоловік», який і порадила слухачам клубу пані спікер. Твір дозволить відволіктися від буденності, звеселить, потішить чудовою мовою й оригінальністю.

Коментування прикладів повсякчас перегукувалося з нашим сьогоденням, постійні зіставлення російсько-українських відповідників показали наскільки несхожими є два народи: як ми по-різному цінуємо родинні зв’язки, як розуміємо щастя, наскільки глибокими є наші знання про світ довкола нас.

До обговорення цікавих варіантів відомих прислів’їв і приказок долучилися постійні відвідувачі клубу, які ставили запитання, наводили свої приклади, проявивши допитливість і мовну пильність.

Одна ластівка весни не робить (то ще не весна) – вислів, який викликав жваву полеміку і уточнення від Наталії Миколаївни: «Наші ластівки точно зроблять цю весну. Наша весна буде переможною!».

Щиро вдячні Наталії Малюзі за пізнавальну розповідь про скарбницю мовного фонду – паремії і, відповідно, популяризацію рідної мови серед жителів міста.

Дякуємо клубу «Спілкуймося українською!» за надану можливість презентувати криворізьким читачам словник паремій і долучити їх до народної мудрості, закоріненої в нашій мові.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 526