22 лютого 2024 року викладачі і студенти факультету української філології мали змогу долучитися до гостьової лекції «Неволя бусерменська»:  маркери чужого світу в драмі «Бояриня» Лесі Українки» доктора філологічних наук, професора кафедри української мови та лінгводидактики Волинського національного університету імені Лесі Українки Жуйкової Маргарити Василівни

На лекцію завітали викладачі кафедри української мови, а також здобувачі освіти бакалаврського та магістерського рівнів, освітнього ступеня «доктор філософії» та інші зацікавлені особи.

У своїй лекції Маргарита Василівна торкнулася такої проблематики: Чому «Бояриню» не видавали в СРСР? З чого почався для Оксани чужий світ? Чому Оксана гостро реагує на ті ситуації, у яких вона опиняється у Москві? Якими є звичаї в Гетьманщині та Московщині? Як Леся Українка будує опозицію «воля – неволя»? Разом з учасниками зібрання лекторка шукала відповідь на ці та інші складні питання, які безпосередньо стосується нашого буремного сьогодення.

Драма «Бояриня» зазвучала особливими інтонаціями на тлі російсько-української війни, яка нині мордує український народ, і оприявила ті далекі історичні передумови для протистояння московитів та українців, визначила суть імперської політики ворога, його прагнення домінувати й нав’язувати іншим свій спосіб життя та світогляд. Недарма до 1989 року цей твір не видавався широким накладом, був під забороною, а читач, який виявляв прихильність та зацікавлення драмою  «Бояриня», міг постраждати.

Чия правда, того буде й сила! – пропагувала свого часу Леся Українка. І ми маємо підписатися під кожним словом.

О к с а н а (гостро)

Як ти кажеш?

Утихомирилось? Зломилась воля,

Україна лягла Москві під ноги,

се мир по-твоєму – ота руїна?

Отак і я утихомирюсь хутко в труні.

С т е п а н

Ти одживешся на Вкраїні.

Москва ж не може заступити сонця,

зв'ялити гаю рідного, зсушити

річок веселих.

Висловлюємо щиру вдячність Маргариті Василівні Жуйковій за пізнавальну лекцію, привітну академічну комунікацію, за мотивацію прочитати «Бояриню» або  перечитати її ще раз, віднайшовши в цій столітній драмі орієнтири для подальшої боротьби з ворожою російською ордою.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 109

21 лютого 2024 року доцент кафедри української мови Наталя Шарманова провела лекцію «Комунікація в соціальних мережах» для здобувачів освіти приватного закладу IT Step School Кривий Ріг kr.itstep.org/its_school.  Запрошення на Мовний кейс-день, що відбувся у цій загальноосвітній приватній школі з поглибленим вивченням ІТ та іноземних мов, доповнило низку загальноуніверситетських заходів, приурочених Міжнародному дню рідної мови.

Обговорення важливих питань, пов’язаних із різними аспектами комунікації в сучасних засобах масової інформації, і зокрема в найбільш поширених соцмережах, на соціальних комунікаційних майданчиках, викликали неабияке зацікавлення в учнів 8–11 класів. Учасники заходу мали змогу прослухати відомості про основи масової комунікації в новітніх світових і вітчизняних медіа, стратегії і тактики спілкування в соціальних мережах, про засади прямого і прихованого маніпулювання в них, про соціальний маркетинг і просування певних соціокультурних стереотипів, які відтворюють ідеологеми й культурні установки соціуму та впливають на суспільну поведінку особистості. Ідеологічний контекст слугує своєрідними орієнтирами людини в тих або тих суспільних царинах, сприяє набуттю молодим поколінням соціального досвіду, виробляє соціальну активність і може бути спроєктованим на подальшу життєдіяльність.

Здобувачі освіти як активні користувачі різноманітних комунікаційних мереж в умовах сьогодення мають у повному обсязі розуміти, що сама інформація є важливим складником суспільної ідеології в різні цивілізаційні епохи, а відтак постає актуальним медійним продуктом. Тому, спираючись на засади сучасної медіаосвіти, варто грамотно підходити до її споживання, адже з розвитком технологій і збільшенням доступу до багатьох джерел інформації в комунікантів з’являється не тільки більше можливостей, але і більше викликів та загроз. І дуже важливо усвідомлювати, наскільки потрібно правильно й розважливо користуватися мовою в мережі, щоб не виникли непорозуміння чи конфлікти.

Крім того, в умовах воєнного лихоліття сучасні здобувачі освіти не раз мали змогу пересвідчитися: мова – це потужна зброя за майбутнє нації, бо битви відбуваються не тільки на полі бою за кожну частинку української землі, а й у соцмережах, на нових комунікаційних майданчиках за свідомість молодих українців, де за допомогою онлайн-інструментів поширюються ворожі ідеологічні наративи. Тож треба гідно відбивати усі ворожі атаки! А українська як мова супергероїв, які платять дуже високу ціну за нашу свободу, має протистояти неправдивим інформаційним потокам.

Зустріч відбулася в нестандартному форматі, тому лекторій, вийшовши за рамки традиційної академічної лекції, було спроєктовано на основні профілі навчання в IT Step School Кривий Ріг – сучасні комунікаційні технології, іноземні мови – та основний ідейно-тематичний меседж дня, запропонований в освітньому закладі: «цінність кожного слова, яке ми вимовляємо, пишемо та передаємо майбутнім поколінням» https://www.facebook.com/share/p/SKqC7aSgegmxkQN4/?mibextid=WC7FNe

І актуальність порушеної проблематики, і сама камерна, комфортна атмосфера у межах представлення цікавої для учнів теми та під час її обговорення розкривають загальні підходи щодо комунікації в IT Step School Кривий Ріг, де учні долучаються до інновацій сьогодення і вчаться критично мислити українською. А це дуже важлива якість мовної особистості нового покоління українців. Тому з радістю чекаємо сьогоднішніх учнів, а завтрашніх абітурієнтів і здобувачів вищої освіти у стінах Криворізького державного педагогічного університету.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 221

З нагоди Дня рідної мови, який у всьому світі відзначають щороку 21 лютого, кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови Світлана Бузько поспілкувалася з ведучою телепередачі «10 хвилин» на ТРК «Рудана» Іриною Павленко про переосмислення ролі української мови в житті кожного громадянина нашої країни.

Говоріть мовою незламного народу!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 354

Кордони моєї мови означають кордони мого світу

Людвіг Вітгенштайн

Рідна мова – це мова, що першою засвоюється і залишається зрозумілою й близькою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, із попередніми поколіннями. 21 лютого відзначають унікальне свято – Міжнародний день рідної мови. Це свято є спільним і, водночас, вузько родинним для людей, яких об’єднала спільна історична доба. 

21 лютого 2024 року з нагоди Міжнародного дня рідної мови студенти ІІ курсу факультету української філології підготували урочистий захід, на який завітали викладачі кафедри української мови, кафедри української та зарубіжної літератур, колеги з інших кафедр університету, здобувачі освіти різних курсів, а також ректор КДПУ проф. Ярослав Владиславович Шрамко, перший проректор, доц. Оксана Андріївна Остроушко, проректор з науково-педагогічної роботи, доц. Юлія Олександрівна Баруліна та інші шановні гості.

Модераторами зустрічі стали завідувач кафедри української мови проф. Жанна Василівна Колоїз і доц. Ганна Глебівна Асмаковська. 

Жанна Колоїз звернулася до присутніх з привітаннями.

«Ми вдячні всім тим, хто відклавши свої нагальні буденні справи, знайшов пів години, аби долучитися до нашого дійства, і ще раз сказати своє слово про те, яка важлива рідна мова, яке значення вона відіграє в житті нації, народу, держави. Рідне слово – то святі скрижалі, які в часи дозвілля бринять кобзою і бандурою, сопілкою і трембітою, а в часи лихоліття – закличною сурмою. Сьогодні саме такі часи… Часи, коли нікому ніщо не прощається, коли всяке добро або зло, зроблене людиною, падає на незримі чаші найтонших терезів історії. Це важкі часи… Часи випробувань, коли народу загрожує розорення,  рабство і смерть. І щасливий той, хто винісши народне горе і немало проливши крові на полях битв, може потім собі і всьому світові сказати, що в найстрашнішу годину в нього не було зерна неправди за душею. Сьогодні ми вкотре долучаємо свій українськомовний голос до рідномовного суголосся, аби рідне слово додало нам сили, оберігало нас і наших рідних, адже мова має значення», – наголосила Жанна Василівна.

Ректор КДПУ, проф. Ярослав Владиславович Шрамко звернувся до учасників урочистого зібрання з такими словами: «Міжнародний день рідної мови – свято глобальне, яке відзначають всі народи на землі. І український народ, як перлина в сузір’ї народів нашої планети, також доєднується до святкувань і вкотре підкреслює ту важливість, яку має рідна мова для всього буття українського народу, нашої нації. Пророчими є слова Ліни Костенко, які прозвучали на початку заходу, що нації вмирають не від інфаркту, спочатку їм відбирає мову. Вони дійсно відбивають суть того, що відбувалося в історії і, на жаль, відбувається й зараз. Сьогодні, у часи випробувань, коли ми ведемо боротьбу не на життя, а на смерть, а це екзистенційна боротьба з нашим ворогом, то ми бачимо, що удар на себе бере насамперед мова, яку намагаються знищити. Ворог чітко усвідомлює: якщо зникне українська мова – зникне український народ та українська нація. Ми вдячні всім нашим захисникам, які боронять нашу землю від агресора, а такі заходи на підтримку рідної мови є внеском у загальну справу перемоги, супротиву й боротьби. Єднаймося та йдемо разом до перемоги, боронімо нашу мову й нашу рідну землю».

Перший проректор, доц. Оксана Андріївна Остроушко привітала всіх зі святом і зважила на особливий зв’язок мови та війни: «Російські ракети летять на російську мову! Тому хочу сьогодні всім побажати, щоб ми викорінили привід російським ракетам сюди до нас прямувати. Ми живемо у глобальному світі, де люди з кожним днем стають пов’язаними із собою все тісніше й тісніше. Різні народи, різні традиції, носії різних культур і носії різних мов мають зважати на те, що мови зникають разом із носіями. Ми маємо передати свою мову нашим дітям, онукам, щоб наші нащадки говорили нашою мовою, незважаючи на той глобальний світ, у якому ми живемо, й надалі будемо розвиватися. Головне завдання сьогодні – вистояти проти агресора. Мова – це тверда криця, мова – це зброя, і тільки цією зброєю на нашому освітянсько-культурному фронті ми зможемо здолати ворога. І це можемо зробити тільки українською мовою, яка пронизує наше сьогодення».

Про нелегкий тернистий шлях відбулася наша сьогоднішня розмова. Рідна мова… Запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів, вона піднялася з колін, міцно стає на ноги, захищається, обороняється, як і наша Україна загалом. Тому всі вірші й пісні, які пролунали під час сьогоднішнього заходу, насичені любов’ю до рідного слова, віри в те, що українська мова набере надмогутньої сили, пошириться всіма куточками нашої країни, стане дійсно рідною для нашого народу. Студенти у своїх виступах підсумували, що катована, гнана рідна мова повертається в рідний дім...

Щирими словами привітала студентів і викладачів декан факультету доц. Любов Миколаївна Семененко, яка надихнулася від почутих поетичних рядків, промов й закликів уклонитися українському слову, вшанувати рідну мову.

Пролунала хвилина мовчання…Герої не вмирають!

У наших серцях щира вдячність! Низький уклін українським захисникам і захисницям, вічна слава!

Коли до серця крадеться тривога,

– За долю України я боюсь,–

З молитвою звертаюся до Бога

І мовою вкраїнською молюсь.

Прошу для України в Бога щастя

І захисту для всіх її дітей.

А мова українська, мов причастя,

Теплом своїм торкається грудей…

О Боже мій – Великий, Всемогутній,

Мою вкраїнську мову порятуй.

І в світлий день пришестя, в день майбутній

Вкраїні Царство Щастя приготуй.

Коли до серця крадеться тривога, –

За долю України я боюсь, –

З молитвою звертаюся до Бога

І мовою вкраїнською молюсь

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 324

Захід, присвячений МІЖНАРОДНОМУ ДНЮ РІДНОЇ МОВИ, відбудеться  21 лютого 2024 року (zoom) о 12:50

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 270

09 лютого 2024 року в Криворізькому державному педагогічному університеті на факультеті української філології відбулася надзвичайно цікава гостьова лекція, що стала справжньою історично-граматичною подією для всіх присутніх. Лекцію на тему «Історична граматика української мови в контексті фахової підготовки вчителя-філолога» провів відомий історик мови Василь Денисюк, кандидат філологічних наук, доцент, доцент кафедри української філології Хмельницького національного університету. Захід зібрав понад 30 учасників, серед яких були як студенти й викладачі нашого університету, так і науковці з інших навчальних закладів вищої освіти (Хмельницький національний університет, НУБіП України, University of Luxembourg, University of Graz).

На лекційному занятті відновідно до тимчасовго розкладу начитки, з якої розпочався 2 семестр, здобувачі освіти бакалаврського рівня 1 курсу мали змогу зануритися у вирій актуальних мовознавчих питань, які є наскрізними у професійній підготовці майбутніх словесників та складних проблем з історії української мови, які тривалий час були прихованими під ідеологічно-спекулятивним нашаруванням погодінської теорії про спільне походження «трьох братніх народів з однієї колиски – Київської Русі» та подібних ідеологічно-політичних постулатів, що мали на меті системно вказувати на меншовартість українців та штучний характер української мови.

І здобувачі-першокурсники, які щойно почали опановувати складні ази історичної граматики, і досвідчені викладачі із захопленням прослухали історичні коментарі, ґрунтовані на чітких методологічних засадах розвитку української мови, її місця серед інших європейських (і зокрема слов’янських) мов та фактологічні докази з найдавніших писемних пам’яток, які, дійсно, розвінчують усі філологічні міфи щодо тривалого насаджування українцям маніпуляцій про вторинність національного коріння та мови. У час воєнного лихоліття, коли ведуться запеклі бої не лише на полі бою, а і в соціальних месенджерах і комунікаційних майданчиках, порушена проблематика є досить актуальною та важливою в багатьох аспектах. А для нового покоління майбутніх українських філологів це необхідно насамперед задля усвідомлення важливості опанування теоретичних відомостей з історичної граматики та інших мовно-історичних навчальних дисциплін, їх прикладних аспектів у поясненні багатьох мовних явищ сучасної української літературної мови. Саме на таких акцентах також наголосила завідувач кафедри української мови, професор Жанна Колоїз.

Усі учасники заходу мали змогу активно зануритися у проблеми – як виявляється – не тільки історичної граматики. Подібний лекторій має виняткове значення у формуванні фахових компетентностей здобувачів вищої філологічної освіти всіх рівнів і розширенні світоглядних засад, поглибленні знань із ключових етапів нашої історії, мови, культури. Нетрадиційний вид заняття з історичної дисципліни репрезентував філологічну майстерність у точці міждисциплінарного перетину, яка переростає у творчий процес самоусвідомлення студентами себе як майбутніх фахівців, які зможуть вільно пояснити ті або ті лінгвістичні загадки, що сягають сивої давнини.

Висловлюємо щиру вдячність доценту Василеві Денисюку за його глибоке розуміння представлених науково-методичних положень, оригінальність підходу в потрактуванні низки мовно-історичних питань і цікавий виклад матеріалу пізнавальної лекції.

Особливо приємно відзначити коментарі наших колег – Оксани Чайки (канд. філол. наук, доц., НУБіП України й дослідницю за прикріпленням в University of Luxembourg, Еш-сюр-Альзетт, Люксембург) про високу майстерність і науково-методичний рівень доповідача та Олени Бескорсої (д. пед. наук, проф., старший викладач the Institute of Education Research and Teacher Education, University of Graz, м. Грац, Австрія), яка підкреслила вишукану ерудованість лектора і водночас доступність наукової репрезентації складних дискусійних питань з історії мови.

Щиро дякуємо за плідну співпрацю і сподіваємося на подальші мовознавчі зустрічі!

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 359

08 лютого 2024 року відбулася зустріч студентів 4 курсу, які нині перебувають на виробничій педагогічній практиці в закладах загальної середньої освіти, а також їхніх методистів з учителем української мови та літератури, учителем вищої категорії, старшим учителем Криворізького природничо-наукового ліцею Ольгою Єрмаковою.

Здобувачі освіти мали змогу прослухати важливу інформацію практичного характеру, зокрема посилену увагу звернули на реалізацію мовної та мовленнєвої ліній чинної програми з української мови, наскрізну актуалізацію базових компетентностей учнів, освітньо-виховний потенціал запропонованої тематики для уроків розвитку мовлення, особливості роботи на освітній платформі «Classroom» та ведення електронного журналу, заповнення його відповідними навчальними матеріалами, аспекти спілкування вчителя з учнями й батьками в системі «Нові знання».

Завдяки покроковому інструктажу Ольги Петрівни студенти переконалися, що електронні журнали надають можливості зручного створення уроків, виставлення оцінок й аналізу успішності учнів, класів, школи. Учні та їхні батьки мають змогу переглядати оцінки за ті чи ті дисципліни, ознайомитися з всією історією отриманих оцінок і домашніх завдань, а також аналізувати успішність за тривалий період. Ольга Єрмакова висловила свою позитивну оцінку такій важливій опції використовуваного електронного освітнього середовища, як механізми аналізу та графічного відображення навчальних досягнень учня, класу, школи, роботи вчителя, тобто графіки й діаграми, які унаочнюють отримані освітні результати.

«Використовувати електронні журнали, працювати дистанційно, задавати, виконувати та перевіряти роботи онлайн – це дуже зручно. Звичайно, учитель зіткнувся з надзвичайними викликами сьогодення, але ми всі вже адаптувалися, навчилися, призвичаїли учнів до такої роботи. Труднощів ще багато, але маємо шукати механізми їх подолання», – підсумувала Ольга Петрівна.

Наприкінці зустрічі всі охочі мали змогу поставити питання, що хвилюють їх найбільше. Для викладачів було важливо з’ясувати, з якими проблемами зіштовхується вчитель-початківець, аби орієнтуватися на шляхи підготовки здобувачів вищої освіти, ураховуючи і цей важливий аспект. Студентів цікавили особливості дистанційного й очного навчання, методичні поради, які  може надати досвідчений учитель, а саме: як вмістити пояснення матеріалу в 30 хвилин уроку? Яким має бути домашнє завдання за обсягом, якщо класна робота скоротилася через сигнал повітряної небезпеки? І як активізувати увагу дітей, які прийоми застосувати?

Українські вчителі – незламні, безстрашні, винахідливі, відчайдушні! Вони прийняли цей складний виклик – працювати в умовах війни, і несуть на своїх мужніх плечах освітній процес, уболіваючи за своїх учнів. З таким настроєм і завзяттям рухаємося до нашої великої перемоги й успішного проходження практики студентами 4 курсу факультету української філології.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 470

Приєднатися до конференції Zoom
https://us04web.zoom.us/j/83806783302?pwd=eEpjUllwdlc4SWpNSDNZVDFQckNpQT09
Ідентифікатор конференції: 838 0678 3302
Код доступу: 6eHD9m

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 358

07 лютого 2024 року на факультеті української філології відбувся міжкафедральний семінар, у якому взяли участь викладачі кафедри української мови і кафедри української та зарубіжної літератур.

На порядку денному розглянуто питання про структурування освітніх програм, зміни й корективи, яких потребують ОП бакалаврського та магістерського рівнів, зокрема важливими стали аспекти організації практики магістрів, особливості розподілу курсових робіт у 7–8 семестрах та ін. На цій зустрічі було заслухано інформацію, підготовлену професором кафедри української та зарубіжної літератур С. І. Ковпік (гарант ОП «Українська мова і література, зарубіжна література» другого (магістерського) рівня ).

До обговорення долучилися викладачі обидвох кафедр, на окремі аспекти унормування практичної підготовки студентів-магістрантів звернула увагу Н. М. Малюга (гарант ОП «Українська мова і література, зарубіжна література. Англійська мова» для здобувачів освіти другого (магістерського) рівня), декан факультету, доц. Л. М. Семененко, проф. Ж. В. Колоїз, проф. Л. А. Білоконенко, доц. Н. Г. Мельник, доц. С. С. Журба, доц. Н. В. Яременко та інші. Важливі обмірковування й пропозиції прозвучали й під час з’ясування  тих змін, які стосуються практик бакалаврів.

За результатами проведеного семінару ухвалили такі рішення: зорієнтувати роботу професорсько-викладацького складу на розв’язання питань щодо структурування ОП відповідно до змін у навчальних планах.

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 238

Конференція Zoom:

https://us04web.zoom.us/j/74293213972?pwd=W4lH7G3HanaHYCgSkpPbvLNSDCWiYt.1

Ідентифікатор конференції: 742 9321 3972

Код доступу: YNb8xw

Автор: Кафедра української мови

Перегляди: 342