12 жовтня 2023 року на засіданні Вченої ради університету в урочистій атмосфері відбулося вручення диплома доктора філософії з галузі знань 03 Гуманітарні науки, спеціальності 035 Філологія викладачеві кафедри української мови Ірині Іщенко.
Ірина Володимирівна Іщенко закінчила аспірантуру при кафедрі української мови, успішно захистивши дисертацію в серпні цього року.
Професорсько-викладацький склад кафедри української мови щиро вітає свою колегу та бажає подальших наукових здобутків, плідних ідей і мирного українського неба!
- Автор: Кафедра української мови
- Перегляди: 318
24 вересня 2023 року відомий український поет і громадський діяч Сергій Жадан презентував у Кривому Розі нову поетичну збірку «Скрипниківка». Студенти групи УАФ-22 разом із куратором, доцентом кафедри української мови Світланою Андріївною Бузько не залишилися осторонь і відвідали цей літературний вечір. Як зауважили студенти, для них було надзвичайно цікаво почути вірші у виконанні знаного не тільки в Україні, а й далеко за її межами автора. Однією з «родзинок» вечора, безперечно, стала майже півторагодинна автограф-сесія, проведена Сергієм Жаданом уже після повітряної тривоги, яка, на жаль, на деякий час перервала мистецьке дійство. За словами організаторів заходу, «Скрипниківка – це 50 і 1 вірш, писані до і після великого вибуху, зібрані разом, поєднані відчуттям мови, яка так болюче зникає, але потім обов’язково повертається».
 |
 |
 |
 |
Частина коштів від продажу цієї книги, як акцентувалося в ході презентації, буде надано на потреби ЗСУ; у зв’язку з цим студенти нашого факультету відзначили, що їм було надзвичайно приємно посередництвом купівлі книги долучитися до такої важливої в наш час справи.
Тож вірмо в ЗСУ та в нашу неодмінну перемогу, а також читаймо сучасного класика!
- Автор: Кафедра української мови
- Перегляди: 369
Марнували літечко, марнували.
А тепер осінні вже карнавали.
Ліна Костенко
Українські назви місяців мають досить прозоре значення і чітке мотивування: всі вони пов’язані з певними явищами природи або господарською діяльністю українців.
Про осінні й зимові місяці, а саме про походження їх назв, народні найменування, традиційні обрядові дійства йдеться у відео, яке підготували на ТРК «Рудачі» за участі доцента кафедри української мови, кандидата філологічних наук Світлани Андріївни Бузько.
Сучасне українське літературне найменування вересень, безперечно, утворене від назви вересу, цвітіння якого припадає саме на перший місяць осені. Вересень – сезон сівби озимих. На цьому ґрунті сформувалася в усній українській мові назва сівень (від сіяти). У вересні перелітні птахи відлітають у теплі краї, або, як здавна казали на Україні, у вирій. Через це вересень ще називали довирій, довирійник. Священники називали цей місяць богородинець, оскільки саме у вересні українці відзначали свято Різдва пресвятої Богородиці. Інші назви – хмурень (від хмуритися – небо хмуриться), ревун (саме в цей час починаються холодні осінні дощі й ревуть вітри).
Вересень має й двослівне найменування – «бабине літо», так прийнято називати погідні теплі дні на початку осені, коли в повітрі літає павутиння. Таку назву місяць дістав у зв’язку з домашньою роботою жінок, основною колись для цього періоду: обробка конопель, вибілювання полотна тощо. Павутиння, що літає в цей період, пов’язують із деякими видами жіночої роботи, яка припадала саме на цей час, – прядіння, вишивання тощо.
Сучасна назва місяця листопад походженням завдячує осінньому опаданню листу. У словниках української мови кінця XIX – початку XX ст. фіксуються такі форми місяця: листопад, падолист, листопадень. Українська усна і писемна мова знає й інші варіанти назви місяця листопад: листогуб, листогубець, листосій, листосівень, листотрус, листольот, листокидень.
Назва першого зимового місяця грудень, на думку багатьох дослідників, походить від іменника грудь, або грудка (це був час непроїзних доріг, коли земля після осінніх дощів перетворювалася на грудки́). Інша поширена раніше назва цього місяця – студень (пов’язана зі стужею, тобто настанням холодів). Говірки іменують грудень трусим. Породили таку назву асоціації з першим снігом, першою сніговою порошею. Грудневе задощів’я викликало іменування грудня мочарець. Коли ж грудневий густий дощосій довго-довго звисає з неба, то грудень іменують не інакше як мжичик, мрякач, мжичник. Проте ці назви не ввійшли в єдину систему назв української літературної мови
Назва місяця січень бере свій початок від традиції, пов’язаної з вирубуванням (просічуванням, висічуванням) лісів. Січення (просіка, вирубка) проводилися найбільше в ту пору, що припадала приблизно на місяць січень. Імовірно, що слово січень етимологічно пов’язане з поняттям сильний (сікучий) мороз. Січень мав ще й іншу назву – просинець (від просині – частини чистого неба в міжхмар’ї). У говірках південно-західного наріччя й досі назва просинець активно функціонує як назва другого зимового місяця.
Сучасна українська назва лютий відповідає своїм значенням давнім назвам морозів у цей місяць: сердитих і тріскучих, уїдливих і жорстоких, лютих. Протягом тривалого часу лютий мав форму лютень, яка навіть у словниках XIX – початку XX ст. фіксується першою паралельно з назвою лютий. Лютий – єдина назва прикметникової форми поміж усіх сучасних українських найменувань місяців.
Як бачимо, українська мова багата народні назви місяців, у яких наш народ зафіксував своє світосприйняття, спостереження за порами року й цінування світу природи. Нехай ці слова поселяться в мовленні українців, аби шанувати рідне слово й оберігати його.
Хай буде сніг, і музика, і вечір.
Хай серце серцю сплачує борги.
О покладіть гілки мені на плечі,
з мого життя пострушуйте сніги!
Ліна Костенко
Кафедра української мови бажає всім теплої й благодатної осені, непохитної й витривалої зими.
Віримо в ЗСУ! Віримо в Перемогу!
- Автор: Кафедра української мови
- Перегляди: 4320
У статті 53 Конституції України зазначено: «Кожен має право на освіту». З таким важливим посилом відбулася цього тижня година спілкування професора кафедри української мови Зінаїди Павлівни Бакум зі студентами ІV курсу, присвячена Міжнародному дню демократії та Міжнародному дню свободи освіти (15 вересня). Цього дня варто акцентувати на тому, наскільки цінними для кожної особистості є свобода думки та дотримання прав людини, що закономірною частиною свободи є рівноправність.
Освіта для людини ХХІ століття є невід’ємною складовою її розвитку, життєвої дороги загалом. Вона допомагає стати свідомими й повноцінними громадянами своє країни, отримати достойну роботу, показує різницю між невіглаством і прагненням до панування розуму й інтелекту. Освіта показує нам важливість наполегливої, почасти складної праці, і, водночас, є рушійною силою прогресу. Свободи освіти дає нас свободу вибору у складних питаннях, пов’язаних із власним майбутнім та майбутнім наступних поколінь.
Свобода освіти є конституційною концепцією, яка була включена до Європейської конвенції з прав людини, Міжнародний пакт про економічні, соціальні та культурні права. Це запорука й для створення національної законодавчої бази, покликаної забезпечити громадян нашої держави освітніми послугами. Як досвідчений викладач, Зінаїда Павлівна наголосила на основних пріоритетах університетської освіти, зорієнтувала студентів з системі термінів, якими нині оперують в освітянській царині.
У підсумку було виголошено важливі думки, ґрунтовані на законі України «Про освіту», з яким мають ознайомитися майбутні педагоги, викладачі-словесники: «Освіта є основою інтелектуального, духовного і культурного розвитку особистості, її успішної соціалізації, економічного добробуту, запорукою розвитку суспільства, об’єднаного спільними цінностями і культурою. Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої суспільної цінності, розвиток її розумових і творчих здібностей, професійних знань і компетентностей, забезпечення її успішної соціалізації у мінливих соціальних умовах, сприяння розвитку особистостей, готових до свідомого суспільного вибору, діяльності в умовах громадянського суспільства для примноження інтелектуального і культурного потенціалу Українського народу і забезпечення сталого людського розвитку в Україні».
Нехай кожна людина почуватиметься вільною в нашій державі, коли обирає свій шлях навчання й пізнання, сміло крокує ним, реалізовує себе на благо вітчизняної освіти.
- Автор: Кафедра української мови
- Перегляди: 255
Питання грамотності не залишають байдужими людей, які прагнуть до самовдосконалення. Це стосується багатьох царин нашого життя – від знань граматичних законів мови до розуміння й володіння цілим комплексом суспільно важливих орієнтацій, що дозволяють людям усвідомлювати себе частиною української нації з її багатою історією, культурою, літературою. Не менш важливою можна вважати й екологічну грамотність, а відтак і заявляти про дбайливе ставлення до природи, усього живого навкруги, а також про обізнаність у сфері людських взаємин – про ставлення одне до одного, про допомогу й підтримку, про шляхетність, відвагу, героїм…
Війна зробила кожного з нас спраглим до підвищення своєї грамотності як інструменту, який допоможе розширити права і можливості всіх людей, побудувати мирне та свідоме суспільство. Бути грамотним не означає власне вміння читати та писати, адже саме здатність використовувати прочитане, одержати нові знання для себе та передати їх теперішнім і наступним поколінням українців – це і є грамотність.
З нагоди Міжнародного дня грамотності, який в усьому прогресивному світі відзначають 8 вересня, на ТРК «Рудані» вийшло інтерв’ю із доцентом кафедри української мови, кандидатом філологічних наук Світланою Андріївною Бузько «БУТИ ГРАМОТНОЮ ТА ОСВІЧЕНОЮ ЛЮДИНОЮ, ЯК ПРІОРІТЕТ ЖИТТЯ В СУЧАСНОМУ СВІТІ».
А що, на вашу думку, означає бути грамотним українцем?
- Автор: Кафедра української мови
- Перегляди: 162
Протягом двох семестрів 2022–2023 навчального року магістри й бакалаври факультету української філології активно брали участь у програмах зовнішньої академічної мобільності та на початок нового навчального року можуть прозвітувати успішними результатами.
Задля підвищення рівня теоретичної та практичної підготовки на бакалаврському й магістерському рівнях, підвищення рівня володіння професійними компетентностями зреалізовано тематику європейської інтеграції в рамках цифрової програми фінансування DAAD «Ukraine digital – Україна цифрова: Забезпечення академічної успішності під час кризи», а також шляхом участі в міжнародних наукових конференціях та освітніх заходах.
Так, від вересня 2022 року і протягом 2023 року Єнський університет разом з українськими університетами-партнерами, а також ВНЗ в інших країнах пропонує онлайн-програми навчання (весняний семестр та осінній семестр 2023), що призначені для студентів та викладачів з України. Студентська програма надає можливість отримати одну з 80 стипендій на рік у розмірі 800 євро, тобто для 40 учасників на кожний семестр.
https://www.ukr.uni-jena.de/uk/navchalni-proyekti
1. Шість курсів із цифрової української філології на базі Єнського університету (Німеччина)
1. Онлайн-курси з комп’ютерних досліджень української мови в осінньому семестрі 2022–2023 н. р. на базі Університету Єна (Німеччина): https://www.ukr.uni-jena.de/uk/navchalni-proyekti/shist-kursiv-z-cifrovoji-ukrajinskoji-filologiji-2022
2. Програму розраховано на студентів українських університетів із зони бойових дій і прифронтової зони, які цікавляться корпусною та комп’ютерною лінгвістикою.
3. Надано можливість вибрати від 1 до 3 курсів:
Методи та лінгвістичні ресурси для опрацювання природної мови (лектор: Ольга Каніщева) – 3 студентів КДПУ;
Комп’ютерна лексикографія (лектор: Марія Шведова) – 4 студентів;
Морфологічний аналіз (лектор: Василь Старко) – 1 студент;
Вилучення іменованих сутностей з текстової інформації (лектор: Ольга Каніщева);
Вступ до комп’ютерної лінгвістики для філологів (Василь Старко);
Корпусна лінгвістика (лектор: Василь Старко).
4. Кожен курс оцінюється в 3 кредити ECTS (90 годин).
5. Отримання сертифікатів після успішного завершення курсу.
Участь здобувачів освіти в І семестрі 2022 – 2023 н. р.:
вересень – грудень 2022 р.
Участь із фінансуванням (зі стипендією):
Гребень Оксана (магістрантка 1 курсу, а нині вже 2 курсу);
Родзінська Юлія (4 курс).
Участь без фінансування
Риндич Катерина (4 курс);
Примаченко Ярослава (4 курс);
Усачова Марина (3 курс);
Решетніков Дмитро (3 курс).
Опановано такі курси:
Магістр Гребень Оксана
«Методи та лінгвістичні ресурси для обробки природної мови»
«Комп’ютерна лексикографія» – отримано сертифікат
Бакалаври
Родзінська Юлія
«Методи та лінгвістичні ресурси для обробки природної мови»
Примаченко Ярослава
«Комп’ютерна лексикографія» – отримано сертифікат
Риндич Катерина
«Методи та лінгвістичні ресурси для обробки природної мови»
Усачова Марина
«Комп’ютерна лексикографія» – отримано сертифікат
Решетніков Дмитро
«Комп’ютерна лексикографія» – отримано сертифікат
«Морфологічний аналіз» - отримано сертифікат
Участь здобувачів освіти в ІІ семестрі 2022 – 2023 н. р.:
лютий – червень 2023 р.
- Онлайн-курси з цифрової української філології на базі Єнського університету імені Фрідріха Шиллера (Німеччина) у весняному семестрі 2023 року:
https://www.ukr.uni-jena.de/uk/navchalni-proyekti/studentski-kursi-z-cifrovoji-ukrajinskoji-filologiji-2023
- Програма розрахована на студентів українських університетів – бакалаврів і магістрів, які цікавляться прикладними аспектами лінгвістики та сучасними проблемами літературознавства.
- Кожний курс оцінюється в кредитах ECTS (залежно від обраного курсу 3 або 4 кредити).
Учасники міжнародного проєкту від Криворізького державного педагогічного університету:
Участь із фінансуванням (зі стипендією):
Задорожна Віталіна (3 курс);
Колеснік Анна (3 курс);
Куртекова Тетяна (3 курс);
Шаповал Яна (магістрантка 1 курсу);
Решетніков Дмитро (3 курс).
Участь без фінансування:
Борис Дар’я (3 курс);
Гребень Оксана (магістрантка 1 курсу);
Кучма Роман (магістрант 1 курсу);
Усачова Марина (3 курс).
Здобувачі освіти факультету української філології КДПУ мали можливість обрати від 1 до 3 курсів:
Вступ до прикладної лінгвістики (лектор: Соломія Бук, Львівський національний університет імені Івана Франка; 20.02.2023 – 12.06.2023) – 7 студентів: магістри Яна Шаповал і Роман Кучма; бакалаври Дар’я Борис, Оксана Гребень, Анна Колеснік, Тетяна Куртекова, Марина Усачова;
Діалекти в епоху комп’ютерних технологій: функціонування, дослідження та збереження (лектор: Людмила Дика, Національний університет «Києво-Могилянська академія»; 13.02.2023 – 24.04.2023) – 2 студенти КДПУ: Віталіна Задорожна, Дмитро Решетніков;
Корпусна лінгвістика (лектори: Вікторія Жуковська (Житомирський державний університет імені Івана Франка), Сергій Фокін (Київський національний університет імені Тараса Шевченка), Наталія Чейлитко (Єнський університет імені Фрідріха Шиллера); 13.02.2023 – 03.06.2023) – 1 магістрантка: Оксана Гребень.
Після успішного завершення курсу студенти отримали сертифікати, що стало підставою для перезарахування їм навчальних дисципліни в КДПУ:
Комунікативна лінгвістика (вибіркова дисципліна для трьох магістрів);
Методика редагування медіатекстів (вибіркова дисципліна для трьох магістрів);
Курсова робота з української мови (для шести бакалаврів).
Відтак міжнародний досвід у сферах освіти й науки, здобутий протягом двох навчальних семестрів у міжнародному проєкті з цифрової української філології, збагатив індивідуальний потенціал студентів факультету української філології – і магістрів, і бакалаврів – моделями створення й поширення фахових знань, опанування неформальної освіти в рамках зовнішньої академічної мобільності, отримання доступу до європейської та світової академічних і дослідницьких інфраструктур.
Враження від учасниці двох семестрових сесій Усачової Марини:
«Що я отримала від курсу «Вступ до прикладної лінгвістики»?
Пройшовши курс, я зробила крок у поглибленні своїх знань, що дуже важливо для мене. Тепер я маю можливість ширше розглядати мову, бачу більше аспектів для досліджень мови, відчуваю ще більше бажання популяризації української мови та утвердження думки про те, що мова – це кордон, засіб ідентифікації особистості, чинник і показник нації.
Я насолодилася курсом, отримала те, чого хотіла: знання, ідеї, обговорення важливих мовних питань. Отримала додаткову мотивацію до продовження вивчення мови в її реальному вияві, бо теорія – це щось ідеальне, важливо бачити і досліджувати практичне, хоча, звичайно, без теоретичних знань це неможливо. Курс ще раз довів, що мова – це вибір особистості, рівень її свідомості. Мова – це повітря народу, нації, держави: ми повинні слідкувати за чистотою повітря, і воно повинно бути таким, що дає змогу «дихати» (розмовляти, мислити, жити) саме нам –українцям».
Найважливішою для майбутніх словесників, безперечно, стала висока оцінка самих лекторів міжнародного проєкту
«Шановна Тетяно,
Щиро вітаю Вас з успішним завершенням курсу «Вступ до прикладної лінгвістики». Ви добре працювали протягом семестру, виконали завдання різного типу: усна і письмова відповідь на питання, конспект статті і відозапису, есе, командна робота, соціолінгвістичне дослідження, статистичні обчислення тощо.
Ви чудово справилися – так тримати!
Сподіваємося, ви також познайомилися і подружилися зі студентами з інших університетів, а це може знайти продовження у подальшій вашій плідній співпраці.
Дякуємо за високу оцінку нашого курсу і теплі слова у Вашому заключному есе!
Дозвольте надіслати Вам диплом і побажати подальших успіхів у прикладній лінгвістиці та в інших галузях мовознавства!
З повагою і щирою симпатією - професор кафедри загального мовознавства Львівського національного університету імені Івана Франка д. філол. н. Соломія Бук».
Окрім участі в міжнародному проєкті на базі Єнського університету в Німеччині, здобувачі освіти взяли участь в інших наукових і освітніх заходах з реалізації європейської тематики та її впровадження в освітній процес у нашому університеті, і зокрема:
Осіння школа кафедри україністики Варшавського університету «SPOŁECZNE WYZWANIA WSPÓŁCZESNEJ HUMANISTYKI» (24–29 жовтня 2022 р., м. Варщава, Польща):
магістрантка Городецька А., сертифікат – для підготовки кваліфікаційного (магістерського) дослідження;
бакалаври Куртекова Тетяна (3 курс); Решетніков Д. (3 курс), сертифікати – для підготовки курсової роботи з української мови.
 |
 |
«Мова, культура, література у спектрі сучасних українознавчих досліджень»
Публікація з теми магістерської роботи Городецької А.:
Городецька А. М. Моделювання концептосфери сучасних назв лікувальних препаратів з компонентом дерма- / дерм- (Modeling of the conceptosphere of modern names of medicinal preparations with the component derma / derm). Мова, культура, література у спектрі сучасних українознавчих досліджень : зб. наук. праць. Seria wydawnicza Katedry Ukrainistyki Uniwersytetu Warszawskiego “Młoda Ukrainistyka”. Warszawa : Uniwersytet Warszawski, 2023. Т. 2. С. 90–106. – Публікація з теми магістерської роботи Городецької А. (гр.УАФм-18).
 |
 |
«Perspectives on the European Union in 2023 Fault lines and the common future»
Стажування 17. 05 – 21.05.2023 (м. Зонненберг, Німеччина), сертифікат – у рамках магістерського дослідження Городецької А. (гр. УАФм-18).
«O UKRAINIE INTERDYSCYPLINARNIE NA UNIWERSYTECIE WROCŁAWSKIM»
VII Міжнародна студентська конференція 27–28 квітня 2023 року, Ukrainistyki Instytutu Filologii Słowiańskiej Uniwersytetu Wrocławskiego, (м. Вроцлав, Польща): як апробація кваліфікаційної роботи магістрантки Колесник Л. та курсових проєктів бакалаврів Усачової М., Решетнікова Д.
European Chapter of the Association for Computational Linguistics «EACL 2023» (2–6 may 2023, Dubrovnik, Croatia):
17 Міжнародна конференція «EACL 2023» (The Association for Computational Linguistics) із безкоштовною участю для українських студентів: бакалаври 2 курсу Прокопенко Олександра й Кушніренко Марина.
Протягом участі в міжнародних освітніх і наукових заходах відбувалося набуття навичок інкультурного спілкування; зроблено акцент на поглибленні професійних і комунікативних компетентностей із перспективою перезарахування окремих освітніх компонентів, упровадження в методологію магістерської чи курсової роботи.
Таким чином, ідеї інтернаціоналізації освіти віднайшли практичну реалізацію на філологічному ґрунті у Криворізькому педагогічному.
В умовах глобалізації та освітньої інтеграції наші магістри й бакалаври стали, дійсно, активними учасниками загальноцивілізаційного прогресу, долучилися до цінностей світової освіти й культури, академічних знань, різнобічно зреалізувавши тематику міжнародної інтеграції в попередньому навчальному році. Вони спрямовані і на подальше студіювання європейських студій у новому 2023–2024 навчальному році.
Щиросердно бажаємо успіхів у мультикультурній філологічній освіті без кордонів!
- Автор: Кафедра української мови
- Перегляди: 289
09 вересня 2023 року відбулася настановча конференція для студентів факультету української філології з практики зі спеціалізації «Редагування освітніх видань», організована професором кафедри української мови Жанною Василівною Колоїз (керівник практики).
На зборах були присутні студенти другого (магістерського) рівня вищої освіти, які нині здійснюють вирішальні кроки на шляху до омріяної професії редактора. Цей фах передбачає набуття її представниками вмінь і навичок кваліфіковано працювати з текстами, що мають різне цільове призначення, належать до різних тематичних розділів та мають різну знакову природу і характер інформації.
«Процес редагування асоціюється насамперед з дією, спрямованою лише на мовну правку тексту з огляду на норми літературної мови. Без жодних сумнівів, мовна обробка, правка тексту є важливою і необхідною для літературного редактора. Однак не можна зводити літературне редагування лише до мовної правки. Літературне редагування – це прискіпливий, багатоаспектний методично правильний аналіз, проникнення у творчу лабораторію автора, декодування його задуму, це кваліфікована підготовка твору до друку», – наголосила Жанна Колоїз.
Програма практики з редагування передбачає такі завдання:
‒ літературне редагування електронної версії монографії або навчального (навчально-методичного) посібника з навчальної дисципліни, що входить до розряду нормативних або варіативних зі спеціальності;
‒ аналіз тематичної, композиційної і логічної організації тексту;
‒ створення одного номера друкованого періодичного видання «Університетські новини».
Жанна Василівна звернула увага на методичні вказівки щодо виконання завдань практики, оформлення результатів та критерії і норми оцінювання. Також було акцентовано на проблемних моментах, які виникають у студентів, окреслено шляхи подолання труднощів, а саме: консультації з керівником практики на будь-якому етапі виконання тих чи тих завдань, зокрема добору матеріалу для редагування, безпосередньої роботи з посібниками, власними макетами періодичного видання та ін.
Бажаємо студентам-редакторам успіхів з практикою, яка наближає їх до професійного вдосконалення й самоствердження.
Натхнення, творчої спраги, цікавих коректурних знаків!
- Автор: Кафедра української мови
- Перегляди: 179
Що для людини ХХІ століття в епоху панування цифрових технологій, інтернету, штучного інтелекту означає бути грамотним?
Одне зі значень слова грамотність – це володіння цілим комплексом суспільно-необхідних знань і навичок, які дають змогу людям свідомо брати участь у соціальних процесах, а також вільно спілкуватися різними мовами і в різних культурах у сучасному світі. Якщо заглибитися в суть питання, то розуміємо, що це не тільки елементарні вміння читати, писати, говорити, ба більше, грамотність для людини, за визначенням ЮНЕСКО, прирівнюється до свободи.
Уже більше ніж пів століття у світі відзначають Міжнародний день грамотності, намагаючись саме в такий спосіб привернути увагу суспільства й мобілізувати міжнародну спільноту до питань, пов’язаних із розповсюдженням грамотності серед населення у планетарному масштабі.
Традиція щорічно відзначати цей день започаткована відповідною рекомендацією Всесвітньої конференції міністрів освіти з ліквідації неграмотності, що відбулася в Тегерані у вересні 1965 року. Відтоді 8 вересня оголошено Міжнародним днем грамотності.
Не цураються цього свята й на кафедрі української мови, організовуючи для студентів змагання у грамотності. Узвичаєним заходом з нагоди дня грамотності є конкурс на кращого знавця правопису, який цьогоріч відбувся серед студентів факультету української філології (УПФ-21) та факультету іноземних мов (група АП‑22) під керівництвом доцента кафедри української мови Ксенії Анатоліївни Качайло.
До уваги студентів було запропоновано текст диктанту з промовистою назвою «Мовчання – золото», з яким вони впоралися із такими результатами:
Факультет іноземних мов
І місце – Гузік Катерина, Троненко Михайло, Прийменко Ірина
ІІ місце – Хавер Юлія, Воврушко Уляна
ІІІ місце – Переверзєва Валерія, Щирбул Наталія
Факультет української філології
І місце – Кохан Віталіна
ІІ місце – Кошарська Ксенія, Ільчук Вероніка
ІІІ місце – Калько Олена, Погрібна Марія, Боженко Дар’я
Ксенія Анатоліївна пояснила й прокоментувала допущені помилки, а студенти після написання диктанту мали змогу самостійно проаналізувати якість виконання своїх робіт і подискутувати над приказкою, яка здавна побутує в мовленнєвій культурі українців: «Умій сказати – умій і змовчати».
А ми мовчати не будемо і щиро привітаємо студентів-учасників зі здобутими місцями!
Тримаймо мовний фронт – грамотних і небайдужих до рідного слова людей!
Будьмо пильними до власної мови, адже недарма М. Рильський говорив: «Слово – зброя. Як усяку зброю, його треба чистити й доглядати»!
- Автор: Кафедра української мови
- Перегляди: 195
07 вересня 2023 року на факультеті української філології відбувся круглий стіл «Магістерська робота як академічний текст у проєкції академічної доброчесності», організований для студентів другого (магістерського) рівня вищої освіти.
Студенти І та ІІ курсу магістратури мали змогу прослухати актуальну й важливу інформацію, пов’язану з особливостями написання кваліфікаційних робіт. Доповідь на означену тему виголосила професор кафедри української мови, доктор філологічних наук Жанна Василівна Колоїз.
На зібранні були присутні викладачі кафедри української мови, української та зарубіжної літератур, декан факультету української філології і студенти-магістранти.
Так, зокрема було акцентовано на тому, що магістерська робота – це кваліфікаційна самостійна науково-дослідницька праця, що містить сукупність перспективних і актуальних проблем, відображає творчий потенціал дослідника, його вміння інтерпретувати різні концепції і теорії, здатність до творчого осмислення аналізованого матеріалу, рівень володіння професійною мовою у предметній галузі знання. Це результат науково-дослідницької праці, оприявлений у вигляді академічного тексту, основна мета якого – передавання первинних наукових відомостей, отриманих у процесі наукового дослідження (пізнавальної діяльності, що характеризується об’єктивністю, доказовістю, точністю і т. ін.).
Важливим елементом наукової роботи студентів є дотримання правил академічної доброчесності. Жанна Василівна звернула посилену увагу на особливості та різновиди академічного плагіату, навела приклади активного порушення приписів академічної доброчесності, окреслила проблемні ділянки наукової роботи магістрів, застерегла від помилок, яких можуть припускатися студенти.
Водночас варто говорити про інтертекстуальні зразки в академічному тексті (цитата, покликання, переказ), які визначають майстерність студента у використанні думок інших науковців як незаперечний науковий доказ або факт, що підтверджує істинність певних тверджень, унаочнює певний науковий факт.
Зі словами-настановами та побажаннями до здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти звернулися гарант ОПП «Українська мова і література, зарубіжна література. Англійська мова» Наталія Миколаївна Малюга й гарант ОПП «Українська мова і література, зарубіжна література» Світлана Іванівна Ковпік.
Після оприлюднення основних положень про особливості написання, мовного та технічного оформлення кваліфікаційних робіт студенти мали змогу поставити питання, з’ясувати проблемні моменти.
Наприкінці зустрічі Жанна Колоїз нагадала магістрантам про нормативно-правові документи, які регулюють процес написання кваліфікаційних робіт у КДПУ. Ознайомитися з «Положенням про кваліфікаційні роботи у Криворізькому державному педагогічному університеті» (протокол №12 від 29.06.2021) можна за покликанням
https://drive.google.com/file/d/1bfpYaH29xwpcJcnCRQ56Zi2n6_D6NReW/view
Задля ознайомлення із основними тезами доповіді «Магістерська робота як академічний текст у проєкції академічної доброчесності» натисність на активне покликання.
Бажаємо студентам опанувати основні засади написання кваліфікаційної роботи, протягом навчання в магістратурі створити власний науковий проєкт і гідно захистити результати своїх наукових пошуків.
- Автор: Кафедра української мови
- Перегляди: 135
06 вересня 2023 року у віртуальних стінах бібліотеки № 14 міста Кривого Рогу відбувся захід, присвячений важливим питанням лінгвістичної науки, які безпосередньо пов’язані з щоденною мовною практикою, культурою мовлення українців.
Цікаву й пізнавальну лекцію для бібліотекарів та зацікавлених мешканців міста в межах функціонування розмовного клубу «Спілкуймося українською!» провела доцент кафедри української мови, кандидат філологічних наук Наталія Миколаївна Малюга.
Тема просвітницько-навчального публічного заходу «Тенденції розвитку словникового складу української мови» для обговорення обрана не випадково. Кожен свідомий носій мови розуміє, що наша лексична система перебуває в постійному русі – поповнюється новими словами, пересуває на периферію вжитку певні застарілі слова, а інші ж, навпаки, набувають нових значень, запозичуються в українську мову з інших мов.
«Українська мова, як кожна жива мова, поступально рухається, набуває нових рис. Зміни словника української мови кінця ХХ – початку ХХІ ст. пов’язані передусім із бурхливими подіями та перетвореннями в Україні – здобуття незалежності, набуття українською мовою державного статусу, зміна суспільно-політичного та економічного ладу, революції (2004–2005 і 2013–2014 років), анексія Криму, російсько-українська війна, а також і в світовій спільноті – глобалізаційні процеси, перехід до інформаційної епохи, науково-технічний прогрес, боротьба за сфери впливу, воєнні та релігійні конфлікти, еміграційні рухи, тероризм, корупція тощо», – стверджує Наталія Миколаївна.
Звертаючи увагу присутніх на процеси глобалізації й автохтонізації, які є головними тенденціями та важливими процесами в розвитку словникового складу української мови кінця ХХ – початку ХХІ ст., лекторка доступно й виважено наводить приклади, актуальні для нашого сьогодення.
Як уживаються і засвоюються нашою мовою інтернаціоналізми на кшталт бот і дрон? Як у мові відбувається калькування слів? Як ми утворили слова працеголік / трудоголік, рукоборство, новомова? Що робити з іншомовними словами з частинами мульти-, нано-, топ-, флеш-, зокрема мультимільйонер, наночастинки, топменеджер, флешінтерв’ю? Як ми вживаємо варваризми 5G, SMS, VIP, WEB, Wi-Fi, iPhone?
На ці та інші питання присутні на зустрічі мали змогу почути вичерпні й змістовні відповіді, поставити питання, які виникли у процесі обговорення тих чи тих слів. Наталя Миколаївна торкнулася й таких явищ у лексичній системі, як окнижнення, чи «інтелектуалізація», та орозмовлення, чи «демократизація», субстандартизація та пуризація, мовна економія, мода і мовні смаки.
«Наша лексична система почала відриватися від радянського минулого, яке вичистило цілі пласти слів, викорінювало їх зі словників, стирало національну ідентичність», – підсумувала Наталія Малюга й закликала мовців до активного послуговування українською мовою в усіх сферах життя, порадила звертатися до словників, збагачувати словниковий запас.
Задля цього говорімо українською, читаймо українською, думаймо українською!
І мріймо теж українською, адже «мрії здійсняться, якщо мріяти українською», – впевнено завіряє Наталія Миколаївна.
- Автор: Кафедра української мови
- Перегляди: 199
