«Знайти підхід до кожного студента»: інтерв’ю з Валерієм Петровичем Лисечком

Напередодні новорічних і різдвяних свят прес-центр КДПУ поспілкувався з проректором з науково-педагогічної роботи, доцентом кафедри філософії Валерієм Петровичем Лисечком.

– Ви вже багато років опікуєтесь такою важливою ланкою діяльності нашого університету як соціально-гуманітарна робота й взаємодія з органами студентського самоврядування. Чи змінилися з часом Ваші методи взаємодії зі студентською молоддю? Чим відрізняються студенти ХХІ століття від студентів минулих поколінь?

 – Відповідно до ст. 40 Закону України «Про вищу освіту», нині органи студентського самоврядування є автономною, самостійною громадською організацією. Університет не може керувати їх діяльністю; директивний стиль роботи тут не є доречним. Нашу взаємодію побудовано на сучасних засадах активної співпраці, обміну думками й досвідом, діалогу. Звісно, не всі рекомендації отримують позитивний відгук студентства. Із проблемних питань намагаємося досягти консенсусу в співпраці зі студентським клубом. Але переважають позитивні моменти: в атмосфері сучасного громадянського суспільства студенти відчувають себе більш самостійними. Не сприймаючи адміністративно-командний стиль роботи, вони потребують заохочення й мотивації; виключно добровільно й з власної ініціативи долучаються до соціально-гуманітарної діяльності університету, ухвалюють незалежні рішення, обирають представників до органів студентського самоврядування, визначають порядок їх роботи.

– Серед основних форм соціально-гуманітарної і виховної роботи чільне місце посідають словесні й наочні, до яких найчастіше відносять бесіди, години спілкування, виставки, презентації тощо. Чи є вони ефективними й які з цих методів Ви використовуєте найчастіше?

 – Я не відкидаю жодних методів і форм соціально-гуманітарної діяльності, визнаючи ефективність кожного з них. Не виключенням є й словесні форми роботи. Вони не є архаїчними, адже сила слова залишається могутнім інструментом позитивного впливу на молоде покоління. Але сьогодні маємо активно використовувати й засоби сучасних технологій – синтез мистецтва риторики й актуальної мультимедійної наочності має потужний виховний потенціал. У соціально-гуманітарній роботі надзвичайно важливо враховувати бачення студентів, їх смаки й побажання. Особливу увагу необхідно приділяти формам проведення заходів: вони мають бути цікавими для молоді, надавати можливості для залучення студентства як до активної участі, так і до організації подій. Це, наприклад, флешмоби, які користуються значною популярністю у сучасної студентської молоді, й оригінальні конкурси – такі, як фестиваль городового козацтва, що вже став доброю традицією нашого університету.

– Ви спілкуєтесь не тільки зі студентами, а й з їх рідними. Що для Вас є складнішим? Чи доводилось Вам відкривати очі люблячим батькам на певні недоліки їхньої улюбленої дитини?

 – Спілкування з родинами студентів переважно відбувається на рівні деканатів, але й представники ректорату в деяких випадках долучаються до діалогу. Бувають непрості розмови; іноді ми не бачимо перспектив для подальшого навчання студента в нашому університеті. Батьки реагують по-різному: буває й таке, що доводиться ставати на захист молодої людини. Деякі батьки переконані в досконалості своєї дитини; та все ж більшість родин займає помірковану позицію і ми разом працюємо над конструктивним, зваженим вирішенням проблемних питань.

– У Вас дуже складна й відповідальна ділянка роботи. Хто для Вас є найближчими помічниками, радниками? На кого Ви спираєтесь у своїй діяльності?

 – Надійних помічників і радників багато. У першу чергу це ректор, декани та їх заступники з виховної роботи. Важливе й особисте спілкування з кураторами академічних груп, батьками студентів. Особливе місце в роботі посідає розгорнута співпраця з кураторами: я не погоджуюся з думкою про те, що їх діяльність є рудиментом радянської системи вищої освіти. Куратори особисто знайомі з кожним із студентів, мають з ними тісний контакт, переймаються їх проблемами, захищають інтереси. Звісно, авторитарний стиль тут неприпустимий: сучасний інститут кураторства має орієнтуватися на принципи педагогіки співробітництва. Постійно ведеться активна співпраця зі студентським клубом із проведення позанавчальних заходів, організації дозвілля. Спільні ділянки роботи маю і з соціальним педагогом: ми співпрацюємо з питань, пов’язаних зі студентами пільгових категорій, внутрішньо переміщеними особами тощо. Не можна не згадати й велику культурно-просвітницьку роботу, яку виконує бібліотека університету: «Літературна вітальня», створена бібліотечними фахівцями, регулярно дарує нашим студентам і викладачам радість зустрічі з прекрасним, надаючи можливість більше дізнатися про творчість митців Криворіжжя й області.

– Поділіться планами з соціально-гуманітарної роботи на 2019 рік. Які найцікавіші заходи планується провести в нашому університеті?

 – Соціально-гуманітарну роботу на 2018/19 навчальний рік вже сплановано. План заходів складено з урахуванням інтересів і потреб студентської молоді, актуальних тенденцій сучасного громадського життя. До нього увійшли заходи, присвячені знаменним і пам’ятним датам нашої держави, події, організацію й проведення яких рекомендовано для українських закладів вищої освіти, а також заходи, які вже стали традиційними для нашого університету: День Соборності й День вишиванки, фестиваль городового козацтва й улюблений конкурс молоді Криворізького педагогічного – «Студент року». Звичайно, до плану можливі зміни й доповнення – все залежить від ініціативи студентства, профспілкової організації, громадськості.

Маючи нагоду, вітаю колектив Криворізького педагогічного з новорічними та різдвяними святами. Бажаю щастя і здоров’я, миру й злагоди!