Анонси і оголошення

 скиба 03.04.18 2

3 квітня 2018 року відбулася зустріч слухачів курсів перепідготовки вчителів, викладачів кафедри української мови, бібліотекарів КДПУ з криворізьким письменником, відомим громадським діячем Миколою Максимовичем Скибою.

4491

28 березня 2018 року у читальній залі бібліотеки відбулась знакова подія для всіх, хто цікавиться тонкощами психологічного мистецтва. На зустріч зі студентами та викладачами Криворізького педагогічного завітала непересічна дослідниця науки психоаналізу - засновниця і ректор Міжнародного Інституту глибинної психології, Президент Української Асоціації психоаналізу і Міжнародної Федерації психоаналізу, член правління, сертифікований тренінговий аналітик і супервізор Європейської Конфедерації Психоаналітичних Психотерапій, член Всесвітньої Ради з психотерапії, доктор філософії Світлана Геннадіївна Уварова.

4411

17

21 березня 2018 року затишна «Літературна вітальня» бібліотеки КДПУ зустрічала відомого криворізького поета Володимира Стецюка. На честь Всесвітнього дня поезії автор запропонував до уваги університетської громади збірки «Шлях» і «Повстання» (2017 р.).

4351

 

melihova1 1

27 листопада 2017 року в «Літературній вітальні» бібліотеки Криворізького педагогічного відбулася творча зустріч з Тетяною Євгеніївною Мєліховою – криворізькою літераторкою, редактором культурологічного альманаху «Символ».

3247

SKYBA 10

8 листопада 2017 року відбулася зустріч студентів і викладачів психолого-педагогічного факультету, бібліотекарів КДПУ з криворізьким письменником, відомим громадським діячем Миколою Максимовичем Скибою.

3002

гусейнов 8

31 жовтня 2017 року в «Літературній вітальні» Криворізького педагогічного відбулася чергова зустріч з криворізьким письменником, головним редактором часопису «Кур’єр Кривбасу» Григорієм Джамаловичем Гусейновим.

2905

dolennyk 301017 6

30 жовтня 2017 року в «Літературній вітальні» бібліотеки Криворізького педагогічного відбулася презентація поетичної збірки Інни Доленник «Навпіл». Зустріч з відомою криворізькою поетесою, членом Національної спілки письменників України організували фахівці інформаційно-бібліографічного відділу бібліотеки – зав. відділу О. А. Дікунова, головний бібліограф С. О. Кочерга, зав. сектора О. Б. Поліщук. На заході експонувалася тематична книжкова виставка «Магічна відвертість Інни Доленник: «Кожен із нас – скрипка поезії»; було презентовано буктрейлер нової збірки, створений зав. інформаційно-бібліографічного відділу О. А. Дікуновою.

2887

3 жовтня 2017 року відбулася чергова зустріч у «Літературній вітальні». Цього разу до університетської бібліотеки завітали молодий криворізький поет, прозаїк, композитор, художник Павло Осіков та відома криворізька поетеса Лана Александрова.

2577

21919205 1570910229643431 401700379 n

26 вересня 2017 року в читальній залі головного корпусу в рамках акції сайту «Український час» «Задавнені імперські хвороби української історії – лікування правдою» відбулася презентація книги українського письменника, публіциста, філософа Ярослава Трінчука «Україна: війни, битви, персони».

2481

22 травня 2017 року в читальній залі головного корпусу Криворізького педагогічного відбулася зустріч з науковцями кафедри історії України та правознавства – доктором історичних наук, професором Н. Р. Романець та кандидатом історичних наук, доцентом Р. П. Шляхтичем. Захід присвячено дослідженням механізмів сталінського терору (за матеріалами кримінальних справ репресованих мешканців Дніпропетровщини).

На зустрічі були присутні викладачі та студенти факультету географії, туризму та історії, а також бібліотекарі КДПУ.

Модераторами заходу виступили заступник директора бібліотеки О. М. Кравченко, зав. відділу обслуговування О. М. Грамм і бібліограф І категорії Л. П. Абдула.

Експонувалася книжкова виставка «Слово пам’яті в ім’я правди» (до Дня вшанування пам’яті жертв політичних репресій), на якій було представлено 42 документи.

Темою доповіді Н. Р. Романець стали механізми фабрикації кримінальних справ під час політичних і масових репресій. Після відкриття архівів на початку 90-х років минулого сторіччя в істориків з’явилася можливість отримати вільний доступ до архівної документації, що значно полегшило й пришвидшило проведення досліджень – адже до прийняття закону про декомунізацію працівники архівів забезпечували науковців першоджерелами переважно на власний розсуд, часто-густо обмежуючи їх матеріалами, які не становили великої цінності для розширення й поглиблення наукових розвідок. Коли ж дослідники отримали доступ до інших кримінальних справ та виявили механізми їх фабрикації, було зроблено висновок про головну характерну рису радянських репресій – повну незахищеність усіх верств населення від будь-яких переслідувань. Заарештувати та засудити можна було будь-яку людину – незалежно від її соціального стану, посади, політичних переконань, відданості режиму тощо.

Результатом цих нових досліджень стало створення й видання науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією», мартирологу «Повернені імена», наукових праць «Історична пам'ять Дніпропетровщини» та «Дніпропетровщина і великий перелом».

Наталя Радомирівна пояснила різницю між репресіями політичними і масовими; розповіла про репресії проти національних меншин, зокрема німців – як підданих Німеччини, так і громадян Радянського Союзу. Серед низки масштабних репресій тих років виділяються великі групові справи 1938 року; вражає статистика кримінальних проваджень, у яких серед двох сотень звинувачених більш ніж 90% засуджено до вищої міри покарання – розстрілу.

Науковець проілюструвала свою доповідь демонстрацією низки архівних документів – протоколів допитів, текстів вироків, інших матеріалів кримінальних справ.

Роман Петрович Шляхтич представив четвертий том збірника статей «Міста і села Дніпропетровщини у вирі політичних репресій» – «Каральні органи радянської влади проти націоналістичного підпілля»; розповів про кримінальні справи учасників українського національно-визвольного руху, репресії на Дніпропетровщині у повоєнний час, правові норми, на основі яких здійснювалися репресії.

«Не тільки знищити, а й скомпроментувати» – цей принцип сталіністів став лейтмотивом роботи репресивного апарату тоталітарної держави радянських часів. Справи фабрикували навіть на основі подібності прізвищ випадкових громадян до прізвищ відомих діячів підпілля. Показовим є той факт, що середньостатистичний  соціально-демографічний і національний склад засуджених у ті роки майже точно відтворює демографічну специфіку всієї Дніпропетровщини. Це свідчить про свідоме застосування режимом певних технологій соціальної інженерії, покликаних створити радянську «людину нового типу», змінивши національний і соціальний склад населення цілих регіонів. Дослідження цих процесів тривають; багато аспектів подій тих часів чекають подальшого вивчення, чимало фактів потребують уточнення.

На закінчення зустрічі науковці поспілкувалися з присутніми студентами й викладачами та відповіли на їхні запитання.

1972