Відкриття наприкінці 2022 року компанією OpenAI вільного доступу до останньої на той час версії великої мовної моделі (large language model — LLP) ChatGPT-3.5, здатної генерувати тексти у формі, максимально наближеній до звичайної людської мови, мало наслідки, що, напевне, можуть справити й, безперечно, вже справляють суттєвий, а в дечому й революційний вплив на подальший розвиток освіти та науки. Майже одразу подібні моделі почали пропонувати й інші розробники, зокрема Google (Bard, тепер Gemini), Anthropic (Claude), Microsoft (Bing Chat) та Meta (LLaMA). Відтоді розгорнулися інтенсивні дискусії щодо ролі й місця таких систем в освітньому процесі, їхнього значення для наукової діяльності та можливих викликів у цих та інших галузях, що постають у звʼязку з їх застосуванням.

Детальніше…

Кабінет Міністрів України, зважаючи на стрімке поширення у світі коронавірусної хвороби COVID-19, яке швидко набуло характеру пандемії, своєю постановою оголосив із 12 березня тритижневий карантин на усій території України. У КДПУ на виконання цього рішення були видані накази по університету від 12 березня 2020 р. № 99 та від 13 березня 2020 р. № 102, які визначили особливості діяльності університету на цей період. 25 березня карантин подовжено до 24 квітня. У нашому університеті це рішення імплементовано наказом від 26 березня 2020 р. № 114 «Про подовження карантину та організацію роботи університету на період карантину». У такій ситуації, яка без перебільшення є унікальною та надзвичайною для всіх нас, у студентів та працівників університету виникають різні запитання щодо особливостей навчання й роботи в умовах, що склалися. У цьому дописі спробую надати відповіді на деякі з найпоширеніших запитань.

Детальніше…

Проблема плагіату в навчальних і наукових роботах останнім часом набула неабиякого загострення не тільки в Україні, а й в усьому світі. Не в останню чергу це пов’язано з інтенсивною комп’ютеризацією та інформатизацією всіх аспектів людського життя. Використання електронних пристроїв і всесвітньої мережі значно збільшує наші освітні й дослідницькі можливості, але водночас, як це нерідко трапляється з науковими й технологічними досягненнями, створює нові загрози та підвищує небезпеку певних негативних проявів. У випадку з плагіатом йдеться про давнє й добре відоме явище, яке в просторіччі має назву «списування».

Детальніше…

Імена мають не тільки люди, а й будь-які особи в найширшому розумінні цього слова. Саме ім’я є основним засобом ідентифікації, що дозволяє виокремити особу серед інших, засвідчити її власну унікальність і неповторність. Характеристики імен різноманітні: це і милозвучність, узгодженість із певними історичними, національними традиціями тощо. Серед цих характеристик важливе значення має правильність імені, адже, як зазначав ще Конфуцій, «якщо імена неправильні, мова не відповідає істині, а якщо мова не відповідає істині, справи не йдуть на лад».

Детальніше…

Наука неможлива без наукових публікацій. Головне призначення науки – отримання та накопичення нового знання, тож важливим елементом наукового процесу є оформлення здобутого знання, доведення його до відома якнайширшого кола зацікавлених осіб (до якого в перспективі може належати все людство) і його збереження для подальшої обробки, розвитку й застосування. Все це забезпечується шляхом оприлюднення результатів наукових досліджень у формі наукової публікації.

Останнім часом нашою освітньо-науковою спільнотою доволі активно шириться переконання щодо нагальної потреби для сучасного науковця «опублікуватися у Скопусі», зважаючи й на посилення вимог Міністерства освіти і науки України, зокрема, до здобувачів вчених звань доцента і професора. Та чи існує насправді така річ як «публікація у Скопусі»?

Детальніше…