До 85-тих роковин Голодомору-геноциду 1932-1933 років, наприкінці минулого року, Національний музей «Меморіал жертв Голодомору» презентував геоінформаційну систему «Місця масового поховання жертв Голодомору-геноциду». Презентація проекту, створеного за підтримки Українського культурного фонду, відбулась за участі Міністра культури України Євгена Нищука, Генерального директора Національного музею «Меморіал жертв Голодомору» Олесі Стасюк, Виконавчого директора Українського культурного фонду Юлії Федів, Співголови Громадського комітету із вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932–1933 років Івана Васюника.

Як зазначено на офіційному сайті Національного музею «Меморіал жертв Голодомору»: «Геоінформаційна система «Місця масового поховання жертв Голодомору-геноциду» – портал, на якому візуалізована інформація про місця поховання жертв геноциду 1932–1933 років. Користувачі знайдуть на порталі інформацію про місця масового поховання жертв Голодомору, пам’ятники та пам’ятні знаки, встановлені на пошану жертв Голодомору. А також дані про втрати від геноциду, архівні матеріали та спогади про Голодомор в конкретному населеному пункті України».

До реалізації гранту Українського культурного фонду, наданого для виконання проекту, замовник якого - Національний музей «Меморіал жертв Голодомору», долучилась і професор кафедри історії України та правознавства, доктор історичних наук Наталя Радомирівна Романець. Науковцем опрацьовувались архівні фонди з подальшим узагальненням архівних матеріалів і виготовленням електронних копій виявлених документів, необхідних для визначення кількості втрат населення у Васильківському районі Дніпропетровської області внаслідок Голодомору-геноциду.