ШЛЯХ НАРОДНОГО ВИЗНАННЯ ТА ЮРИДИЧНОГО ОФОРМЛЕННЯ
НАЦІОНАЛЬНОГО СТЯГУ
(на матеріалах офіційного сайту Українського Інституту Національної Пам'яті )
червень 1848-го року – на міській ратуші Львова вперше замайорів жовто-блакитний прапор. Цього ж року, під час європейської «весни народів», відбулося утвердження синьо-жовтого поєднання як українських національних кольорів.
1917-ий рік і в подальшому - синьо-жовті прапори стають обов’язковим атрибутом всіх зібрань української громадськості у різних містах України та колишньої імперії
25 березня – в Петрограді під синьо-жовтими прапорами відбулася 25-тисячна маніфестація солдатів-українців і студентської молоді
1 квітня – в Києві учасники української національної маніфестації несли 320 національних прапорів, серед яких солдати-українці київського гарнізону несли знамена з написами: «Вільна Україна», «Вічна пам'ять борцям за волю», «Війна до перемоги» тощо.
Влітку – під синьо-жовтим стягом вирушав на фронт перший український підрозділ: полк ім. Гетьмана Богдана Хмельницького.
1918-ий рік
27 січня – Тимчасовим законом про флот УНР визначався Прапор торгівельного флоту: «полотнище о двох - блакитному і жовтому кольорах» та Прапор військового флоту: вирізнявся блакитним Тризубом в кряжі верхньої блакитної смуги.
29 квітня – флагманський корабель «Георгій Побідоносець» подав сигнал про підняття прапору над українським Чорноморським флотом, командування яким обійняв контр-адмірал Саблін. На есмінцях та лінкорах, що базувалися у Севастополі, були підняті українські прапори.
16 липня – на блакитно-жовтій основі гетьман Павло Скоропадський затвердив військовий прапор Української Держави.
13 листопада – Українська Національна Рада у Львові проголосила державним прапором Західноукраїнської Народної республіки синьо-жовтий стяг.
20 березня 1920-го року – ухвалено крайовий синьо-жовтий прапор Підкарпатської Русі (яка увійшла до Чехословаччини).
1934-го року – чехословацька влада заборонила використовувати прапор. На території СРСР використання синьо-жовтого прапора було заборонено ще раніше: після приходу більшовиків та остаточного приєднання України до СРСР.
15 березня 1939-го року – Сейм Карпатської України, що відбувся у Хусті затвердив синьо-жовтий прапор Карпатської України.
Початок 1930-х років – з’являється гімн ОУН з рядками: «Під синьо-жовтим прапором свободи з’єднаєм весь великий нарід свій». ОУН та її попередниця Українська військова організація (УВО) у своїй діяльності використовували національний прапор.
1941-го року
Квітень – ІІ-ий Великий Збір ОУН визнав синьо-жовтий прапор національним державним українським прапором.
Влітку – під час проголошення Акта відновлення української держави в селах майоріли націоналістичні та національні прапори
14 жовтня 1947-го року – під час першого відзначення Свята УПА Головний осередок пропаганди ОУН зобов’язав підпільників розвісити по населених пунктах синьо-жовті і червоно-чорні з емблемою прапори
Друга половина ХХ ст. – поодинокі спроби піднести український прапор, ініціатори та виконавці чого суворо каралися відповідними органами комуністичного тоталітарного режиму
1989-го року
26 квітня – у Львові під українським прапором проходив мітинг пам'яті Чорнобильської трагедії.
22 травня – у Києві на закритті Шевченківського свята було піднято національний прапор.
1990-го року
23 березня – блакитно-жовтий прапор з’явився над Тернопільською міськрадою.
3 квітня – над Львівською міськрадою.
24 липня - у Києві, над будинком міської ради, урочисто піднятий блакитно-жовтий прапор, полотнище якого було попередньо освячено у Софійському соборі .
24 серпня – група народних депутатів після проголошення Акту незалежності України внесла синьо-жовтий український прапор до сесійної зали Верховної Ради.
4 вересня 1991-го року – національний синьо-жовтий прапор піднято над Верховною Радою України.
23 серпня 2004-го року – Указом Президента за № 987/2004 в Україні встановлюється День Державного Прапора з порядком щорічного відзначення 23 серпня.
