Останні дні кожного вересня повертають в пам’яті до жахливих, поза межею людського, подій 1941-го року. За два дні було перекреслено майже 34 тис. людських життів. Бабин Яр визнається символом Голокосту та по факту першими в урочищі були розстріляні 752 пацієнта психіатричної лікарні ім. Івана Павлова. За даними історика, провідного наукового співробітника Музею історії Києва, відповідального секретаря Громадського комітету для вшанування пам'яті жертв Бабиного Яру Віталія Нахмановича, за весь час німецької окупації у Бабиному Яру були розстріляно 90–100 тисяч людей, з них десь 65–70 тисяч євреїв. За цією логікою найчастіше озвученою є думка про створення меморіалу жертвам єврейської національності.
Саме питанню меморіалізації Бабиного Яру була присвячене спілкування студентів сп. «Історія» з представниками академічної спільноти істориків Криворізького педуніверситету. Необхідность такого процесу була аргументована на початку зустрічі к.і.н. Р.П.Шляхтичем через стислий виклад історичних подій часів нацистської окупації Києва.
Надалі, присутнім для перегляду був запропонований фільм «Бабин Яр у пошуках пам’яті». Як довго тривав період замовчування трагедії Бабиного Яру в часи тоталітарної радянської дійсності? Чому перший, офіційно відкритий на місці трагедії у 1966-му році, пам’ятний знак мав присвяту «радянським людям»? Як вже за мирного часу сталася Куренівська катастрофа, що забрала життя приблизно 1,5 тис. людей? За яких причин, після ухвалення Кабінетом Міністрів України у березні 2007 року рішення про створення Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» ця територія залишається невпорядкованою, з хаотично розташованими на ній 25-ма пам'ятниками? Відповіді на ці питання шукали автори та учасники фільму, який є складовою великого проекту, започаткованого з 2016 року Українським інститутом національної пам'яті спільно із Українським центром вивчення історії Голокосту, Громадським комітетом для вшанування пам’яті жертв Бабиного Яру, Музеєм історії міста Києва та ін.. Лише цілісна виважена державна політика щодо меморіалізації Бабиного Яру перетворить його у місце пам’яті, місце консолідації українського народу довкола однієї з трагічних сторінок його історії. На важливості реалізації концептуальних засад державної політики пам`яті у дослідженні, висвітленні та вшанування тих чи інших подій української історії наголосив к.і.н,, доцент В.О.Яшин. На важливій місії освітян у відродженні та ствердженні історичної правди зауважила у своєму слові до присутніх майбутніх вчителів-істориків к.п.н., доцент Л.В.Задорожна. Тональність студентських вражень від почутого і побаченого, і озвучених ними, була співзвучна тезам, пролунавшим як у фільмі так і під час дискусії.
