4 грудня 2020. На спеціальності "Історія" тривають заходи в рамках акції "16 днів проти насилля".

Цього разу над проблемою психологічного насилля розмірковували студенти групи ІП-19 під керівництвом доцента Москаленка В.Г.

Головний доповідач - Діана Назаренко:

Ця тема дуже актуальна і в світі, і в Україні. Майже кожна людина впродовж свого життя зустрічалась з різними проявами насильства, а от психологічне займає вагому складову в цьому питанні.

Відповідно до Закону України «Про запобіганню та протидію домашньому насильству»: «психологічне насильство – це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи».

Якщо у випадку з фізичним, або сексуальним насильством факт вчинення злочину очевидний, то з психологічним розібратись набагато складніше. Деякі люди можуть плутати звичайні сварки, які відбуваються в родині, з проявом власне психологічного насильства. Головним у насильстві є те, що абьюзер керує свідомою поведінкою, використовуючи власну перевагу та контроль над жертвою.

Психологічне насильство є прихованим видом насильства, яке доволі складно розпізнати, але не потрібно недооцінювати. Саме таким видом насильства уміло маніпулюють, приховуючись гарними намірами, або звинувачуючи жертву у всіх лихах людства. Варто знати, як протидіяти цьому, аби не потрапляти до рук абьюзерів.

 Аби уберегти себе від таких стосунків потрібно:

• по-перше, усвідомити, що відносно вас вчиняється насильство;
• по-друге, прорахувати свої дії стосовно порятунку. На жаль, довести психологічне насильство дуже складно, тому краще максимально обмежити себе від свого абьюзера;
• по-третє, якщо попередній пункт неможливо здійснити, варто звернутись до відповідних соціальних структур, які спеціалізуються на захисті жертв домашнього насильства (гаряча лінія 116 123; національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства 0 800 500 335; або райвідділ).