Бути чи мати? Рівно рік тому на Агорі #19 була викладена концепція німецького соціолога, філософа, психолога Еріха Фромма. Вона мала стільки виходів у сьогодення, що доповідачі продовжили аналіз, і в цей вівторок вийшли на Агору з продовженням проблематики.

В умовах індустріалізації формується складна ситуація: занурюючись в сферу матеріального виробництва, виробляючи продукти для споживання, даючи простим обивателям задоволення усіх їхніх потреб (навіть тих, про які вони не знали, а їх їм просто нав’язали) людина потрапляє в кризову екзистенційну ситуацію - душа прагне одного, а розум і воля спрямовані в інший бік, і так поступово людина відчужується від себе. Якщо не звертати уваги на запити власної душі й гнатися лише за матеріальним накопиченням, то – розвиток припиняється. Проблему було сформульовано в останню третину ХХ століття, але вона залишається актуальною. Доповідачі, які є представниками покоління мілієналів ,– не тільки сформулювали, але і розкрили умови подолання кризи в столітті, сучасниками якого ми є.

Ляна Музика. Самопізнання дасть можливості розвитку людини. А в сучасному інформаційному суспільстві ці опції розширюються.

Люблю коли парою речень можна спровокувати дискусію, для цього і працюю, якщо говорю щось, що змушує інших думати або хоча б задуматися, - вже чудово.

Сергій Корнієнко. Усвідомлюючи певні труднощі для створення нового суспільства, ми можемо запобігти кризі: відмова від необмеженого росту економіки; науковий розвиток, але при цьому уникнення зловживань досягненнями.

Присутні в аудиторії не з усіма тезами доповідачів погодились, навели свої контраргументи. Але важливий висновок був спільним:
Нова людина, яка відповідатиме новому суспільству формується в умовах розвитку здатності до любові поруч із розвитком критичного мислення. За його наявності – зміни життєвої орієнтації людини є природніми.