Влад Кутьков (група ІП-18) -  сьогодні на Агорі запропонував розглянути коріння американської та радянської ракетної промисловості, їх залежності від німецьких розробок і інженерів.

Враження однокурсника Олександра Холодняка: Як для мене - це надзвичайний досвід. Агора швидко розвивається, як в напрямку вибору теми засідання, так і в технічному плані. Коло тем, які ми розглядаємо, розширюється дуже стрімко - від " Історії помади" до "Ракетобудування". Студенти, аналізуючи минулі засідання, створюють дуже хороший матеріал як в плані якості презентацій, так і в ораторському мистецтві. Надзвичайності досвіду придає також присутність викладачів та товаришів зі старших курсів, які також включаються в обговорення.

Від нашого колумніста С.К.: 

"За молоддю наше майбутнє" - а чи погоджуєтися ви з цим твердженням? Сьогодні я побачив дуже цікавого, і, до певної міри, стильного доповідача. Одного разу довелося з ним пройти горнило "Міста Професій", але після того ніяких особливих зустрічей не було. До цього дня. Чомусь так склалося, що історія це про старе, свідки чого лишилися лише в книгах або речах, але вже вдруге молодші товариші підіймають питання другої половини ХХ ст. Цього разу про ракетобудування, та сама "невловима" Агора нарешті відбулася. Тернистий шлях на спадкові Російської імперії, на якому купка трофейних запчастин і талант людський зробили Всесвіт ближчим. Окремо потрібно відмітити саме подачу матеріалу, емоційно, з цитуванням та джерелами. Хоч, не побоюся цього слова, в лектора і була певна ідеологічна позиція, проте таких доповідей я не чув давно. Зараз ми нагадуємо Конструкторське бюро з Корольовим на чолі в 50-х рр. - розібрана ракета в ангарі, з яких вибухає 6 з 10, потреба в абсолютно новій концепції та ентузіазм. І  якщо до зірок доведеться знову добиратися крізь терни, то хотілося б щоб поруч були ті, хто й зараз дискутує в нашому клубі. Зоряна Агора # 52. Далі буде.