Більше тридцяти істориків - випускників, студентів та викладачів факультету боронили та зараз боронять честь і гідність України у війні на Сході, протистоячі російській агресії. Але й на війні, бува, знаходиться місце історіичній науці.

Свого часу українські ЗМІ та й ми через ФБ повідомляли про унікальні історичні знахідки, знайдені під час облаштування бойової позиції на фронті, Ігорем Шевченко одним з кращих випускників історичного факультету, заповзятим археологом, фанатично закоханим в історію. Днями пан Ігор на своїй сторінці у ФБ детально розповів, як це було. Ми не могли втриматися і наводимо цей текст повністю.

Igor Shevchenko 

Минуло вже два роки, як ми з нашими побратимами неочікуванно зробили маленьке відкриття для археологічної науки України. Спробую передати ті події. Це варто уваги, адже не кожного разу і мало кому вдалося на передовій зустрітися з давньою історією нашої землі. І нехай скажуть ті орки, що ми українські бійці знищуємо та зплюндровуємо нашу історію.
За особливих обставин я не вказуватиму населенні пункти, адже це дані викладенні в науковому звіті. І цікаво тільки для науковців. 
Отже поїхали.....

Зустріч з минулим.
Було очередне перемир'я. Під час таких перемирь проходить укріплення та облаштування нових-старих позицій з обох сторін розмежування. Захоплення 350 метрів нашої так званної "сірої" зони, припало на водороздільній висоті, з якої можна оглядати 360 градусів навкруги. Висота виявилася курганом. Під час облаштування позиції - копання траншей та бліндажа натрапили на давне поховання. І тут дилема: не звертать уваги і копати далі?

"Війна війною, а історія лишається історією".

Ці слова я почув від свого командира взводу, що, на жаль, загинув під Авдієвкою - Леоніда Дергача. 
Льончик, узгодивши з командиром роти, дав "добро" на дослідження поховання. Дав час до заходу сонця розібратися зі своєю роботою. Так робота по зачисткі та фіксації поховання проводилася, в спішці та без таких простих речей для фіксації, ще й під наглядом наших "сусідів" з верху з безпілотника. Але все таки знайшлося все необхідне по мінімуму. Ніж. рулетка, компас.
Саме поховання було сильно потрощено братами-кротами, які погуляли в могилі. Але те що лишилося все таки надало немалої інформації для науки. 
У похованні знаходилася дівчина від 20 до 30 років, на це вказували зуби, особливо кутні, та цілістність. Дівчина в свій час життя мала високий соцальний статусу, на що вказували знахідки. 
Цікава мідна округла прикраса коло черепа, скоріше за все, пришита була до шапочки. Шию дівчини прикрашали пастові бісерини та клики звірів. На зап'ястях також були прикраси у вигляді цвяхоподібних намистин, бірюзового кольору. Уздовж спини знайдені мушлі, які привезені із Середземномор'я (як з'ясували пізніше науковці), що були вплетені в косу для краси. Також знайдена в черепній коробці кремнева стріла. Але після гризунів "братів сусликів" невідомо, чи залишається ця стріла є зброєю, від якої загинула ця молода особа, чи є супровідним матеріалом?
Після дослідження всих данних з'ясовано, що поховання відноситься до періоду бронзи, Бабинської культури, орієнтовно 1700-1500 до н.е. 
Увесь матеріал, після дослідження та фіксації, був зібраний для подальшої передачі в наукову установу.

Так, мало кому випадає такий випадок, знайти свою стихію під час війни. Але в нас і таке буває. Завдячуючи Льончику було здійснено археологічне дослідження в зоні бойових дій.
Але чим далі тим і цікавіше. Так народжуються сміхотворні історії. На позицію приїджали безліч керівництва, якому проводили вже цілі екскурсії. Купа запитань! Але довелося навіть виставити таблицю з розцінками за екскурсії та встановити особливу ціну на відповіді на дурні питання.
Для збереження та передачі знахідок та кістяка дівчини до наукової установи, для подальшого вивчення та наукового звіту потрібно його як скоріше було передати до Києва.  Тут ще одна історія. Адже переслати нашу посилку з кістками та знахідками могли тільки через "Нову Пошту". Але всі знають, що коли приймають в цій установі військові передачі їх провіряють. І можете уявити лице дівчини з пошти, котра відкривши коробку нашої посилки. Хоч ми сказали що це особисті речі???. Бідна дівчинка побіліла коли побачила нашу передачу особистих речей)))))).
Кіпіша було, але все таки все узгодили пояснили, щоб не виникло ніяких невподобань та подальших розповідей про укропів, які (ну самі здогадайтеся)... 
Ось така дійсно цікава на мою думку була історія з передової 2015 року.

Вже після демобілізації було все зроблено по науці. Вишла в світ наукова публікація та здано знахідки до музейної установи. Один випадок. а скільки позитивних ємоцій отримали наші хлопці. Адже причетні були всі з позиції "КУБА" . Та велика подяка всім причетним 72 - гої бригади 9 роти до цих розкопок .Адже боронять не тільки нашу землю, але й нашу давню історію. Хоч, незнаючи, й самі ввійшли в історію.

Повністю матеріал із фото тут: https://www.facebook.com/igor.shevchenko.988/posts/1092200907579840?pnref=story