Осмислення історичної спадщини. Осінньої днини запросив до процесу студентів-істориків Тарас Компаніченко.
Кобзар і лірник, учасник Помаранчевої революції й революції Гідності, активний учасник волонтерського руху, керівник ансамблю «Хорея Козацька». Через спів Тарас передає слухачам ті цінності, які пошановуються в Україні як спадок.

Сам автор походить з роду депортованих козаків Глухівського повіту. Змалку грає на бандурі, а у 1990-х роках зайнявся реконструкцією традиційного кобзарсько-лірницького репертуару в супроводі кобзи Остапа Вересая, старосвітської бандури та колісної ліри. Значну частину репертуару Т. Компаніченка становлять епічні твори — думи, старовинні канти Почаївської Лаври, запорозькі пісні, козацькі псалми, лицарські пісні, духовна та світська лірика.

Студенти і викладачі, затамувавши подих слухали старовинну баладу XVI cт., сучасну Думу про битву на Савур-могилі, присвячену жертвам Іловайського котла.
Важливою була для учасників зустрічі і інформація про те, що Тарас Компаніченко є дійсним членом національної скаутьської організації Пласт, про що розповіла референт  осередку Пласт станиця Кривий Ріг  Наталя Сільтєєва.

Музика, Cлово, Історія. Ціннісні речі приходять до тебе через сприйняття і осмислення.

 Наша Fb-сторінка